ФОТО: Culture trip
Друзі! Ми хочемо розповісти Вам про дуже важливу ініціативу для кожного, хто не байдужий до української мови, кожного, хто розмовляє українською з гордістю і любов’ю та кожного, хто готовий зробити свій внесок для популяризації української у нашій країні та за її межами.
Українська Біржа Благодійності разом з Lingva.ua та Українським інститутом майбутнього оголошує про проект по збору коштів на створення безкоштовної он-лайн платформи для вивчення української мови. Розробити платформу до вересня готова Lingva.ua, яка має досвід створення платформи для вивчення англійської мови, якою вже скористалися мільйони українців. Дана платформа буде доступна для всіх охочих вдосконалити рівень володіння української мови, передусім для державних службовців, викладачів, російськомовних громадян України, в тому числі для переселенців та тих, хто знаходиться на окупованих територіях. Інструмент використовуватиме інноваційні навчальні методики та ІТ технології та буде доступним 24/7 в будь-якій точці світу.
Кожен, хто бажає підтримати проект бодай гривнею, може зробити це за посиланням: https://ubb.org.ua/uk/project/5169/
Команда та засновники Українського інституту майбутнього підтримали проект, а дехто розповів свою історію мови.
«Кажуть, на освітні проекти вкрай важко збирати гроші в Україні. Ми навчилися реагувати на негайну потребу врятувати життя, але освітні проекти пасуть задніх, бо освіта багато років не була насправді державним пріоритетом, та й суспільним, мабуть, теж. Люди зазвичай вважають, що свій внесок в освіту роблять з надлишком: віддаючи “благодійні” пожертви під час навчання дітей в садочках і школах, а потім, іноді, і в вишах, сплачуючи податки і вимагаючи, щоб їх навчали, часто не усвідомлюючи, що самоосвіта та навчання впродовж життя – вже є невід’ємною частиною сучасного життя і відповідальність за це потрібно брати на себе. Ми хочемо це змінити. Ми хочемо, щоб Україна стала нацією, що навчається, яка шанує вчителів та поважає освітні проекти».
Директор програми «Освіта» UIF, Сергій Бабак
«Мої відносини з мовою не склалися з самої школи, коли ми з батьками переїхали з Луганська у маленьке містечко на Полтавщині. В сім`ї всі говорили російською та вчити в дитинстві її просто не було де. Моя вчителька з української мови та літератури Тамара Іванівна тільки хитала головою, коли перевіряла мої диктанти. До речі, це був єдиний предмет, через який я не отримав золоту медаль в школі (всі інші були відмінні, а з української інколи трійки). Чесно кажучи, англійською я говорив з меншим акцентом в школі. Все змінилось у 2004, коли прийшло якесь внутрішнє усвідомлення, що просто соромно не говорити українською. І я почав говорити, вчити і говорити. Спочатку було так собі, сам себе не міг слухати…а потім пішло. Відношення до «луганських» було, м’яко кажучи, не дуже, але як приємно було бачити, як змінюється обличчя львів`ян, коли дізнаються що ти з Луганська. А за кордоном – це чистий кайф вчити іноземців «Будьмо» замість «на здоров`я!».
Співзасновник Українського інституту майбутнього, Ігор Ліскі
«Я з Кривого Рогу, і вдома, і на вулиці всі розмовляли російською. Але було село, базар, були бабусі, от тоді я спілкувався українською. Але я сприймав це як таку собі шпіонську гру. Для мене українська мова асоціювалася з таємницею: вона є, але наче «засекречений код». Гадаю, так би воно і досі продовжувалося б, якби не російська агресія. Ворог декларував саме утискання російської мови, як привід для агресії. От саме в 2014 до мене прийшло усвідомлення, що таке українська мова для мене, і що вона – не тільки броня, а й зброя. Можливо, українська мова з моїх уст тоді звучала як відповідь агресору «не треба мене захищати на моїй землі». Я свідомо став вживати українську мову в побуті. Місяці зо два було важко виходити з зони комфорту, відчував якийсь акцент, повільно згадувалися слова. Дуже хотілося сказати швидше, перейшовши на російську, але боровся із собою. Зараз розмовляю українською, російську вживаю тільки з російськомовним співбесідником».
Експерт програми реформування правоохоронної та судової систем UIF, Олександр Чебаненко
Любіть українську та розповідайте свою історію мови на сторінці у Facebook з гештегом #моямова !