Соціологічне дослідження: Контрабанда в період пандемії

Вступ

Від моменту створення у 2019 році Державної митної служби України на чолі відомства змінилося вже троє керівників. Перед кожним новим призначенцем ставиться завдання досягти успіхів у боротьбі з контрабандою. Водночас, згідно з аналізом Українського інституту майбутнього, обсяги товарів, які перетинають митний кордон країни (в обох напрямках) з порушеннями митного оформлення, зростають із року в рік. Ба більше, дослідження впливу контрабанди на економіку прикордонних регіонів показало, що це явище з простого порушення закону стало соціальним, до якого прямо або опосередковано залучено велику кількість громадян. А економіка цілих регіонів істотно залежить від тіньової прикордонної торгівлі.

Пандемія коронавірусу, яка супроводжується обмеженнями при перетині кордонів, спадом ділової активності, повинна була би вдарити по контрабандним потокам. Як мінімум, по частині з них. Цей період можна використовувати для оцінки трансформації частини схем переміщення товарів і, наприклад, реальної оцінки схеми «піджаки», коли контрабанда перевозиться малими партіями під виглядом речей для особистого користування громадян.

Український інститут майбутнього за підтримки PMI Impact у 2019 році почав проєкт дослідження контрабанди. 2020-21 роки – другий етап, на якому ми можемо не тільки глибше проаналізувати механіку процесів, а й оцінити динаміку. Тобто, опосередковано оцінити й ефективність політики перетасування кадрів на митниці.

У жовтні-листопаді 2019 року були проведені:

• соціологічне дослідження з метою дізнатися, наскільки громадяни помічають контрабанду, як вони оцінюють її вплив на своє життя, на свій регіон і на країну. А також отримати дані поведінкового кшталту – чи вважають за потрібне боротися з цим явищем, чи готові самі брати участь в такій боротьбі або, навпаки, готові бути залученими в контрабандну діяльність;
• моніторинг пунктів пропуску на кордонах (і КПВВ на Донбасі) з метою отримати характеристику прикордонного трафіку, виділити особливості для кожного регіону;
• понад 60 глибинних інтерв’ю з представниками місцевої влади, бізнесу, митних органів по обидва боки кордону. Мета – якісна оцінка впливу контрабанди на місцеві спільноти.

Через рік, у листопаді-грудні 2020 року, ці дослідження були проведені повторно. Але, на відміну від 2019 року, в анкети для соціологічного опитування та глибинних інтерв’ю були додані питання, що стосуються впливу пандемії COVID-19 на контрабанду.

В результаті ми отримали не тільки кількісні дані, але і масив для оцінки динаміки настроїв у суспільстві. Отримані матеріали будуть використані при підготовці серії доповідей щодо контрабанди (контрабанда великих обсягів, контрабанда і ОРДЛО, контрабанда підакцизних товарів, вплив контрабанди на прикордонні території), які будуть підготовлені та презентовані протягом березня – серпня 2021 року.

Проте вважаємо за необхідне частину матеріалів зробити публічними зараз. Це дозволить, з одного боку, привернути увагу до проблеми. З іншого – є надія, що ці дані слугуватимуть матеріалом для аналізу при формуванні політики української митниці.

Отже, пропонуємо вашій увазі першу частину обробленого масиву даних. Ви отримаєте відповідь на питання: як змінилося ставлення до контрабанди, чи припинили українці купувати нелегальні товари? Скільки таких в домогосподарствах. Чи стало їх більше або менше порівняно з минулим роком? Наскільки змінилися контрабандні схеми? І, нарешті, як з точки зору людей, пандемія коронавірусу вплинула на контрабандні потоки.

Контрабанда в домогосподарствах

Перше, з чого хотілося б почати – це не традиційні питання про ставлення громадян до проблеми. Ключовим, на наш погляд, є оцінка того, наскільки контрабанда стала частиною нашого з вами життя. Тобто, чи купуємо ми товари сумнівного походження, користуємося ними і чому.

У зв’язку з цим ключовим питанням для оцінки ефективності боротьби з контрабандою є доступність таких в торгових точках і їх наявність в домогосподарствах.

Перша таблиця – зведені дані з питання «як Ви вважаєте, яка частина імпортних товарів у місцевих магазинах ввезена незаконно (без належного митного оформлення)?» Ми пропонували громадянам відповісти на питання за трьома товарними групами:

1. товари повсякденного користування, одяг, взуття;
2. побутова хімія та господарські товари;
3. продукти харчування.

З огляду на те, що аналогічні питання ставилися і в 2019 році, даємо обидві цифри. Чорний колір – дані листопада-грудня 2020 року, червоний – листопад 2019-го. Додатково наводиться (через /) регіональний розріз – Україна/6 прикордонних областей. Для групи ми обрали Вінницьку, Волинську, Закарпатську, Львівську, Одеську і Чернівецьку області.

Таблиця 1. Як Ви вважаєте, яка частина імпортних товарів у місцевих магазинах ввезена незаконно (без належного митного оформлення)?

		Практично нема, 0-20%	Незначна частина, 21-40%	Приблизно половина товарів, 41-60%	Значна частина, 61-80%	Практично весь товар, 81-100%	З/О
1	Товари повсякденного вжитку (одяг, побутова хімія, косметика і т. д.)	21,1/9,4 16,3/12,6	29,1/25,9 24/22,4	18,4/19,1 21,5/22	5,9/10,4 9,1/7,6	0,7/1,8 1,7/1,8	24,7/33,5 27,4/33,6
2	Побутова техніка і електроніка	20,5/10,8 16,2/11,9	24,8/13,3 23.5/23,1	18,1/19,4 20,7/25,3	8,9/15,1 10,6/5,4	2,5/6,5 3/1,8	25,2/34,9 26/32,5
3	Продукти харчування	33/18,3 29,7/17,7	23/16,5 21,3/23,1	14,8/22,3 15,8/18,1	4,6/6,1 6,2/9	0,8/2,5 1,3/1,1	23,7/34,2 25,8/31

У 2019 році в тому, що в торгових точках понад 60% товарів легальні (частка нерозмитнених товарів менше 40%) були впевнені:

• товари повсякденного вжитку, одяг і взуття: 40,3% громадян країни і 35% мешканців шести прикордонних областей;
• побутова техніка і електроніка: 39,7% і 35% відповідно;
• продукти харчування: 51% і 40,8%.

У 2020 році ситуація змінилася. Кількість людей, які впевнені, що товарна група в торгових точках або повністю легальна, або має частку контрабанди, що не перевищує 40%, така:

• товари повсякденного вжитку, одяг і взуття: 50,2% громадян країни і 35,3% мешканців шести прикордонних областей впевнені в легальності більш ніж половини товарів на полицях магазинів;
• побутова техніка і електроніка. В середньому по країні впевнені, що значна частина товарів легальні – 40,3% респондентів. У прикордонних областях цей показник нижчий – 35%. Якщо порівнювати з 2019 роком, то по загальноукраїнському зрізу можна спостерігати поліпшення ситуації: кількість тих, хто вибирав варіанти відповіді «практично немає нелегальних товарів» і «незначна частина» в сумі зросла на 6%. Утім, за враженнями мешканців прикордонних областей – ситуація не змінилася. Водночас істотно (з 5,4% до 15,1%) зросла кількість тих, хто впевнений, що понад 60% товарів – це контрабанда.

Ще більш тривожна тенденція в категорії «продукти харчування». Сумарні дані оцінки «легальності понад 60% товарів» складають 56,8% в цілому по Україні та 34,9% у прикордонних областях. З одного боку, на 5% зросла кількість тих, хто впевнений у легальності асортименту загалом по Україні, але по прикордонних областях динаміка зворотна – мінус 6%.

Тобто, навіть в період закритих у зв’язку з пандемією кордонів і зупинки переміщення громадян, оцінки присутності потенційної контрабанди в торгівлі змінилися не сильно. А щодо продуктів харчування у прикордонних областях спостерігаємо погіршення ситуації.

Реальні цифри можуть бути ще менш оптимістичними – у прикордонних регіонах зросла кількість тих, хто не зміг оцінити частки нелегальної продукції в торгових точках регіону.

У зв’язку з цим цікавими будуть відповіді на питання про місця продажу товарів, переміщених на територію України з порушенням правил митного оформлення. Дані подані у форматі 2020/2019 роки. Регіональний розріз не такий цікавий, оскільки він практично збігається із загальними даними.

 

Таблиця 2.  Як Ви гадаєте, в яких торгових точках більше незаконно ввезених (нерозмитнених) товарів? (Не більше трьох відповідей).

В гіпермаркетах (з широким асортиментом товарів)	16,8/19,7%
В національних торгових мережах. Приміром, мережі електроніки, одягу, косметики	17,4/18%
В місцевих торгових мережах, торгових центрах	14,4/13,3%
В маленьких магазинах	29,9/21,6%
На ринку	58,2/59,8%
На розкладках на вулиці	37,6/35,6%
У разі особистих контактів (покупка у знайомих)	19,8/21,7%
В інтернет-магазинах, на онлайн-майданчиках	21,5/24%

 

Як бачимо, два «лідери» – торгові майданчики, на яких, на думку громадян,  можливість купити контрабанду не змінилася. Це ринки і вуличні «розкладки». А ось на третє місце вийшли маленькі магазини «крокової доступності». Це повною мірою відповідає нашим спостереженням про розвиток мережі продажу побутової хімії і продуктів харчування, які потрапляють на територію країни з порушенням митного оформлення.

Звертає на себе увагу оцінка асортименту інтернет-магазинів. Більше 20% громадян країни впевнені, що ці майданчики є місцем продажу контрабанди. З іншого боку, оцінка асортименту національних мереж електроніки, одягу, косметики і навіть гіпермаркетів повинні насторожити власників цих бізнесів. Або громадяни справедливі в своїх оцінках, і тоді, рано чи пізно, можна зіткнутися із претензіями з боку держави. Або є очевидний провал комунікації, який може зіграти з бізнесом злий жарт у разі популяризації серед громадян ідеї «купувати легальне».

Утім, найцікавішою в цьому блоці є оцінка українцями походження товарів, яким вони користуються. З цією метою ми поставили питання: як Ви вважаєте, яка частина серед товарів, якими Ви користуєтеся, ввезена незаконно (без належного митного оформлення)?

Звертаємо увагу, що питання ставилося не щодо імпортних товарів, а всіх товарів, які присутні у домоволодінні (ті, що використовує людина).

 

Таблиця 3. Як Ви вважаєте, яка частина серед товарів, якими Ви користуєтеся, ввезена незаконно (без належного митного оформлення)?

		Практично нема, 0-20%	Невелика частина, 21-40%	Приблизно половина товарів, 41-60%	Значна частина, 61-80%	Практично весь товар, 81-100%	З/О
1	Товари повсякденного вжитку (одяг, побутова хімія, косметика і т. д.)	34,9/27 24,4/19,9	21,6/20,1 21,8/22,4	12,9/11,9 15,7/18,8	5/6,8 5,1/3,2	0,8/3,2 1,1/1,1	24,9/30,9 31,9/34,7
2	Побутова техніка і електроніка	34,1/28,4 24,6/23,1	17,1/11,9 18/17,3	12,2/9 16,3/19,5	7,2/12,9 7/4,3	2/5,4 2,1/0,7	27,3/32,4 32/35
3	Продукти харчування	45,2/40,3 36,5/27,1	17,3/11,2 18,5/24,2	10/16,2 11,8/13	3,1/3,1 2,7/2,9	0,7/1,4 0,8/1,4	23,6/27,7 29,7/31,

У легальності товарів повсякденного вжитку в своєму користуванні впевнені 56,5% жителів України (47,2% мешканців прикордонних територій). У 2019 році показники були 46,2% та 42,2% відповідно. Позитивна динаміка відслідковується як в загальних даних по країні, так і у прикордонних областях.

Ситуація на ринку побутової техніки теж позитивна. Загальноукраїнський показник склав 51,2% і зріс на 8,6% порівняно з 2019 роком (було 42,6%). А ось у прикордонних областях ситуація стабільна. Впевнені в легальності техніки у себе вдома 40,3%. Рік тому цей показник становив 40,4%.

Аналогічні зміни спостерігаються в категорії «продукти харчування». Загалом по Україні показник сприйняття легальності товарів зріс за рік з 51,4% до 62,6%. А ось у прикордонних областях залишився на тому ж рівні – 51,44% 2020 року проти 51,3% в 2019 році.

Як і у разі з оцінкою асортименту торгових точок (доступності контрабанди), оцінка легальності товарів в особистому користуванні дещо покращилася в цілому по країні. Але в категоріях «побутова техніка» і «продукти харчування» у прикордонних областях спостерігаємо стабільність. Останнє особливо важливо. Адже, наприклад, телефон, пилосос, телевізор не купують щорічно. Тобто це може бути придбаний раніше товар.

А ось продукти харчування купують, щоб з’їсти. І наявність їх на столі означає регулярні поставки. І тут ситуація безрадісна. Лише половина громадян України впевнена, що вони їдять переважно український або легально ввезений товар. А близько чверті населення (у прикордонних областях більше) переконані, що на їхньому столі переважно контрабанда.

Глибинні інтерв’ю підтверджують цю тезу. Одним з питань, яке обговорювалося з респондентами, було прохання оцінити частку нелегально ввезених товарів на митну територію України. Де під словом «нелегальний» розумілося і порушення правил митного оформлення. Відповідь може шокувати. У 40 анкетах, зібраних на українській території, немає ЖОДНОЇ відповіді, де респондент б оцінив частку нелегально ввезених товарів цифрою менше 40%.І це притім, що, як мінімум, половина опитаних – представники місцевої влади та працівники митної служби. Найбільш типова оцінка ситуації – 50/50 або велика частка «нелегального» товару.

 

Населення виправдовує

Виникає логічне запитання – невже населення виправдовує контрабанду? Ми просили оцінити, що таке контрабанда окремо при ввезенні та вивезенні товарів з точки зору економіки країни, економіки області, в якій проживає громадянин і з точки зору самих громадян. Загальні дані для країни щодо питання «корисна або шкідлива контрабанда» (як експорт так і імпорт) цілком приємні для чиновника ГТС і Офісу президента. У 2020 році 88,8% респондентів однозначно відповіли, що «шкідлива». У 2019 році цей показник був 84,7%. Оцінка «поліна» залишилася на тому ж рівні – 1,5 і 1,4% відповідно.

Але при поглибленні питань з’явилися інші дані. Наприклад, питання: чи виправдана контрабанда при імпорті та експорті? Дані наведені в наступних двох таблицях. Формат незмінний: 2020/2019 роки.

 

Таблиця 4. Як Ви вважаєте, чи є виправдання контрабанди ПРИ ЕКСПОРТІ (вивезенні) товарів?

		Так %
1	З точки зору економіки країни	14,1/9,7
2	З точки зору економіки Вашої області	14,1/11
3	З точки зору населення	29,1/29,6

 

Таблиця 5. Як Ви вважаєте, чи є виправдання контрабанди ПРИ ІМПОРТІ (ввезенні) товарів?

		Так %
1	З точки зору економіки країни	12,6/11
2	З точки зору економіки Вашої області	15,5/13
3	З точки зору населення	32,4/34,4

 Як бачимо, громадяни розуміють шкоду контрабанди, але можуть знайти виправдання з точки зору особистих інтересів. Звертають так само на себе увагу зіставні дані щодо виправдання контрабанди з точки зору держави і свого регіону. Тривожною тенденцією є те, що кількість тих, хто «виправдовує» порушення правил митного очищення за рік зросла. Виняток – «виправдання з точки зору громадян», але тут параметр перебуває на досить високому рівні.

Підтвердженням цієї тези можуть слугувати:

1. відповідь на прохання оцінити, що є «контрабандою». Більшість громадян (84% і більше) правильно оцінили основні існуючі механізми. АЛЕ лише 59,3% у 2020 році (62,2% в 2019-му) віднесли до контрабанди «приховане провезення громадянами товарів для власного вжитку або продажу в малій кількості»;
2. відповіді респондентів наших глибинних інтерв’ю на відкрите питання щодо причин участі громадян в контрабанді. Більшість називає як причину низькі доходи, відсутність роботи в регіоні;
3. відповідь на питання соціологічної анкети «в чому виправдання контрабанди з точки зору громадян?»

 

Таблиця 6. Які можуть бути виправдання контрабанди ПРИ ЕКСПОРТІ товарів з точки зору НАСЕЛЕННЯ? (Питання ставилося тим, хто знайшов виправдання контрабанді або не зміг відповісти. Відсотки – від загального числа респондентів). 2020/2019 роки.

Це можливість роботи для громадян, які не можуть знайти іншу роботу	18,1/15
Можливість заробити місцевому населенню	12/19,4

 

Таблиця 7. Які можуть бути виправдання контрабанди ПРИ ІМПОРТІ товарів з точки зору НАСЕЛЕННЯ? (Питання ставилося тим, хто знайшов виправдання контрабанді або не зміг відповісти. Відсотки – від загального числа респондентів). 2020/2019 роки.

Аналогічний товар недоступний в Україні	17,8/15
Легальний (аналогічний) товар коштує занадто дорого	14/22,6

Наступна таблиця дає розуміння поведінки громадян при купівлі товарів для особистого користування – які критерії вибору. Дані тільки щодо 2020 року (в 2019-му питання не ставилося).

 

Таблиця 8. Якщо зараз Ви купуєте імпортні товари, то наскільки звертаєте увагу на те, є чи ні вибраний Вами товар незаконно ввезеним (нерозмитненим)?

		Купую тільки легальні товари	Не звертаю уваги і розумію, що частина товарів може бути незаконно ввезеною (нерозмитненою)	Купую більш дешеві імпортні товари, зокрема і незаконно ввезені (нерозмитнені)	Імпортні товари замовляю (купую) з-за кордону самостійно	Імпортні товари не купую
1	Побутові товари (одяг, побутова хімія, косметика і т. д.)	13,3	60,4	9,2	1,8	2,6
2	Побутова техніка і електроніка	21,7	49,3	10,4	2,6	2
3	Продукти харчування	22,3	52,6	7,5	0,7	5,2

Як бачимо, більшість громадян не звертає увагу на потенційно нелегальне походження товарів при покупці. А від 7 до 10% (залежно від категорії) свідомо вибирає потенційну контрабанду. Такі дані свідчать про провал інформаційної роботи держави. Замало сказати, що контрабанда є проблемою – треба спробувати пояснити громадянину, чому це так і які у нього є альтернативи. В іншому випадку чиновник, який розповідає правильні речі про боротьбу за легальну торгівлю, буде виглядати, у кращому разі, як клоун.

У цьому разі доречно дати відповіді на питання про ознаки контрабанди з точки зору громадян.

 

Таблиця 9. За якими критеріями Ви можете визначити, що перед Вами незаконно ввезений (нерозмитнений) товар? ЗАЧИТАЙТЕ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ. ВСІ відповіді.

Товари такої торговельної марки не продають в Україні у великих мережах	14/14,3
Ціна на товар відрізняється від представленої у великих мережах в меншу сторону	21.1/19,8
На товарі відсутнє українське маркування та опис	38,5/35,4
Немає акцизної марки (у разі підакцизних товарів)	42/43,1
Товар куплений в інтернет-магазинах і висланий з-за кордону	8,8/10,2
Товар куплений без чека	26,8/21,8
Гарантія на товар відсутня	34,2/29,6
За упаковкою, кодом, штампом	17,9/22,2
Продавець попередив, що навіть новий товар поверненню не підлягає	12,5/14
Знаю цього продавця і те, що він ввозить нерозмитнений товар	10,2/7,7
Інтуїтивно	7,6/9,4

Покупці досить вірно вказали ознаки потенційної контрабанди: відсутність українського маркування, відсутність гарантії і продаж без чека, неможливість обміну та відсутність акцизної марки на підакцизних товарах.

Але водночас звертає на себе увагу низький рівень оцінки як потенційної контрабанди посилок з інтернет-магазинів. З одного боку, це логічно при невеликих обсягах, куплених на іноземних майданчиках. З іншого – в Україні розвивається бізнес-схема «склад за кордоном», коли оплата проходить резиденту країни, а фізична відправка оформляється як посилка «від громадянина громадянину» з іншої держави.

І, нарешті, зростає кількість громадян, котрі особисто знають продавців контрабанди та свідомо обирають їхні послуги. Можна припустити, що рівень нетерпимості (і взагалі критичного ставлення до явища) надзвичайно низький. Підтвердженням є відповіді на питання про дії громадянина, якщо він отримав докази контрабандної діяльності компанії, де працює.

 

Таблиця 10. Уявіть ситуацію: Вам пропонують високооплачувану роботу в компанії. Почавши працювати, Ви розумієте, що вона торгує своїми товарами з порушеннями митних правил. Ваші дії: ЗАЧИТАЙТЕ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ. НЕ БІЛЬШЕ ТРЬОХ ВІДПОВІДЕЙ.

Буду мовчати – хороша робота, гарний заробіток важливіші	36/31,8
Розповім сім’ї, друзям і нічого не буду робити	16,3/19,1
Передам інформацію в ЗМІ	1/ 2,2
Спробую поговорити з керівництвом, раптом вони не знають реального стану справ	7,1/7,2
Звільнюсь з цієї компанії	20,9/16,4
Напишу анонімне повідомлення в ДФС	5,0/4,2
Звернуся до правоохоронних органів, запропоную свою допомогу в розкритті злочину	3,4/3,3

 Тобто, коли контрабанда стосується громадянина особисто (навіть без прямого отримання вигоди від неї), ставлення більш ніж лояльне. Лише 5% звільнилися б з такої компанії, 5% написали б анонімний лист і лише 3,4% запропонували би свою допомогу у припиненні протиправної діяльності.

Утім, зростає кількість тих, хто буде мовчати. Зокрема, не розповідаючи про проблему в колі сім’ї.

Картину ставлення населення до контрабанди доповнять відповіді на питання щодо залученості громадян у процеси. Для початку – питання оцінки кількості безпосередніх учасників схем.

 

Таблиця 11. Як Ви оціните ступінь участі населення Вашої області в незаконному вивезенні та ввезенні товарів? (2020/2019 роки).

	Ввезення	Вивезення
Не знаю таких фактів	42/45,6	45,1/49,3
Практично непомітна, є невелика частина людей, які займаються незаконним ввезенням товарів	27,9/25,5	26,9/26
Помітна, в нашому регіоні – це вид діяльності деякої частини населення	14,8/13,1	10,4/9,7
Істотно помітна, це велика частина діяльності місцевого населення	1,8/4,2	1,4/2,6
Дуже помітна, це одне з основних джерел доходу жителів нашої місцевості	0,1/0,8	1,4/1,2

Це дані по всій Україні. Розріз прикордонних територій такий.

 

Таблиця 12. Як Ви оціните ступінь залученості населення Вашої області в незаконному вивезенні та ввезенні товарів? Прикордонні області (2020/2019 роки).

	Ввезення	Вивезення
Не знаю таких фактів	21,9/33,2	24,5/39,4
Практично непомітна, є невелика частина людей, які займаються незаконним ввезенням товарів	26,3/22,4	26,3/24,9
Помітна, в нашому регіоні це вид діяльності деякої частини населення	24,1/23,1	19,1/16,6
Істотно помітна, це велика частина діяльності місцевого населення	3,6/5,8	1,8/2,9
Дуже помітна, це один з основних джерел доходу жителів нашої місцевості	1,8/1,4	1,4/2,2

Помітно зниження числа громадян, які не знають фактів участі жителів свого регіону в контрабанді. Процес має однакову спрямованість як в цілому по Україні, так і в шести прикордонних областях. Паралельно з цим дещо зменшилася кількість тих, хто назвав контрабанду одним істотним або одним з основних джерел доходу місцевих жителів.

На жаль, але про те, щоб записувати останнє в актив державної політики годі й говорити. Глибинні інтерв’ю дають відповідь про причини – закриті кордони, труднощі у прикордонному русі в перервах між періодами карантину накладають суттєві обмеження на контрабандну схему «піджаків», у якій найбільш широко задіяні місцеві мешканці. Про це говорять всі учасники опитувань по обидва боки кордону. Але водночас українська частина респондентів відзначає зростання числа людей, які готові зайнятися або займаються переміщенням комерційних вантажів через кордон. Причина –поганий стан місцевої економіки, який лише погіршився у 2020 році.

Оцінка участі населення в контрабандній діяльності учасниками глибинних інтерв’ю варіюється від 2 до 10%. Але водночас всі відзначають істотний вплив на місцеву економіку через супутні бізнеси: логістика, сфера продажів, послуги.

Додамо причини, через які люди беруть участь в контрабанді. Під час соціологічного опитування респондентам ставилося запитання щодо мотивації такого виду діяльності. «Як Ви оціните участь населення Вашого регіону в незаконному ввезенні/вивезенні товарів при перетині кордону?»

 

Таблиця 13.

	В цілому по країні	6 прикордонних областей
Дуже помітна, це одне з основних джерел доходу жителів нашої місцевості	11,5/12,9	23/18,8
Багато везуть товари з-за кордону для подальшого продажу в Україні	15,4/12,9	21,9/14,1
Багато везуть товари з України за кордон для подальшого продажу не в Україні	3,4/3,9	2,5/3,2
Багато везуть товари з-за кордону в Україну для себе і сплачують мита	7,8/6,5	5,0/4,3
Багато везуть товари з-за кордону в Україну для себе тільки в межах, що не обкладаються митом	20,1/25,8	14,7/18,8
Багато хто їздить за кордон виключно з метою туризму і не везе звідти нічого	12,3/12	1,8/6,9

Різниця даних, особливо щодо прикордонних областей, говорить сама за себе. Населення заради отримання додаткового доходу дедалі більше втягується в так звану малу контрабанду. Але навіть по країні – менше 40% громадян впевнені, що їдуть за кордон або сплачують мита, або перевозять товари особистого користування і в установлених межах.

 

Контрабанда та COVID-19

Пандемія COVID-19 внесла свої корективи в міжнародну торгівлю. Це проявилося, зокрема, в деякому зменшенні кількості імпортних товарів у торгових точках на території України і в збільшенні їх ціни.

Таблиця 14. На Ваш погляд, як змінився асортимент імпортних товарів в торгових точках Вашого регіону після початку пандемії коронавірусу (з березня 2020 року)?

	Україна	6 прикордонних областей
Асортимент імпорту став істотно меншим	11,3	21,2
Частина імпортних товарів зникли, але таких небагато	13,8	11,2
Асортимент імпортних товарів не змінився	54,3	46,6
Імпортних товарів стало трохи більше	2,3	1,1
Імпортних товарів стало значно більше	2,1	1,4

 Цікаво, що погіршення здебільшого відзначають жителі шести прикордонних областей. Ця частка певною мірою припадає на товари, що перевозяться громадянами і місцевим малим бізнесом. Найчастіше – без належного митного оформлення.

Наступне питання, яке ми поставили, стосувалося оцінки частки контрабанди в загальному обсязі імпортних товарів.

 

Таблиця 15. На Ваш погляд, від початку пандемії коронавірусу (від березня 2020 року) в частці імпорту у торгівлі стало більше або менше незаконно ввезених (нерозмитнених) товарів? ОДНА ВІДПОВІДЬ

	Україна	6 прикордонних областей
Незаконно ввезених, нерозмитнених товарів стало менше, тому що закриті кордони змушують розмитнювати імпорт	15,5	24,1
Нічого не змінилося	54,3	49,6
Кількість контрабанди зросла. Навіть те, що раніше ввозилося легально, ввозиться без розмитнення	3,9	1,8

 Населення відзначає деяке зменшення кількості контрабандних товарів в торгівлі. Проте, близько половини громадян вважає, що ситуація не змінилася або навпаки покращилася. Причина в тому, що схема «піджаки», до якої залучено найбільшу кількість громадян, не є найбільшою з точки зору обсягів переміщуваних товарів. Решта механізмів здебільшого діють.

Оцінюючи вплив пандемії на контрабандні потоки, варто звернути увагу на ціни.

 

Таблиця 16. На Ваш погляд, як змінилися ціни на імпортні товари після початку пандемії коронавірусу (від березня 2020 року) в торгових точках Вашого регіону?

		Стали істотно нижчими	Дещо зменшилися	Залишилися на тому ж рівні	Дещо збільшилися	Істотно підвищилися
1	Побутові товари (одяг, побутова хімія, косметика і т. д.)	0,6	4,6	24	46,6	17,1
2	Побутова техніка і електроніка	0,3	3,5	25,9	40,2	19,4
3	Продукти харчування	0,6	2,6	20,6	42,9	27,5

Як бачимо, населення відзначає подорожчання товарів. Причому в прикордонних областях оцінки дещо песимістичні (різниця в 2-4% по кожній з категорій у варіантах відповіді «дещо збільшилися» і «стали істотно вищими»).

І, нарешті, оцінка споживчої поведінки – наскільки контрабандні товари були доступні для громадян під час пандемії і як часто купувалися.

 

Таблиця 17. Протягом останніх 12 місяців купували Ви або члени Вашої родини будь-які незаконно ввезені (нерозмитнені) товари? ОДНУ ВІДПОВІДЬ:

• так – 14,6 (у прикордонних регіонах 17,9);
• ні – 65,6 (52,9%).

 

Короткі висновки:

Відтак, можна стверджувати, що пандемія COVID-19 дещо зменшила загальні контрабандні потоки. Однак, обмеження торкнулися переважно схеми «піджаки», коли громадяни переміщують товари через кордон під виглядом особистої поклажі. Ця схема характеризується найбільшим залученням людей. АЛЕ вона не є найбільшою за обсягами.

Водночас контрабанда залишилася доступною для громадян. Більш того, нелегально переміщені на митну територію України товари є бажаною покупкою для частини жителів країни. І ця частка зростає. Тоді як більшість українців схильна не звертати увагу на можливе незаконне походження товарів.

Розширюється географія продажу контрабандних товарів. І, наприклад, щодо продуктів харчування можна констатувати зростання частки контрабанди в торгівлі, щонайменше у прикордонних областях.

Незважаючи на пандемію і загальне обмеження міжнародних поїздок, збільшується число людей, які готові брати участь у контрабандних схемах і прикордонній торгівлі (з порушенням правил оформлення). І населення не бачить в такому процесі нічого поганого. Не зважаючи на загальне засудження явища, зростає частка тих, хто виправдовує його «з точки зору громадян».

На жаль, але комсомольські гасла на кшталт «знайти і знищити» контрабанду укупі з кадровою чехардою не дають належного ефекту та не дозволили сповна використати навіть вкрай вдалий період пандемії. До того ж, влада повністю провалила комунікацію з громадянами – не давши чітку відповідь, чому боротьба з контрабандою важлива для окремо взятого українця. У прикордонних областях, де найчастіше спостерігається катастрофічна ситуація на ринку праці, це зменшує і без того невелику лояльність місцевих мешканців.

Завантажити презентацію соціологічного дослідження на тему: «Контрабанда у період пандемії» у PDF