» Новини » Перебіг подій в українському енергетичному секторі

Перебіг подій в українському енергетичному секторі

Місячний енергетичний дайджест – серпень

Андріан Прокіп, експерт УІМ керівник програми “Енергетика”

• 25 серпня Росія здійснила наймасштабнішу атаку на енергосистему України.

• Уряд затвердив Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року.

• Укренерго вперше провело перші довгострокові аукціони з купівлі допоміжних послуг протягом п’яти років.

• Уряд запускає пілотні аукціони на нові потужності ВДЕ.

Ринок електроенергії

Загальна ситуація в енергосистемі

Ситуація в енергосистемі покращилася наприкінці липня. На початку серпня Укренерго обмежувало споживання промисловими споживачами, але домогосподарства не постраждали. І все ж в окремі дні українська енергосистема отримувала аварійну допомогу від сусідніх країн для покриття дефіциту. А згодом енергоспоживання взагалі не обмежували. Деякі атомні енергоблоки підключили до мережі після ремонту, збільшивши обсяг доступних потужностей.

25 серпня через надлишок потужностей в енергосистемі та необхідність обмеження виробництва виробниками ВДЕ оператор системи передачі анонсував експорт електроенергії, якого не було більше трьох місяців.

Однак наступного дня ситуація кардинально змінилася, оскільки Росія здійснила наймасштабнішу атаку на українську енергосистему. У серпні європейські високі ціни вплинули на можливість імпорту електроенергії. В окремі дні обмеження цін в Україні обмежували імпорт. Однак російська атака також на деякий час обмежила спроможність імпортувати електроенергію.

Після атаки в енергосистемі виникли величезні дефіцити, що спричинило необхідність аварійних і планових відключень. До кінця місяця енергосистема відчувала дефіцит потужностей через жорсткі обмеження потужностей з передачі електроенергії по регіонах. Проте завдяки ремонтам, які проводила Укренерго, ситуація покращувалась щодня.

Російські атаки на енергетичну інфраструктуру

26 серпня Росія здійснила наймасштабнішу атаку на українську енергосистему, застосувавши 127 ракет і 109 безпілотників, понад 200 з яких були перехоплені українською ППО. Росіяни вперше застосували для удару по енергосистемі ракети з касетними боєприпасами. Постраждали об’єкти в 15 областях.

Під удар потрапили підстанції системи електропередачі та розподільні підстанції двох електростанцій, у тому числі Київської ГЕС. Ракета уразила дамбу Київської ГЕС. Зміни частоти призвели до того, що деякі енергоблоки АЕС вимкнулись автоматично, а деякі оператори зупинили вручну.

Ключовою метою Росії було повне знеструмлення в країні (системна аварія, блекаут), що означало б тривалий час без електропостачання по всій країні. Енергосистема вистояла; однак подача електроенергії була обмежена. У 2024 році Росія вперше не атакувала теплоелектростанції, а зосередила удари по підстанціях та трансформаторах. Також продовжились атаки на газову інфраструктуру – газовидобувні об’єкти та підземні сховища газу. Офіційні особи заявили, що Київська ГЕС не зазнала значних ушкоджень після атаки, і не було ризику для дамби.

Експорт та імпорт

Експорт електроенергії (- мінус) та імпорт (+ плюс) протягом місяця

У серпні Україна скоротила імпорт електроенергії на 43%

У серпні 2024 року Україна скоротила імпорт електроенергії на 43% порівняно з попереднім місяцем – до майже 474 тис. МВт-год.

Найбільше скоротився імпорт електроенергії з Польщі – на 57,5% до 48,2 тис. МВт-год. Найбільшу частку імпорту, як і раніше, займатиме Угорщина – 43%.

Порівняно з серпнем 2023 року імпорт електроенергії цього року зріс у чотири рази. Загалом у червні-серпні 2024 року було імпортовано понад 2,1 млн МВт-год електроенергії, що майже втричі перевищує загальний обсяг імпорту за 2023 рік. Цьогорічний пік імпорту електроенергії припав на червень – понад 858 тис. МВт-год.

Імпорт електроенергії, помісячно, 2023-2024, МВт·год

Ціни на електроенергію в Європі наприкінці літа були значно вищими, що обмежувало імпорт електроенергії в Україну. Українські споживачі не були готові купувати електроенергію, а в деяких випадках комерційний імпорт був обмежений ціновими обмеженнями на українському ринку електроенергії. Іншим фактором, який вплинув на імпорт, стала широкомасштабна атака Росії 26 серпня, яка завдала шкоди деяким обмеженим у часі можливостям імпорту.

Заборгованість і неплатежі

Верховна Рада прийняла законопроєкт щодо сплати боргів на ринку електроенергії.

Парламент проголосував за законопроєкт №11083, який регулює окремі питання термінології, що використовується при впровадженні інтелектуальних мереж, і регулює виплати боргів.

Він передбачає, що кошти, отримані від розподілу міждержавної транскордонної пропускної спроможності з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року, Укренерго спрямує на погашення боргів на балансуючому ринку та боргу за «зеленим» тарифом перед виробниками ВДЕ. .

Формування ринку

Укренерго провело перші довгострокові аукціони з купівлі допоміжних послуг на найближчі п’ять років.

Укренерго вперше провело довгостроковий аукціон із закупівлі резервів підтримки частоти (РПЧ) на п’ять років для забезпечення стабільної роботи енергосистеми.

Продано 99 МВт потужностей. У ньому взяли участь 39 енергогенеруючих учасників, які надали 230 пропозицій. Попередньо переможцями стали 12 компаній, які запропонували найнижчі ціни на надання послуги РПЧ: від 500 до 1001 грн за мегават. Середньозважена ціна за мегават становить менше 700 грн (прайс-кеп на ринку допоміжних послуг з надання РПЧ становить 1339,82 грн за мегават). Пропозиція за кожну годину значно перевищувала аукціонний попит і становила 368 МВт.

Переможці аукціону матимуть фіксований договір в євро з Укренерго на надання послуг РПЧ на п’ять років з відтермінуванням на рік з моменту аукціону. Інвестори матимуть час до жовтня 2025 року, щоб побудувати електростанції чи сховища енергії для забезпечення такого типу резерву.

Другий спеціальний аукціон відбувся з закупівлі резервів автоматичного відновлення частоти на п’ять років. Укренерго закупило 500 МВт швидких резервів. Ціна також була приблизно вдвічі вищою за нинішню вартість послуги.

Укренерго оцінило вартість побудови стійкої до атак децентралізованої енергосистеми.

В Укренерго заявляють, що Україна має побудувати понад 12 ГВт потужностей у найближчі роки, щоб збудувати розподілену енергосистему, стійку до можливих атак. Це коштуватиме близько 12-13 мільярдів євро. За оцінками Укренерго, Україна має побудувати щонайменше 4 ГВт нових вітрових електростанцій, 3,8 ГВт теплових електростанцій, 1,4 ГВт газових генеруючих потужностей, 1,1 ГВт нових ТЕС на біомасі та 0,8 ГВт систем акумуляції енергії. І це неможливо без приватних інвестицій.

Уряд оновив умови необмеженого електропостачання промислових споживачів в умовах відключень.

Кабінет міністрів прийняв постанову, згідно з якою графіки відключень та будь-які інші обмеження на постачання електроенергії не поширюватимуться на споживачів, які покривають не менше 80% споживання за рахунок власної генерації.

  • Наприкінці травня Кабінет міністрів запровадив норму, згідно з якою на бізнес, який імпортується понад 80% від загального обсягу споживання, не розповсюджуватимуться графіки планових відключень.
  • Раніше частка імпорту з жовтня по квітень повинна була перевищувати 50% годинного споживання, а в травні-вересні – 30%.

Відновлювана енергетика

Уряд затвердив Національний план дій з відновлюваної енергетики.

13 серпня Кабінет міністрів затвердив Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2030 року та План заходів щодо його реалізації. Цей план доповнює Національний план  з енергетики і кліматуы, який був прийнятий раніше.

Документ націлений на збільшення частки зеленої енергії у валовому кінцевому споживанні до 27%. План передбачає 38 заходів та показників ефективності та визначає відповідальних сторін.

Відповідно до Плану, у 2030 році відновлювані джерела енергії складатимуть 27% валового кінцевого енергоспоживання: 33% для опалення та охолодження, 29% для виробництва електроенергії та 17% для транспортного сектору.

Уряд запускає пілотні «зелені» аукціони.

Кабінет Міністрів України 13 серпня встановив додаткову річну квоту підтримки виробників відновлюваної енергії (сонячні, вітрові, біогазові, мікро- та малі гідроелектростанції) для проведення пілотних зелених аукціонів у 2024 році. Графік проведення аукціонів з розподілу квот підтримки на 2024 рік також затверджено.

Максимальна цінова пропозиція учасника аукціону на 2024 рік становить 9 євроцентів за 1 кВт∙год для сонячної та вітрової енергії та 12 євроцентів за 1 кВт∙год для інших.

Додаткова річна квота підтримки становить 110 МВт, з них сонце – 11 МВт, вітрова – 88 МВт, інші види альтернативної енергії – 11 МВт. Очікується, що перші генеруючі потужності, введені в експлуатацію за підсумками пілотних аукціонів, почнуть постачати електроенергію в мережу в 2025 році.

Ринок газу

Баланс газу

У серпні споживання газу було на 2% більше, ніж торік. Незважаючи на російські атаки на об’єкти газової інфраструктури, видобуток газу в Україні продовжував зростати і в серпні 2024 року перевищив рівень минулого року на 1,5%, в основному за рахунок відновлення видобутку компанією «Укрнафтобуріння» до 1,4 млн м3/добу.

Загальні запаси природного газу в українських ПСГ становлять 11,1 млрд кубометрів, що на 18% менше, ніж рік тому (враховуючи 0,6 млрд кубометрів газу у власності нерезидентів). У серпні 2024 року середній обсяг закачування газу в сховища становив 27 млн кубометрів на добу.

Транзит газу

Київ підтвердив, що контролює газовимірювальну станцію в російській Суджі (єдина, що використовується для транзиту російського газу до Європи ). Водночас у «Газпромі», «Нафтогазі» та ГТС України заявляють, що це не вплинуло на транзит газу, а обсяг транспортованого газу відповідає зарезервованим номінаціям. У серпні транзит російського газу через Україну знизився на 1,1% до 1,292 млрд кубометрів порівняно з серпнем 2023 року.

Водночас з січня по серпень 2024 року Росія збільшила постачання газу для транзиту через українську газотранспортну систему до Євросоюзу та Молдови на 8% – до 10,3 млрд кубометрів порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Президент Володимир Зеленський вкотре заявив, що Україна не буде продовжувати угоду про транзит російського газу, але готова розглядати запити європейських компаній. Голова “Нафтогазу” Олексій Чернишов під час візиту до Словаччини заявив, що Україна має намір продовжувати транспортувати природний газ до Словаччини, але для цього потрібно впроваджувати нові рішення. Однак домовленості з Баку щодо транзиту азербайджанського газу через Росію та Україну до ЄС досі немає.

Імпорт і зберігання газу

Нафтогаз поки що почне купувати газ з ЄС без розмитнення.

Нафтогаз починає закуповувати газ у Європі, але наразі не розмитнюватиме його, тому це не буде вважатися імпортом. Газ буде закачуватися в Україну в газосховищах у режимі митного складу. Хоча газ буде оплаченим, але до розмитнення Нафтогаз не платитиме ПДВ. Перші поставки газу заплановані на вересень 2024 року. Весь резервний запас буде придбано за раніше отриманий кредит ЄБРР на 200 млн євро.

Ціни

Уряд продовжив дію регульованих цін на газ для некомерційних споживачів до травня 2025 року.

Кабінет Міністрів України продовжив до 30 квітня 2025 року спеціальні зобов’язання (ПСО) щодо газопостачання підприємств теплокомуненерго, побутових споживачів, операторів газорозподільних систем та виробників електроенергії. Фактично це означає, що газ буде субсидуватися для широкого кола споживачів.

Ціни на газ (грн/куб.м з ПДВ) залишаться без змін:

  • 7,96 грн для домогосподарств.
  • 7,42 грн – для виробництва теплової енергії для населення.
  • 16,39 грн – для виробництва теплової енергії для бюджетних установ.
  • 10,5 грн – за виробництво електроенергії в конденсаційному циклі.
  • 16,5 грн – за виробництво електроенергії в опалювальному циклі.

Нафтовий сектор

Транзиту нафти

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк 30 серпня заявив, що Україна збирається припинити транзит російської нафти нафтопроводом «Дружба» з 1 січня 2025 року. Він зіслався до певної резолюції Євросоюзу – консолідованого рішення, що Угорщина, Словаччина та Чехія повинні знайти можливості для диверсифікації нафти та припинити споживання російської нафти, отриманої через Україну. За кілька годин Подоляк спростував свою заяву.

Пізніше “Нафтогаз” спростував будь-які плани припинити транзит нафти до Європи до закінчення контракту. Проте Нафтогаз виступає за якнайшвидшу диверсифікацію джерел енергопостачання Європою.

Транзит російської нафти до ЄС через українську частину нафтопроводу «Дружба» в липні зріс вдвічі — з 0,54 млн тонн у червні до 1,09 млн тонн у липні 2024 року. Російська «Татнефть» різко збільшила поставки нафти на НПЗ у Словаччині та Угорщині через південну гілку нафтопроводу «Дружба» в липні, замінивши нафту «Лукойлу».

Найбільше нафти в липні було транспортовано до Угорщини — 0,43 млн тонн, що на 8% менше, ніж у червні. Водночас, поставки нафти до Словаччини зросли в п’ять разів – до 0,34 млн тонн. Крім того, до Чехії було транспортовано 0,32 млн тонн нафти, тоді як у червні транзиту туди не було.

Ситуація з націоналізованими активами

«Укрнафтобуріння» відновило видобуток природного газу на Сахалінському родовищі.

Шостий апеляційний адміністративний суд дозволив компанії «Укрнафтобуріння» (УНБ) відновити видобуток газу на Сахалінському родовищі. Після рішення держрегулятор надав компанії ліцензію. «Укрнафтобуріння» поступово відновлює видобуток газу на Сахалінському родовищі. Так, 10 серпня компанія видобула близько 1,39 млн кубометрів природного газу.

До зупинки видобутку на початку грудня 2023 року УНБ видобував на Сахалінському родовищі 1,56 млн кубометрів природного газу на добу. Загальний видобуток природного газу в Україні через відновлення видобутку УНБ 10 серпня вперше з кінця листопада 2023 року зріс вище 53 млн кубометрів на добу.

  • Видобуток газу в Україні скоротився на 3% після зупинки видобутку УНБ. За останні місяці, до зупинки видобутку, компанія видобувала близько 45 млн кубометрів природного газу на місяць і входила до ТОП-3 приватних газовидобувних компаній України.
  • 1 грудня 2023 року, після проведення всіх необхідних технологічних процедур, на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі повністю припинено видобуток природного газу та газового конденсату. Підставою для вжиття таких заходів стало рішення Шостого апеляційного адміністративного суду України про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №6349 від 10 липня 2019 року.
  • 23 травня 2023 року Кабінет міністрів передав активи УНБ, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, в управління «Укрнафти». 7 квітня 2023 року суд наклав арешт на корпоративні права УНБ і 11 квітня передав їх в управління Агентству з розслідувань та управління активами (АРМА).

Smart Energy відновила виробництво в Харківській області.

Smart Energy Group відновила діяльність однієї зі своїх харківських компаній, запустивши свердловини Васищівського родовища в Харківській області.

Наприкінці червня Держгеонадра поновила дію трьох призупинених спецдозволів Smart Energy. Компанії груп «Укргазвидобуток» і «Пром-Енерго Продукт» не працювали більше року через вимушене призупинення державою спецдозволів на видобуток вуглеводнів. В Smart Energy зазначили, що за цей час держава втратила 1,65 млрд грн податків і майже 195 млн кубометрів газу.

У квітні-травні 2023 року Держгеонадр призупинила дію трьох спецдозволів компаній Smart Energy Group, оскільки в СБУ вважали, що бенефіціарним власником компаній залишається проросійський колишній нардеп Вадим Новинський, проти якого ввели санкції.

Інші новини та події

Ситуація на Запорізькій АЕС

У градирні ЗАЕС сталася пожежа.

11 серпня 2024 року близько 20:00 на території Запорізької атомної електростанції виникла пожежа у градирні. Пошкоджено технологічне обладнання. Пожежа не вплинула на радіаційну та ядерну безпеку. Вежі розташовані за 1 км від найближчого атомного енергоблока.

Пошкоджену градирню оглянули представники Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). У МАГАТЕ підкреслили, що ядерна безпека станції не постраждала, оскільки градирні не працюють.

Інші

Паризький арбітражний трибунал розгляне справу за позовами Укренерго до Росії щодо втрачених активів у Криму.

Арбітражний суд у Парижі, призначений для розгляду справи Постійною палатою Третейського суду, 5 серпня 2024 року ухвалив рішення на користь Укренерго, визнавши суд компетентним розглядати спір компанії з Російською Федерацією.

Укргідроенерго готується до міжнародного арбітражу щодо Каховської ГЕС.

УкрГідроЕнерго оголосило про закупівлю послуг з надання правового представництва в міжнародному арбітражі щодо відшкодування збитків, завданих руйнуванням Каховської ГЕС, підірваної російсько-окупаційними військами у червні минулого року.

Уряд призначив двох нових членів НКРЕКП.

Кабінет міністрів призначив Юрія Власенка та Руслана Слободяна на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Пізніше Власенка обрали головою комісії.

“Нафтогаз” призначив Романа Малютіна генеральним директором “Укртрансгазу”.

НАК “Нафтогаз України” призначив Романа Малютіна генеральним директором “Укртрансгазу” на три роки. З січня 2023 року Малютін виконував обов’язки гендиректора “Укртрансгазу”. До призначення очолював технічний відділ Укртрансгазу, де відповідав за роботу компресорних станцій, енергетику та метрологію. Він також супроводжував проєкт з розробки низьковуглецевих технологій і зберігання водневих сумішей.

На Закарпатті запустили турбіну першої ВЕС.

У Закарпатській області в тестовому режимі введено в експлуатацію турбіну вітроелектростанції потужністю 1,8 МВт – першу в регіоні. Потужність турбіни становить 4,8 МВт, здатна забезпечити електроенергією до 3000 домогосподарств. Загальна встановлена потужність запланованої вітроелектростанції становитиме 80 МВт, а виробленої електроенергії буде достатньо для забезпечення 50 000 домогосподарств щорічно.