Огляд ситуації у воєнній сфері в період з 03 по 09 березня 2025 року

1. Ситуація у воєнній сфері (резюме):

Незважаючи на зростання впливу низки геополітичних чинників, ситуація власне у воєнній сфері протягом звітного періоду принципових змін на зазнала та характеризується:

нанесенням агресором одного комбінованого та низки систематичних ракетно-авіаційних ударівпо об’єктах на всій території України;

бойовими діями ЗС РФ та ЗСУ в Курській області, зокрема спробами російських військ відрізати угруповання ЗСУ від логістичних комунікацій та створити умови для оточення і розгрому;

наступальними діями наземних угруповань військ РФ з східного напрямку (продовжують мати незначний успіх на тактичному рівні на тлі загального зниження інтенсивності атак і темпів просування) при одночасній відносній стабілізації обстановки оборонними діями СОУ на Покровському і Новопавлівському напрямках;

оборонними та стримуючими/стабілізаційними діями обох сторін на інших напрямках;

нанесенням Силами оборони України (далі – СОУ) ударів по об’єктах на території РФ та тимчасово окупованих територіях (далі – ТОТ).

Стосовно наземної складової – плани противника залишаються без змін, противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжує стратегічну наступальну операцію на території північно-східних, східних та південно-східних областей України з основним завданнями щодо виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, утримання та розширення зони окупації в Харківській області та на півдні з одночасними діями щодо розгрому угруповання ЗСУ в Курській області.

Минулого тижня продовжувалася загальна тенденція попереднього місяця, яка  характеризується потужною ескалацією риторики з боку зацікавлених сторін (Україна, РФ, США, європейські країни, інші геополітичні гравці), продовженням деструктивних по відношенню до України зовнішньополітичних, інформаційних, дипломатичних, воєнних  та економічних заходів тиску з боку РФ та США в контексті перспектив та умов закінчення війни (припинення воєнних дій) на тлі зростання підтримки нашої держави з боку європейських країн.

Наведене продовжує впливати на характер воєнних дій, оскільки всі сторони війни та їх союзники/партнери зацікавлені в створенні на перспективу максимально сприятливих переговорних позицій у воєнному відношенні.

Незважаючи на тиск на Україну з боку третіх сторін, наразі відсутні підстави стверджувати про більш-менш значні досягнення у звітному періоді агресором воєнної складової своїх стратегічних цілей у війні проти України. Противник володіє певною ініціативою на тактичному рівні на окремих напрямках, яка супроводжуються його просуванням на нашій території. Водночас відсутність достатніх військових спроможностей досягти перемоги на полі бою мотивує керівництво РФ до пошуку додаткових шляхів впливу на Україну, зокрема, в зовнішньополітичній та інформаційній сфері.

2. Деталізований виклад інформації стосовно поточної ситуації у воєнній сфері

2.1. Загальна обстановка

В рамках наведеногоагресор продовжує наступальні дії на 12 напрямках, з яких на кінець тижня 10 були активними (включно з напрямком в Курській області).

Сили оборони України ведуть оборонні операції та бойові дії, проводячи у випадку сприятливих умов локальні контратаки, зокрема на Покровському напрямку.

Обстановка в смузі угруповання військ для оборони м. Київ змін не зазнала та залишається контрольованою. Продовжується активність ЗС РФ на територіях, які прилягають до Чернігівської та Сумської областей, спроби прориву штурмових груп/ДРГ на нашу територію, а також щодобове застосування БпЛА, КАБ та ракет по об’єктам регіону, загрози комплексних ударів високоточними засобами великої дальності.

Загалом поточна обстановка для обох сторін залишається складною без виникнення об’єктивних передумов у воєнному відношенні для корінного перелому на користь будь-якої з сторін.

Продовжується активність Сил оборони України щодо ураження цілей в глибині території противника (підтримується існуюча тенденція щодо дальності та інтенсивності) та тимчасово окупованих територіях, відповідних діях ССпО, ГУР, СБУ, проведення кібератак та заходів інформаційного впливу, що надають українській стороні можливості зменшення воєнного та економічного потенціалу держави-агресора та досягти деморалізуючих ефектів впливу на її населення, які мають потенціал набуття рівня стратегічних ефектів, а також отримати додаткові важелі впливу в майбутніх переговорних процесах. Можливість нанесення ударів по території РФ дозволила українській стороні набути потужного додаткового аргументу в переговорному процесі.

2.2. Дії засобів повітряного нападу противника

Агресор протягом тижня продовжував авіаційні та ракетні удари по об’єктах на території нашої держави. Узагальнені відомості стосовно ударів та обстрілів:

Результати застосування БпЛА типу «Shahed» та безпілотників-імітаторів під час зосереджених/групових ударів по території держави:

Примітка: Деталізовану інформацію щодо дій засобів повітряного нападу противника по дням тижня наведено у додатку 1.

Протягом звітного періоду для зниження оборонного потенціалу України та впливу на цивільну інфраструктуру агресор застосовував наземний (зокрема, ОТРК «Іскандер», ЗРС С-300/-400), морський (КРМБ «Калібр») та повітряний компоненти, зокрема ракети Х-101, Х-59/69, КАБ, БпЛА типу «Shahed-136/131» та інші.

Чисельність авіаційного угруповання противника на тимчасово окупованих територіях і довкола України залишається на попередньому рівні. Безпосередньо до ударів може залучатися близько 300 літаків оперативної/тактичної авіації та приблизно аналогічна кількість вертольотів. Протягом звітного періоду інтенсивність авіаударів тактичної/армійської авіації загалом залишалася на попередньому рівні – не перевищила 103 випадків на добу. Інформація стосовно дальньої/стратегічної авіації противника, яка використовується для ударів по Україні наведена в 3 розділі. Загалом агресор на сьогодні використовує більше 20 аеродромів, авіаційних баз на території Росії для нанесення ударів по нашій території, причому дислокація літаків на аеродромах та рівень їх операційної готовності постійно змінюється.

Особливості застосування засобів повітряного нападу противника та ведення ППО:

• продовжується щоденний ракетно-бомбовий терор по цивільним об’єктам адміністративних центрів (в першу чергу м. Києва, Харкова, Сум, Одеси, Дніпра, Запоріжжя), критичній та військовій інфраструктурі, зокрема з метою розхитування суспільно-політичної обстановки, деморалізуючого інформаційного тиску на цивільне населення;
• акцентами ударів попереднього тижня були об’єкти портової інфраструктури, енергетики тощо. Наведені удари в контексті українських дій по території РФ були очікуваними, але певним чином вплинули на питання забезпечення населення та обмеження енергоспоживання для бізнесу;
• інтенсивність застосування тактичної та армійської авіації противника в районах наземних бойових дій – на попередньому рівні, протягом тижня щодобова інтенсивність авіаційних ударів не перевищила відмітку 103, що загалом відповідає попередньому тижню (96 авіаційних ударів);
• триває щодобово активне застосування БпЛА типу «Шахед» та дронів – хибних цілей по цілям в глибині території держави, що через постійні повітряні тривоги значно впливає на життєдіяльність населення та роботу економіки, загалом інтенсивність застосування БпЛА має тенденцію до зростання;
• протягом тижня (з 03.03.25 по 09.03.25) протиповітряною обороною збито 700 засобів повітряного нападу противника, зокрема 25 крилатих ракет Х-101; 8 крилатих ракет «Калібр»; 1 крилату ракету «Іскандер-К»; 1 керовану авіаційну ракету Х-59; 520 ударних БпЛА типу «Shahed»; 39 розвідувальних БпЛА; 106 БпЛА інших типів;
• за тиждень тактична авіація Повітряних Сил здійснила понад 120 літако-вильотів, зокрема: 44 – на вогневе ураження та авіаційну підтримку військ; 80 – на винищувальне авіаційне прикриття; 21 – на повітряну розвідку.

Щодо окремих питань дій повітряного противника та ведення ППО СОУ:

Згідно оцінок фахівців «Інституту вивчення війни» (ISW) після інавгурації президента США Дональда Трампа ракетно-авіаційні удари РФ по Україні стали масштабнішими. Головна причина – ймовірно Росія скористалася зупиненням військової допомоги та обміну розвідданими США з Україною, що дозволяє посилити удари та виснажити українську ППО.

Зокрема, в ніч з 6 на 7 березня окупанти завдали найбільшого комбінованого удару по Україні з листопада 2024 року (67 ракет, зокрема, 35 крилатих ракет Х-101/Х-55, 8 крилатих ракет «Калібр», 3 балістичні ракети «Іскандер-М/КН-23», 4 ракети від ЗРС С-300, 8 крилатих ракет Х-59/69, а також 194 безпілотники «Шахед»). Головною ціллю РФ стали газовидобувні та енергетичні об’єкти.

Моніторингові ресурси (зокрема, телеграм-канали «Tracking» та «ТРИЗУБ») узагальнили інформацію щодо побудови зазначених ударів:

Щодо залучення стратегічної авіації до удару 07.03.2025:

Станом на 05.03 було відомо про 5 Ту-95МС, які споряджені крилатими ракетами Х-101/555 та перебували на АБ «Оленья». Загальна кількість Ту-95МС біля України станом на 05.03.2-25 становила 15 одиниць: АБ «Оленья» – 9 Ту-95МС, АБ «Енгельс-2» – 3 Ту-95МС, АБ «Дягилево» – 3 Ту-95МС.

До удару по Україні 07.03.2025 було задіяно 7 бортів Ту-95МС з авіабаз «Оленья» та «Енгельс-2». Близько 04:00 здійснено пуски з акваторії Каспійського моря, захід через Херсонську обл. Близько 04:30 здійснено пуски з Саратовської області, захід через Сумську область.

Особливістю було залучення до ракетної атаки 2 Ту-95МС з авіабази «Українка» Амурської області. Саме з Далекого сходу Ту-95МС здійснили переліт на АБ «Оленья», а згодом (07.03) – виліт для атаки. Станом на 08.03 2 Ту-95МС вже повернулися назад на авіабазу «Українка» в Амурській області (загалом на зазначеній авіабазі утримують 36 літаків).В даному контексті також заслуговують уваги підрахунки «ISW» щодо застосування БпЛА за період часу з початку року по 7 березня: в січні 2025 року окупанти запускали в середньому 83,4 безпілотника на ударну групу, в лютому 2025 року – 139,3 безпілотника на ударну групу, а в період з 1 по 7 березня – в середньому 128,8 безпілотника на

Джерело:  підрахунки «ISW», синім кольором позначені – БпЛА, помаранчевим – ракети.

Відмічається зростання кількості застосування противником авіабомб (УМПК та КАБ). Згідно інформації від ресурсу «Око Гора»,  кількість застосувань за 28 днів лютого – 3463 од. (+43%, середня щоденна кількість застосувань – 124 од. (+55%).

2.3. Оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та в морських операційних зонах

Чисельність об’єднаного угруповання військ (сил) противника складає близько 627 тис. військовослужбовців. Поповнення надходить переважно на покриття поточних втрат. На окупованих територія також розгорнуто угруповання військ «Росгвардії» чисельністю до 35 тисяч військовослужбовців.

З цього приводу президент України Володимир Зеленський в ході виступу на засіданні Європейської Ради в Брюселі 6 березня заявив: «Москва не зменшує своїх інвестицій у смерть, збільшує свою армію та безупинно намагається обійти санкції. Зараз Росія має 220 бригад із бойовим досвідом. За п’ять років вони доведуть цю кількість до 300».

Загалом оперативна обстановка у районах ведення наземних бойових дій та морських операційних зонах для українських військ залишалася складною та характеризується незначним просуванням наземних сил противника у ключових для них секторах/напрямках.

Протягом тижня противник зосереджував основні зусилля на Курському та Покровському напрямках, а також вів активні бойові дії, Харківському, Куп’янський, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському напрямках. Зберігається складна обстановка майже на всіх тактичних напрямках Донецького операційного району.

Станом на кінець звітного тижня значно активізувалися бойові дії на Курському напрямку та на державному кордоні в межах Сумської області. Росія минулого тижня перекинула до Курської області один із найефективніших підрозділів безпілотників – Центр передових безпілотних систем «Рубікон», а також сотні північнокорейських військових разом з елітними підрозділами – морською піхотою та десантниками.Характерною рисоюстав початок активного наступу РФ в той момент, коли адміністрація президента США Дональда Трампа припинила постачати Україні розвіддані та військову допомогу загалом.

Згідно публікації видання  «Telegraph», десять тисяч українських військових опинилися під загрозою оточення на Курщині після того, як РФ прорвала лінію фронту і просунулася на ключову лінію постачання з двох напрямків.

У звітному періоді у медіа поширювалася інформація про нібито масовий прорив ЗС РФ на кордоні Сумщини між н.п. Новеньким і Журавкою, але насправді дії противника зводилися переважно до  спроб поодиноких груп по кілька осіб перетнути кордон для закріплення на українській території та розширення зони бойових дій. Зазначені спроби припинені діями СОУ. Станом на кінець тижня в ДПСУ підтвердили, що у напрямку населеного пункту Новеньке ворог намагається створити зону активних бойових дій на території України та закріпитися там. Штурмові групи намагаються проникнути на нашу територію, накопичитися та надалі просунутися вглиб України, ймовірно, з метою перерізати логістичні шляхи.

На тлі складної ситуації в Курській області позитивним чинником є стабілізація ситуації на Покровському напрямку. За оцінками експертної спільноти, основними причинами зазначеного слід вважати:

значне зменшення боєздатності російських підрозділів через значні втрати, падіння бойового духу, обмеженість певних ресурсів;

на напрямок перекинули нові сили, зокрема ряд підрозділів СБС, які підсилили наявні підрозділи. Завдяки зазначеному від глухої оборони ЗСУ фактично перешли до активної оборони,

зростання досвіду нових бригад, посилення координації приданих підрозділів.

Загалом за  оцінками експертів на основі даних ресурсу «DeepStatе» за тиждень просування противника оцінюється орієнтовно в 14 км² на ТОТ та 69 км²в Курській області. Тобто мова йде про одне з найменших просувань армії РФ за останні 12 місяців.

Моніторинговий ресурс «Око Гора» представив співвідношення бойових зіткнень за січень та лютий по напрямкам:

Загалом кількість бойових зіткнень порівняно з минулим місяцем знизилася на 36%, а на Покровському напрямку – більш ніж вдвічі.

Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду (станом на 22.00 10.03.2025) наведено у додатку 2

Наведені оцінки підтверджують розвідувальні органи зарубіжних країн.

Зокрема, в огляді британської розвідки, який опублікований в X (Twitter) Міністерства оборони Британії, зазначається, що СОУ провели низку успішних  контратакувальних дій в районі Покровська Донецької області, водночас у Курській області армія РФ чинить тиск на українські підрозділи. В огляді йдеться, що війська РФ чинять дедалі більший тиск на українські сили в Курській області із заходу, півночі та сходу. Українські війська, ймовірно, зберігають контроль над територією площею близько 300 кв. км.

Водночас в огляді зазначено, що російські окупаційні сили проводять менше наступальних операцій на інших ділянках фронту порівняно з кінцем 2024 і початком 2025 року. В районі Покровська, де зосереджені основні російські підрозділи, українські війська здійснили низку контратак у районі населених пунктів Піщане, Удачне, Шевченко, а також в районі логістичної магістралі Т-05-06.

«Можливості для українських контрнаступів розширилися завдяки скороченню кількості наземних наступальних операцій, що проводяться Росією», – йдеться в огляді.

В розвідувальному центрі Сил оборони Естонії також відзначили успішні українські контратаки на Покровському напрямку, хоча одночасно російські війська просунулись у Курській області. Про це заявив глава розвідцентру Сил оборони Естонії Антс Ківісельг, якого цитує ERR. Він зазначив, що російські війська, як і раніше, утримують ініціативу, а кількість щоденних атак залишається на рівні минулого тижня і в середньому становить 109 атак на день. Водночас РФ не вдалося зайняти таку велику частину української території, як у грудні та січні. Темпи просування сповільнилися, хоча на тактичному рівні просування все ще відбуваються.

Коментуючи ситуацію в Курській області, Ківісельг зазначив, що «Попри те, що Україна веде активні оборонні та наступальні дії в Курській області і, як і раніше, утримує 350-380 квадратних кілометрів, Російській Федерації за останній тиждень вдалося відвоювати деякі території, приблизно 20-40 квадратних кілометрів».

Він також зазначив, що окупаційна армія РФ стала активніше завдавати ударів у Сумській області, ймовірно, щоб послабити українське угруповання у Курській області.

За його словами, у Донецькій області Росія посилила тиск у напрямку населеного пункту Часів Яр, намагаючись прорвати українські лінії оборони: «Досягнуто деякого тактичного успіху, але загалом українські оборонні рубежі тримаються. Крім того, українські війська провели успішні контратаки в районі Покровська. Їм вдалося стабілізувати там фронт і звільнити кілька сіл у цьому районі».

Триває продовження диверсійних дій РФ в глибині території України, включно з залученням українських громадян: спалення автомобілів Сил оборони, напади на працівників та об’єкти ТЦК та СП, поліції, диверсії на об’єктах залізниці тощо. Наразі тенденція щодо їх кількості та способів виконання залишається без змін.

Незважаючи на посилення комплексних інформаційних операцій РФ щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки в державі, у звітному періоді рівень консолідації суспільства та підтримки військово-політичного керівництва держави з його боку зріс.

Висновки:

Моніторингові ресурси та експертне середовище загалом по різному оцінюють результати поточних бойових дій та їх вплив на перспективу. Де-факто в інформаційному просторі вкрай неоднозначні події зовнішньополітичної сфери закрили собою реальні воєнні дії та одночасно вплинули на їх інтенсивність. Хоча результати майбутніх переговорів між воюючими сторонами закладаються саме на полі бою. Також існує загроза ілюзій стосовно все більшого обмеження ресурсів та готовності продовжувати війну у РФ, значних російських втрат та переходу ЗС РФ до позиційних боїв, зменшення інтенсивності атак та втрат української території, що є насправді небезпечною помилкою.

Росія не вичерпала своїх наступальних можливостей, наразі триває  перегрупування, відновлення логістики, підтягування резервів та активна робота з нарощування засобів ураження. Тобто це не відмова від поточного наступу – це підготовка до наступних наступальних дій, ймовірно у весняно-літньому сезоні.

СОУ продовжують демонструвати високу боєздатність за таких неймовірно складних умов. Але ці успіхи поки що залишаються локальними та короткостроковими.

Стратегічна ініціатива поки що знаходиться у противника, а відсутність достатньої кількості артилерії, боєкомплекту, засобів ППО та резервних підрозділів позначається дедалі більше. Втома особового складу бойових частин та втрати є фактором, який неможливо компенсувати лише майстерністю командирів та мужністю солдатів.

Додатковим тиском на ситуацію створює міжнародний чинник. Невизначеність, викликана фактичною політичною кризою у відношеннях з США, заморожені рішення щодо допомоги тощо – формують чіткі сигнали, які впливають на морально-психологічний стан військ.

2.4. Удари/спеціальні заходи СОУ по об’єктах противника в глибині території

Протягом тижня продовжувалися українські удари/спеціальні заходи по об’єктах противника в глибині території АРК, інших ТОТ та його власної території, які досягли успіху. Основні результати:

03.03.2025: СОУ у ніч з 03 на 04 березня 2025 року у Ростовській області РФ уражено нафтоперекачувальну інфраструктуру окупантів. Також є влучання по виробничих потужностях Сизранського нафтопереробного заводу у Самарській області. Окрім цього, наявна інформація про потужні вибухи в районі Сохрановського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів у Ростовській області РФ.

08.03.2025: під час удару БпЛА по території Росії в ніч на 9 березня було атаковано 4 підприємства: спиртзавод у Бутурлінівці (Воронізька область); Новолипецький металургійний комбінат; Рязанський НПЗ; нафтобаза в Чебоксарах (Чуваська республіка).

09.03.2025: атака ударних БпЛА по аеродрому «Енгельс-2», Саратовська область. Противник піднімав в повітря винищувачі для перехоплення БпЛА та стратегічні бомбардувальники для їх виводу з під удару. Також атакований Новокуйбишевський НПЗ (Самарська область. 900 км від кордонів України).

3. Загальний прогноз обстановки на наступний тиждень/короткострокову перспективу

3.1. Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та, незважаючи на публічну риторику про нібито готовість до мирних переговорів,  продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (особливо людського потенціалу) та припинення/зменшення рівня безпекової підтримки нашої держави зі сторони США/НАТО/ЄС до рівня, який виключає досягнення Україною переваг на фронті. Зовнішньо-політичні події кінця лютого – початку березня посилили впевненість російського керівництва в спроможності досягти своїх цілей.

Наразі є передчасним говорити про більш-менш реальні формати припинення вогню на поточний момент та/або перспективу кількох тижнів, щодо яких існують домовленості або щонайменше конструктивний переговорний процес, а також безпекові гарантії їх дотримання. Навіть у випадку певного розв’язання зовнішньополітичних протиріч та гіпотетичного прийняття таких рішень, залишається проблема верифікації режиму припинення вогню. З огляду на протяжність кордону, лінії бойового зіткнення, верифікація є одним із найскладніших питань.

ЗС РФ, ймовірно, скористуються відсутністю військової допомоги США для України, зокрема активізують завдання ударів великої дальності для виснаження українських запасів ППО, а також спробують інтенсифікувати наземні наступальні операції на окремих ділянках фронту, сподіваючись  використати зменшення певних видів ресурсів СОУ на полі бою.

Через зупинення військової допомоги з боку США СОУ опинилася у більш складній ситуації щодо виконання завдань за призначенням. Хоча наслідки зазначеного не є швидкими, але ситуація у випадку невжиття заходів мінімізації впливу зменшення ресурсів та пошуку альтернатив може поставити під загрозу спроможності СОУ в подальшій/середньостроковій перспективі.

Що стосується наземних дій, то противник силами об’єднаного угруповання військ (сил) продовжить стратегічну наступальну операцію на території України, зокрема щодо виконання пріоритетного завдання з виходу на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей з одночасними аналогічними діями на південно-східному та північно-східному напрямках. Одночасно будуть продовжуватися заходи з відбиття українського наступу в Курській області.

Протягом наступного тижня та в найближчій перспективі:

1. Прогнозується продовження спроб РФ нанести удари по адміністративним центрам і критичній інфраструктурі України, ймовірно в форматі комбінованих/групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на енергетику, ОПК та транспортну інфраструктуру (зокрема, портові об’єкти в Одеській області), а також на визначені міста (в першу чергу м. Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Суми). Противник відновив готовність до чергового масованого/комбінованого ракетно-авіаційного удару, його нанесення залежить від прийняття відповідного політичного рішення.

2. ЗС РФ продовжать попередні наступальні дії по ключовим напрямкам на лінії бойового зіткнення (зазначені вище).

3. В Курській області – продовжаться спроби противника продовжити та посилити свій контрнаступ та створити умови для розгрому ЗСУ і відновлення положення щонайменше по державному кордону. ЗСУ продовжать спроби вести активні дії щодо нанесення максимального ураження угрупованню ЗС РФ на даному напрямку та утримання російської території, які набули стратегічного значення в контексті ймовірних переговорів. Згідно найбільш несприятливого сценарію, ймовірність якого є значною, ЗСУ можуть відійти з Курської області найближчим часом. Російське угруповання, що сконцентроване на Курській ділянці фронту, значно переважає наших військових за чисельністю і технічним оснащенням.

4. Заслуговує уваги публікація у виданні «The Guardian» стосовно південного напрямку фронту. Зазначається, що Росія прагне заявити про своє право на всю Херсонську область ще до початку мирних переговорів, саме тому російська армія намагається активізувати наступальні дії, зокрема створити плацдарм на Дніпрі.

3.2. Стан готовності носіїв високоточної зброї середньої та великої дальності:

Рівень загрози:

Зберігається реальна загроза продовження ракетних/авіаційних ударів високоточними засобами, включно з балістичними ракетами, БпЛА та керованими авіаційними бомбами по адміністративних та промислових центрах, ОПК, транспортній та енергетичній інфраструктурі держави, місцях зосередження авіації, резервів військ та запасів боєприпасів і пального – по всій території держави (з одночасною постійною зміною їх тактики нанесення).

Стосовно повітряної компоненти:

На початок нового тижня стратегічна/дальня авіація РФ, яка залучається для ударів по цілях в Україні, розосереджена по аеродромах в глибині російської території. Ворог відновлює носії крилатих ракет у готовність до застосування, продовжує спорядження носіїв крилатих ракет та проведення екіпажами літаків тренувань з відпрацюванням виходу у райони пусків ракет.

Зокрема, зв інформацією моніторингових ресурсів у звітному періоді:

Загальна кількість Ту-95МС біля України станом на 08.03 становила  15 одиниць:

АБ «Оленья» – 10 Ту-95МС.

АБ «Енгельс-2» – 2 Ту-95МС.

АБ «Дягилево» – 3 Ту-95МС.

Також 06.03 на авіабазу «Енгельс-2» здійснено передислокацію ще 1 Ту-160 (наразі там 2 літаки зазначеного типу).

Відмічається активне ведення противником розвідки обʼєктів у Волинській, Львівській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Івано-Франківській областях, що може свідчити про спрямованість планування подальших атак.

Дислокація літаків на аеродромах та рівень їх операційної готовності постійно змінюється;

Очікується продовження польотів літаків МіГ-31К/І, включно з виходом у район застосування авіаційних засобів ураження.

Стосовно морської компоненти:

Ситуація в ПБ «Новоросійськ» – без суттєвих змін. Загалом з акваторії Чорного моря до застосування КРМБ потенційно можуть бути залучені – 2 фрегати проекту 11356Р “Адмирал Макаров”, “Адмирал Эссен” (по 8 КР), 3 малих ракетних кораблі пр. 21631 “Ингушетия”, “Грайворон”  (по 8 КР) та  “Вышний Волочек” (7 КР), 3 підводних човна проекту 636.3 (по 4 КР).

Для бойового застосування «Калібрів» кораблі в основному виходять за кілька годин до пуску КР (зокрема, наведене мало місце у звітному періоді в ніч з 06 на 07 березня).

Станом на ранок 10.03.2025 на виході у Чорному морі перебував 1 носій крилатих ракет «Калібр» з загальним залпом 4 ракети.

Стосовно загрози ударів балістичними ракетами середньої дальності:

Рівень загрози – без змін.

3.3. Висновки:

Загалом передумов для зменшення ракетних та повітряних атак проти України не спостерігається. Вичерпання РФ запасів ракетного озброєння найближчим часом не очікується, з огляду на кількість та інтенсивність поточних ракетних і авіаційних ударів, утримання частини ракет в резерві та підтримання існуючих темпів їхнього виробництва.

Ефективні удари СОУ по об’єктам на території РФ, бажання керівництва держави-агресора примусити Україну до переговорів на умовах Кремля, зменшення запасів ракет/боєприпасів до окремих засобів ППО об’єктивно збільшують ймовірність нових комплексних ударів та активізації систематичних дій ПКС ЗС РФ.

Залишаються ризики ураження наземних об’єктів на території України до м. Київ та обласних центрів північних і західних областей включно. Очікується продовження існуючої інтенсивності практично щодобових ударів керованими авіабомбами (включно з КАБ), ракетами ОТРК «Іскандер», Х-59 та особливо Х-69,  БпЛА типу «Шахед» зі збільшенням кількості ударних засобів та намаганнями охопити максимально більшу територію України.

Прогнозуються заходи противника щодо ураження системи ППО держави, активного впливу на авіацію ЗСУ на землі та в повітрі, аеродромну мережу загалом і використання створеного дефіциту потенціалу ЗСУ для подальших масованих (зосереджених) ударів по ключових об’єктах.

4. Питання оборони України, середньо- та довгострокові оцінки та прогнози продовження/закінчення війни

4.1. Дії держави-агресора

Незважаючи на поточну медійну риторику щодо бажання «досягти миру» та спроби налагодити контакти з новим керівництвом США, держава-агресор продовжить курс на продовження війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України, для чого продовжить активні наземні дії, перекидання з глибини території РФ до районів оперативного призначення військ (сил) та інших ресурсів, інтенсивні ракетно-авіаційні удари з одночасним накопиченням крилатих і балістичних ракет та ударних БпЛА. Водночас зростає вплив чинників, які роблять для російської сторони вигідною настання паузи у воєнних діях в контексті зменшення ресурсів, підтримки населення та внутрішніх фінансово-економічних проблем.

Президент Росії Володимир Путін заявив, що він не має наміру йти на поступки у війні проти України, повідомляє видання «Експрес» із посиланням на російські ЗМІ. Під час зустрічі з працівниками московського філіалу фонду «Захисники Вітчизни» одна із учасниць, в якої загинув син у війні проти України, заявила, що «Росія повинна йти до кінця і нікому не поступатися», на що В. Путін відповів: «Ми і не збираємося цього робити». Також він заявив, що Росії потрібен такий варіант врегулювання, який «забезпечив би мирний розвиток Росії в умовах миру і безпеки…Нам нічого чужого не потрібно, але і свого не віддаємо», зазначивши, що не відступить від завоювань в Україні.

Оцінки у звітному періоді з боку керівників розвідувальних органів та спецслужб інших держав підтверджують заяви стосовно спроможності РФ вести війну. Зокрема, російський диктатор В. Путін не просто хоче підкорити Україну, його кінцева мета полягає у створенні нового світового порядку з розширенням впливу РФ. Таку думку висловив в інтерв’ю DW президент Федеральної розвідувальної служби Німеччини Бруно Каль: «Справжня мета Путіна – не лише Україна, а й новий світовий порядок. Відсунення захисту НАТО і розширення сфери впливу РФ на Захід. Бажано без американців у Європі. Досі цього хотіли лише росіяни. І ми дуже сподіваємося, що американці теж цього не хочуть».

Висновки:

Незважаючи на загострення внутрішніх проблем, РФ на практиці демонструє готовність до подальшої ескалації війни проти України, публічно відкидаючи можливість компромісів з вимогами/умовами української сторони. Навіть в умовах міжнародного тиску держава-агресор продовжить поточний курс на затягування війни та спроби розширення і утримання тимчасово окупованих територій України (щонайменше до завершення «мирних» переговорів).

Через чинник зміни публічної поведінки керівництва США в РФ спостерігається «ейфорія» стосовно перспектив розвитку ситуації згідно російського сценарію. Ситуація дійсно є несприятливою для України, але вона може мати свої ефекти/вплив переважно в короткостроковій перспективі. На більш тривалі періоди її роль виглядає сумнівною.

Про більш-менш ймовірні варіанти повернення Російською Федерацією в короткостроковій перспективі тимчасово окупованих територій Україні мова наразі не йде, що однозначно визначає спрямування політики та стратегії діяльності нашої держави на середньо- та довгострокову перспективу щодо підвищення обороноздатності до необхідного рівня забезпечення національної безпеки.

4.2. Заходи щодо забезпечення обороноздатності держави

Керівництво нашої держави у звітному періоді опинилося в умовах дії чинників кризової ситуації у відносинах з США та війни з РФ: одночасно з обох сторінмає місце посилений зовнішньополітичний, економічний та інформаційний тиск. Припинення підтримки актуалізувало потребу в пошуку альтернатив, як власних, так і серед партнерів.

Щодо переговорів з США: видання «Financial Times», посилаючись  на офіційних осіб, поінформованих про підготовку до переговорів у Саудівській Аравії, передає, що Київ готовий запропонувати часткове припинення вогню з Росією, зокрема заборону на удари дронами та ракетами великої дальності, а також на операції у Чорному морі. Таким чином в Києві сподіваються, що прогрес на переговорах спонукатиме Вашингтон скасувати своє рішення про замороження обміну розвідданими та постачання зброї. Також Володимир Зеленський у четвер минулого тижня повідомив лідерам ЄС у Брюсселі, що хоче укласти загальну рамкову угоду зі США, яка прокладе шлях до подальших, детальніших домовленостей щодо мінеральних ресурсів і гарантій безпеки. Широка угода розпочнеться з припинення повітряних атак, операцій на морі та ударів по енергетичній та іншій цивільній інфраструктурі. Далі вона включатиме обмін полоненими та повернення викрадених росіянами українських дітей.

В контексті актуалізації теми зменшення військової допомоги з боку США заслуговує уваги оцінка з боку уряду власних спроможностей ОПК стосовно забезпечення потреб оборони. Прем’єр-міністр Денис Шмиль заявив, що наразі Україна виробляє близько третини від необхідної на полі бою зброї, але має на меті збільшувати виробництво та вийти на 50% потрібного озброєння.

 «Зазначимо – понад 30% необхідної для захисту зброї, техніки, боєприпасів Україна вже виготовляє самостійно. Ціль – 50%. Ми активно розвиваємо це і, впевнений, цього року ми цієї мети досягнемо», – наголосив Шмигаль. За словами прем’єра, за останні 3 роки виробництво української артилерії збільшилось утричі, бронетранспортерів – у 5 разів, протитанкової зброї – у 2 рази, боєприпасів – у 2,5 рази. «Сьогодні Україна виробляє всі види дронів – морські, повітряні, наземні. Ми виробляємо для власного використання та можемо забезпечувати практично майже всю потребу», – наголошує Шмигаль.

Міністерство оборони України розробило та реалізує план імплементації Стратегічного огляду системи оборонних закупівель України, який визначає ключові пріоритети на 2025 рік і завдання на 2026–2027 роки.

«Бюджет оборонних закупівель Міністерства оборони України на цей рік становить 497,7 млрд грн. Це як закупівлі через агенції, так і закупівлі інноваційних розробок, окремі закупівлі військових частин тощо. Впровадження Стратегічного огляду уніфіковує закупівлі Міноборони та посилює спроможність закупівельників оборонного відомства відповідно до кращих практик НАТО», – зазначив директор Департаменту політики закупівель Міноборони України Гліб Канєвський.

Документ охоплює такі зміни, як цифровізація процесів закупівель, розширення міжнародної кооперації та впровадження антикорупційних механізмів, що сприятиме підвищенню прозорості, підзвітності та ефективності системи оборонних закупівель. Зокрема, затверджений план передбачає:

розроблення деталізованого плану трансформації управління оборонними закупівлями;

стандартизацію практики оборонних закупівель серед складових сектору безпеки та оборони;

розроблення рамкової структури процедур укладання контрактів на оборонні закупівлі, включаючи прямі контракти та закриті відбори;

збір, узагальнення та аналіз вивчених уроків, отриманих з досвіду розробки та управління оборонними закупівлями під час війни;

обмін результатами аналізу вивчених уроків Україною з державами-членами НАТО тощо.

Очікується, що ці зміни підвищать рівень довіри міжнародних партнерів до системи оборонних закупівель України, посилять прозорість та конкурентність процесів, а також створять умови для залучення широкого спектра постачальників.

Уряд підтримав постанову, що унормовує правила передачі конструкторської документації на українську зброю до різних субʼєктів господарювання для масштабування її виробництва. Якщо держзамовник у сфері оборонних закупівель планує закупити зброї в кількості, що перевищує спроможності державних підприємств її виробити, то за ініціативою Міністерства оборони України конструкторська документація на її виробництво має бути передана іншому виробнику(кам), який має спроможності освоїти її виробництво, в тому числі приватним виробникам. Постановою унормуванні питання збереження державної таємниці та захисту прав інтелектуальної власності. Це допоможе більшою мірою закривати потребу Сил оборони в озброєнні й військовій техніці силами вітчизняних оборонних підприємств та масштабувати виробництво українського ОВТ. Внаслідок цього, виробники зможуть отримати більше контрактів та виготовити більше товарів оборонного призначення.

На закритому засіданні Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки було розглянуто сценарій щодо припинення військової допомоги від США Україні. За оцінками учасників заходу, Україна має запас міцності приблизно на півроку навіть без системної підтримки США. Проте ситуація значно ускладниться, тому зараз ведеться робота над пошуком альтернативних джерел постачання критично важливого озброєння. ОПК за три роки набрав досить велику здатність і здатний суттєво нівелювати загрози та ризики. Водночас деякі види озброєння, зокрема системи протиповітряної оборони та високоточні РСЗВ великої дальності, можуть поставити лише США.

У 2025 році Міноборони планує закупити 4,5 млн FPV-дронів. Директор Департаменту політики закупівель Міністерства оборони України Гліб Канєвський. «Якщо у 2023 році Міноборони закуповувало тисячі дронів, то за результатами 2024 року ми разом із Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України закупили понад 1,5 млн дронів». 96% цієї суми були сплачені українським виробникам та постачальникам. Це мало позитивний ефект на розвиток української галузі виробництва БПЛА.

«Цього року цифри будуть ще більшими, тому що спроможності вітчизняного ОПК у 2025 році складають приблизно 4,5 млн FPV-дронів. І Міноборони планує їх всі закупити», – наголосив Гліб Канєвський. Цього року Міністерство оборони України спрямує на закупівлю дронів понад 110 млрд грн, зокрема, понад 102 млрд грн – через Агенцію оборонних закупівель. За словами Гліба Канєвського, всі плани закупівель на 2025 рік отримали бюджетні кошти. 

Регіони та громади України створять «стратегічний резерв засобів ураження» для підтримки підрозділів СОУ на фронті. Про це повідомив заступник ОПУ Віктор Микита. Основа – дрони всіх типів, які зараз є основними засобами ураження техніки й живої сили противника. За запитом бригад, із стратегічного резерву оперативно будуть постачатися дрони на найзапекліші напрямки. Кожен командир бригади знатиме, котрі найменування доступні для застосування, в якій кількості та терміни оперативного постачання на лінію зіткнення.

Представники Збройних Сил України взяли участь у конференції з вивчення та впровадження бойового досвіду – «Lessons Learned у динамічному оборонному середовищі – 2025». Організатором заходу виступила ГО «Центр передового досвіду «Боривітер» спільно з Міністерством оборони України, Апаратом Головнокомандувача Збройних Сил України та Генеральним штабом Збройних Сил України. Під час конференції учасники обговорили шляхи інституціоналізації вивчення та впровадження бойового досвіду в системі Збройних Сил України, напрямки трансформації навчання та підготовки в контексті Lessons Learned, а також вплив вивчення і впровадження досвіду на екосистему військових інновацій.

5 березня на зустрічі, організованій «Diia.City Union», заступник міністра оборони України Валерій Чуркін спілкувався із представниками бізнесу про запити держави у сфері «miltech», про можливості співпраці між Міноборони та ІТ-бізнесом та напрацювання ідей для впровадження інноваційних рішень, що посилять обороноздатність України, зокрема стосовно  впровадження оборонних інновацій та технологічних рішень. Основні тези:

Одне з головних завдань — зробити шлях від ідеї до доставки технології на поле бою якомога коротшим. Оскільки інновації стали трендом, це спричинило певний хаос, оскільки з’явилося багато ініціатив, які почали розвиватися паралельно. Тепер важливо упорядкувати цей процес, щоб усі учасники рухалися в одному напрямку.

Також одне з завдань МОУ — унормувати цей процес, зробити так, щоб всі, хто працює у цій сфері, рухалися в одному напрямку. Є ключові проблеми (3-9), які потрібно вирішити на полі бою, і ми маємо сфокусуватися саме на них. Насамперед важливо зрозуміти, які ресурси та технологічні можливості вже є, оскільки різні інституції працюють над цим питанням. На практиці ж багато рішень з’являються безпосередньо на фронті.

Багато інновацій народжуються не в інститутах, а в окопах. FPV-дрони, системи ситуаційної обізнаності — усе це створюється там, де є реальна потреба. Маємо створити умови, за яких інновації переходитимуть із рівня стартапів на рівень масштабованих, зрілих технологічних рішень. Потрібно відійти від стартап-етапу й вийти на рівень зрілих технологічних рішень, зберігаючи при цьому свободу розвитку. На фронті вже реалізуються складні технологічні рішення, але для їхнього масштабування необхідна експертиза та ресурси приватного сектору.

Також рішення даних завдань потребує потужних GPU-кластерів, залучення ML-інженерів і Data Science спеціалістів. Однак гостро відчувається нестача таких спеціалістів. Є велика проблема— відсутність інженерів, яких можна залучити до таких проєктів.

Водночас питання відкритості інформації залишається критично важливим. «Війна любить тишу». Хоча Україна розробила рішення з використання оптоволоконних дронів ще рік тому, окупанти першими масово застосували їх у бою. Вони швидше масштабують нові технології завдяки системному підходу у своїх наукових установах.

Ще один виклик — бюрократія. Вона створює стабільність у системі, але й одночасно гальмує критично важливі процеси. Вирішення цієї проблеми є одним із ключових завдань для Міноборони, адже від цього залежить швидкість інтеграції технологічних рішень.

У команді ЗМО є три ключові напрями взаємодії з бізнесом: законодавчі ініціативи, приватно-публічне партнерство, трансфер технологій.

Потрібно працювати над унормуванням інтелектуальної власності у воєнний час. Зараз існують сірі зони, які потрібно врегулювати, щоб військові розробки могли масштабуватися.

Ефективна модель взаємодії держави та бізнесу — масштабування бомбардувальників «Avro Lancaster» у Великій Британії під час Другої світової війни. За допомогою державної програми вони створили бізнеси, які керувалися приватними особами, але отримували субсидії та мали чітко визначені завдання, відповідали за окремі процеси. Це дуже потужно потім спрацювало на відновлення після воєнного часу.

Тому один із варіантів залучення приватного сектору — використання спроможностей для масштабування. Також в Україні приватний сектор має значний інтелектуальний потенціал, якого не вистачає для подолання певних викликів у війську.

Є ініціатива «Залізний полігон», яка допомагає приватним компаніям тестувати свої розробки у бойових умовах. Є проблема в тому, що часто стартапи чи інженери створюють щось і впевнені, що це змінить перебіг війни. Але коли розробки доходять до тестування, виникають проблеми, бо це не працює так, як було вказано, але й на випробування вже був витрачений час та ресурси. Тут держава може взяти на себе роль координатора: встановлювати вимоги, які бізнес потім адаптує. Уже є успішні кейси такого підходу. Наприклад, Міноборони почало нормування процесу розробки роботизованих комплексів, аби вони могли працювати в єдиній системі управління.

Основні виклики та потреби на фронті:

Матеріально-технічна база. Військо отримує техніку від партнерів, але її завжди бракує, особливо якщо говорити про високотехнологічні рішення.

Доброчесність. Бізнес часто пропонує рішення, але іноді характеристики, які він заявляє, не відповідають реальності. Наприклад, компанія каже: «Наш дрон здатен літати під РЕБ і не губить зв’язок». А коли доходить до тестування, виявляється, що він глушиться ще за 300 метрів.

Синхронізація. Бізнес працює у своїх нішах, військо — у своїх, і далеко не завжди зрозуміло, що вже розроблено, що дійсно працює, а що ще треба доопрацювати. Іноді військові витрачають ресурси на створення рішення, яке вже існує у приватному секторі, але про нього просто не знають. Виходить марнування часу й зусиль. Тому зараз одне з головних завдань — зрозуміти, що є в арсеналі, як це працює і як можна адаптувати наявні рішення під військові потреби.

Оборонні закупівлі: У нас є два основні треки: централізований — закупівлі здійснює Агенція оборонних закупівель., а також дДецентралізований — окремі бригади отримали можливість прямого фінансування, тож самостійно можуть закуповувати певні інноваційні рішення. Тому для бізнесу пропонуються такі шляхи: «Fast» – якщо ваш виріб працює, то бригада у вас може це закупити «Long Term» – через Агенцію оборонних закупівель.

Кодифікація українського програмного забезпечення та перехід з іноземних на українські рішення. Загальна стратегія така: ми повинні бути самодостатні. Українські miltech-рішення вже привертають увагу наших західних партнерів. Вони приходять, хочуть бачити, як ми працюємо, вивчати наші технології.

Міністерство оборони України оприлюднило результати роботи «Коаліції дронів».  У лютому 2024 року під час 19-ї зустрічі у форматі «Рамштайн» за ініціативи Латвії та України було сформовано «Коаліцію дронів». Нині Латвія разом із Великою Британією координують роботу ініціативи. Окрім лідерів, Коаліція налічує ще 15 держав: Австралія, Чехія, Данія, Франція, Естонія, Італія, Нова Зеландія, Канада, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Німеччина та Швеція. Головна мета Коаліції – забезпечити українські Сили оборони безпілотниками та зміцнити оборонну промисловість України й держав-партнерів заради створення технологічної переваги над ворогом в довгостроковій перспективі.

«Коаліція дронів за цей рік наблизила нас до нашої мети у вигляді асиметричної переваги над росіянами на полі бою. Плідна робота країн-партнерів у межах цієї ініціативи протягом усього часу – свідчення принциповості й лідерства. А також готовності допомогти збільшити кількість успішних операцій Сил оборони за допомогою цих дронів», – наголошує заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко.  Що вдалося зробити майже за рік роботи Коаліції:

Акумульовано 176 млн євро в Спільному фонді, в який роблять внески члени Коаліції. В межах Спільного фонду Коаліція проводить тендери, які зокрема є інструментом для пошуку інноваційних рішень, що можуть бути масштабовані для створення асиметричної переваги над ворогом на полі бою.

Проведено два міжнародні тендери. В результаті першого тендеру було відібрано 5 постачальників FPV, які протягом наступних 6 місяців поставлять в Україну сумарно 30 тисяч дронів. Другий тендер був сфокусований на покращених FPV та дронах-перехоплювачах для посилення боротьби з ворожими ударними дронами. Вперше у конкурсі змогли брати участь українські виробники, за результатами відібрали майже 20 українських компаній.

Розпочато прийом заявок на третій тендер, що триватиме до 17 березня. Його предметом стали мультироторні ISR тактичного рівня, які допоможуть Силам оборони мати кращу ситуаційну обізнаність. Українські компанії також можуть брати у ньому участь за посиланням (лот Drone Capability Coalition – Tactical Multirotor ISR UAV).

Отримано допомоги від партнерів на понад 2 млрд євро: як у вигляді безпосередньо БпЛА, так і фінансової підтримки для закупівель безпілотників українського та іноземного виробництв.

Побудовано військовий полігон у Латвії для тестування і випробування дронів. Він є цінним доповненням до екосистеми Коаліції, що збільшує можливості для випробувань у міру зростання закупівель.

Міноборони кодифікувало і допустило до використання у підрозділах Збройних сил України систему дистанційного управління димопуском вітчизняного виробництва. Комплекс призначений для керованого запалювання піротехнічних пристроїв у заданій послідовності і конфігурації. Система складається із комп’ютеризованих пунктів управління, метеостанції, інших периферійних пристроїв та устаткування, яке дозволяє контролювати і приводити у дію десятки димових шашок. Ініціація піротехнічних пристроїв регулюється у відповідності із конкретикою завдань. Оператор може керувати системою із безпечного місця. Станція працює за широкого діапазону температур та інших кліматичних факторів.

У 2025 році має поповнитись на 26 одиниць парк машин механізованого розмінування GCS-200. Нині в різних регіонах України вже працюють такі 62 машини. Представники Міністерства оборони України відвідали у Німеччині виробничі потужності швейцарсько-німецького підприємства «Global Clearance Solutions», яке займається розробкою та випробуваннями машин розмінування GCS. Безпілотна багатоцільова платформа GCS-200, зразки якої торік партнери передали одній з військових частин Командування Сил підтримки ЗС України, має низку модифікацій. Як гусенична машина, вона дуже маневрена і може виконувати поворот на місці з мінімальним радіусом приблизно в чотири метри.

«Укроборонпром» наростив потужності для випуску штурмових гвинтівок «Bren 2» у кількості до 400 од. на день. Також компанія працює над локалізацією виробництва з українських комплектуючих та патронів. «Colt CZ» має наміри перевести українську армію з радянських автоматів на «Bren 2.»

Українські спеціалісти розробили прицільний комплекс «Глядач» для стрілецької зброї. Він дозволяє вести прицільний вогонь із укриття з будь-якого положення. Мобільності стрільця він не перешкоджає. У зібраному вигляді «Глядач» досить компактний. Прицільний комплекс зроблено за принципом модульної системи. Його виробником є українська компанія «ВІРІБ-1». В інноваційному прицілі знайшли застосування запатентовані технології. Камера, що дозволяє стрільцю бачити цілі з укриття, кріпиться на зброї. Зображення з неї відображається на моніторі. Вартість українського прицільного комплексу в кілька разів нижча за закордонні аналоги.

Фахівці Збройних Сил України створили дрон-рушницю «Lucky Strike», який може знищувати безпілотники. Як зазначається, інновація, впроваджена інженерами одного з підрозділів, дозволяє перехоплювати БпЛА над лінією зіткнення.

Фінсько-українська «Double Tap» стала інвестором українського розробника БПЛА «Black Forest Systems». Співзасновник інвесткомпанії «Double Tap» Ян Саарінен зазначив, що окрім підтримки стратегії «DTI», спрямованої на допомогу Україні, ця співпраця також відіграє значну роль у реалізації нещодавно нещодавно оприлюдненої фінської стратегії розвитку безпілотних систем до 2030 року. «Black Forest Systems» розробляє розвідувально-ударний дрон підтримки піхоти «Вірок». Його призначення — знищення живої сили ворога і розрахований на використання звичайним піхотинцем із базовими технічними навичками

.

В Україні створили унікальну систему радіоелектронної боротьби (РЕБ), яка здатна нейтралізувати дрони, керовані через оптоволокно. Про це повідомив Владлен Нікітін, власник компанії «Українські Авіаційно-Космічні Технології».

Команда «Дикі Шершні» представила свій новий серійний FPV-дрон «Перевертень», розроблений для знищення ворожих повітряних цілей. Максимальна швидкість: до 200 км/год., робоча висота: до 5 км., швидкість набору висоти: 1 км за 23 сек.

Німецький виробник наземних роботизованих комплексів ARX Robotics відкрив офіс в Україні та став резидентом Дія City. Наразі його продукцію вже тестують ЗСУ

Міністерство оборони України кодифікувало і допустило до використання у підрозділах Збройних сил України безпілотні авіаційні комплекси NORD.

Українські інженери компанії «Пташка» почали розробляти дрони зі стріляючими сіткою пневмопістолетами, розраховані на перехоплення ворожих дронів. Система, як очікується, має займатися полюванням на дрони коптерного типу, насамперед ті, що використовують оптоволокно і не можуть бути перехоплені засобами РЕБ. Самі пневмопістолети у своїй ручній версії вже використовуються українськими бійцями для захисту від ворожих FPV, але поки що застосування цієї зброї обмежене її малою дальністю.

4.3. Питання підтримки та ресурсного забезпечення Сил оборони України від країн-партнерів.

У звітному періоді значно загострилася проблема підтримки та ресурсного забезпечення Сил оборони України від країн-партнерів. З одного боку має місце фактична відмова/призупинення підтримки з боку США як елемент зовнішньо-політичного тиску на нашу державу під гаслами примушення до переговорів.

Як повідомляє видання «TIME» з посиланням на низку чиновників, рішення адміністрації Дональда Трампа призупинити передачу інформації від розвідки Україні суттєво допомогло російським військам на критичних ділянках фронту та призвело до втрат серед українських військових. Вважається, що найбільше припинення розвідданих вдарило по українським силам у Курській області. Російська армія, скориставшись втратою Україною можливості відстежувати удари з повітря, прорвала оборону неподалік Суджі та намагається перерізати головні маршрути постачання українських підрозділів. Зазначається, що українці втратили можливість виявляти наближення російських бомбардувальників та інших військових літаків, коли вони злітають з території Росії. Як наслідок, Україна має менше часу, щоб попередити цивільних і військових про ризик наближення авіаудару або ракети. Зупинка американської розвідки також вплинула на можливості України завдавати високоточних ударів по російських цілях, зокрема за допомогою реактивних систем HIMARS. Без супутникових даних США ці удари стали менш точними та ефективними.

В межах наведеного американська аерокосмічна компанія «Maxar Technologies» відключила Україні доступ до своїх супутникових знімків. Адміністрація президента Дональда Трампа заборонила американським компаніям та комерційним сервісам надавати супутникові дані для України. Заборона поширюється як на урядових користувачів, так і на приватні організації. Наразі відомо, що доступ до супутникової інформації можливий через треті країни.

Характерно, що міністр оборони США Піт Гегсет, наказав Кіберкомандуванню ЗС США «відкласти» усі кібероперації, які стосуються Росії. Також, згідно з новою політикою керівництва США, Росія не визначається як одна з ключових кіберзагроз для США.

Водночас має місце інша інформація, згідно якою США продовжують ділитись з Україною розвідувальними даними, які можуть допомогти захистити себе, але «скоротили» обмін розвідданими, які ЗСУ могли б використовувати для атак на росіян. Про це CNN  повідомили два американські посадовці з сфери оборони. За словами співрозмовників телеканалу, США не хочуть, щоб їх вважали такими, що активно допомагають Україні завдавати ударів по Росії. Але США також не збираються приховувати інформацію, яка може допомогти Україні захистити себе, додали посадовці.

Водночас експерт із зв’язку Сергій Бескрестнов (позивний «Флеш») заявив, що Сили оборони України продовжують ефективно використовувати американські системи HIMARS, незважаючи на відключення системи цілевказівки з боку США: «США відключили Україні систему цілевказівки для Хаймарс. Звучить страшно, але нічого страшного немає. Від цього Хаймарс не перестав стріляти по знайденим своїми силами цілям».

З іншого боку наведене активізувало процеси посилення обороноздатності європейської спільноти та підтримки з їхнього боку України в оборонній та інших сферах, хоча реалізація зазначеного потребує часу.

Зокрема, міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню анонсував передачу Україні військової допомоги на суму 195 мільйонів євро. Кошти будуть перераховані з відсотків з заморожених російських активів. Ці гроші будуть використані для постачання 155-мм артилерійських снарядів та авіаційних бомб AASM, які використовують на українських винищувачах Mirage 2000.

Розвідувальні спроможності Лондона дозволять Україні підтримувати певний рівень раннього попередження про напад і певний рівень здатності наносити глибокі удари по Росії, пише dw.com з посиланням «The Guardian». Неназвані співрозмовники видання зазначили, що Великобританія також продовжить надавати свій аналіз первинних даних, хоча, відповідно до звичної розвідувальної практики вона не буде просто передавати інформацію США, отриману в рамках давно встановлених домовленостей про обмін між двома країнами.

Велика Британія уклала контракти з американською компанією «Anduril» на закупівлю ударних дронів для України для «відбиття російської агресії в Чорному морі» — про це заявила прес-служба уряду країни 6 березня. Контракт на суму 30 млн фунтів передбачає поставку дронів «Altius 600m» і «Altius 700m»

Компанія-виробник ЗРК «Iris-T» «Diehl Defence» підписала з українським Міноборони Меморандум про взаєморозуміння . Документ передбачає збільшення постачання ракет та систем ППО компанії втричі. Крім цього угода відкриває шлях до індустріальних проєктів, які дозволять посилити українську ППО.

За декілька місяців в Україні планується почати ремонт танків Leopard 2 та САУ PzH 2000. Директор німецької компанії Rheinmetall А.Паппергер заявив, що в Україні планується ремонт 4-х видів німецької техніки: танків Leopard 1 та Leopard 2, БМП Marder та САУ PzH 2000. Ще в 2024-му році видання Bild повідомляло, що в Україні вже почали ремонтувати німецькі танки Leopard 1 та БМП Marder, тому, ймовірно, мова про збільшення масштабів робіт. Всього в Україні буде створено 3 підприємства-філіали Rheinmetall: ремонт техніки (вже працює), виробництво снарядів (запрацює в 2026-му році) та виробництво зенітних комплексів (ще в процесі перемовин). Які це будуть зенітні комплекси – невідомо, але мова може йти про установки Skynex або баштові системи Skyranger. Також в Україну доставили одну БМП Lynx, яка буде проходити випробування. Якщо Україна обере ці БМП, то вони теж можуть вироблятись на місці.

За підсумками засідання BN8 було оголошено про наступні кроки підтримки України з боку союзників:

Швеція готує новий великий пакет військової допомоги. Зокрема до нього увійдуть системи ППО. Початок поставок запланований в цьому році.

Норвегія виділяє €7.8 млрд у 2025 році. Кошти можуть бути спрямовані на посилення спроможностей на морі та ППО. Крім цього Норвегія прийме участь у підготовці військових у межах «Нордично-Балтійської бригади» та інвестує в український ОПК.

Литва зобовʼязалась посилити наше ППО, інвестувати в ОПК та внести кошти в «чеську ініціативу».

Латвія займеться оснащенням наших підрозділів, постачанні снарядів та співпраці в сфері ОПК.

Ісландія робить внески в український ОПК за «данською моделлю» та допомагає готувати «Нордично-Балтійську бригаду».

Фінляндія працює над постачанням артилерійських снарядів та готує новий пакет допомоги.

Естонія готує нові поставки снарядів та готова долучитися до підготовки «Нордично-Балтійської бригади».

Данія розглядає додаткові інвестиції в український ОПК.

Чотири великі європейські супутникові оператори — люксембурзька «SES», іспанська «Hisdesat»; «Viasat», власник британської «Inmarsat»; французька «Eutelsat/OneWeb» ведуть переговори з урядами та інститутами ЄС про те, як забезпечити резервне підключення до України. У ЄС побоюються, що залежність України від «Starlink» може бути використана для тиску на Київ.

Лідери країн Євросоюзу 6 березня на саміті в Брюсселі схвалили плани збільшення військових витрат після того, як адміністрація президента США дала зрозуміти, що в майбутньому Європі в питаннях оборони доведеться покладатися на власні сили. Держави ЄС затвердили послаблення бюджетних обмежень, які дають змогу збільшити військові витрати. За підрахунками Єврокомісії, таким чином може бути вивільнено 650 мільярдів євро. Учасники саміту також ухвалили пропозицію Єврокомісії про кредитний фонд для країн ЄС на 150 мільярдів євро для подальших інвестицій в оборону, наприклад, на системи протиповітряної та протиракетної оборони, артилерійські установки та боєприпаси, а також безпілотники та системи захисту від них. Раніше цього тижня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн представила план ReArm Europe. Згідно з документом, ЄС бере на себе відповідальність за свою оборону та висловлює готовність допомагати Україні надалі.

5. Оцінки ситуації та прогнози щодо перспектив ведення та закінчення війни з боку стейк-холдерів та експертного середовища

У звітному періоді мала місце низка заяв, безпекових оцінок та прогнозів, а також публікацій в ЗМІ щодо перспектив ведення та закінчення війни.

Фахівці Женевського центру політики безпеки опублікували звіт, в якому детально розглядаються технічні аспекти припинення вогню вздовж лінії фронту в Україні. Пропонується створити буферну зону завширшки щонайменше 10 кілометрів для розділення двох армій та виділити п’ять тисяч цивільних і поліцейських для її патрулювання.

Для гарантування безпеки цих спостерігачів може знадобитися близько 10 тисяч іноземних військових. Спостерігачі мають доповідати про дотримання режиму припинення вогню і про те, чи відведене важке озброєння на узгоджену відстань від буферної зони. Передбачається, що місія діятиме за мандатом Організації Об’єднаних Націй (ООН).

Крім того, документ передбачає роботу міжнародних спостерігачів зі спільною комісією, що складається з російських і українських військових. Через цю комісію обидві сторони могли би притягати одна одну до відповідальності та домовлятися про вирішення таких супутніх питань, як звільнення полонених, розмінування і створення цивільних коридорів через буферну зону.

Також низка європейських політиків та військових виступили з ініціативою розгорнути угруповання авіації західних країн кількістю 120 літаків для захисту частини повітряного простору України. Мова йде про захист повітряного простору західної частини України від російських обстрілів на час обговорюваного перемир’я Києва та Москви. План «Sky Shield» передбачає розгортання європейських винищувачів у сусідніх з Україною країнах для патрулювання неба над західними областями країни та протидії російським нальотам.

Пропозицію підтримали понад 70 європейських та північноамериканських депутатів, колишніх міністрів та військових. Серед них — екс-глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс, колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський, колишній головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі Філіп Брідлав, екс-командувач армією США в Європі Бен Ходжес. План передбачає повітряне патрулювання, в якому буде задіяно 120 винищувачів F-16 або їх аналогів F-35, Mirage, Eurofighter Typhoon, JAS 39 Gripen. Для підтримки літаків, як зазначено в проекті під назвою «Sky Shield», будуть потрібні авіарадари, літаки-дозаправники, а також різні спеціалізовані та допоміжні засоби, системи розвідки, радіоелектронної боротьби та кіберзахисту.

В зону патрулювання потраплять території, на яких не йдуть активні бойові дії, включаючи західні регіони країни, Київську та Одеську області, випливає з карти проекту. Це дозволить керівництву України перекинути наявні літаки на схід і тим самим посилити захист із повітря у небі над Харковом, Дніпром, Запоріжжям, Кривим Рогом. Базуватися літаки коаліції будуть переважно у Польщі, Румунії та Чехії, випливає з проекту. Допоміжні аеродроми можуть надати Литва, Латвія та Естонія.

Під час реалізації проекту «Sky Shield» неминучим є використання командних структур, систем управління, розвідувальних можливостей та інфраструктури НАТО, йдеться в проекті ініціативи. Проте сам проект не буде ініціативою НАТО.

Потенційний ризик для пілотів винищувачів автори проекту оцінили як невисокий через те, що потенціал Росії після трьох років війни «суттєво ослаблений», а літаки коаліції будуть на відстані понад 200 км від території ймовірного підльоту російської авіації. Можливо, ця відстань буде ще більшою, оскільки Росія намагається тримати свою авіацію подалі від зони ураження засобами ППО. Розгортання 120 літаків, на думку авторів ініціативи, буде ефективнішим за розміщення 10 тисяч зарубіжних військових на території України з точки зору стримування Росії від повторного нападу.

Стосовно впливу припинення допомоги США на спроможності СОУ директор інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express» Сергій Згурець в інтерв’ю «NV» зазначив: «Залежно від інтенсивності бойових дій, Україна зможе тримати нинішній формат оборони протягом 6−10 місяців. Потім можуть виникнути проблеми з ППО, що призведе до зростання кількості ударів по критичній інфраструктурі. Однак критичних провалів на лінії фронту не очікується, оскільки нинішня компенсація боєприпасів дронами значно обмежує можливості наступу ворога. Головний виклик — підвищення ефективності управління військами. Відсутність американської допомоги, безумовно, матиме негативні наслідки, але катастрофи не буде. Європа, розуміючи ризики, ймовірно, активізує підтримку, навіть за рахунок власних запасів. Водночас політичний тиск США може бути спрямований на примушення України до перемир’я, після чого можуть бути реалізовані інші стратегії Вашингтона. Важливим завданням для України є пошук довгострокових військових гарантій безпеки, спираючись як на власні можливості, так і на поглиблену взаємодію з європейськими партнерами»..

Глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль заявив, що Росія може спробувати перевірити єдність Заходу, зокрема тестуючи дію статті 5 НАТО про колективну оборону. Про це він повідомив  в інтерв’ю німецькому мовнику «Deutsche Welle». За словами Каля, Кремль розглядає можливість перевірки надійності принципу НАТО, згідно з яким напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх: «Ми дуже сподіваємося, що цього не станеться і нас не поставлять перед таким випробуванням. Однак ми маємо виходити з того, що Росія хоче нас перевірити та випробувати єдність Заходу».

Він зазначив, що час можливої провокації з боку Росії залежатиме від ходу війни в Україні. Якщо бойові дії завершаться раніше, ніж у 2029–2030 роках, це дозволить Москві швидше відновити свої ресурси та створити загрозу для Європи.

«Також можливий сценарій, за якого конкретна загроза чи спроба шантажу з боку Росії проти європейців виникне раніше, ніж ми розраховували», – додав Каль.

6. Загрози поширення та застосування зброї масового ураження, ядерна безпека, радіаційна обстановка та ситуація навколо ЗАЕС

Ймовірність застосування ядерної та хімічної зброї по території України залишається загалом на попередньому рівні.

Стратегічні ядерні сили (СЯС) ЗС РФ визначеним складом знаходяться на бойовому чергуванні, зміни в характері їх дій не спостерігаються (згідно відкритих оцінок розвідувальних органів, аналізу супутникових знімків, інформації від профільних ОSINT-спільнот тощо).

Частина носіїв ядерної зброї стратегічного призначення залучена до ударів по території України ракетами в звичайному (неядерному) спорядженні.

Ядерна ескалація» потенційно можлива у разі загрози втрати РФ значної частини власної території та тимчасово окупованих територій України, які вона незаконно включила до свого складу, хоча об’єктивних підстав для наведеного наразі не вбачається.

Питання поширення ЗМУ та засобів доставки

Зріс рівень риторики стосовно доцільності пошуку європейськими країнами власних рішень щодо ядерного стримування без залучення США. Тенденцією початку поточного місяця є дискусія стосовно зростання в наведеному ролі ядерних сил Франції, зокрема, можливості їх розміщення на території Німеччини. В даному контексті Фрідріх Мерц хотів би провести переговори з Францією та Британією щодо спільного використання ядерної зброї. В інтервʼю він зазначив, що після Другої світової війни Німеччина взяла на себе зобовʼязання ніколи не розробляти та володіти власною ядерною зброєю, однак, це не заважає знаходитись під «парасолькою» союзників, таких як США або Франція.

Польща також веде «серйозні переговори» з Францією щодо пропозиції президента Еммануеля Макрона використати ядерний потенціал його країни для захисту європейських союзників. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Туск зазначив, що з огляду на загрози з боку Росії, Європа може опинитися на межі війни протягом наступних кількох років.

З цього приводу заслуговує інформація видання «The Guardian», в якій експерти попереджають, що здатність Великої Британії покладатися на Сполучені Штати у підтримці своєї ядерної програми стає все більш сумнівною. Альтернативний варіант – співпраця з європейськими країнами – буде дорогим і займе багато часу. Обговорення майбутнього британської ядерної системи «Trident», що складається з підводних ракетоносців і балістичних ракет, отримало новий імпульс на тлі побоювань, що президент США Дональд Трамп може вивести країну з НАТО та існує ймовірність припинення ядерного співробітництва між Лондоном і Вашингтоном. Формально Велика Британія зберігає незалежність у питанні ядерного стримування. Представник офісу прем’єр-міністра Кіра Стармера запевнив, що Лондон розглядає США як надійного союзника: «Ядерний арсенал Великої Британії є повністю незалежним у своїй роботі». Однак на відміну від Франції, Британія тісно інтегрована в американську ядерну інфраструктуру. Її боєголовки розробляються, виробляються та обслуговуються в США відповідно до угоди 1958 року. За даними Університету Бредфорда, станом на 2008 рік Британія мала лише 50 ракет, закуплених зі складів США.

«Британія любить називати свою ядерну політику незалежною, але це абсолютно не так. Так, Британія може самостійно запускати ракети, але все, що стосується їхнього технічного обслуговування – від ракетних відсіків на підводних човнах до самих ракет – постачається американцями», – зазначив Ганс Крістенсен, експерт Федерації американських учених.

Аналітики з питань оборони наголошують на необхідності підготуватися до можливого сценарію, коли США відмовляться постачати ракети Великій Британії.

Радіаційна ситуація на території України

Радіаційна ситуація на території України за показниками, які отримуються Національною гідрометеорологічною службою (НГМС) ДСНС України на радіометричній мережі спостережень, а також за доступними даними автоматизованих систем радіаційного моніторингу АЕС України – відокремлених підрозділів ДП “НАЕК “Енергоатом” та ДСП “Екоцентр”, залишалася стабільною. Радіаційний фон складає від 0.08 до 0.13 мкЗв/год (допустимий рівень радіаційного фону становить до 0.30 мкЗв/год згідно Норм радіаційної безпеки України).

У звітному періоді завершено ліквідацію наслідків  ураження БпЛА захисного перекриття над 4-м реактором на Чорнобильській АЕС. Радіаційний фон на об’єкті – без змін.

Залишається актуальною можливість ударів та руйнувань інших об’єктів атомної та хімічної промисловості, що є загрозою регіонального/місцевого масштабу.

Запорізька АЕС (м. Енергодар) працює з ризиками порушення норм радіаційної та пожежної безпеки. Радіаційний фон складає 0.10-0.11 мкЗв/год. Викиди радіоактивних речовин у навколишнє середовище не перевищують встановлених допустимих значень. Реактори №1-6 станції перебувають в режимі холодної зупинки. Стан енергоблоків – стабільний. Станція отримує живлення від основної зовнішньої повітряної лінії електропередачі ПЛ-750 кВ “Дніпровська” та резервної ПЛ-330 кВ “Феросплавна-1”. Рівень води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС становить 14,12 м. Територія ЗАЕС використовується окупаційними військами для розміщення військ . Ймовірним  сценарієм радіаційної катастрофи на Запорізькій АЕС продовжує вважатися аварія з втратою живлення циркуляційних насосів, що призведе до припинення охолодження активної зони реактора. У звітному періоді продовжувала бути знеструмлена одна з ліній живлення тимчасово окупованої Запорізької атомної електростанції.

Ситуація на інших атомних електростанціях:

Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС – ситуація залишається стабільною та контрольованою.

Чорнобильська АЕС – попри ліквідацію надзвичайної ситуації, на території станції чергує підрозділ ДСНС, включно з верхолазами. Також продовжується радіаційний та тепловізійний моніторинги. Погіршення радіаційної обстановки на проммайданчику НБК об’єкту «Укриття» та загалом на території ДСП ЧАЕС не зафіксовано. Виходу радіоактивних речовин за встановлені межі не виявлено.

Аварій та обстрілів хімічно небезпечних об’єктів не зафіксовано.

Продовжується застосування ЗС РФ хімічних боєприпасів в районах ведення бойових дій.

У лютому 2025 року підрозділами радіаційної, хімічної, біологічної розвідки Сил підтримки Збройних Сил України зафіксовано 844 випадки застосування таких боєприпасів. Загалом, із лютого 2023 року зафіксовано 6963 випадки використання небезпечних хімічних речовин.

Додаток 1

Деталізована інформація щодо дій засобів повітряного нападу противника

Основні удари засобів повітряного нападу противника :

03.03.2025: У ніч з 03 на 04 березня 2025 року (із 19.00 3 0березня) противник атакував  99-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Курськ, Міллєрово, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ. Заявлено про збиття 65-ти ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській та Одеській областях. 32 ворожі безпілотники-імітатори — локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Одещина, Сумщина та Донеччина.

04.03.2025: У ніч з 04 на 05 березня 2025 року (із 19.30 04 березня) противник атакував трьома балістичними ракетами Іскандер-М/KN-23 із Воронезької обл., однією зенітною керованою ракетою С-300 із Курської обл. та 181-м ударним БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Курськ, Міллєрово, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда — Крим. Заявлено про збиття 115-ти ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській та Одеській областях. 55 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Київщина, Одещина, Дніпропетровщина та Харківщина.

05.03.2025: У ніч з 05 на 06 березня 2025 року (із 19.00 05 березня) противник атакував двома балістичними ракетами Іскандер-М/KN-23 із Воронезької обл.— РФ та Криму, та 112-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Курськ, Шаталово, Брянськ – РФ, Чауда — Крим. Заявлено про збиття 68-ми ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Кіровоградській, Дніпропетровській та Одеській областях. 43 ворожі безпілотники-імітатори — локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Харківщина, Сумщина, Одещина та Дніпропетровщина.

06.03.2025: У ніч з 06 на 07 березня 2025 року російські окупанти здійснили комбінований удар ракетами різних типів повітряного, наземного та морського базування по об’єктах критичної інфраструктури. Основний акцент удару — по об’єктах газовидобувної промисловості України. За попередніми даними радіотехнічними військами Повітряних Сил  було виявлено та здійснено супровід 261 засобу повітряного нападу противника — 67 ракет різних типів та 194 ударних БпЛА та безпілотників-імітаторів різних типів, зокрема:

– 35 крилатих ракет Х-101/Х-55см;

– 8 крилатих ракет Калібр;

– 3 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23;

– 4 зенітних керованих ракет С-300;

– 8 керованих авіаційних ракет Х-59/69;

– 194 ударних БпЛА типу Shahed та дрони-імітатори інших типів.

Повітряний напад противника відбивали зенітні ракетні підрозділи, засоби РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних Сил та Сил оборони України, винищувальна авіація, зокрема літаки F-16 та Mirage-2000. Заявлено про збиття 134 повітряних цілей:

– 25 крилатих ракет Х-101/Х-55см;

– 8 крилатих ракет Калібр;

– 1 керованої авіаційної ракети Х-59/69;

– 100 ударних БпЛА типу Shahed (дронів інших типів).

Крім того, до десяти ворожих ракет (не входять у статистику збитих) — не досягли своїх цілей!

86 ворожих безпілотників-імітаторів — локаційно втрачені  (без негативних наслідків).

07.03.2025: У ніч з 07 на 8 березня 2025 року (із 20.00 07 березня) противник атакував двома балістичними ракетами «Іскандер-М»/KN-23 та однією крилатою ракетою «Іскандер-К» із Ростовської обл.— РФ, а також 145-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Міллерово, Курськ, Шаталово, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда — Крим. Заявлено про збиття крилатої ракети «Іскандер-К» та 79-ти ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Миколаївській та Одеській областях. 54 ворожі безпілотники-імітатори — локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Донеччина, Полтавщина, Харківщина, Сумщина та Одещина.

08.03.2025: У ніч з 08 на 09 березня 2025 року (із 19.00 8 0березня) противник атакував 119-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Міллерово, Курськ, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда — ТОТ Криму. Заявлено про збиття 73-х ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Кіровоградській, Житомирській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях. 37 ворожих безпілотників-імітаторів локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок ворожої атаки постраждали Донеччина, Харківщина, Полтавщина, Черкащина, Сумщина та Запоріжжя.

09.03.2025: У ніч з 09 на 10 березня 2025 року (із 18.00 09 березня) противник атакував 176-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Шаталово, Міллерово, Курськ, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ – РФ, Чауда — ТОТ Криму. Заявлено про збиття 130-ти ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Кіровоградській, Житомирській, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. 42 ворожі безпілотники-імітатори локаційно втрачені  (без негативних наслідків). Внаслідок російської атаки постраждали Харківщина, Полтавщина та Київщина.

Додаток 2

Деталізовані дії противника та Сил оборони на кінець звітного періоду

Згідно оцінок Генерального штабу ЗСУ станом на 08.00 10.03.2025:

на території Курської області противник проводив наступальні дії з метою розгрому угруповання ЗСУ та звільнення територій, має поступовий успіх в просуванні;

на Харківському напрямку командування ЗС РФ намагається утримувати буферну зону та максимально відтягнути резерви СОУ від інших ділянок фронту. Також противник намагався продовжувати наступальні дії в районі н.п. Вовчанськ;

на Куп’янському напрямку Сили оборони відбивали штурмові дії противника в районі Лозової, Петропавлівки та Загризового;

на Лиманському напрямку ворог намагався просунутись поблизу населених пунктів Балка Журавка, Новолюбівка, Мирне, Іванівка та Ямполівка;

на Сіверському напрямку противник атакував позиції наших військ в районі н.п.  Білогорівки, Верхньокам’янського та в напрямку Серебрянки;

на Краматорському напрямку противник атакував позиції наших військ в районі Часів Яр, Григорівка та в бік Ступочок і Білої Гори;

на Торецькому напрямку бойові дії тривали в районі в районі н.п. Торецьк, Дружба та Дачне;

на Покровському напрямку ворог намагався просунутись в районі н.п. Єлизаветівка, Промінь, Даченське, Котлине, Надіївка, Преображенка, Андріївка та Улакли;

на Новопавлівському напрямку противник вів наступальні дії в районі н.п. Скудне, Бурлацьке та Костянтинопіль;

на Гуляйпільському напрямку противник вів наступальні дії в районі Новополя та Привільного;

на Оріхівському напрямку противник вів наступальні дії в районіСтепового, Нестерянки та Щербаків;

на Придніпровському напрямку ворог станом на кінець звітного періоду активних наступальних дій не проводив;

на Волинському та Поліському напрямках оперативна обстановка без суттєвих змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. У прикордонних з Україною районах продовжують перебувати підрозділи ЗС Білорусі – орієнтовно 4-5 підрозділів батальйонного рівня. На даний час переміщення бойових підрозділів ЗС Росії на територію Білорусі не відмічено;

на кордоні України з РФ (в межах Чернігівської та Сумської областей, поза межами території, яка прилягає до  району дій  ЗСУ в Курській області) противник зберігає військову присутність, проводить диверсійно-розвідувальну діяльність, здійснює обстріли населених пунктів з території РФ;

Загалом на Сіверському та Слобожанському операційних районах ворог утримує угруповання військ «Сєвєр» для проведення диверсійно-розвідувальної діяльності у Чернігівській, Сумській та Харківській областях та протидії підрозділам СОУ, які продовжують бойові дії у прикордонних районах Курської та Бєлгородської областях РФ.

у Чорноморській та Азовській операційних зонах оперативна обстановка суттєвих змін не зазнала. Ворог здійснює контроль надводної та повітряної обстановки, насамперед у районах пунктів базування Чорноморського флоту. Противник утримує в готовності кораблі і підводні човни для завдавання ракетних ударів по території України та перешкоджає морській економічній діяльності нашій державі в регіоні. Водночас ворог вдосконалює систему охорони та оборони Керченського мостового переходу.

Загалом у Кримському операційному районі обстановка без суттєвих змін. Силами та засобами підрозділів противника продовжуються заходи з інженерного облаштування оборонних позицій, розташованих уздовж західного узбережжя Кримського півострова для запобігання можливих дій СОУ.

Щодобова кількість бойових зіткнень протягом тижня:

03.03.2025: 101

04.03.2025: 108

05.03.2025: 109

06.03.2025: 146

07.03.2025: 124

08.03.2025: 167

09.03.2025: 151

Моніторингові джерела (зокрема, «DeepStatе», ISW тощо) свідчать, що станом на:

03.03.2025: ворог просунувся біля Бурлацького (орієнтовна втрата території – 2,0 км² за день). В Курській області ворог просунувся біля Лебедівки, тривали бої південніше Камишівки. (-41,0 км² території);

04.03.2025: СОУ відкинули ворога біля Западного та Успенівки (звільнено території – +3,2 км² за день); В Курській області уточнено лінію зіткнення в Черкаському Порічному. (+3,6 км² території);

05.03.2025: втрат української території не допущено. В Курській області ворог просунувся біля Курилівки (-5,7 км² території);

06.03.2025: ворог просунувся біля Фиголівки (орієнтовна втрата території – 2,7 км² за день). В Курській області ворог продовжив просування біля Курилівки (-7,6 км² території);

07.03.2025: втрат української території не допущено. В Курській області противник просунувся в Старій Сорочині та Новій Сорочині (-5,8 км² території);

08.03.2025: на півдні Торецьку збільшився розмір сірої зони, її площа 0,17км². В Курській області противник захопив Лебедівку, Камишевку, Бердин та мав просування у Черкаському Порічному, Руському Порічному. (-46,53 км² території);

09.03.2025: Сили Оборони України відновили положення біля Синьківки та Бурлацького, ворог просунувся біля Улаклів (звільнення території – +1,1 км² за день).