1. Зелений перехід — не витрати, а квиток на ринок
Коли ЄС оголосив Європейський зелений курс (ЄЗК) у 2019 році, більшість сприйняли його як внутрішньоєвропейську справу. Сьогодні очевидно: ЄЗК — це нові правила доступу до ринку з 500 млн споживачів. Кліматична нейтральність до 2050 р., -55% викидів до 2030 р., органічне виробництво на 25% площ — ці цілі стають де-facto нетарифними бар’єрами для імпорту.
Для України виклик подвійний: зростаючі вимоги до вуглецевого сліду та відповідності екологічним стандартам — і водночас мінімальний доступ до трильйона євро, які ЄС мобілізує для підтримки власних виробників у зеленій трансформації.
Policy challenge: розрив між зростаючими вимогами ЄС та обмеженим доступом українського агросектору до фінансових і інституційних інструментів зеленої трансформації загрожує втратою конкурентоспроможності на ринку ЄС.
2. Законодавча база: рамка є — реалізація відстає
2.1 Ключові документи та їх значення
2.2 Розрив між законом і полем
Україна послідовно будує кліматичне законодавство — і це позитивний сигнал для ринку ЄС і міжнародних інвесторів. Але більшість сільськогосподарських виробників — особливо малі та середні — не спроможні самостійно здійснювати капіталомісткі інвестиції у скорочення вуглецевого сліду та ресурсоефективні технології.
Без системних фінансових механізмів, галузевих настанов і регуляторного супроводу зелена трансформація залишатиметься опцією лише для великих агрохолдингів. Інші — ризикують поступово втратити ринковий доступ до ЄС, не розуміючи чому.
3. Де Україна має реальні можливості
Carbon farming: нові доходи від ґрунту
Аграрний сектор як поглинач вуглецю — нова бізнес-модель. Механізми статті 6 Паризької угоди вже впроваджуються в Україні. Виробники можуть отримувати платежі за збереження органічного вуглецю в ґрунті та агролісомеліорацію — і одночасно відкривати доступ до міжнародного кліматичного капіталу.
Органічне виробництво: преміум-сегмент ЄС
~70% операторів органічного ринку — малі виробники. Гармонізація з Регламентом ЄС 2018/848 відкриває доступ до єдиного органічного ринку без повторної сертифікації. Але перехід фінансово надмірний без підтримки — особливо в умовах воєнного стану, коли бюджетна підтримка органіки скорочена.
Біоенергетика: до 11% потреб у газі
Потенціал біоенергетики — до 11% потреб у природному газі та ~19% у виробництві електроенергії. Скорочення викидів — близько 8,2 млн т еквіваленту CO₂. Це одночасно відповідь на енергетичну залежність і вуглецеве скорочення.
4. Виклики та бар’єри
- Фінансовий розрив: ЄС субсидує зелену трансформацію власних виробників трильйонами. Україна здійснює ту саму трансформацію за значно обмеженіших ресурсів.
- Інституційна фрагментованість: земельна, аграрна та екологічна політика не узгоджені між собою. Мінагро, Мінприроди та Мінекономіки діють паралельно без спільного механізму.
- МСП не можуть адаптуватися самостійно: великі агрохолдинги можуть дозволити зелену модернізацію. Малі та середні виробники — ні, без спеціальних програм.
5. Висновки
Зелений перехід часто сприймається як навантаження. Насправді — це умова ринкового доступу до найбагатшого ринку світу. ЄС уже вирішив: до 2030 року екологічні стандарти стануть де-facto умовою імпорту.
Україна з її земельним потенціалом та агрокліматичними умовами має реальні конкурентні переваги у carbon farming, органічному виробництві та біоенергетиці. Але без системної державної підтримки ці переваги залишатимуться нереалізованими — особливо для малих і середніх виробників.
Джерела
1. Закон «Про основні засади державної кліматичної політики» №3991-IX від 08.10.2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3991-20#Text
2. Другий NDC до Паризької угоди (КМУ 29.10.2025 №1172-р). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-2025-%D1%80?lang=en#Text
3. Стратегія розвитку с/г до 2030 (КМУ №1163-р). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1163-2024-%D1%80#Text
4. Стратегія кліматичної політики до 2035 (КМУ №483-р). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2024-%D1%80#Text
5. European Green Deal. URL: https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en
6. Регламент ЄС 2018/848 (органіка). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_036-18#Text
7. Федорчук Н. В. Європейський «зелений курс» та аграрний сектор України. Економіка та підприємництво. 2021. № 3. С. 27–31.
8. Шпикуляк О. Г., Шеленко Д. І. Організаційно-інституційна адаптація аграрного підприємництва до ЄЗК. Бізнес-навігатор. 2024. Вип. 3(76). С. 352–360.
Думки, оцінки та висновки, викладені в цій авторській статті, є особистою позицією автора і не обов’язково відображають офіційну позицію Українського інституту майбутнього, його партнерів або донорів.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
