1. Коли одна точка відмови — це вся логістика
Десятиліттями аграрний експорт України тримався на чорноморських портах. Одеса, Миколаїв, Херсон забезпечували понад 90% вивезення зерна. Повномасштабне вторгнення зруйнувало цю модель миттєво — і оголило структурну слабкість системи, яка не передбачала резервування.
LPI-рейтинг 2023 року — 79-те місце і 2,7 бали — свідчить: проблема була ще до 2022 року. Коливання від 61-го (2014) до 80-го місця (2016) і назад демонструють нестійку логістичну систему зі структурними дисфункціями.
Policy challenge: переорієнтація агроекспорту на ринок ЄС після 2022 р. створила критичне навантаження на прикордонну та транспортну інфраструктуру, яка не була розрахована на такі обсяги. Вузькі місця на КПП, відсутність мультимодальних хабів і фрагментована цифровізація стримують реалізацію повного експортного потенціалу України.
2. П’ять ключових фактів
1. «Смуги солідарності» — критичний, але обмежений механізм
З травня 2022 р. по листопад 2025 р. через Solidarity Lanes вивезено ~205 млн тонн товарів, з яких ~97 млн тонн — агропродукція (40% від загального агроекспорту за цей період). Механізм спрацював — але КПП не встигали за потоками.
2. Тарифи зросли в 2–4 рази
Перенаправлення через Польщу та Румунію підвищило логістичні витрати в 2–4 рази порівняно з довоєнними показниками. Кожен зайвий долар за тонну — пряма втрата маржинальності для українського виробника.
3. Дунай — стратегічний резерв
У кризовий період понад 90% агроекспорту йшло через Дунайські порти та Одеську агломерацію. У 2024 р. морські маршрути повернули 71% — але річковий та сухопутний напрямки залишаються критичним резервом.
4. TEN-T відкриває інвестиційне вікно
Включення українських маршрутів до мережі TEN-T — це доступ до інвестиційних механізмів ЄС і гармонізація стандартів. Але лише за умови, що Україна має конкретний план імплементації з переліком проєктів і строків.
5. Цифровізація дає швидкий ефект
USAID Economic Resilience Activity: 300 зернових вагонів → +430 тис. тонн/рік. Платформа Zernovoz.ua знижує транзакційні витрати та підвищує передбачуваність перевезень. Операційні цифрові рішення дають видимий результат при відносно невеликих вкладеннях.
3. Три вузьких місця, що блокують систему
- Пропускна спроможність КПП: більшість пунктів пропуску проєктувалися для мирного часу. Черги, нерівномірні відправлення, відсутність спільного контролю з ЄС.
- Відсутність мультимодальних хабів: швидке перевантаження між залізницею, авто та річковим транспортом — необхідна умова ефективної логістики. Перевалочних вузлів критично мало.
- Фрагментована цифровізація: митні процедури, відстеження вантажів і обмін даними з системами ЄС не інтегровані в єдину платформу. Кожен оператор — у своїй системі.
4. Висновки
«Смуги солідарності» довели: альтернативні маршрути працюють і Україна здатна адаптуватися навіть у кризових умовах. Але адаптація не замінює системного рішення. Логістичні витрати залишаються структурно завищеними, а пропускна спроможність КПП — хронічно недостатньою.
Включення до TEN-T відкриває доступ до ресурсів ЄС. Цифровізація дає швидкий ефект. Але без цілісного плану — ресурси розпорошуються між точковими проєктами без стратегічного результату.
Джерела
1. Logistics Performance Index (LPI). URL: https://lpi.worldbank.org/
2. EU-Ukraine Solidarity Lanes. URL: https://transport.ec.europa.eu/ukraine/eu-ukraine-solidarity-lanes_en
3. Solidarity Lanes: Latest figures — November 2025. URL: https://transport.ec.europa.eu/news-events/news/solidarity-lanes-latest-figures-november-2025-2025-12-18_en
4. UCAB. Морські маршрути — 71% агроекспорту 2024. URL: https://en.interfax.com.ua/news/economic/1109524.html
5. Проєкт USAID ERA Ukraine. URL: https://era-ukraine.org.ua/proiekt-usaid-zmitsniuie-ahrarnu-lohistyku-v-ukraini/
6. Коваленко А. В. Роль логістики для руху агропродукції в Україні. Наук. записки ЛУ. 2024. Вип. 40. С. 418–427.
7. Галанець В. В. Державна регуляторна політика у сфері аграрної логістики. Успіхи і досягнення. 2025. № 12(22). С. 716–730.
Думки, оцінки та висновки, викладені в цій авторській статті, є особистою позицією автора і не обов’язково відображають офіційну позицію Українського інституту майбутнього, його партнерів або донорів.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
