Сьогодні рейдерство — це фактор ризику не тільки для бізнесу, іноземних інвесторів, але й усіх громадян України, які володіють нерухомим майном. Про це заявила керівниця програми «Правова безпека власності» Українського інституту майбутнього Ольга Оніщук під час презентації доповіді «Українське рейдерство: як впізнати ворога «без обличчя» й перемогти його?», що відбулась учора, 20 грудня, у КВЦ «Парковий».
За її словами, держава має переосмислити тактику боротьби з рейдерством, зокрема, створити чітку стратегію для дієвого захисту права власності в Україні та налагодити ефективну взаємодію між всіма державними органами та інституціями, покликаними захищати майнові та корпоративні права.
«Рейдерство вже давно вийшло за межі класичного для західних економік бізнес-формату «білого» чи «сірого» і міцно вкоренилося на побутовому рівні, здебільшого маючи «чорне» забарвлення.
Так, в Україні відсутні національні інструменти для оцінки ефективності захисту права власності, але в світі такий майновий індикатор існує. Це Міжнародний індекс прав власності (The International Property Right Index), який від 2007 року формується за результатами щорічного дослідження Property Rights Alliance. Рейтинг вимірює рівень захисту прав фізичної й інтелектуальної власності у 129 країнах світу.
За підсумками 2021 року Україна посіла 106 місце серед 129 країн. Для порівняння: в 2019 році наша держава опинилася на 109 місці у рейтингу, а минулоріч трохи покращила свої позиції, піднявшись на 105 сходинку.
Втім, як свідчить останнє дослідження, закріпити позитивний результат і вийти з команди аутсайдерів міжнародного рейтингу Україні не вдалося через існуючі проблеми та прогалини в національних механізмах захисту права власності», – заявила вона.
Під час заходу Ольга Оніщук зокрема представила проєкт «Україна без рейдерства», в рамках якого пропонується реалізувати 8 кроків.
Крок 1. Дати законодавче визначення поняттю «рейдерство» та встановити кримінальну відповідальність за такий злочин. Такі зміни покликані стати дієвим превентивним заходом та забезпечити невідворотність покарання за рейдерські дії.
Крок 2. Закріпити підслідність «рейдерських» кримінальних проваджень за новоствореним Бюро економічної безпеки України. Такий крок дасть змогу посилити ефективність проведення досудового розслідування у відповідних кейсах.
Крок 3. Запровадити антирейдерський механізм «судовий титул власності», який матиме на меті унеможливити реєстраційні зловживання під час виконання судових рішень.
Крок 4. Затвердити Державну стратегію протидії рейдерству на 2022-2027 роки.
Крок 5.Провести державний аудит нерухомості, розташованої на тимчасово окупованих та непідконтрольних Україні територіях.
Крок 6. Здійснити масштабну ІD-паспортизацію українців. Успішна реалізація цієї кампанії вирішить проблему підробки документів, що посвідчують особу, при вчинені нотаріальних чи реєстраційних дій щодо нерухомого майна.
Крок 7. Реалізувати проєкт «Оцифроване право — захищена власність». Якщо документи, які посвідчують право власності на майно, будуть оцифровані, тобто відображені у реєстрі, шахраї не зможуть заволодіти нерухомістю шляхом їх підробки!
Крок 8. Створити новий державний сервіс «Моє майно», який дасть змогу власникам нерухомості отримувати сповіщення про вчинення будь-яких реєстраційних дій зі своїми речовими правами та мати можливість заблокувати підозрілі майнові «операції».
Детальніше про необхідні кроки для подолання рейдерства в Україні, запропоновані у зазначеній вище доповіді, можна дізнатись тут.
Вам також буде цікаво:
Як вбивство Аркадія Бабченко використовуватимуть в інформаційній війні
Чому в Україні щороку скорочується кількість докторантів
Війни всередині Кремля: навіщо отруїли близького друга Кадирова?
Амелін і Макеєва дебатували в UIF про податок на виведений капітал (оновлено)
Прокіп: Україна має визначитися – продавати лише зерно чи й високотехнологічну продукцію
Вибори у Франції: праймеріз лівих