«Особливості національної реклами»: чому весь світ повірив у євгеніку від Yves Rocher?

Обкладинка (Малюнок 1) з коментарів користувачів Twitter

«Російський фенотип — відображення чистоти російської культури, особливий і яскравий приклад для тих, хто давно втратив свою первозданність і винятковість, марнотратно змішуючи свої гени з генами інших народів».

Саме таке повідомлення прозвучало в рекламній кампанії російської філії Yves Rocher і Російського Інституту пластичної хірургії та косметології. Як ідеться в тексті листівки, представленої на сайті Інституту, фахівці відібрали тисячі даних про зовнішність російських жінок. Косметична компанія зазначила, що розробила параметри, які дають змогу росіянкам переконатися в їхній відповідності антропометричним даним «російських красунь». А також заявляла про розробку власної лінії косметики, що дає змогу згладити «шорсткості» для досягнення ідеалу.

Одним із перших, хто звернув увагу на акцію, став Олександр Сотник, якого практично одразу підтримав журналіст та історик Шимон Бріман, зазначивши: «Три історики Голокосту, які прочитали цю свіжу російську рекламу, не змовляючись, сказали мені, що автори реклами просто замінили слово «німецька» з нацистської пропаганди на «російська»..»

Свою осудливу думку також висловили народний депутат України Володимир Ар’єв, інфоексперт Дмитро Золотухін, білоруський інфлюенсер Алекс Габі та спеціальний кореспондент Kyiv Post Джейсон Джей Смарт.

Після того, як інформація про рекламну кампанію потрапила в соціальні мережі, розгорілася справжня пожежа. Обурені користувачі одразу ж звинуватили компанію в нацизмі, закликавши бойкотувати їхню продукцію, воскресивши #BoycottYvesRocher.

Не змогли проігнорувати скандал і українські ЗМІ, відповідну новину опублікували Главком, Українська правда, Судово-юридична газета, Київ Пост, Телеграф, і багато інших.

Спростувати «фейковість» акції поспішило українське представництво, а через якийсь час і головний офіс Yves Rocher. У той же час, російське відділення компанії, а також сам Інститут пластичної хірургії, вирішили зберігати мовчання.

Наразі складно однозначно стверджувати, чи була правдивою скандальна новина. Поряд зі спростуваннями косметичного бренду, існує низка фактів, що заслуговують на увагу: 

1) активне веб-архівне посилання, про проведення акції Yves Rocher та Інститутом пластичної хірургії;

2) коментарі користувачів, які отримали в Інституті підтвердження існування акції;

3) відсутність коментарів від російського відділення, яке нібито проводило акцію, та Інституту пластичної хірургії, який брав участь у ній.

Ми не беремося стверджувати, що кампанія «Стандарт російської краси» була достовірною. Але не можемо не замислитися над тим, що користувачі соцмереж, інфлюенсери і журналісти повірили в правдивість скандальної реклами.

Чому ж бренд зі світовим ім’ям так природно виглядає в ролі розповсюджувача «рашистської ідеології»? 

Уперше російський покупець познайомився з продукцією компанії 1991 року. До 1994 вона набула такої популярності, що в магазині довелося встановити турнікет, щоб контролювати кількість відвідувачів.

У 2010 бренд закріпився в трійці лідерів і отримав нагороду Love Brand. А станом на 2023 рік у Росії працює 439 бутиків.

Однак, у 2012 році бренд зіштовхується з глобальним скандалом і інтернет підриває заклик #BoycottYvesRocher. Причина — відкриття кримінальної справи проти братів Навальних — Олега та Олексія. 

У своє виправдання компанія заявила, що ніколи не подавала скарг щодо братів Навальних, а з 2013 року більше не втручалася в розгляд. Однак маховик «правосуддя» вже було запущено. 

У червні 2018 року брати звинуватили компанію — і конкретно колишнього директора Yves Rocher Vostok, Бруно Лепру, — у «завідомо неправдивому доносі», через який у Росії було заведено «справу «Ів Роше».

03 лютого 2021 року, наступного дня після заміни Олексію Навальному умовного терміну на реальний, компанія зробила другу заяву, в якій спробувала виправдати свій вчинок, однак це не зупинило хвилю ненависті користувачів і ніяк не вплинуло на ув’язнення найвідомішого опозиціонера Росії.

У політичне підґрунтя справи Yves Rocher складно не повірити. Наприкінці грудня 2011 року Навальний, будучи одним з організаторів мітингу «За чесні вибори», зі сцени заявляє про бажання вивести на вулиці Москви мільйони людей і мирно передати владу народу наступного року. У квітні 2012 року журнал Time включає Навального до списку «100 найвпливовіших людей світу». А вже на початку грудня того ж року ініціюється справа щодо братів Навальних.

«Кейс Навальних» найчастіше згадувався користувачами Твіттера як тло для скандальної реклами «російський стандарт краси». Висновки напрошуються самі собою: компанію Yves Rocher вважають цілком здатною піти на угоду з совістю і підіграти російській правлячій верхівці: чи будь то усунення політичного опонента, або ж декларування «обраності» народу, який поставив себе вище за ідеали миру і гуманізму.  

Серед звинувачень, які лунали на адресу косметичного бренду, нерідко згадували і наявність працюючого заводу в Росії (м. Тосно, Ленінградська область).

Малюнок  3 (фото етикетки продукції)

Завод виробляє 17 найменувань продукції, вказуючи на баночках країну виробництва— Росія, «спеціально для Ів Роше Восток».

Найчастіше вироблену на зазначеному заводі косметику реалізують на інтернет-майданчиках: як на офіційному сайті Yves Rocher, так і через публічні сторінки бренду в соціальних мережах.

Наприклад, не існує проблем замовити і забрати косметику в бутику Автономної республіки Крим, окупованої Російською Федерацією з 2014 року.

Сумнівів щодо статусу Криму Yves Rocher, очевидно, не має. Офіційний сайт компанії, гарантуючи можливість доставки по всій території Росії, вказує кримські міста в переліку пунктів призначення.

Примітно, що сервіс сайту обмежує вибір користувача лише найменуванням міста, вказуючи статус територій самостійно. 

Незважаючи на те, що в офіційному переліку бутиків на сайті Yves Rocher відсутні адреси магазинів в АР Крим, їх легко виявляють через пошукові ресурси, і, схоже, компанія нічого не планує вживати з цього приводу.

Аналогічної практики дотримується Yves Rocher і щодо продажів на окупованих територіях: Енергодар (з 2023 року), Донецьк (з 2017 року).

На жаль, компанія не робить жодних спроб щодо блокування цих сторінок або припинення продажу косметики через ці платформи.

Можливо, саме цим пояснюється високий фінансовий результат російського Yves Rocher. Так, за заявою Національного агентства із запобігання корупції «До російського бюджету у 2022 році російська філія компанії «Ів Роше Восток» заплатила податків на суму близько 6 млн доларів США». Цей аргумент згадується як один із найбільш красномовних для внесення компанії до переліку міжнародних спонсорів війни, що веде НАЗК і враховує система світового банківського комплаєнсу World-check.

Як і скандали з іншими глобальними брендами (Бондюель, Ашан, Райффайзен Банк), кейс Yves Rocher показує, що ставлення широкої аудиторії до роботи в Росії змінилося. Залишатися в країні-агресорі означає залежність від путінського режиму і тягне за собою готовність брати співучасть у його злочинах. Саме тому користувачі всього світу повірили в рекламу з нальотом нацизму й активно закликають бойкотувати продукцію Yves Rocher.

Публікація підготовлена інформаційним агентством Underdog The Unlawyers спеціально для проекту «Don’t Fund Russian Army».