Огляд безпекових аспектів діяльності бізнесу в контексті суспільно-політичної та фінансово-економічної ситуації в державі в період з 12 по 18 січня 2025 року

1. Основні висновки(резюме):

Суспільно-політична та фінансово-економічна ситуація в контексті забезпечення національної безпеки держави та умов для діяльності бізнесу:

у звітному періоді нових подій, які істотно вплинули фінансово-економічну ситуацію, не відбулося;

внутрішня (суспільно-політична) обстановка в Україні залишалася загалом без істотних змін та знаходилася під контролем з боку держави;

енергетична галузь та загалом фінансово-економічна сфери функціонують в умовах кризового стану;

зменшення  напруженості в суспільстві внаслідок поточних воєнних дій, впливу воєнного стану загалом, стану економіки і соціальної сфери, складних умов ведення бізнесу не відмічається;

загальна обстановка продовжує мати передумови до загострення через втому суспільства від війни, ракетно-авіаційні удари, проблеми на фронті, мобілізаційні заходи, загострення проблем з енергетикою, загрози бюджетних обмежень та (стосовно звітного періоду) з причин продовження риторики стосовно умов закінчення війни (припинення воєнних дій).

2. Деталізований виклад інформації щодо фінансово-економічної сфери

2.1. Енергетична безпека та загальний стан енергосистеми 

Щодо забезпечення електроенергією – ситуація значних змін не зазнала. Станом на кінець звітного періоду енергосистема України продовжує бути об’єктом впливу агресора та втратила потужності, але зберігає працездатність з низкою обмежень. Рівень споживання електроенергії в Україні відповідає потребам зимового сезону і поточним погодним умовам. Спроби ударів противника по об’єктам галузі продовжувалися у звітному періоді, але вони не спричинили суттєвих наслідків. Зокрема, мала місце спроба ударів агресора по сховищам газу у Львівській області. Також 13.01.2025 внаслідок нічної атаки БпЛА вранці застосовувалися аварійні відключення у Житомирській області, – Укренерго. Енергетики відновлюють роботу пошкодженого ворогом обладнання.

Гострота ситуації з енергозабезпеченням частково зменшена, в першу чергузавдяки відносно теплої для умов зими погоди та зменшення споживання. На початок тижня наявні електростанції та мережі постачання працювали в режимі, близькому до максимуму своїх можливостей. Українська енергосистема залучала імпорт електроенергії з сусідніх країн.

Що стосується наступного звітного періоду (19.01.-25.01.2025), існують підстави очікувати:

продовження ударів ЗС РФ по інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу (залишається актуальною загроза нового комплексного/масованого удару). Його ймовірність залишається без змін – зростає в залежності від пониження температури, успіху дій Сил оборони України (зокрема, щодо ураження об’єктів енергетичної сфери на території РФ), відповідних подій в геополітичному вимірі;

загрози інфраструктурі, яка забезпечує роботу АЕС;

підвищеного споживання і дефіциту генеруючих можливостей через чинник зими у випадку зниження температури;

відновлення обмежень споживання для промислових підприємств та населення, в першу чергу у випадку нових ударів агресора по об’єктам галузі та через пониження температури;

удари і диверсії  у відношенні об’єктів газотранспортної системи після припинення Україною транзиту російського газу (події звітного періоду це підтвердили, але оскільки удари агресора по газосховищам своєї мети не досягли, ризик їх поновлення продовжує існувати);

ураження об’єктів енергозабезпечення в прифронтових регіонах в результаті поточних бойових дій та/або знеструмлення через погодні умови.

Щодо перспектив забезпечення споживачів електроенергії

Кабінет Міністрів змінив умови застосування пільгового тарифу на електроенергію для побутових споживачів, які використовують її для опалення.

Споживачі, які використовують електроопалювальні установки, відтепер платитимуть повний тариф лише за ті обсяги електрики, які перевищують ліміт в 2 тисячі кВт/год. За решту спожитої електроенергії вони сплачуватимуть за тарифом 2,64 грн. Наразі тариф на електроенергію для населення встановлено на рівні 4,32 грн за кВт-год. Водночас для домогосподарств, які використовують електроопалювальні установки, передбачено пільговий тариф – 2,64 грн за кВт/год.

Чинний тариф на електроенергію для населення діє до 30 квітня 2025 року.

Водночас у грудні 2024 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) підвищила тариф «Укренерго2 на передачу електроенергії на 2025 рік на 25,8%, а тарифи на послуги з розподілу електроенергії для операторів систем розподілу (ОСР, «обленерго») – на 5-55%. 

Серед членів ЄС немає чіткого консенсусу щодо розвитку нових ядерних генерувальних потужностей. Рішення про будівництво нових атомних генерувальних потужностей в Україні має ухвалювати виключно її влада, Євросоюз не висловлював жодної офіційної позиції з цього питання, повідомила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

«ЄС не висловив офіційної позиції ні за, ні проти будівництва нових блоків Хмельницької АЕС. Я чітко сказала це у своєму інтерв’ю «Європейській правді» ще в грудні. (…) Будувати чи ні додаткові ядерні потужності в Україні — це рішення української влади», — зазначила К. Матернова у відповіді на письмовий запит агентства «Інтерфакс-Україна».

Вона додала, що загалом серед держав — членів ЄС немає чіткого консенсусу щодо розвитку нових ядерних генерувальних потужностей.

За словами К. Матернової, Україна не може розраховувати на фінансування атомного будівництва з боку ЄС і його фінансових установ. Нині ЄС не фінансує будівництво атомних електростанцій. Це стосується і АЕС в Україні. І це теж стосується фінансування європейськими фінансовими установами.

Європа 2025 року вперше з початку енергетичної кризи через війну країни-агресора РФ проти України ризикує не виконати своїх цільових показників щодо запасів газу на наступну зиму, що створює умови для боротьби за постачання газу. Про це написано в матеріалі  «Bloomberg» від 13 січня. Зазначається, що станом на зараз Європа має досить запасів газу, щоб пережити цю зиму, ціни з початку року знизилися, але ситуацію погіршує холодна погода. Варіанти постачання були обмеженими з початку цього року, коли постачання російськими трубопроводами через Україну припинили після закінчення транспортної угоди.

Але, за оцінками експертів, у Європі цьогоріч може виникнути дефіцит енергоносіїв. Весь додатковий обсяг СПГ, який надійде цьогоріч у всьому світі, спрямують на поповнення дефіциту російського газу.

За словами енергетичного аналітика «MST Marquee» в Сіднеї Сола Кавоніка, щоб покрити прогнозований попит, Європі знадобиться імпортувати до 10 млн тонн скрапленого природного газу (СПГ) на рік – приблизно на 10% більше, ніж 2024 року. До наступної зими Європі також знадобляться постачання СПГ, що відтягне частину постачань від Азії, де перебувають найбільші світові споживачі.

Залежно від того, як сформується попит, конкуренція призведе до зростання цін, котрі такі країни, як Індія, Бангладеш і Єгипет, не можуть собі дозволити.

Схожа ситуація й у Південній Америці, зазначає «Bloomberg». Бразилія насилу заповнює вироблення гідроелектроенергії, яке зменшується, після посухи, а Аргентина може опинитися втягнутою в боротьбу за СПГ у майбутньому опалювальному сезоні.

Єгипет також схильний до ризику. Торік ця країна з експортера СПГ перетворилася на імпортера у зв’язку з літніми вимкненнями електрики, що призвело до збільшення закупівель до найвищого рівня із 2017 року. Цьогоріч країні ще можуть знадобитися додаткові постачання, щоб пережити літню спеку.

У Росії, котра, як і раніше, є другим за величиною джерелом СПГ у Європі, увага буде зосереджена на тому, чи зможе країна зберегти свій експорт в умовах західних санкцій.

2.2. Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері

Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері залишається складною, але контрольованою на тлі намагань держави забезпечити функціонування економіки, фінансування заходів оборони, стабілізацію дефіциту бюджету, видатки соціального спрямування та на відновлення.

2.2.1. Щодо загальної ситуації в економіці та умов ведення бізнесу

Міністерство економіки оцінює зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумками 2024 року на рівні 3,6%. Про це під час засідання комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку 15 січня повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко.

«3,6% – очікується зростання ВВП за підсумками 2024 року, +0,6% – до цього зростання додала політика «Зроблено в Україні», – зазначила вона. За словами Ю. Свириденко, український експорт торік зріс на 15,2% у грошовому вимірі, сягнувши $41,7 млрд. 67% доходів держави від усіх підприємств країни забезпечили критично важливі підприємства, які бронювали своїх працівників. Крім того, держава отримала від приватизації в три рази більше від запланованого, і після закриття всіх угод 2024 року надходження від неї можуть сягнути 12 млрд грн.

Бізнес вдруге поспіль поліпшив оцінки своєї ділової активності в наступні 12 місяців, зберіг позитивні прогнози щодо залучення інвестицій, натомість продовжив очікувати на помірне зростання інфляції та обмінного курсу. Про це свідчать результати опитування керівників 660 підприємств у IV кварталі 2024 року, повідомляє прес-служба НБУ. Так, індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) становив 101.8% порівняно зі 100.6% в III кварталі 2024 року.

Учасники опитування зберегли позитивні оцінки щодо загальних обсягів реалізації продукції, посилили – щодо інвестиційних витрат на машини, обладнання та інвентар, а також дещо пом’якшили негативні оцінки щодо інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт та кількості працівників. Водночас респонденти погіршили оцінки щодо майбутнього фінансово-економічного стану підприємств.

Воєнні дії та їх наслідки залишаються найсуттєвішим чинником, що впливає на спроможність підприємств нарощувати обсяги виробництва. Бізнес стримано оцінив обсяги виробництва товарів і послуг у наступні 12 місяців: баланс відповідей –  «мінус» 1.4% (в III кварталі  – 3.7%).

Зменшення спрогнозували підприємства:

• добувної промисловості, будівництва, торгівлі, транспорту та зв’язку, а також інших видів діяльності; респонденти з десяти областей;
• малі підприємства;
• підприємства, що здійснюють лише імпортні операції та ті, що працюють виключно на внутрішньому ринку.

Водночас зростання обсягів виробництва й надалі очікували:

• підприємства переробної промисловості, сільського господарства, енерго- та водопостачання;
• великі та середні підприємства;
• підприємства, що здійснюють зовнішні операції.

На думку респондентів, річна інфляція в найближчі 12 місяців становитиме 10.3% (порівняно з 9.7% у попередньому опитуванні), а обмінний курс – 44.42 грн/дол. (43.72 грн/дол.). Респонденти стримано оцінили зміни щодо фінансово-економічного розвитку власних підприємств у наступні 12 місяців: баланс відповідей – «мінус» 1.2% (в III кварталі – «мінус» 0.9%).

Погіршення оцінок відбулось у підприємств будівництва, торгівлі, транспорту та зв’язку, інших видів діяльності, а також добувної промисловості.

Водночас респонденти переробної промисловості, сільського господарства, а також енерго- та водопостачання мали оптимістичні очікування. Збільшення обсягів реалізації продукції й надалі очікували  опитані представники переважної більшості видів економічної діяльності, за винятком підприємств будівництва, а також енерго- та водопостачання. Підприємства, що залучають іноземні інвестиції, очікують збільшення їх обсягів у наступні 12 місяців.

Респонденти всіх ВЕД, за винятком будівництва й енерго- та водопостачання, пом’якшили негативні оцінки щодо найму персоналу. При цьому всі учасники опитування спрогнозували вищі темпи зростання майбутніх витрат на оплату праці одного найманого працівника.

Частка респондентів, які планують брати банківські кредити, майже не змінилася – 35.0% (в III кварталі – 34.8%). Традиційно бізнес надає перевагу кредитам у гривні – 84.8% (в III кварталі – 81.9%).

Щодо ринку праці

На ринок праці, який відчуває нестачу фахівців, можна залучити сотні тисяч економічно неактивних українців, надавши їм можливість опанувати нову актуальну професію, перекваліфікуватись чи підвищити професійний рівень. Про це заявила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна, інформує прес-служба міністерства. Вона навела дані дослідження, проведеного Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, згідно із яким сьогодні 13,3 мільйона українців працюють, ще близько мільйона активно шукають роботу і готові розпочати працювати найближчим часом.

«Водночас 12,5 мільйонів українців є економічно неактивними. Зокрема, це люди, які не можуть знайти підходящу роботу за своєю професією, або через брак необхідних навичок чи освіти. В цій групі також студенти, люди, що ведуть домашнє господарство, пенсіонери, які вийшли на пенсію за віком, але могли б ще працювати, жінки, що перебувають у декретній відпустці, люди з інвалідністю. Це саме ті люди, яких можна залучити на ринок праці, надавши їм можливість опанувати нову актуальну на сьогодні професію, перекваліфікуватись, підвищити професійний рівень», – заявила Тетяна Бережна.

Наведене можливо завдяки навчальним програмам в центрах профтехосвіти Держслужби зайнятості, які щолроку здатні підготувати близько двохсот тисяч фахівців. В Україні працюють 8 центрів профтехосвіти Держслужби зайнятості — в Одесі, Полтаві, Дніпрі, Рівному, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Сумах. В центрах навчають спеціалістів за 98 робітничими професіями та понад 400 напрямками підвищення кваліфікації. 

Підприємства, що підтвердили свою критичність, зможуть з 22 січня до 1 березня подати через портал «Дія» заяви щодо нового бронювання працівників.

Джерело:повідомлення віце-прем’єра з цифрової трансформації Михайла Федорова. Критичні підприємства можуть подати заяви на бронювання з 22 січня до 1 березня 2025 року без очікування 72 годин. Актуальне бронювання діє до 28 лютого 2025 року, але можна скасувати його завчасно та оформити нове без перерв.

У грудні 2024 року сезонні фактори вплинули на ринок праці, що призвело до зменшення кількості вакансій на сайтах на 19%. Одним із небагатьох позитивних трендів у грудні стало зростання рівня заробітних плат. Про це свідчить аналітика від «Work.ua».

Основні тенденції:

Відновлення ринку праці.

У грудні кількість вакансій на сайтах знизилася на 19%. Однак єдина категорія, що залишилася стабільною, — «Охорона, безпека», де розміщуються вакансії для Сил оборони України. Також спостерігається скорочення кількості кандидатів — на 6%. Попри це, завдяки певній синхронності між шукачами роботи та роботодавцями рівень конкуренції залишився на рівні листопада. Роботодавці не відчули значного зниження активності серед кандидатів. Зазначається, що у грудні роботодавці розмістили на Work.ua 88 тис. 864 пропозицій роботи, що на 19% менше за листопад.

Конкуренція на ринку праці.

У грудні на сайті Work.ua кількість кандидатів, що активно шукали роботу, знизилася на 6%. Однак, оскільки кількість вакансій також скоротилася, рівень конкуренції залишився на рівні останніх чотирьох місяців. Тому роботодавці, які продовжили найм у грудні, не відчули значного впливу сезонних факторів.

Демографічний портрет шукачів

Демографічний портрет шукачів залишається сталим.

Як змінились зарплати.

Один із небагатьох позитивних показників грудня 2024 року — це зростання зарплат. Середня заробітна плата, яку пропонували роботодавці, склала 24 тис. грн, що на 5% більше, ніж у листопаді. Зазначається, що ця зміна, ймовірно, пов’язана з вакансіями, розміщеними Силами оборони України. Зростання заробітних плат спостерігалося в усіх регіонах-лідерах, окрім Харківської області, де показник залишився на рівні 20 тис. грн. В інших областях ситуація виглядала наступним чином:

• Київська область: 25 тис. 250 грн (+250 грн до листопада);
• Львівська область: 24 тис. грн (+1 500 грн);
• Дніпропетровська область: 22 тис. 500 грн (+500 грн);
• Одеська область: 22 тис. грн (+500 грн).

Найбільше зросли зарплати в таких категоріях:

• Нерухомість — 50 тис. грн (+14%);
• Юриспруденція— 22 тис. 500 грн (+13%);
• Управління персоналом, HR — 27 тис. грн (+8%);
• Телекомунікації та зв’язок — 26 тис. 920 грн (+6%);
• Топменеджмент, керівництво вищої ланки — 47 500 грн (+6%).

2.2.2. Щодо стану та умов для зовнішньоекономічної діяльності:

Ситуація навколо експорту української агро- та іншої продукції протягом минулого тижня:  без значних змін, але залишаються  ризики перекриття кордонів з західними країнами, оскільки їх об’єктивні причини наразі повністю не усунуті.

Поточний стан «зернового коридору» – без змін, на тлі наявності загроз (атак на портову інфраструктуру України) продовжує функціонувати.

Українська митниця з приєднанням України до «Конвенції про процедуру спільного транзиту» (NCTS) та початку застосування процедури спільного транзиту 1 жовтня 2022 року (так званого «митного безвізу») оформила 136,2 тис. транзитних декларацій, серед яких 107,2 тис. – відправлення та 29 тис. – призначення. Про це йдеться в повідомленні Міністерства фінансів.

В 2024 році було оформлено понад 94 тис. транзитних декларацій. Порівняно з 2023 роком загальна кількість оформлених транзитних декларацій зросла майже у 2,5 раза. Систему NCTS активно застосовують трейдери для внутрішнього транзиту. Порівняно з 2023 роком (1,3 тис. переміщень) у 2024 році (3,2 тис. переміщень) кількість таких операцій зросла майже у 2,5 раза.

Впродовж 2024 року митниці Державної митної служби виявили 9 409 порушень митних правил на суму 18 млрд грн.

2.2.3. Фінансова сфера

Фактична споживча інфляція у грудні 2024 року перевищила прогноз Національного банку України (НБУ), у найближчі місяці ціни продовжать зростати. Про це йдеться у коментарі НБУ щодо рівня інфляції, яка за підсумками 2024 року прискорилась до 12%.

«З одного боку, вагомим рушієм зростання цін та основною причиною відхилення цінової динаміки від прогнозу залишалися тимчасові чинники, передусім стрімке подорожчання продуктів харчування через нижчі врожаї. З іншого боку, відчутно посилився й фундаментальний ціновий тиск на тлі подальшого збільшення витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці», – вважають у Нацбанку.

«У перші місяці 2025 року інфляція, вірогідно, продовжить зростати через подальший вплив як тимчасових чинників, зокрема ефектів нижчих врожаїв, так і фундаментальних, зокрема тиску з боку витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці, а також ефектів від послаблення обмінного курсу гривні», – спрогнозували у Нацбанку. Також НБУ очікує, що інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження у другій половині 2025 року: «Зниженню інфляції сприятимуть, зокрема, заходи процентної та валютно-курсової політики Національного банку, а також вищі врожаї, поліпшення ситуації в енергетиці, зниження фіскального дефіциту та помірний зовнішній ціновий тиск».

За даними дослідження компанії «Info Sapiens», індекс споживчих настроїв українців у грудні 2024 року становив 71,1 пункта, що на 0,4 пункти більше, ніж попереднього місяця. Незважаючи на невелике зростання показника, українці залишаються настороженими щодо майбутнього, особливо побоюючись підвищення цін і подальшого зростання курсу долара. Про зазначене повідомляє «РБК-Україна».

Індекс поточного становища знизився до 51,5 пункту, що на 1,2 пункту нижче рівня листопада. Це вказує на погіршення сприйняття економічної ситуації на даний момент. Водночас індекс економічних очікувань зріс на 1,4 пункта, сягнувши 84,2 пункта, що свідчить про деяке поліпшення прогнозів щодо економічної ситуації в майбутньому.

Особливу увагу аналітики відзначили зростання інфляційних очікувань. Індекс інфляційних очікувань збільшився на 0,8 пункту, становивши 189,5 пункту. Це означає, що більшість українців пророкують продовження зростання цін. Аналогічно, індекс девальваційних очікувань, який вимірює очікування зростання курсу долара, зріс на 1,5 пункту, становивши 168,5 пункту.

Згідно з дослідженнями, у грудні також спостерігається зростання показника, який стосується динаміки безробіття. Індекс очікуваної динаміки безробіття зріс на 1,9 пункта і становив 120,9 пункта, що свідчить про занепокоєння українців з приводу працевлаштування в майбутньому.

Економісти підкреслюють, що незважаючи на зростання деяких індексів, загалом споживчі настрої залишаються на низькому рівні, без значних змін порівняно з попередніми місяцями. У 2024 році індекс споживчих настроїв зазнав значної волатильності, але за підсумками року зміни не були кардинальними.

ООН та її партнери представили два гуманітарні плани на 2025 рік із запитом на $3,32 мільярда для допомоги українцям, які постраждали через війну. Про це повідомили заступник Генерального секретаря ООН із гуманітарних питань Том Флетчер та верховний комісар у справах біженців Філіппо Гранді під час зустрічі в Києві (інформує Цензор.НЕТ із посиланням на «Укрінформ»). Перший план спрямований на гуманітарне реагування в Україні та передбачає $2,62 мільярда для підтримки 6 мільйонів осіб. Ця ініціатива охоплює забезпечення харчуванням, медичною та грошовою допомогою, житлом, освітніми послугами в надзвичайних ситуаціях і захистом найбільш уразливих верств населення, таких як діти, люди похилого віку та особи з інвалідністю.

Другий план зосереджений на потребах українських біженців у 11 країнах регіону, де перебувають понад 2 мільйони уразливих осіб. На ці заходи у 2025 році необхідно $690,3 мільйона, а загалом у 2025-2026 роках – $1,2 мільярда. Підтримка передбачає надання житла, роботи, медичних послуг і правової допомоги. Особливий акцент зроблено на дітей із груп ризику та постраждалих від насильства. Щорічно ООН звертається до донорів із запитом на фінансування гуманітарних планів для України, залучаючи підтримку держав, організацій та приватних осіб. 

Європейська комісія виділила ще 148 млн євро на гуманітарну допомогу для України та українських біженців у Молдові. Відповідну заяву розмістила пресслужба Єврокомісії, передає «Європейська правда». Кошти спрямують на гуманітарні проєкти в Україні та Молдові. Разом з цим пакетом на 148 млн євро загальна сума коштів, виділених Єврокомісією на гуманітарну допомогу Україні, сягне понад 1,1 млрд євро. 140 млн євро з нових коштів виділені на гуманітарні проєкти безпосередньо в Україні.

Ще 8 млн євро спрямовані на проєкти у Молдові – підтримку українських біженців та громад, які приймають їх. Зокрема, йдеться про грошову підтримку, забезпечення доступу до охорони здоров’я та освіти, психологічну підтримку.

2.3. Стан транспортної інфраструктури

Транспортна інфраструктура держави залишається загалом працездатною. Функціонування транспортної системи держави відбувалося в штатному режимі. Основними чинниками впливу на ситуацію є:

проведення мобілізаційних заходів серед водіїв-далекобійників та водіїв загалом;

спроби ударів противника по об’єктам портової/логістичної інфраструктури, на яких здійснюється перевантаження продукції;

загроза блокування на пунктах пропуску.

Пальне в мережах АЗС та його постачальників в наявності. Коливання цін на внутрішньому ринку – в межах попередніх прогнозів, мають місце поточні зміни, які обумовлені переважно підвищенням акцизів, коливаннями курсу долару та не спричинили суттєвого впливу на діяльність бізнесу. Зокрема, найбільші українські мережі АЗС знову підвищили ціни на бензин, дизпаливо та автогаз. Про це повідомляє галузеве видання «ENKORR» із посиланням на дані цінового моніторингу Консалтингової групи «А-95».

У Консалтинговій групі «А-95» прогнозують, що роздрібні ціни на бензин зупиняться на поточному рівні, а вартість дизпалива може додатково зрости на 1,5 грн за літр.

2.4. Розвиток нормативної бази

Верховною Радою України у звітному періоді розглянуто низку законопроєктів, які мають вплив на безпеку ведення бізнесу в державі:

1. Щодо актуалізації та удосконалення деяких положень Бюджетного кодексу України – в цілому (12245).

Уточнили відповідальність постачальників за порушення зобов’язань за оборонними закупівлями, встановивши такі санкції: за порушення зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) – штраф 20%; за порушення строків – пеня у розмірі 0,1% вартості прострочених товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів – додатково штраф у 7% такої вартості. Також передбачили, що джерелами публічних інвестицій є, зокрема, кредити державі від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, державного фонду регіонального розвитку тощо.

2. Щодо особливостей приватизації об’єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду – 1 читання (12230).

Запропонували виключити положення, які дозволяють чинному орендарю здійснити приватизацію об’єктів державної або комунальної власності шляхом викупу, у той же час надати йому переважне право на придбання майна на аукціоні за ціною, що є найбільшою із запропонованих учасниками такого аукціону. Також запропонували установити, що з моменту набрання чинності цим Законом рішення про надання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень державного та комунального майна не приймаються (згода не надається). Запропонували також передбачити, що орендарі, щодо яких органом приватизації було прийнято рішення про приватизацію об’єкта шляхом викупу або які в установленому порядку отримали згоду на здійснення невід’ємних поліпшень до набрання чинності цим Законом, мають переважне право на придбання орендованого об’єкта за ціною, яка була запропонована під час проведення аукціону переможцем такого аукціону.

3. Щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю – в цілому (5344-д).

Цим євроінтеграційним законом запровадили внесок замість адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю; встановили цей внесок у меншому розмірі, порівняно із розміром адміністративно-господарських санкцій, але обов’язок із його сплати встановили для усіх категорій роботодавців як приватного, так і публічного сектору; розширили категорії підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення підприємств трудової інтеграції та підприємств захищеного працевлаштування; передбачили обов’язкове надання особам з інвалідністю соціальних послуг (соціального супроводу на робочому місці, персонального асистента та інші), які є складовою процесу працевлаштування таких осіб.

4. Про продовження строку дії воєнного стану в Україні – в цілому (12404).

Продовжили воєнний стан в Україні до 9 травня 2025 року.

5. Про продовження строку проведення загальної мобілізації – в цілому (12405).

Продовжили загальну мобілізацію в Україні до 9 травня 2025 року.

6. Про систему охорони психічного здоровʼя в Україні – в цілому (12030).

Встановили, що особи, які стали об’єктом дискримінації чи стигматизації, та особи, права і свободи яких у сфері психічного здоров’я порушені, мають право на безоплатну правничу допомогу; склад Національної комісії з питань психічного здоров’я формується на засадах рівного представництва членів, делегованих центральними органами виконавчої влади, та членів від саморегулівних організацій у сфері психічного здоров’я, громадських об’єднань надавачів послуг у сфері психічного здоров’я та фахівців у сфері психічного здоров’я; фінансування діяльності Комісії здійснюється за рахунок коштів державного бюджету окремим рядком та з інших джерел, не заборонених законодавством; саморегулівні організації у сфері психічного здоров’я визначають правила і стандарти підприємницької та професійної діяльності; впроваджують норми професійної етики у практичну діяльність членів організацій; беруть участь у сертифікації фахівців у сфері психічного здоров’я; атестація та сертифікація психотерапевтів передбачає опанування певного науково обґрунтованого психотерапевтичного методу згідно із стандартами та програмами міжнародних організацій і спільнот або програмами, акредитованими такими організаціями.

7. Щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян на доступ до інформації – в цілому (11321).

Закріпили право журналістів бути присутнім на заходах, що проводяться суб’єктами владних повноважень у режимі відеоконференції; право присутніх на сесіях місцевих рад осіб здійснювати звукозапис, фото- і відеозйомку у спосіб, що не заважає проведенню засідань, крім окремих випадків. Також встановили, що комітети Верховної Ради Комітети оприлюднюють порядки денні засідань та проекти актів за добу до початку засідання комітету, а прийняті акти – протягом 5 робочих днів з дати завершення засідання комітету; що засідання та інші заходи комітетів можуть проводитися у режимі відеоконференції не лише під час воєнного стану; що комітети здійснюють пряму трансляцію відкритих засідань на своїх веб-сторінках на офіційному веб-сайті Верховної Ради, розміщують відеозаписи відповідних трансляцій там само протягом доби з часу завершення засідання і залишають їх там безстроково у вільному доступі; засідання та інші заходи комітетів, які проводяться відкрито, мають право відвідувати журналісти, працівники медіа, представники громадських організацій.

8. Щодо удосконалення окремих положень, пов’язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні у сферах енергетики і теплопостачання – в цілому (9381).

Уточнили порядок приєднання до електромереж виробників та споживачів з метою спрощення процедур, а також порядок бронювання потужності, діяльність постачальника «останньої надії»; уточнили положення законодавства щодо поводження з інсайдерською інформацією на ринку природного газу, зокрема, уточнили терміни та визначення.

9. Щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані – в цілому (12220).

Продовжили з 1 січня 2025 року до 1 січня 2026 року дію мораторію на реалізацію виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо державних підприємств у сфері енергетики, накладення арештів та заборон відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, мораторію на порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств.

10. Про управління відходами видобувної промисловості – не включили до порядку денного (12180).

Законопроектом пропонується, з метою імплементації норм ЄС, врегулювати принципи державної політики у сфері управління відходами видобувної промисловості, встановити загальні вимоги до управління такими відходами, у тому числі, управління покинутими об’єктами, визначити види та характеристику відходів видобувної промисловості та класифікацію їх об’єктів, вимоги до планування діяльності з управління відходами та запобігання аваріям, особливості експлуатації, закриття та утримання об’єкта після його закриття, дозвільну систему, фінансове забезпечення, державний нагляд (контроль) у сфері управління відходами видобувної промисловості та відповідальність за порушення законодавства у відповідній сфері.

2.5. Фінансові та економічні прогнози, які були оприлюднені у звітному періоді:

Світовий банк прогнозує уповільнення зростання економіки України у 2025 році до 2,0%. Прогноз ґрунтується на припущенні, що війна триватиме протягом усього року. Про це йдеться у «Global Economic Prospects» Світового банку за січень 2025 року.

У червні минулого року Світовий банк прогнозував середній показник зростання ВВП України у 5,8% на рік у 2025-2026 роках, «за умови, що активні бойові дії триватимуть упродовж 2024 року та згодом стануть помірними».

За сьогоднішніми оцінками Світового банку, зростання в Україні сповільниться до 3,2% 2024 року, що відображає такі проблеми, як скорочення енергетичних потужностей і зимові вимкнення електроенергії, які стримували зростання торгівлі та промислового виробництва. Незважаючи на ці перешкоди і триваючі атаки на інфраструктуру, економіка показала зростання.

«Прогнозується, що зростання України сповільниться до 2% у 2025 році, з урахуванням припущення, що активні бойові дії триватимуть упродовж усього року. Очікується стійке відновлення на 7% у 2026 році, за умови припинення активних бойових дій, підкріпленого інвестиціями в споживання і реконструкцію», – йдеться в огляді.

За даними Світового банку, за останній рік конфлікт безпосередньо торкнувся 41% населення України, що підкреслює серйозні людські та економічні втрати. Витрати на оборону становили близько третини ВВП у 2023 році.

Початок переговорів про вступ до Європейського Союзу і План щодо України в рамках механізму фінансування ЄС (фінансова підтримка на період 2024-2027 рр.) слугують важливими опорами для приєднання до ЄС, зазначає Світовий банк.

У звітному періоді також було оприлюдненням низку загальних та галузевих прогнозів. Нижче наведено низку посилань на актуальні дослідження зазначеного спрямування, підготовлених фахівцями від бізнес-девелоперської компанії «Strategic®» (https://strategic-ua.com):

Зростання світової економіки у 2025 році становитиме 2,8%, що аналогічно темпам підйому минулого року, прогнозують (https://www.fixygen.ua/news/20250110/svitova-ekonomika-zroste-na-28-u-2025-r-prognoz-oon.html) економісти ООН. «Хоча світова економіка продемонструвала стійкість, витримавши низку взаємопосилювальних потрясінь, темпи зростання, як і раніше, залишаються нижчими за середній показник до пандемії, що становив 3,2%, через слабкі інвестиції, повільне підвищення продуктивності та високе боргове навантаження», — ідеться у звіті WESP 2025 (https://desapublications.un.org/publications/world-economic-situation-and-prospects-2025).

За оцінками (https://inventure.com.ua/uk/news/ukraine/rinok-investicij-ta-ugod-manda-v-ukrayini-dosyag-dollar12-mlrd-u-2024-roci)  «InVenture», обсяг анонсованих та завершених угод M&A в Україні, включаючи корпоративні угоди, венчурні транзакції в технологічному секторі, а також угоди з приватизації державного майна та продажу заставних активів за підсумками 2024 року становив $1,2 млрд.

Український стартап «Deus Robotics», що розробляє складських роботів, залучив $3 млн (https://ain.ua/2024/12/26/ukrayinskii-startap-deus-robotics-zaluciv-3-milioni-shhob-navciti-robotiv-spilkuvatisia-miz-soboiu/)  інвестицій для розвитку та вдосконалення ШІ-роботів, а також розширення на ринку Великої Британії.

Штучний інтелект у фінансовій звітності та аудиті: навігація новою ерою (https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmgsites/xx/pdf/2024/04/ai-in-financial-reporting-and-audit-web.pdf.coredownload.inline.pdf). Проведене «KPMG» дослідження, в якому взяли участь керівники вищої ланки та бізнес-лідери 1800 компаній з усього світу, показує, що ми стоїмо на порозі справжньої революції у фінансовій звітності: переходу від «цифрової епохи» до «епохи штучного інтелекту», в якій ніщо вже не буде таким, як раніше. ШІ змінює аудит, і бізнес очікує, що аудитори будуть лідерами в цьому напрямку.

Дослідження від Української асоціації фінтех та інноваційних компаній  «Фінтех-тренди 2025»  (https://drive.google.com/file/d/18SwyyJd6RsTTl_aCXcYFGbFTgpc01_Ly/view)

В грудні 2024 року Українська асоціація фінтех та інноваційних компаній (УАФІК) опублікувала щорічне аналітичне дослідження, мета якого — розглянути головні фінтех-тренди 2025 року, надати комплексний огляд найактуальніших технологічних тенденцій, які накладуть відбиток на фінансовий сектор, і допомогти зрозуміти, як ці зміни вплинуть на життя та бізнес кожного українця. Основні теми: Як ШІ і машинне навчання змінюють фінансовий сектор? Як технологія блокчейн змінює фінансові послуги? Як технології WealthTech змінюють індустрію управління активами?

Для фахової спільноти заслуговує уваги узагальнений матеріал про законодавчі зміни та майбутні тенденції для бізнесу від партнерів Юридичної групи «LCF». Основні положення:

Корпоративне право

«Загальний обсяг анонсованих та завершених угод, в широкому сенсі, включно з корпоративними, венчурними, приватизацією та продажем заставних активів, склав за 2024 рік близько $1,2 млрд. Це свідчить про M&A активність в Україні попри війну», – наголошує партнер, керівник практики корпоративного права, M&A та антимонопольного права Сергій Бенедисюк.

Іноземні інвестори придбали українські активи на $473 млн за 9 місяців 2024 року, що на $278 млн більше у порівнянні з аналогічним періодом у 2023 році. Приблизно 60% припадає на IT-сектор, що свідчить про довіру до нього. Крім IT-сектора, іноземні інвестори зацікавлені в аграрному секторі та відновлюваній енергетиці, і наша команда була залучена до юридичного супроводу таких угод.

Аналіз також показав, що у 2024 році українські компанії уклали 10 значних угод з придбання іноземних активів. Це говорить про ріст конкурентоспроможності національного бізнесу.

Окрім того, у 2024 році ми відчули прогрес у диджиталізації корпоративного права, що матиме вплив у 2025 році. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку спростила процес участі акціонерів у загальних зборах, запровадивши можливість проведення цих зборів онлайн під час дії воєнного стану. Це зробило процес більш доступним і зручним.

Також набув чинності закон (№ 3587-IX), який впровадив позитивні зміни у корпоративному управлінні державними підприємствами. Закон направлений на підвищення прозорості та ефективності управлінських процесів (зокрема, наглядові ради отримують більше повноважень) та надає Уряду право визначати, які підприємства залишаються у державній власності, а які варто приватизувати, залежно від їхньої стратегічної важливості. 

Зміни в системі оподаткування

«На початку війни було введено мораторій на податкові перевірки. Проте мораторій поступово скорочувався для різних платників та типів перевірок. Нині практично всіх платників податків можуть включити до плану перевірок, крім тих, чия податкова адреса на ТОТ або в зонах бойових дій. Тому у 2025-му платники податків повинні заздалегідь підготуватися до можливих перевірок», – зазначає партнер, керівник практики податкового права Андрій Реун.

Ще один виклик – недосконалість системи блокування податкових накладних. Із запуском системи моніторингу ризиків (СМКОР) виникла значна критика. Податкова може просто підмінювати перевірки, блокуючи податкові накладні та вимагаючи купу документів. Часто накладні блокують без підстав, і про це говорить статистика: при оскарженні в 2024 році відновлені були 72% накладних. Тому важливо правильно оформлювати документи і, якщо накладні заблоковані, швидко надавати пояснення, щоб їх розблокували.

Відсутність чіткої процедури для підтвердження втрати або набуття податкового резидентства – ще одна проблема, з якою доводиться мати справу бізнесу. Хоча податковий кодекс визначає, як встановити, в якій країні особа є податковим резидентом, це не гарантує, що українські податкові органи визнають резидентство іншої країни.

Проєкти в сфері енергетики

«У 2024 році енергетичний сектор України зіткнувся з кількома безпрецедентними  викликами, зумовленими наслідками воєнної агресії країни-терористки. Дефіцит електроенергії для споживачів минулого року склав близько 35%, а зростання вартості – 34%. Саме ці фактори і визначають вектор розвитку галузі на майбутнє», – коментує партнер, керівник практики «Energy and Projects» Іван Бондарчук.

Окрім інвестицій у власну енергонезалежність, велика кількість компаній почали будівництво електростанцій для роботи на ринку електроенергії. Загалом НЕК “Укренерго” видали технічні умови на приєднання понад 1,2 ГВт приєднаної потужності розподіленої генерації: газопоршневих електростанцій, невеликих СЕС, ВЕС та УЗЕ. У випадку реалізації загальний обсяг інвестицій у такі проєкти значно перевищить 1 млрд дол. Варті уваги інвестиції від таких компаній, як “Епіцентр”, “Нова Пошта” та UPG, які заявили про вихід на ринок електричної енергії. У 2025 році НЕК “Укренерго” проведе конкурс на нові генеруючі потужності для надання додаткового фінансування інвесторам на будівництво маневреної генерації потужністю від 5 до 80 МВт.

Також у 2024 році прослідковується активізація девелоперського ринку у сфері «utility-scale» проєктів альтернативної енергетики. Про свої інвестиції у проєкти ВЕС на заході України заявила ОККО. «Вітропарки України» активно вводять в експлуатацію турбіни. У грудні 2024 року ми закінчили роботу над однією з наймасштабніших угод, за якою «Elementum Energy» придбали 200 МВтний вітроенергетичний проєкт.

Для подальшого стимулювання розвитку галузі ми очікуємо підвищення активності системних міжнародних гравців, які розглядають надання фінансування на етапі девелопменту з подальшим входженням у проєкт шляхом укладення договорів купівлі-продажу корпоративних прав з відкладальними обставинами, опціонів або конвертації позики у капітал проєктної компанії. Задля пришвидшення цього процесу державі слід запропонувати інвесторам інструменти для зниження воєнних, політичних та ринкових ризиків (як-от страхування та гарантування ціни збуту електроенергії), а девелоперам – якісне портфоліо проєктів, підготовлених у строгій відповідності до національного законодавства та міжнародних стандартів, що можуть швидко пройти due-diligence міжнародного інвестора або фінансової установи.

Банкрутство та реструктуризація

«Укладення мирових угод стало помітною тенденцією. Процедура банкрутства в Україні часто мала вигляд боротьби між боржником та кредиторами: боржник хотів уникнути сплати боргів, а кредитори – швидше повернути своє. Війна знизила бажання вести виснажливі спори, і ми помічаємо в нашій практиці тренд на переговори і врегулювання в справах, які тривали щонайменше 5 років», – пояснює партнерка, керівниця практики банкрутства та реструктуризації Олена Волянська.

Важлива зміна в сфері банкрутства – превентивна реструктуризація. У 2024 році законом (№3985-IX) імплементовано загальноєвропейський інститут превентивної реструктуризації. Цей інструмент надає можливість бізнесу, що стикається з тимчасовими фінансовими труднощами, пройти процес оздоровлення без необхідності введення процедури банкрутства.

І ще одна відчутна тенденція: посилення майнової відповідальності власників та керівників бізнесу за доведення до банкрутства. Якщо раніше процедуру стягнення затягували через різні підходи до визначення суми збитків, в 2024 році актуальна практика Верховного суду визначає суму збитків як суму непогашених вимог кредиторів після продажу майна банкрута на аукціоні.

Усталеним стало і застосування доктрини «підняття корпоративної завіси». Суд може стягнути збитки з бенефіціарів та заінтересованих осіб (яких, до речі, позбавили права голосу), навіть без прямого зв’язку з банкрутом, якщо є підстави вважати їх відповідальними за рішення, які призвели до банкрутства.

Ще одна важлива тенденція – збільшення переліку підприємств, до яких застосовується мораторій на відкриття банкрутства. У травні 2024 року прийняли закон (№ 3723-IX), який забороняє банкрутство об’єктів критичної інфраструктури, компаній, де держава володіє більш ніж 50% акцій, та підприємств, які перейшли у власність держави через відчуження акцій під час дії воєнного стану.

Судова практика

«Добросовісність і ефективність управління стають ключовими стандартами корпоративної культури та набувають статусу законодавчо обов’язкових вимог для топменеджменту. Менеджери несуть персональну відповідальність за свої дії, зокрема, у випадках, коли рішення були необґрунтованими або явно нерозумними. Судова практика активно розвивається в напрямі компенсації збитків, завданих через такі дії. Для оцінки управлінських рішень використовують підхід, відомий як правило ділового рішення (business judgment rule). Наразі таку практику переважно застосовують у справах, пов’язаних із діяльністю колишніх керівників банків. Проте є всі підстави вважати, що сформовані підходи будуть активно використовувати і в інших галузях», – зазначає партнерка, керівниця судової практики Ірина Кобець.‍

Ще однією тенденцією є розширення підходів для притягнення бенефіціарів та пов’язаних осіб до відповідальності за борги компанії перед третіми сторонами. Формальні корпоративні структури, побудовані з використанням «технічних» компаній, більше не гарантують повного захисту.

І ще одна тенденція, яка має місце, – посилення контролю держави за землею та повернення земель у власність держави. Ми бачимо зростання кількості судових процесів, ініційованих прокуратурою для повернення земель із приватної у державну власність. Основна увага приділяється землям водного та лісового фондів, а також сільськогосподарським землям.

Міжнародний арбітраж

«Національна політика України щодо щодо конфіскації та націоналізації активів, власники яких мають зв’язки з країною-агресоркою, суттєво вплинула на сферу міжнародного арбітражу. Так у 2024 році проти України подали низку інвестиційних позовів на безпрецедентні суми. Тільки сума компенсації за націоналізацію «Sense Bank», заявлена Михайло Фрідманом, сягає 1 млрд дол. Ми прогнозуємо, що кількість подібних інвестиційних спорів буде зростати», – наголошує радниця, керівниця практики міжнародного арбітражу Ольга Костишина.

Інша тенденція, яку ми бачимо, – пошук юридичних механізмів для відшкодування збитків, завданих РФ. Зокрема, ініціювали перший інвестиційний спір проти РФ щодо втрат українських приватних інвесторів після окупації східної частини України у 2014 році. І хоча ця справа не стосується відшкодування збитків, завданих повномасштабною збройною агресією РФ проти України, результати її розгляду матимуть значний вплив на формування арбітражної практики з цього питання. У 2024 році спостерігалося значне пожвавлення серед спеціальних фондів, які надають кошти на покриття витрат в інвестиційному арбітражі, тому в майбутньому ми прогнозуємо збільшення звернень представників бізнесу з інвестиційними позовами проти рф.

Найбільш позитивним зрушенням у питанні стягнення збитків, завданих РФ, стало відкриття для бізнесу більшості категорій заяв у Реєстрі збитків наприкінці грудня 2024 року. Відтепер юридичні особи можуть подати заяви на відшкодування збитків у зв’язку зі знищенням/втратою активів, втратою контролю над майном на тимчасово окупованих територіях та переміщенням (евакуацією) бізнесу. Водночас затверджені форми та правила подання заяв у цих категоріях не містять чіткого переліку доказів для підтвердження суми вимог. Тому бізнесу необхідно приділити увагу детальному опису суми вимог, методиці її розрахунку та збору всіх можливих доказів.

Кримінальне право

Для кримінальної юстиції 2024 рік став переломним у багатьох аспектах, зазначає партнер, керівник практики кримінального права Максим Шевердін. Однією з ключових подій року стала ратифікація Римського статуту. Це стало важливим кроком у наближенні України до світових стандартів правосуддя.

Ще одна тенденція – у 2024 році відчутно посилився тиск на бізнес з боку правоохоронних органів, що викликало критику підприємницької спільноти і стало стимулом до перезавантаження Бюро економічної безпеки. 

Серед інших нововведень – можливість укладення угод зі слідством у корупційних справах. Ухвалений закон (№ 4033-IX) передбачає, що ті особи, які співпрацюють зі слідством, можуть отримати пом’якшення покарання або звільнення від відбування покарання, якщо вони відшкодують збитки та нададуть важливу інформацію для розкриття злочину. 

Інше нововведення – скасування строків розслідування у «фактових» справах (№ 3509-IX). Тобто строк досудового розслідування у справах без підозрюваного може тривати безстроково. 

Посилення міжнародного співробітництва – ще одна тенденція. За 9 місяців 2024 року кількість запитів на міжнародну співпрацю зросла на 30% у порівнянні з позаминулим роком. Екстрадиція становила чверть цих запитів. Це показує посилену активність України в сфері міжнародного кримінального переслідування.

 

3. Деталізований виклад інформації щодо суспільно-політичної обстановки

Суспільно-політична обстановка в державі залишається кризовою. Загалом зберігається позитивний настрій суспільства щодо необхідності перемоги України у війні з РФ (хоча має місце тенденція до його зниження), довіра до ЗСУ на фронті (на відміну від довіри до вищого військово-політичного керівництва та системи ТЦК та СП). Водночас негативний вплив продовжують здійснювати нові авіаційно-ракетні удари агресора, поточні кризові явища на фронті, в гуманітарній, економічній, екологічній, інформаційній, фінансовій та інших сферах, які загострюються проблемами щодо питань соціального захисту населення, боротьби з корупцією, мобілізації, соціального захисту військовослужбовців та оборони держави загалом.

Ворог продовжує реалізацію стратегії створення гуманітарної кризи в Україні. З цією метою продовжує удари по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури, здійснює комплекс інформаційно-психологічних операцій, кібератаки, що призводить до погіршення настроїв та загострення гуманітарних потреб серед мирного населення.

3.2. Протягом тижня теми, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) загалом залишилися без змін:

ведення бойових дій ЗСУ та певні очікуваннями суспільства щодо їхніх результатів, які загалом оцінюються як несприятливі;

продовження ракетних та авіаційних ударів ворога, зміна акцентів ударів по населенню/цивільних об’єктах, адміністративних центрах та критичній інфраструктурі;

значна протягом звітного періоду активізація риторики про можливості припинення/перегляду формату допомоги Україні з боку партнерів і примушення до переговорів;

збільшення податкового навантаження та обмежені можливості держави стосовно видатків з державного бюджету на соціальні напрями;

настрої у суспільстві щодо продовження мобілізації на тлі корупції у ТЦК;

загальна «втома від війни», особливо серед особового складу, який тривалий час виконує бойові завдання.