На п’ятому році повномасштабної війни вже нікому не потрібно говорити про критичну важливість енергетики і необхідність мобілізації усіх ресурсів для її захисту. Крах енергетичної системи взимку зумовить параліч роботи цивільної та критичної інфраструктури, зупинку виробництв та втрати для економіки. Гуманітарна та екологічна криза, яка може виникнути внаслідок колапсу енергосистеми у найгіршому сценарії, може бути тотожною поразці у війні.
Минула зима з рекордними за 20 років морозами та перебоями теплопостачання в цілих районах внаслідок обстрілів лише посилила усвідомлення всіх ризиків, до яких потрібно готуватись. І підготовка до наступної зими означає необхідність врахувати нові виклики та убезпечити себе від них. А виклики щоразу нові.
Чіткою тенденцією протягом повномасштабного вторгнення є зростання кількості засобів ураження – дронів та ракет, які застосовує агресор для ударів по Україні, зокрема й по енергетичній інфраструктурі. Якщо у 2022 році було запущено 1 900 шахедів, то за 2025 рік понад 50 тисяч. Зросла й кількість балістичних ракет. А це означає зростаючі потреби у засобах протиповітряного захисту, які необхідно витрачати, а відповідно мати.
Особливою проблемою стає використання армією США великої кількості протибалістичних ракет у війні проти Ірану. Лише за перші 25 днів війни США використали понад 1 800 ракет системи Patriot, з яких близько 1 300 — PAC-3. Зважаючи на невисокі темпи виробництва цих ракет (до 2024 року міноборони США закуповувало близько 270 таких ракет щорічно), виснаження їх запасів через війну на Близькому Сході означатиме високий ризик скорочення поставок до України, а відтак вищу вразливість енергетичних обʼєктів протягом наступної зими. А саме балістика була проблемою для великих ТЕЦ: наслідками балістичних ударів ставали переривання чи і взагалі припинення постачання електроенергії.
Проте балістична загроза для великих ТЕЦ є далеко не єдиним викликом для теплопостачання взимку. Минулого року ми вже спостерігали поодинокі удари російських дронів по районних котельнях. І зважаючи на те, що з кожним роком кількість дронів, які застосовує ворог, зростає, не можна виключати, що в окремих регіонах удари дронами по районних котельнях стануть буденністю.
Проте минулої зими котельні зупинялися не лише через обстріли. Неодноразово траплялися ситуації, коли котельня не мала робочого джерела резервного живлення. За таких умов, за аварійного припинення електропостачання, подача теплоносія в систему просто припинялася, а комунальні працівники були змушені зливати воду із систем теплопостачання, щоб запобігти аваріям у разі рекордних морозів.
Звичайно, у разі теплої зими загроза аварій у системах теплопостачання буде нижчою, а трудозатрати на їх обслуговування з метою запобігання аваріям — меншими. За деякими прогнозами, через кліматичне явище Ель-Ніньйо на нас чекатиме відносно прохолодне літо та доволі тепла зима. Більше того, окремі прогнози говорять, що Ель-Ніньйо буде яскраво вираженим настільки, що досягне статусу супер-Ель-Ніньйо до кінця 2026 року.
Можливо, тепла зима навіть схилить ворога до того, щоб не застосовувати засоби ураження до систем теплопостачання. Але покладатися на теплу зиму було б вкрай нерозумно. Відтак слід забезпечити щоденну підготовку енергетичної інфраструктури до захисту на наступну зиму. Що ж потрібно робити протягом наступних пів року?
1. Зелене світло новій генерації.
Відключення електропостачання, які стали для нас нормою за ці роки, вказують, що наразі жодна нова генерація зайвою не буде. Безумовно, перефразовуючи давно забуту рекламу, не вся генерація однаково корисна. Бум сонячної енергетики зумовлює проблеми з балансуванням системи та спричиняє цінові обвали, які апріорі не можуть бути корисними для розвитку енергосистеми в довгостроковому вимірі. Зрештою, в деяких європейських країнах ця проблема вже особливо відчутна. Водночас бум сонячної генерації як ніколи актуалізує потребу в появі систем акумуляції електроенергії.
Безумовно, одним із інструментів управління динамікою інвестування в різні типи генерації є система податкових пільг і преференційних тарифів. Чому роками вітрова енергетика була позбавлена преференцій, а натомість додаткові пільги сприяли буму сонячної енергетики? Додаткові стимули, як-от податкові пільги та системи кредитування, зумовили бум сектору домашніх дахових СЕС, що, очевидно, спричиняло й підвищення виплат відповідного зеленого тарифу, який лягає на системного оператора Укренерго в умовах його недофінансування.
Очевидно, що нова генерація, яка буде готова працювати в ринкових умовах, повинна зараз отримати повне зелене світло. Інша сторона цієї проблеми полягає в тому, що потенційні виробники електроенергії впираються у вузькі місця в енергосистемі та брак вільних потужностей для підключення нової генерації.
При цьому, компанії, які мають намір будувати і приєднати нові власні потужності до енергосистеми, часто готові самостійно будувати підстанції для підключення до мережі. Це зменшить навантаження на оператора мережі, а компанії-замовники зможуть самі обирати підрядників, що, безумовно, посилюватиме конкуренцію. Конкуренція — це завжди нижча ціна, але ключовою перевагою є можливість прискорити будівництво цієї інфраструктури та підключення нової генерації до мережі. У нинішніх умовах було б правильно створити умови для прискорення підключення нової генерації, яка, до того ж, готова приєднуватися до енергосистеми.
2. Пасивний захист існуючої інфраструктури
За всі роки енергетичного терору будівництво бетонного захисту окремих малих і середніх обʼєктів енергосистеми довело свою ефективність. Дорогоцінне обкладання, як-от трансформатори, інколи складно швидко купити, зважаючи на обмежені обсяги його виробництва. Водночас, зважаючи на кількість дронів, які може використовувати ворог, простіше й дешевше захищати цінне обладнання, ніж купувати та замінювати його після обстрілів.
Влітку минулого року ворог почав активно обстрілювати інфраструктуру операторів систем розподілу (обленерго), і знову різко постала проблема пошуку трансформаторів. Якщо раніше бетонні укріплення будував лише оператор системи передачі, то з минулого року така робота почалася і над об’єктами розподілу електроенергії. Бетонний захист трансформаторів має стати пріоритетом під час підготовки до наступної зими.
Водночас фізичний захист не вирішує усіх проблем. А відповідно енергетичні компанії й далі повинні формувати парк запасних частин та обладнання для здійснення оперативних ремонтів у періоди масованих обстрілів. При цьому актуальними залишаються питання податкових пільг для закупівлі цього обладнання та механізмів фінансування формування запасу, як-от позики.
3. Мобільний парк автономної генерації та резервне живлення об’єктів критичної інфраструктури
Як не докладати зусиль із захисту інфраструктури, усе закрити бетоном не вдасться чисто фізично: якісь об’єкти через їх розміри, якісь через технологічні особливості роботи, бо вони повинні перебувати «на відкритому повітрі», а якісь — через їх неймовірну кількість, яку просто фізично нереально укріпити за кілька років. Точно так само і з новою малою генерацією: нереально збудувати «достатню» кількість розподіленої генерації за кілька років (а насправді, не вдаючись у деталі, просто скажемо, що цього й не потрібно).
Тому слід бути готовими до того, що можуть мати місце ситуації із тривалими перервами в енергопостачанні окремих районів чи регіонів. Частина рішень уже була відтестована в минулі роки, зокрема мобільна автономна генерація, яка зможе забезпечити окремі об’єкти у разі, якщо вони втрачають живлення на тривалий час.
Але, як показав досвід минулого року, особливо гостро може поставати проблема руйнування та зупинки об’єктів централізованого теплопостачання. Частково вирішити цю проблему можуть малі мобільні котельні, які можна буде підключати до централізованої системи, щоб хоч абияк забезпечити циркуляцію теплоносія. І зараз потрібно не лише займатися формуванням такого парку обладнання, а й визначати перелік локацій, де таку резервну генерацію можна підключити до системи.
Аналогічно потрібно забезпечити резервним автономним живленням об’єкти критичної інфраструктури, як-от котельні, водоканали. Це здатне зменшити навантаження на працівників комунальних служб узимку та знизити ризик колапсу тепло- і водопостачання в умовах морозів у разі обстрілів та руйнувань.
4. І «кінетичні санкції»
Очевидним фактом є те, що жодні укріплення об’єктів інфраструктури, жодна додаткова розподілена генерація не здатні гарантовано захистити нас від можливих перебоїв в енергопостачанні. Велику кількість енергетичних об’єктів взагалі не можна захистити іншим чином, аніж ефективними системами протиповітряної оборони. Але й ці системи ніколи не можуть дати стовідсоткової гарантії ефективності.
Але будьмо реалістами: зважаючи на постійно зростаючу кількість дронів та ракет, які ворог виробляє й випускає по українській критичній інфраструктурі, очевидно, що жодного ПВО не вистачить, аби відносно захистити її. І це вже не згадуючи можливого дефіциту ракет-перехоплювачів для збиття балістики.
А от продовження тиску на агресора у формі посилення ударів по його енергетичній інфраструктурі, яка може стати стримуючим чинником і захистити українську енергетику дещо краще за «петріотів». От і президент повідомив, що заплановане збільшення кількості ударів по ворогу в червні.
Думки, оцінки та висновки, викладені в цій авторській статті, є особистою позицією автора і не обов’язково відображають офіційну позицію Українського інституту майбутнього, його партнерів або донорів.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
