Доповідь: “Становлення Ліги справедливості”

7 листопада 2016 року закарбується в пам’яті вітчизняної Феміди зокрема та суспільства і держави в цілому як дата, яка стала початком революційних змін у процедурі формування найвищого судового органу. Завдяки прийняттю Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII «залізна завіса» над проведенням добору претендентів до Верховного Суду була піднята. Так, таїнство «посвячення» в судді Верховного Суду «обраних», яке завжди існувало в Україні, перетворилося на публічне дійство з залученням до участі в конкурсі представників інших юридичних професій: адвокатів та науковців.

У п.13 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого нормативно-правового акта, який набрав чинності 30 вересня 2016 року, законодавець висловив бажання не зволікати з утворенням найвищого суду: «Проведення конкурсу на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах має бути розпочато не пізніше двох місяців з дня набрання чинності цим Законом».

Вища кваліфікаційна комісія суддів України, на плечі якої ліг увесь тягар щодо організації та проведення конкурсу, виконала цей припис і 7 листопада 2016-го оголосила конкурс на зайняття 120 вакансій у новому Верховному Суді. Проведення всіх етапів конкурсу зайняло більше часу, ніж розраховувала Комісія. Адже планувалося, що вже в березні 2017 року ВККСУ визначить, кому віддати перемогу в конкурсі. Втім, імена 120 переможців стали відомі трохи пізніше ― 27 липня 2017-го.

Як же відбувався конкурс? З якими труднощами довелося зіштовхнутись його організаторам та учасникам? Які позитивні моменти та недоліки були виявлені під час відкритого відбору нових представників найвищого судового органу? Що поклало початок війні між світами закоренілих консерваторів та відчайдушних новаторів, критиканів та правників-сміливців, між світом тих, хто в усьому шукає зраду, та світом тих, хто свято вірить у перемогу добра?

Щоб знайти об’єктивні відповіді на ці та інші запитання, варто подивитися на те, як відбувався конкурс очима не тільки органів, які його проводили, надавали допомогу в його проведенні та затверджували його результати, але й безпосередніх учасників конкурсу та неупереджених спостерігачів.

Тетяна Ющенко “Становлення Ліги Справедливості”