Щорічно в Закарпатській області виникає проблема із забрудненням гірськіх річок відходами, що утворюються населенням області. Обсяги забруднення не зменшуються, а цього року, згідно з інформацією угорської сторони, навіть значно збільшилися. У чому ж причина виникнення такої кількості відходів у річках?
У першу чергу, потрібно зрозуміти морфологію відходів, які потрапляють в річку. В основному – це відходи упаковки, пластикові пляшки, плівка, пластикові пакети, скляні пляшки та інші подібні відходи, які викидає місцеве населення. Чому ці відходи потрапляють в річки?
ПРИЧИНИ:
1. Погана організація або взагалі відсутність вивезення відходів з вісокогірніх населених пунктів;
2. Низька культура роздільного збору відходів у населення;
3. Скидання твердих побутових відходів населення в річки;
4. Стихійні звалища, які виникають через небажання населення викидати відходи у прзначені для цього місця;
5. Неорганізована інфраструктура збору відходів в зонах відпочинку і туристичних маршрутах;
6. Розташування міськіх і сільських звалищ ТПВ з порушенням норм, у безпосередній блізькості до річок. Наприклад, звалище у м. Рахів, що знаходится практично на р. Тиса (див. зображення).
Сміттєзвалище м. Тячев – 270 метрів до р. Тиса
7. Безвідповідальність місцевих органів самоврядування, які не вживають достатніх зусиль для запобігання забруднення;
8. Законодавство України, яке не дає інструментів повноцінного вирішення проблеми, пов’язаної з відходами.
Яким чином відходи утворюють великі скупчення? В основному це відбувається під час паводків. Через те, що більшість населених пунктів в Закарпатській області розташовані вздовж річок, і відповідно через недосконалий збір відходів і низьку культуру роздільного збору стихійних звалищ, все сміття змивається і потрапляє в річки, які вливаються в р. Тиса, де і відбувається основне накопичення. Додамо ще й факт забруднення самої річки Тиса іншими населеними пунктами.
Українська влада на місцевому та обласному рівні і силами МНС, не раз намагалися вирішувати цю проблему шляхом очищення гирла річок, але ці одноразові акції і витрачені мільйонні бюджети, не дають необхідний результат. Тож щороку відбувається нове накопичення, яке засмічує ріки.
Що ж можна зробити для вирішення настільки глобальної проблеми, яка виникла на Закарпатті? Тут необхідно зазначити, що ця ж проблема існує і в інших західних областях, тому вирішуючи проблему області, можна дати хороший приклад для вирішення іншим областям Західної України.
РІШЕННЯ:
1. Звалища: Закрити всі звалища в області, які знаходяться в безпосередній близькості до річок. Визначити нові місця для поховання і побудувати полігони відповідно до найкращих доступних технологій.
2. Високогірні населені пункти: Зобов’язати голів сіл і населених пунктів з важкодоступним розташуванням, організувати на території накопичувальні пункти, в яких місцеве населення буде залишати відходи упаковки та інші неорганічні відходи. Накопичувальні пункти будуть обслуговуватися один раз в період від 1-го до 3-х місяців, в залежності від швидкості накопичення відходів в них.
3. Організація роздільного збору у великих населених пунктах: Поділ на мінімум 3 контейнери – мокрих відходів, сухих відходів (пластик, папір, метал), скло.
4. Моніторинг річок: Місцеві органи контролю, а також за допомогою місцевих ГО, які відстежують стан забрудненості річок (за прикладом Угорщини, в якій громадські структури беруть активну участь і сприяють органам влади), проводити постійний моніторинг річок і за виявлення забруднення, інформувати БУВР р. Тиса (басейнове управління водними ресурсами). Зазвичай, у період між паводками утворюються так звані «сміттєві пробки» на поворотах річок або через природні перешкоди (наприклад, впало дерево).
БУВР під час отримання інформації, необхідно узгодити і дати дозвіл на очистку. За своєчасного виявлення таких «пробок» і їх очищення, під час настання паводків, кількість сміття скоротиться значно. Для таких цілей необхідно закласти бюджет, як для контролювальних органів, так і на очищення річок.
5. Стаціонарні споруди для зловлювання відходів: Установити стаціонарні споруди для зловлювання відходів на річках, які вливаються в р. Тиса.
1. На річці Боржова, близько н.п. Боржова;
2. На річці Ріка, близько н.п. Хуст;
3. На річці Теребля, близько н.п. Буштино;
4. На річці Тересва, біля н.п. Тересва.
Приблизна вартість встановлення і обладнання станцій – близько 10 млн. грн. Річне утримання, включно з моніторингом річок – до 10 млн. грн.
Ці стаціонарні пункти (зловлювачі) можуть вирішувати проблему забруднення р. Тиса доти, доки не буде вирішено системне питання з управлінням відходами в області.
6. Інформаційно – роз’яснювальна робота з населенням: Провести інформаційно-роз’яснювальну роботу з населенням для зміни їх ставлення до навколишнього середовища та зменшення спричиненої ними шкоди.
Через те, що наразі немає реальної законодавчої ініціативи, яка б могла вирішити цю проблему на законодавчому рівні, навіть якщо і буде розроблений відповідний акт і ухвалений парламентом, імплементація його займе не один рік.
Тому, необхідно розуміти, що рішення цього питання може розтягнутися від 5 до 10 років. Адже забруднює р. Тиса не тільки Україна, але і сусідня Румунія, член ЄС, з уже прийнятими законодавчими актами відповідно до Директив ЄС, які повинні були б врегулювати цю проблему і не допускати забруднення румунською стороною річки Тиса. Але для України це не повинно бути виправданням для непроведення реформ у сфері управління відходами.
Олекcандр Лимар, експерт у сфері управління відходами UIF
Вам також буде цікаво:
Олександр Торгун: В Україні повинна працювати Держсанепідемслужба
Чому Конституціоналізм в Україні не працює?
ЧЕРГОВА РІЧНИЦЯ СМОЛЕНСЬКОЇ КАТАСТРОФИ І СТРАЙК ВЧИТЕЛІВ. ДАЙДЖЕСТ НОВИН З ПОЛЬЩІ
Ігар Тишкевіч: Контрабанду треба замінити на легальний бізнес
Бліцкриг Луценка поглинули нетрі прокуратури
Новий міністр розвитку громад і територій: Чого слід очікувати від призначення Дениса Шмигаля