Росія 2024: політичні, економічні та соціальні перспективи

В Українському інституті майбутньому відбулась презентація дослідження, проведеного на замовлення видання “Ділова столиця” щодо майбутнього Росії у 2024 році. Політолог та доктор історичних наук Вадим Денисенко розповів про перспективи Росії у головних сферах життя суспільства, пояснив як глобальні зміни будуть впливати на розвиток Росії та виділив головні сценарії ведення війни.

Щодо впливу глобальних геополітичних гравців на розвиток РФ, то тут ключову роль відіграють амбіції США так КНР. В той час як США бориться за статус глобального технологічного лідера, ключова задача КНР – досягти паритету з США. Для цього Росія їм потрібна послаблена і під владою контрольованого лідера чи лідерів, які будуть грати в «китайську гру».

«Китаю вигідне послаблення РФ, але Китаю не вигідний розпад Росії. Як і поразка України, бо це поверне Кремлю статус супердержави та амбіції щодо “перерозподілу” сфер впливу у світі загалом і в Чорному морі зокрема», – зазначив Вадим Денисенко.

Зокрема, Денисенко додав, що якщо протягом наступних двох років не відбудеться жодних змін, Росія стане повністю технологічно залежною від Китаю у галузях телекомунікацій, складного машинобудування, нафто та газовидобутку, електроніки тощо. Однак навіть в цій ситуації Росія не перетвориться на васала Китаю.

Щодо виборів 2024 року у Росії, то спікер назвав їх виборами «довічного імператора» та «актом політичної алхімії». 

«Досвід майже двох років війни показує, що на певних етапах російський правитель допускає частковий дрейф у напрямку «колективного Путіна», коли йому доводиться враховувати позиції тих чи інших груп впливу. Однак нормою є не колективність, а одноосібність. І саме до неї Путін прагнутиме», – пояснив Денисенко. 

На Росію також чекає нова модель управління країною і наразі існує дві концепції, кожна з яких має потужні групи підтримки. 

Перша, за якою стоять Патрушев та Чемезов і яку можна назвати «неоандроповщина», зводиться до того, що всі головні функції держави, включно з кадровими та ідеологічними, беруть на себе силовики (насамперед ФСБ) під керівництвом обмеженого кола обраних в Москві. На противагу цьому є концепт Кірієнка, який хоче створити баланс у вигляді партії влади, що забезпечуватиме головні соціальні ліфти. 

Зокрема, може бути обраний обрано гібридний варіант з перевагою ролі силовиків. 

Незважаючи на внутрішньополітичні зміни, курс на ведення війни залишатиметься незмінним, – вважають автори дослідження. 

Згідно з першим сценарієм, Росія вестиме війну на виснаження, розраховуючи, що українські ресурси, перш за все людські, вичерпаються швидше. Згідно з другим сценарієм, Росія робитиме регулярні спроби наступу то на одних, то на інших ділянках, щоб продемонструвати Україні та її західним партнерам, що кожен місяць війни означає для України нові територіальні втрати, і таким чином змусити Україну до миру ще до кінця 2024 р.

«Путіну було б вигідно заморозити конфлікт за умови виходу на кордони Донецької та Луганської областей та часткового зняття санкцій», – пояснив Денисенко. Тож теоретично, у другій половині 2024 року може з’явитися вікно можливостей для переговорів. 

Повне дослідження буде опубліковане на ресурсі «Ділова столиця» 12 січня.