Нова прогресивна система оподаткування – яка , зі слів Президента України, мала забезпечити ріст економіки та детінізацію – викликала резонанс у суспільстві і сформувала «міфи», які зазвучали в урядових кабінетах.
Наприкінці листопада 2017 року на зустрічі з українськими бізнесменами Петро Порошенко анонсував заміну в Україні податку на прибуток податком на виведений капітал (ПнВК). Цей шлях вже обрали три країни: Естонія, Латвія, Грузія.
Минулого року UIF вже презентував оцінку ефекту для української економіки:
- Зростання ВВП
- Детінізація
- Скорочення витрат з державного бюджету.
Але в Україні є «експерти», яким ці вигоди держави руйнують приватні інтереси і контроль над непрозорими грошовими потоками.
Захищаючи своє поле діяльності, вони створили кілька міфів, які активно тиражуються на платних ресурсах одними і тими самими авторами.
У цій статті ми розвінчуємо найпоширеніші з них про ПнВК.
Отож:
Міф 1.
Матимемо великий дефіцит бюджету
Так звані «експерти» лякають, називаючи цифри дефіциту українського бюджету від реформи – до 50-80 млрд грн. При цьому не наводять ніяких обґрунтувань або розрахунків.
Це, звичайно ж, некоректна інформація. І ось чому:
- по-перше, ця цифра не враховує прямих надходжень від ПнВК, а вони стновитимуть оціночно близько 45-50 млрд грн. (див. розрахунки);
- по-друге, не береться до уваги зростання надходжень від ПДВ при збільшенні оборотних коштів підприємств і зростання економіки за рахунок дії ефекту мультиплікатора інвестицій (див. розрахунки);
- по-третє, не враховуються надходження від зарплатних податків, адже подальша модернізація та розширення виробництва зажадають створення нових робочих місць (див. розрахунки).
Тільки облік цих позицій показує, що:
- дефіцит становитиме всього 23 млрд грн. (800 млн дол.) у перший рік;
- 14-18 млрд грн другого року;
- дефіциту не буде вже на третьому або четвертому році (залежно від сценарію).
По-перше, ці цифри становлять 2,5-2,0% витрат держбюджету, що перебуває у рамках статистичної похибки. Наприклад, від невдалої приватизації у 2016р бюджет недоотримав 17 млрд грн і ніякої кризи це не спричинило.
По-друге, недонадходження можуть бути легко компенсовані за рахунок скорочення витрат бюджету. Обійдеться без наслідків для основних статей, соціальних виплат, але постраждають, мабуть, інтереси тих, хто розганяє ці міфи.
Наприклад, у 2017 р надходження до бюджету на 3% або на 22 млрд грн. перевищили спочатку затверджений план.
Найімовірніше, у 2018 р надходження до бюджету знову перевищуватимуть заплановані за рахунок очікуваної інфляції. При цьому передумови для підвищення витрат відсутні. Це створює додатковий резерв для компенсації втрат від ПнВК (23 млрд грн).
Міф 2
ПнВК не призведе до детінізації економіки
Це дивний міф. Основна причина тінізації – це якраз страх фіскальних органів. Після введення ПнВК замість податку на прибуток тиск значно знизиться, адже можна тепер показувати чесно весь прибуток і не оподатковувати його!
Нарешті можна буде працювати без оптимізації податків і постійних «договорняків» зі співробітниками фіскальної служби.
А якщо не буде причини для оптимізації податку, не буде приводу заганяти прибуток у тінь. Навіщо оптимізувати податок, якого немає?
У тіньових схемах зацікавлені головно ті, хто на цьому заробляє, – консультанти, які допомагають бізнесу не платити податок на прибуток, створюючи легальні схеми і заробляючи на цьому свою копійку.
Міф 3
Це не вигідно великому бізнесу
Нібито закривається «лазівка» для виведення прибутку великих капіталів без податків на інші юрисдикції.
Законопроект створює можливість оподатковувати такі платежі.
Уся фішка в тому, що такі платежі великі компанії використовували для виведення прибутку на материнські іноземні компанії. Виплачували їм відсотки за схемними кредитами, за нібито цінні нематеріальні активи.
Потім ці гроші поверталися в Україну й інвестувалися заново в бізнес.
ПнВК – це реальний інструмент, що дозволяє великим компаніям не працювати більше з різними схемами для оптимізації податку на прибуток.
Повертаємося до поставленого вже питання: навіщо оптимізувати податок, якого немає?
Міф 4
Україну включать до списку країн офшорів
Ви чули, що Україна місяць тому включила Естонію і Латвію, членів Європейського Союзу, до списку країн-офшорів через те, що там, діє ПнВК і нібито низьке податкове поле. Хтось дуже хотів посилити протидію саме ПнВК. (Див. Як Україна завдала нещадного економічного удару по своїх друзях).
А чули, що через два тижні Україна з ганьбою їх виключила з цього списку?
Цей міф – чиста маніпуляція, Україна не буде країною з низькою базою податків, змінюється лише принцип їх сплати. Податок на прибуток сплачуватиметься тепер не в момент його отримання, а в момент розподілу на дивіденди. Ставки не стають низькими або офшорними.
Згадані вже Естонія і Латвія, які не визнані офшорами, є повноцінними членами Європейського економічного союзу. Україну будуть сприймати так само.
Кому невигідний ПнВК?
У цьому випадку ті, хто виступають основними противниками введення ПнВК, це люди, які допомагають бізнесу оптимізувати податки. Ті консультанти, які «малюють» схеми, як зменшувати оподатковуваний прибуток, виводити гроші за кордон через роялті, кредитні схеми і т. д. відповідно втрачають бізнес.
Проти цієї реформи виступають і політики, які намагаються пролобіювати податкові преференції окремим секторам, ПнВК їх надає не вибірково, а всім бізнесам, усуваючи можливість корупційного заробітку.
А тепер питання: що для нас важливо? Економічне зростання чи підтримка консультантів? Реальний розвиток українського бізнесу чи приватні інтереси груп гравців?
Маємо вибір: використовувати ПнВК для запуску економічного зростання, створення бази для повернення боргів, відновлення платоспроможності України або збереження статусу слаборозвиненої країни третього світу.
