Стабілізація рейтингу Зеленського: Чому підтримка партії влади перестала зростати

За традицією, Український інститут майбутнього спільно з Нью Імідж Маркетинг Груп провів нове соціологічне дослідження щодо політичних рейтингів у країні станом на червень 2021 року. Розкажемо вам про причини падіння рейтингу правлячої партії та багато чого іншого.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета: Оцінка соціально-політичних настроїв населення України

❑ Географія: Україна (національний проєкт)

❑ Обсяг вибірки: 2400

❑ Терміни проведення: 18.06-28.06.2021

❑ Методологія: Опитування face-to-face по структурованій інтерактивній анкеті на планшеті з використанням власного програмного забезпечення для проведення опитувань «LEMUR»

❑ Дизайн вибірки: Генеральна сукупність опитування становить 30 842 531 жителів України (крім тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, АР Крим) віком від 18 років і старше. Обсяг вибіркової сукупності становить 2400 респондентів. Вибірка є пропорційно стратифікованою за ознаками «області України та м. Київ» і «тип населених пунктів — міські/сільські». За типом побудови вибірка є триступеневою, комбінованою — ймовірнісною на щаблі відбору населених пунктів та початкових адрес для маршрутів опитування, із квотним скринінгом на щаблі відбору респондентів. У цілому, вибірка репрезентує доросле населення України (віком 18 років і старше*). Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2,05%**.

*Дані Банку даних Державної служби статистики України за 2019 рік: database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/statfile.asp?

** Теоретична похибка без урахування вибіркового дизайн-ефекту

СОЦІАЛЬНІ НАСТРОЇ

Оцінка напрямку розвитку подій

На думку більшості громадян (66%) напрям розвитку подій в Україні є неправильним. Правильним його називають лише 19% опитаних і 15% не можуть визначитися.

Впродовж п’яти хвиль дослідження, перша з яких була проведена у лютому 2021 року, зафіксовано певні зміни настроїв громадян щодо напрямку розвитку подій в Україні. Кількість негативних оцінок з початку року знизилася з позначки 74% до 65% у травні і фактично зафіксувалася в червні. І навпаки, кількість позитивних оцінок руху збільшилася з 14% до 19-20%. Загалом з кінця зими до кінця весни фіксувалося поступове покращення оцінок, яке нині зупинилося. Втім, темпи покращення настроїв були доволі повільні і абсолютна більшість громадян все ж висловлюється в негативному ключ про напрямок розвитку подій в Україні.

53% респондентів вважають, що події неправильно розвиваються і в області, в якій вони живуть. Подібно до оцінок руху всієї країни, негативні оцінки превалюють над позитивними (28%). Ці дані є ідентичними до травневих результатів.

Найбільш помітно з лютого змінилися оцінки населення щодо напрямку подій у їхньому населеному пункті: нині кількість негативних 46% та позитивних оцінок (41%) майже зрівнялися, тоді як у лютому співвідношення було відповідно 51% проти 34%.

П’ять хвиль дослідження дозволяють говорити про усталену тенденцію, коли громадяни дещо краще висловлюватися про ситуацію у місцевості, де вони живуть безпосередньо, у порівнянні з усією країною.

Усталеними є і вікові особливості оцінки подій в країні: зі збільшенням віку респонденти більш песимістично висловлюються про рух подій в країні і навпаки.

Молодь 18-24 років 22% правильно – 60% неправильно

Старше покоління 55+ років 16% правильно – 70% неправильно

Як і у попередніх опитуваннях, в усіх макрорегіонах одностайно притримуються думки, що рух в Україні відбувається у неправильному напрямку. порівняно менше негативно налаштовані у Центрі (64%) і, навпаки, найгірше оцінюють ситуацію – на Донбасі (78%).

Найбільш актуальні проблеми в Україні
- Станом на червень 2021, основною проблемою в Україні, порівняно з іншими, громадяни називають низькі зарплати, пенсії (42%). На другому місці одразу дві проблеми: війна на Донбасі (35%) та корупція (34%). Кількість згадок про проблему війни на Донбасі, які значно зросли з березня внаслідок квітневого загострення і концентрації російських військ вздовж українського кордону та в окупованому Криму, нині трохи менша і поступається згадкам про більш нагальну проблему фінансового становища громадян.
- До топ-трійки проблем можна віднести високі комунальні тарифи (33%), які в лютому були головною проблемою громадян. За підсумками опитувань у травні та червні, можна констатувати, що проблема тарифів, з кінцем опалювального сезону, поки відтіснена з першої позиції більш нагальною – низьким рівнем зарплат та пенсій.
- Проблема пандемії коронавірусу згадується ще менше ніж у травні (13% до 19% та 27% у квітні), що можна пояснити покращенням статистики захворюваності та зменшенням повідомлень про перевантажені лікарні.
- Розподіл відповідей щодо інших проблемам залишається майже ідентичним до результатів попередніх чотирьох опитувань.
Оцінка протестних настроїв

Більшість громадян (56%) не відчувають порушення їхніх прав та свобод, протилежної думки – 44%. Порівняно з лютим, в настроях населення відбулися помітні зміни: тоді думки розділилися 50 на 50. Однак, у травні це співвідношення було ще кращим – 60% тоді не відчували порушення своїх прав і 40% відчували подібне.

З лютого з кожним місяцем пропорції змінювалися у сторону зменшення кількості громадян, які відчували порушення своїх прав та свобод. Нині ж це співвідношення дещо відкотилося назад.

За результатами п’ятьох хвиль дослідження простежується чітка залежність у відповідях від віку респондентів: чим молодші опитані, тим вони менш схильні погоджуватися з тим, що їхні громадянські свободи порушуються – 70% серед молоді до 24 років не відчувають цього, тоді як серед старшого покоління 55 і більше років таких 53%.

На Донбасі частка тих, хто відчуває порушення свої прав і свобод є найвищою – 53%. Найменшою вона є на Заході – 37%.
- В разі порушення їхніх прав громадяни обирають переважно мирні та ненасильницькі методи для захисту своїх прав та свобод це підтверджують результати всіх чотирьох хвиль опитування. У першу чергу це збір підписів (27%), санкціоновані мітинги і акції (19%), електронні петиції (15%). Єдиним серед найбільш популярних, заходом, який виходить за межі санкціонованих – є перекриття доріг (16%). Загалом же радикальні акції набирають не більше 5-6% і суттєво відстають від поміркованих заходів.
- Таким чином, ієрархія найбільш прийнятних методів відстоювання прав та свобод суттєво не змінюється з лютого. Кількість громадян, які взагалі не готові захищати свої права становить 40% і суттєво не змінюється з лютого.
  
  За соціально-демографічними особливостями готовності до протестних акцій, з лютого зафіксовано наступні:
  
  жінки частіше обирають такі мирні засоби, як збір підписів, тоді як чоловіки більш схильні до рішучих і навіть радикальних заходів, як-то бунт зі зброєю;
  
  люди середнього віку – 35-54 років – частіше готові за молодь та старше покоління до різних форм захисту свої прав та свобод і частка тих, хто взагалі не готовий захищати свої права, серед них є значно меншою за людей старшого віку;
  
  серед регіонів порівняно частіше готові захищати свої права вже традиційно на Заході і менше на Донбасі.
  
  ОЦІНКА ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ/ДІЯЧІВ
  
  Рівень довіри до органів влади
  - За результатами п’яти хвиль опитування (за лютого до червня), армія залишається єдиним інститутом, якому громадяни довіряють – вона єдина має баланс позитивний довіри: кількість тих, хто їй довіряє на 22% перевищує частку тих, хто не довіряє ЗСУ. З лютого цей позитивний баланс довіри збільшився майже удвічі – з +12 % до +22%.
  - Всі інші інститути, хоч і дещо покращили показники порівняно з лютим, все ж мають негативний баланс довіри.
  - Серед них порівняно кращі показники і досі демонструють ЗМІ (-24%) та патрульна поліція (-28%).
  - Найнижчі показники довіри, як і зафіксовано у попередніх опитуваннях, мають Верховна рада (-71%), Антикорупційний суд
  (-70%). Антикорупційні органи – НАБУ та САП – нині мають баланс довіри -63% і повторюють результати попередніх досліджень.
  
  ЕЛЕКТОРАЛЬНІ НАСТРОЇ
  
  Оцінка необхідності позачергових виборів
  - За проведення дострокових виборів до Верховної Ради виступають менше половини респондентів (46%) і майже стільки ж (44%) проти цього. Ці цифри підтверджують тенденцію останніх трьох опитувань: кількість прихильників дострокових виборів з лютого поступово падала, а кількість противників, навпаки, зростала. Нині вона зафіксувалась на цих позначках.
  - Більше половини громадян (556%) виступають проти проведення дострокових президентських виборів і 38% підтримують такий крок. Як і щодо дострокових парламентських, впродовж весни настрої громадян щодо президентських виборів змінювалися в бік зменшення підтримки такого кроку. Дані за червень є фактично ідентичними до травневих показників.
  За п’ять опитувань, проведених з лютого, зафіксувалася тенденція: з усіх регіонів, саме на Донбасі настрої щодо дострокових президентських виборів є діаметрально протилежними до національних показників: нині частка їх прихильників становить 53% до 39% противників цього кроку. Це зокрема пояснюється тим, що жителі Донбасу стабільно демонструють меншу довіру президенту Зеленському.
  
  Близько половини (48%) громадян виступають за відставку всього уряду Дениса Шмигаля, а чверть (25%) не підтримують цю ідею.
  
  За підсумками останніх трьох місяців можна констатувати: якщо за позачергові парламентські та президентські вибори виступає все менше громадян, то щодо відставки Кабміну Шмигаля настрої є незмінними – населення скоріше підтримує такий крок.
  
  Перший тур
  - - Володимир Зеленський незмінно займає першу сходинку електоральних преференцій громадян: за нього готові проголосувати 22% серед усього населення або 30% серед тих, хто визначився і піде на вибори.
    - З лютого рейтинг В. Зеленського поступово зростав на кілька відсотків щомісяця. У порівнянні з травнем, у червні спостерігається невелике коливання в бік зниження його підтримки: з 33% до 30%.
    - Натомість рейтинги його найближчих конкурентів дещо зросли і становлять – 10% у П. Порошенко серед усіх та 14% серед тих, хто і йде голосувати та визначився. У Ю. Бойко відповідно 9% та 13% підтримки.
    - Попри це нині рейтинг Зеленського все одно залишається понад вдвічі вищим, ніж у П. Порошенко та Ю. Бойко.
    - Юлія Тимошенко, яка з лютого займала умовне четверте місце, а в травні порівнялася з П. Порошенко та Ю. Бойко, нині набирає 8% серед усіх виборців та 11% серед тих хто визначився і піде на вибори. Фактично, повернення її на четверту позицію сталося не через просідання її особистого рейтингу, а через невелике зростання підтримки П. Порошенко та Ю.Бойко.
    - З усіх інших кандидатів, вже традиційно, Ігор Смешко, як і в попередніх хвилях, отримав би 6% підтримки (8% серед тих, хто визначився і піде на вибори).
    - Вперше з лютого, коли було проведене перше дослідження, 5-відсотковий бар’єр подолав би В. Гройсман: серед усіх виборців він би отримав 5% та 7% серед тих, визначився і піде на вибори.
  Молодь до 24 років вже традиційно найбільше підтримує В.Зеленського – 34%. Зі збільшенням віку респондентів їхня готовність голосувати за нього зменшується і серед людей старшого віку становить лише 28%. Натомість старші люди втричі частіше підтримують Ю.Бойко (14% проти 4% серед молоді).
  
  Володимир Зеленський повернув електоральне лідерство на Заході з 23% проти 16% у П. Порошенко та на Півдні з 22% проти 13% у Ю. Бойко.
  
  У Центрі президент утримує перше місце з 21% проти 14% П. Порошенко.
  
  На Сході Зеленський має майже ідентичні цифри з Ю. Бойко – відповідно 20% до 19%.
  
  Тим не менш, Донбас залишається відверто проблемни регіоном для В.Зеленського – там він беззаперечно програє Ю.Бойко – 17% до 28%.
  
  Невелика підтримка у Донецькій та Луганській областях корелює з низькою довірою там до діючого голови держави та більшою часткою тих, хто виступає за позачергові президентські вибори.
  
  Другий тур
  
  За умови проведення другого туру, Володимир Зеленський беззаперечно виграє у всіх свої найближчих переслідувачів майже з ідентичними показниками: 41% до 21% проти П. Порошенко (66% до 34% серед тих, хто піде та визначився), 44% до 22% проти Ю. Бойко (відповідно 67% до 33%) та 42% до 23% проти Ю. Тимошенко (відповідно 65% до 35%).
  - Між найближчими конкурентами В. Зеленського, боротьба у другому турі була б досить цікавою, оскільки жоден з них не має суттєвої переваги над іншими. Ю. Бойко отримав би 29% проти 28% П. Порошенко. Натомість, поступився б два відсотки Ю. Тимошенко: відповідно 26% до 28%.
    
    Свою чергою П.Порошенко поступився б Ю.Тимошенко чотирма відсотками – 24% до 28%.
  Рейтинг партій до Верховної Ради
  
  «Слуга народу» набирає порівняно більше за інші партії – 23%. На другому місці «Опозиційна платформа – За життя» – 18%. Червень фіксує розрив у 5% між цими партіями, отриманий у травневому опитуванні.
  
  «Батьківщина» та «Європейська солідарність», як і у травні займають третю позицію з 14% у кожної.
  
  З усіх інших партій п’ятивідсотковий бар’єр в абсолютних показниках долає лише «Сила і Честь».
  
  Схильність молоді голосувати за В.Зеленського позначається і на найбільшій підтримці серед респондентів віком 18-24 роки його партії: серед них «Слугу народу» своїм вибором називають 23% і навпаки, серед виборців 55 років і старше підтримка провладної партії у майже два рази менша – лише 13%. Натомість старше покоління частіше обирає «Опозиційну платформу за життя» – 19%.
  
  За регіонами партія «Слуга народу» вже не утримує лідерства в Центрі країни – її показник поступається «Європейській солідарності» 13% до 15% відповідно.
  
  На Сході провладна політсила вже вдвічі поступається «Опозиційній платформі за життя» – 15% проти 30% і понад втричі на Донбасі – 13% проти 48%.
  
  Лише на Заході «Слуга народу» має трохи вищий показник за «Європейську солідарність» – 16% проти 14%.