Фото: pagadiandiocese.org
Міністр закордонних справ Петер Сіярто провів переговори з представниками Сербії, Польщі, Мальти, Ефіопії, Румунії та Вишеградської четвірки. Актуальні питання для обговорення незмінні: прискорення вступу балканських країн до ЄС, майбутні вибори до Європарламенту у травні, жорстка антиміграційна риторика, допомога християнським громадам на Близькому Сході. Крім того, Угорщина не припиняє боротись із депопуляцією населення шляхом надання допомоги селам, не забуває про угорську діаспору, залучує нові інвестиції. Про це та інше читайте у підбірці останніх новин Угорщини.
Міністр закордонних справ Петер Сіярто після переговорів з Ядранкою Йоксимович, Міністром з питань євроінтеграції Сербії, заявив, що «прискорення інтеграції Сербії до ЄС є в інтересах Угорщини і всієї Європи, тому Угорщина продовжуватиме підтримувати Сербію в її прагненні приєднатися до ЄС». Мета Угорщини полягає в тому, щоб ЄС зміцнився, і для цього їй потрібні нові держави-члени, які можуть підвищити свою безпеку та економіку. Західні балканські держави, на думку Петера Сіярто, будуть відповідати цим критеріям. Поява нових хвиль міграції і можливість повернення бойовиків ІДІЛ до Європи є найбільшими загрозами безпеці ЄС. Міграційний тиск, за його словами, може збільшитися на Західно-балканському шляху, а інтеграція країн цього регіону в ЄС і посилення співпраці з питань прикордонного контролю сприятимуть підвищенню безпеки континенту. Угорщина підтримує прискорення вступу Сербії до ЄС і допомагає в зусиллях з охорони кордонів країни. У рамках своєї допомоги Угорщина відправляє поліцейські контингенти на допомогу на сербсько-македонському кордоні.
Після зустрічі глав держав Бухарестської дев’ятки (B9) у Кошице у східній Словаччині Президент Угорщини Янош Адер підкреслив нові виклики безпеці, з якими стикається НАТО. До них він зарахував зміни клімату, зростання тиску міграції та посилення загрози тероризму в Європі.Лідери B9 також погодилися, що повинні більше витрачати на боротьбу з тероризмом. Держави Вишеградської четвірки, країни Балтії, Болгарія та Румунія, також погодилися на необхідності покращення обміну інформацією та співпраці з питань боротьби з тероризмом в рамках НАТО. Президент Адер наголосив на необхідності країн-членів НАТО витрачати 2% свого ВВП на оборону: «Хоч Угорщина відстає в цьому відношенні, але намагається наздогнати інші країни не пізніше 2024 року».
Під час спільної прес-конференції з польським колегою Яцеком Чапутовічем у Будапешті, Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив про готовність Угорщини та Польщі продовжувати боротьбу з міграційною політикою Брюсселя. За його словами, напади Брюсселя не мають реальної бази, є політично мотивованими і викликані відмовою двох країн приймати мігрантів. За його словами, «Угорщина і Польща відстоюють свої національні інтереси, ведуть чесну зовнішню політику і продовжують захищати християнську спадщину».
Під час переговорів Петера Сіярто із з Кармело Абелою, Міністром закордонних справ і торгівлі Мальти, дві країни погодилися, що рішення щодо послуг, які надаються мігрантам, повинні залишатися в руках держав-членів. Мальта та Угорщина вважають нелегальний перетин кордону злочином, а не адміністративним порушенням, і не вважають міграцію фундаментальним правом людини. Обидві сторони вважають, що нелегальну міграцію слід припинити якомога далі від кордонів Європи, вирішуючи проблему там, де вона виникла.Незважаючи на те, Мальта прийняла Міграційний пакт ООН, Мальта також додала декларацію, що має багато спільного з угорською позицією щодо цього пакту.Мальта та Угорщина вважають суверенітет надзвичайно важливим і готові вирішувати будь-які спірні питання з взаємною повагою. Вони співпрацюють в рамках ООН, а Угорщина підтримує прагнення Мальти стати непостійним членом Ради Безпеки.
Спікер Угорського дому Ласло Кьовер провів переговори з його ефіопським колегою Тагесом Хаффо в Аддіс-Абебі, де висловив вдячність за підтримку Ефіопією майже мільйона біженців у країні та похвалив державу за співпрацю з Угорщиною. Ефіопія є другою країною в Африці, що приймає біженців, тому Угорщина прагне підтримати ефіопські зусилля через свою програму допомоги. Ласло Кьовер зазначив, що фінансова допомога Угорщини буде зосереджена на чотирьох таборах біженців у штаті Тигре, де проживають близько 60 тисяч християн з Еритреї та Південного Судану. Крім того, делегація урядових і церковних представників відправиться до Демократичної Республіки Конго і Кенії, щоб «оцінити можливості для надання допомоги уряду. У Конго делегація зустрінеться з лідерами місцевої церкви та відвідає школу та дитячий будинок у Кіншасі, побудованому за участю угорської сторони в 2014 році. У Кенії делегація оцінить шляхи допомоги християнам, яким загрожує терористична організація аль-Шабааб.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан провів переговори з патріархом Мелхкитської греко-католицької церкви Юсефом Абсі. Ця церква розташована в соборі Успіння Богоматері в Дамаску. Враховуючи відсутність прямих дипломатичних зв’язків між Угорщиною та Сирією, угорський уряд має на меті допомогти християнським громадам країни через свою гуманітарну програму «Угорська допомога». Прем’єр-міністр Орбан заявив, що його уряд розглянув пропозиції допомоги, направлені керівниками місцевих церков, і вже розпочав постачання необхідних ресурсів для нужденних громад. У період з осені 2016 року до січня 2019 року Угорщина виділила загалом 7,63 мільярди форинтів (24 мільйони євро), щоб допомогти переслідуваним християнським громадам у своїх країнах. Політика уряду залишається незмінною: допомога повинна бути надана там, де вона потрібна – не варто переносити проблеми до Європи.
Прем’єр-міністр Віктор Орбан та лідер партії румунських етнічних угорських РМДСЗ Хунор Келемен погодилися на зустрічі в Будапешті, що головною метою травневих виборів є забезпечення потужної присутності Угорщини в наступному Європейському Парламенті. Двоє політиків обговорили підготовку до виборів до ЄП в рамках Європейської народної партії, заявив Берталан Хавасі. Орбан і Келемен розглянули прогрес у програмах Трансільванського економічного розвитку, частково фінансованих угорським урядом. Келемен заявив, що етнічна угорська громада Румунії проявляє велику зацікавленість у програмах, які сприяють створенню робочих місць і сприяють економічному зростанню в Трансільванії.
53 % румунів не довіряють угорським громадянам, – свідчить нещодавнє дослідження, проведене інститутом опитування IRES. Проте, угорці не є найбільшою турботою румунської більшості. Згідно з дослідженням, проведеним на замовлення Національної антидискримінаційної ради (CNCD), серед румунських меншин, найбільш відхиленою суспільством громадою є гомосексуалісти (на рівні 74%). 72% респондентів повідомили, що мають проблеми з ромським населенням, а 69% визнали, що мають негативне ставлення до мігрантів. Дослідження також показало, що 35% румунів вважають, що американський мільярдер Джордж Сорос, головний ворог у боротьбі з міграцією угорського уряду, завдав також шкоди інтересам Румунії.
Уряд вживає заходів для того, щоб заборонити багатонаціональним компаніям ухилятися від угорських податків. Угорщина тепер є одним з провідних податкових гаваней у світі. Враховуючи 7,5% податку, який багатонаціональні компанії повинні сплатити, Угорщина випередила інші податкові зони, такі як Ірландія, Кіпр або Мальта. Норберт Изер, Державний секретар з податкових питань, повідомив, що нові правила багато в чому відповідатимуть положенням Європейського Союзу, але угорські податкові експерти також будуть консультуватися на зустрічі в березні. Він додав, що Угорщина є одним з найкращих місць для інвестицій – причиною цього є трансформація податкової системи 2011 року, яка запровадила 9-відсотковий корпоративний податок, який нині є найнижчим у ЄС. У 2018 році великі інвестиції були залучені за допомогою схеми сприяння інвестицій Угорщини, що створило 17 000 робочих місць; загальна вартість інвестицій перевищила 1,380 млрд. форинтів. Однак, дружнє ставлення до інвесторів не означає, що певні компанії повинні відмовитись від своїх податкових зобов’язань.
Уряд Угорщини виділив 150 млрд. форинтів (473 млн. євро) для схеми розвитку сіл, яка спрямована на уповільнення депопуляції в громадах з менш ніж 5000 жителів. Метою тендерів є «зміцнення місцевої ідентичності шляхом розвитку громадських просторів» із залученням церков, а також місцевих громад та культурних центрів. Загалом уряд виділить 7 мільярдів форинтів на фінансування церков, а 6 мільярдів – на громадські та культурні центри. Грошові кошти можуть бути використані для модернізації будівель, організації громадських програм і підтримки заробітної плати для персоналу таких схем. Проекти, що фінансуються, повинні бути завершені протягом 18 місяців, але не пізніше кінця 2020 року.
Уряд розпочав дві регулярні схеми на 2019-2020, які допомагають угорській діаспорі зберегти свою ідентичність. Програма Петефі Шандора, яка зосереджується на малих угорських громадах у Центральній та Східній Європі, направить 75 угорців до 10 країн протягом 9 місяців з вересня, повідомив на прес-конференції Держсекретар угорських етнічних громад.За програмою Кьорьоші Чома, 150 угорців отримають можливість працювати в 29 країнах Європи, Азії, Північної та Південної Америки та в Австралії протягом 6-9 місяців. Обсяг коштів, виділених у центральному бюджеті для реалізації цих двох схем, становить 1 млрд. форинтів (3,1 млн. євро).
26 лютого активісти Грінпіс розмістили 11-метровий банер «Чисте повітря» та маску проти забрудненого повітря на Статую Свободи, щоб привернути увагу угорського уряду до проблеми забруднення довкілля. Організація назвала недопустимим ігнорування цієї проблеми урядом. Близько 13 000 угорців щорічно вмирають через забруднення повітря.
Національна поліція скасувала розслідування питань, пов’язаних з польотом колишнього прем’єр-міністра Північного Македонії Ніколи Груєвського до Угорщини. Розслідування, яке було розпочато у грудні минулого року «за підозрою в контрабанді людей та інших злочинах», було припинено через відсутність злочинної діяльності. Поліція наполягає на тому, що угорські органи не порушили жодного закону. Груєвський обіймав посаду з 2006 по 2016 рік, але змушений був піти у відставку після того, як з’ясувалося, що він наказав прослуховувати більше 20 тисяч македонців. 12 листопада минулого року, був виданий ордер на арешт після того, як він уникнув дворічного ув’язнення за корупцію. Через два дні він оголосив на своїй сторінці в Facebook, що перебуває в Будапешті і подав запит на політичний притулок. У той же день в Скоп’є було видано міжнародний ордер на арешт, а через п’ять днів він оголосив, що йому надано статус притулку в Угорщині. Хоча урядові чиновники спочатку заперечували будь-яку причетність, західні ЗМІ і деякі балканські країни з тих пір виявили докази протилежного. Міністр закордонних справ Петер Сіярто визнав і підтвердив, що угорські дипломати справді супроводжували екс-прем’єр-міністра Македонії Ніколи Груєвського під час подорожі по Балканських країнах. Однак уряд досі наполягає на тому, що ні угорська держава, ні угорська влада не допомогли Ніколі Груєвському у виїзді з країни.
Сім угорських фірм входять до тисячі найшвидше зростаючих компаній у Європі. Угорщина знаходиться в респектабельному становищі в порівнянні з іншими країнами регіону – попереду лише Польща. До списку передових угорських компаній належать:
1) Телекомунікаційна компанія Optiwella зайняла 444-е місце з зростанням у 69,9%, а абсолютний дохід збільшився на 391%.
2) GD Betrieb, компанія електронної комерції, також відома як kockashop.hu, розмістилась на 573-й сходинці. Компанія зафіксувала зростання на рівні 59,2% і збільшення доходів – 304%.
3) Humán-Társ опинилася на 615-му місці з зростанням на 56,9% і збільшенням доходу на 287%.
4) “Люменет” прийшов на 739-е місце, з зростанням на 50 % і збільшенням доходу на 237%.
5) З зростанням на 46,5 % і збільшенням доходу на 213 відсотків, технічна фірма Starchema опинилася на 802-му місці.
6) Amplio Automatika, компанії поставки автомобілів, зайняли 806-е місце в списку, з зростанням на 46,3% і збільшенням доходу на 2,130%.
7) Нарешті, угорський NeoCons Plus опинився на 860-му місці з зростанням на 43,1% і збільшенням доходу на 193%.
Тетяна Корнійчук, стажер УІМ