Огляд безпекових аспектів діяльності бізнесу в контексті суспільно-політичної та фінансово-економічної ситуації в державі в період з 03 по 10 лютого 2025 року

1. Основні висновки(резюме):

Суспільно-політична та фінансово-економічна ситуація в контексті умов для діяльності бізнесу (резюме):

у звітному періоді нових подій, які істотно вплинули фінансово-економічний стан в державі не відбулося, ситуація знаходиться в межах попередніх макроекономічних прогнозів;

енергетична галузь та загалом фінансово-економічна сфери функціонують в умовах кризового стану;

внутрішня (суспільно-політична) обстановка в Україні залишалася загалом без істотних змін та знаходилася під контролем з боку держави;

зменшення  напруженості в суспільстві внаслідок поточних воєнних дій, впливу воєнного стану загалом, стану економіки і соціальної сфери, складних умов ведення бізнесу не відмічається;

спостерігаються завищені очікування серед населення стосовно можливості впливу найближчим часом з боку лідерів західних країн на подальший перебіг подій російсько-української війни та загальну ситуацію в Україні;

загалом загальна обстановка продовжує мати передумови до загострення через втому суспільства від війни, ракетно-авіаційні удари, проблеми на фронті, мобілізаційні заходи, проблеми з енергетикою, загрози бюджетних обмежень та (стосовно звітного періоду) – з причин продовження риторики стосовно умов закінчення війни (припинення воєнних дій).

2. Деталізований виклад інформації щодо фінансово-економічної сфери

2.1. Енергетична безпека та загальний стан енергосистеми 

Щодо забезпечення електроенергією – ситуація значних змін не зазнала. Станом на кінець звітного періоду енергосистема України продовжує бути об’єктом впливу агресора та втратила потужності, але зберігає працездатність з низкою обмежень. Рівень споживання електроенергії в Україні відповідав сезонним показникам і поточним погодним умовам та демонстрував незначну тенденцію до збільшення через похолодання.

 Спроби ударів противника по об’єктам галузі продовжувалися у звітному періоді, мають місце ураження. Зокрема, внаслідок пошкоджень, завданих ворожими ракетно-дроновими атаками об’єктам генерації та передачі електроенергії, 7 лютого у Харківській, Сумській, Донецькій, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, а також частково у Дніпропетровській і Черкаській областях були вимушено застосовані аварійні відключення електроенергії. Окремі відключення мали місце і в інші дні звітного періоду. 

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в етері «Громадського радіо» назвав кілька причин, через які виникає така ситуація. За його оцінками, російські атаки — це одна з причин, через які аварійно вимикають електроенергію в центральних та східних областях: «Будь-які відключення, які зараз відбуваються, це так чи інакше наслідки атак. Просто якщо ми зараз кажемо, що в центральній та лівобережній Україні є дефіцит електроенергії, то він дійсно вже є. І він викликаний кількома факторами. По-перше, всі помітили, що впала температура [повітря]. Внаслідок падіння температури відбувається зростання споживання електроенергії. Падіння на кожен один градус потребує додаткових 170-180 мегават, які потрібні для компенсації споживання».

Друга причина, через яку відбуваються аварійні відключення світла — це атаки на газову інфраструктуру: «Вони теж зараз дали певні результати. Пошкоджень зазнали виробничі потужності, тобто газовидобуток. Це призвело до зниження подачі газу в систему. Тому наші родовища зараз видають менше газу. Це також позначилося на можливостях генерувати електроенергію». Наведене призвело до того, що навіть за температури, близької до нуля, вже призводить до обмежень в енергосистемі. Відключення світла будуть надалі за умови, якщо справдиться прогноз синоптиків про зниження температури повітря до 10 градусів морозу.

Таким чином, гострота ситуації з енергозабезпеченням зросла. На початок тижня наявні електростанції та мережі постачання працювали в режимі, близькому до максимуму своїх можливостей. Українська енергосистема залучала імпорт електроенергії з сусідніх країн.

Що стосується наступного звітного періоду (10-16.02.2025), існують підстави очікувати:

продовження ударів ЗС РФ по інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу (залишається актуальною загроза нового комплексного/масованого удару). Його ймовірність залишається без змін – зростає в залежності від пониження температури, успіху дій Сил оборони України (зокрема, після недавніх випадків  ураження об’єктів енергетичної сфери на території РФ), відповідних подій в геополітичному вимірі;

загрози інфраструктурі, яка забезпечує роботу АЕС;

підвищеного споживання і дефіциту генеруючих можливостей у випадку подальшого зниження температури повітря;

відновлення обмежень споживання для промислових підприємств та населення, в першу чергу у випадку нових ударів агресора по об’єктам галузі (зокрема 10 лютого були сплановані обмеження потужності для промисловості та бізнесу);

удари і диверсії  у відношенні об’єктів газотранспортної системи після припинення Україною транзиту російського газу (оскільки попередні удари агресора по газосховищам своєї мети не досягли, ризик їх поновлення продовжує існувати);

ураження об’єктів енергозабезпечення в прифронтових регіонах в результаті поточних бойових дій та/або знеструмлення через погодні умови.

Філія «ВП «Атомпроектінжиніринг» АТ «НАЕК «Енергоатом» замовила АТ “»Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» проєктні роботи вартістю 27,93 млн грн. За умовами угоди, протягом чотирьох місяців компанія має скоригувати техніко-економічне обґрунтування будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС, повідомили  «Наші гроші» із посиланням на дані у системі «Prozorro».

ТЕО передбачає будівництво двох енергоблоків потужністю 1000 МВт кожний із додатковими заходами безпеки, ядерне паливо ТВЗ «Westinghouse» для роботи енергоблоків та супутню інфраструктуру.

Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законів України у сфері енергетики та у сфері теплопостачання щодо уточнення положень, пов’язаних із дією воєнного стану». Відповідний законопроєкт №9381 повернуто з підписом голови держави 6 лютого, повідомляється на сайті парламенту. Верховна Рада ухвалила його у другому читанні 14 січня. Початково цим законопроєктом пропонувалося доповнити низку законів у сфері енергетики та теплопостачання визначенням терміну «воєнний стан» та посиланням на указ президента про його запровадження. Втім, до другого читання до нього внесли поправку, якою пропонується спрямувати понад 10 мільярдів гривень невикористаних коштів НЕК «Укренерго» від тарифу на диспетчеризацію на погашення боргів на ринку електроенергії. Кошти розподілять таким чином:

45% – на погашення заборгованості «Укренерго», що сформувалася на балансуючому ринку;

45% – на покриття витрат та погашення заборгованості з виплат за «зеленим тарифом» промисловим електростанціям;

10% – на покриття витрат та погашення заборгованості перед постачальниками універсальних послуг для виплат власникам домашніх СЕС. 

2.2. Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері

Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері залишається складною, але контрольованою на тлі намагань держави забезпечити функціонування економіки, фінансування заходів оборони, стабілізацію дефіциту бюджету, видатки соціального спрямування та на відновлення.

2.2.1. Щодо загальної ситуації в економіці та умов ведення бізнесу

Заслуговує уваги оцінка ситуації, яку оприлюднив міністр національної єдності Олексій Чернишов: щоб відбудуватись Україні за найближче десятиліття необхідно подвоїти ВВП. Для цього, за даними експертів, українська економіка має зростати мінімум на 7% щороку. При поточному рівні продуктивності Україні не вистачатиме до 4,5 млн працівників: «До 2035 року з ринку праці вийдуть ще 2 млн працівників: старіння населення, недостатня кількість молоді, не всі українці повернуться, частина сімей возз’єднається за кордоном. Якщо не залучати додатково людей на ринок праці та не підвищувати продуктивність, відбудова розтягнеться на довгі десятиліття».

Щодо залучення працівників уряд вбачає три напрямки:

збереження та розвиток внутрішнього людського капіталу. Для цього необхідна реформа освіти, масове перенавчання, економічна інклюзія, розвиток жіночого підприємництва, інтеграція ветеранів, переселенців та людей з інвалідністю в ринок праці;

повернення українців з-за кордону. За межами країни знаходяться понад 6 млн вимушених українських мігрантів, разом з діаспорою та трудовими мігрантами – це понад 20 млн;

залучення висококваліфікованої іноземної робочої сили. Але це питання потребує діалогу в країні.

Бізнес-омбудсман України Роман Ващук підсумував зроблене інституцією у 2024 році та окреслив проблеми, з якими підприємці найчастіше стикаються у стосунках з державними органами і відповідно звертаються по допомогу. Про це повідомляється на сайті Ради бізнес-омбудсмана. Пріоритетами в роботі Ради бізнес-омбудсмана було вирішення індивідуальних скарг та системних проблем бізнесу, участь у залученні бізнесу у відновлення України та розв’язання проблем у подоланні наслідків війни, поширення ідей належного урядування для розбудови довіри між бізнесом і владою.

Упродовж 2024 року Рада бізнес-омбудсмана отримала від підприємців 1191 скаргу:

– 61 відсоток звернень стосувався податкових питань,

– 13% скаржились на дії правоохронних органів,

– 7% звернень було спричинено діями державних регуляторів,

– 6% – стосувались митних питань,

– 4% звернень були викликані діями органів місцевого самоврядування.  

Що стосується результатів розгляду, то:

– 659 справ закрито,

– 64% успішно закритих справ завершено успішно,

– для українських підприємців заощаджено 2 млрд грн,

– 96% скаржників задоволені результатом розгляду (згідно з відповідями, наданими через форму зворотного зв’язку).

Як вважають в Раді бізнес-омбудсмана, доцільним є формування уповноваженим керівництвом ДПС нового напряму політики для забезпечення застосування принципу верховенства права і практик, що відповідали б засадам пропорційності, обгрунтованості та справедливості результатів податкових перевірок. Важливим є впровадження принципу “спершу консультування”, основною метою якого є комунікація із платниками податків з метою виправлення помилок перед визначенням грошового зобов’язання чи штрафної санкції.

На думку Ради бізнес-омбудсмана, варто посилити роль юридичних департаментів в органах ДПС на етапі податкових перевірок задля здійснення вже на рівні територіального органу ДПС повноцінного аналізу якості висновків, до яких попередньо прийшли аудитори, та для невідкладного врахування їх судових перспектив.

Зменшення ж кількості справ в адміністративних судах, особливо у місті Києві після ліквідації ОАСК, наприклад, можна було б досягти шляхом впровадження альтернативних методів вирішення спорів. З цією метою наразі Рада розширює свої можливості для використання інструментів медіації.

Ще одним напрямком докладання зусиль, як вважають в Раді бізнес-омбудсмана, є розробка цільових та амбітних КРІ для вимірювання і підсилення фінальної результативності податкових перевірок (зокрема, після судового розгляду), збільшення прозорості шляхом публікації інформації, доступної для сприйняття й аналізу зацікавленою громадськістю, а також забезпечення постійного зворотного зв’язку від власників бізнесу.

На засіданні РНБО України у звітному періоді доручено опрацювати спільно з партнерами питання збільшення спільного європейського ресурсу для безпеки економічної діяльності в Україні. Президент України Володимир Зеленський провів засідання Ради національної безпеки, на якому заслухали ключові питання щодо фінансової стійкості.

Кількість вакансій на ринку праці України в січні цього року зросла на 7%. За місяць роботодавці розмістили 94 985 вакансій. Ця цифра практично не відрізняється від кількості роботи в січні 2022 року – останньому місяці до повномасштабного вторгнення. Тоді на ринку праці було 97 349 вакансій.Про це йдеться в дослідженні «Work.ua».

Найпомітніше побільшало роботи для спеціалістів б’юті-сфери: масажистів, фахівців із лазерної епіляції, перукарів, майстрів манікюру. У січні на 10% зросла кількість вакансій, де компанія вимагає досвід роботи. Окрім того, на 17% побільшало пропозицій роботи, де компанія надає перевагу ветеранам – у січні таких вакансій було вже 3 742. У дослідженні також звернули увагу на надзвичайну активність кандидатів – кількість шукачів і відгуків від них була найвищою з моменту, коли на ринку почався дефіцит кадрів. 

Запит шукачів на дистанційну роботу став ще помітнішим: у січні показник конкуренції за дистанційні вакансії зріс на 49% порівняно з груднем. Чи не вперше вакансіями, на які шукачі надсилають найбільше відгуків, стали не IT-професії (верстальник і «front-end developer»), а «direct-менеджер» і спеціаліст чата). Медіана зарплати в січні залишилася незмінною та склала 24 тис. грн. Проте середні зарплати зросли в Київській (26 тис. грн, +750 грн до грудня) і Харківській (21 тис. грн, +1 тис. грн) областях. Також підвищилися пропоновані доходи в категоріях:

• “Топменеджмент, керівництво вищої ланки” – 47,5 тис. грн, +6%;
• “Краса, фітнес, спорт” – 25 тис. грн, +4%;
• “Страхування” – 26 тис. грн, +4%;
• “Будівництво, архітектура” – 28,5 тис. грн, +4%;
• “Готельно-ресторанний бізнес, туризм” – 22,1 тис. грн, +3%.

У рейтингу посад із найвищими зарплатами (крім керівників, айтівців і фахівців для Сил оборони): медіабайєр (67,5 тис. грн), водій-міжнародник (55 тис. грн), ендодонтист (51,9 тис. грн), рихтувальник, рієлтор, стоматолог, моторист (50 тис. грн), бізнес-аналітик, продуктовий менеджер (45 тис. грн). Найнижчі доходи мають бібліотекар (9,5 тис. грн), маркувальник (11 тис. грн), педагог-організатор (11,5 тис. грн), прибиральник (12 тис. грн), посудомийник (13,5 тис. грн), оператор АЗК (14 тис. грн).

У січні найбільше роботи шукачам пропонували в трьох категоріях:

• “Робочі спеціальності, виробництво” – 15 932 вакансій, +5% до грудня;
• “Сфера обслуговування” – 13 927, +6%;
• “Продаж, закупівля” – 11 888, +11%.

Окрім того, побільшало вакансій у категорії “Краса, фітнес, спорт” – на 29%.

2.2.2. Щодо стану та умов для зовнішньоекономічної діяльності:

Ситуація навколо експорту української агро- та іншої продукції протягом минулого тижня:  без значних змін, але залишаються  ризики перекриття кордонів з західними країнами, оскільки їх об’єктивні причини наразі повністю не усунуті.

Поточний стан «зернового коридору» – без змін, на тлі наявності загроз (атак на портову інфраструктуру України) продовжує функціонувати. Український морський коридор, який працює під захистом ВМС ЗСУ, за півтора роки забезпечив перевезення 100 млн тонн вантажів. Експорт охопив 53 країни світу в Азії, Африці, Європі та Америці.

 

2.2.3. Фінансова сфера

Станом на 1 лютого 2025 року міжнародні резерви України становили $43,003 млрд. У січні вони зменшилися на 1,8%, але залишаються близькими до рекордного рівня. На початок року резерви були на рівні $43,79 млрд. Про це повідомляє пресслужба Національного банку. Зазначається, що на динаміку резервів впливала низка чинників. Зокрема, операції Національного банку на валютному ринку України. Так, у січні 2025 року порівняно з груднем 2024 року чистий продаж валюти Нацбанком зменшився на 29,4%. Регулятор продав на валютному ринку $3,75 млрд та викупив до резервів $6,6 млн. При цьому на валютні рахунки уряду в НБУ в січні надійшло 3 млрд євро від Європейського союзу. Водночас уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті $535,8 млн, з яких:

373,3 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП;

$85,1 млн – обслуговування ОЗДП;

$77,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;

$0,2 млн – виплати іншим кредиторам України.

Крім того, на розмір резервів вплинула переоцінка фінансових інструментів (унаслідок зміни ринкової вартості та курсів валют). У січні внаслідок переоцінки вартість фінансових інструментів збільшилася на $401,7 млн. Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,3 місяця майбутнього імпорту.

2.3. Стан транспортної інфраструктури

Транспортна інфраструктура держави залишається загалом працездатною. Функціонування транспортної системи держави відбувалося в штатному режимі. Основними чинниками впливу на ситуацію є:

проведення мобілізаційних заходів серед водіїв-далекобійників та водіїв загалом;

спроби ударів противника по об’єктам портової/логістичної інфраструктури, на яких здійснюється перевантаження продукції;

загроза блокування на пунктах пропуску.

Пальне в мережах АЗС та його постачальників в наявності. Коливання цін на внутрішньому ринку – в межах попередніх прогнозів, мають місце поточні зміни, які обумовлені переважно підвищенням акцизів, коливаннями курсу долару та не спричинили суттєвого впливу на діяльність бізнесу.

У ВР України готується законопроєкт щодо зниження акцизів на пальне для аграріїв. Відбулося засідання робочої групи, ініційоване Комітетом ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, за участі представників профільних міністерств, народних депутатів, Державної податкової служби України та аграріїв. Під час обговорення були представлені пропозиції щодо запровадження зниженої акцизної ставки на дизельне пальне для аграріїв після закінчення війни.

Довідково: 1 вересня 2024 року набув чинності Закон України №3878-IX, який зобов’язує Кабінет Міністрів України розробити та подати до Верховної Ради України законопроєкт щодо пільгової акцизної ставки на дизельне пальне для сільськогосподарської техніки, задіяної в польових роботах. Цим законом уряду надано 90 днів на розробку механізму зниженої ставки на рівні 0,5 стандартного акцизного податку. Відповідно, 10 вересня 2024 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження №28359/1/1-24, яким зобов’язав Міністерство фінансів України, Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство економіки України, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство юстиції України, Державну податкову службу України та Державну митну службу України до 11 листопада 2024 року розробити відповідний законопроєкт. Однак досі це доручення не виконано.

Затримка з ухваленням механізму ставить українських агграріїв у неконкурентне становище порівняно з європейськими колегами. Відповідно до закону, акциз на пальне в Україні поступово зростатиме з 139 до 330 євро за 1000 літрів до кінця 2028 року, тоді як у країнах ЄС, зокрема в сусідніх державах, цей податок для аграріїв вже зараз не перевищує 70 євро.

Щоб уникнути ризиків махінацій, учасники робочої групи запропонували використання системи векселів – механізму, який вже застосовується для авіаційного пального, спирту для парфумерії та дизельного пального для військових. Передбачено два ключові запобіжники: пільгове пальне продаватиметься виключно напряму для аграріїв та буде встановлений ліміт 60 літрів на гектар офіційно оброблюваної землі, за яку сплачуються податки.

В Україні змінюються правила перетину кордону для водіїв, які перевозять гуманітарну допомогу. Пропуск здійснюватиметься за наявності інформації про особу в Автоматизованій системі реєстрації гуманітарної допомоги. Рішення про включення особи в цю систему буде мати термін в 3 місяці.  Для цього необхідно надати заяву про отримання гуманітарної допомоги, обґрунтування від донорів та отримувачів гуманітарної допомоги щодо обсягу вантажів та кількості транспортних засобів.

2.4. Розвиток нормативної бази

Кабінет Міністрів України провів планові засідання, під час яких розглянув низку питань:

Внесено зміни до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та до Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна. Передбачено можливість формування документів, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, документів для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у довільній формі, придатній для сприйняття їх змісту, з обов’язковим зазначенням відомостей, передбачених вимогами законодавства. Внесено уточнення та передбачено відповідну процедуру розгляду та прийняття рішення для документів, поданих в електронній формі через центри надання адміністративних послуг. Передбачено процедуру проведення моніторингу відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю з використанням електронної системи для недопущення в подальшому виникнення методологічних та/або програмно-апаратних помилок у алгоритмах проведення аналізу відомостей, зазначених у поданих документах в електронній формі. Внесено уточнюючі зміни до процедури підтвердження документів в електронній системі та їх використання під час надання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва. Удосконалено процедуру передачі документів між центром надання адміністративних послуг та уповноваженим органом з присвоєння адрес, зокрема, передбачено уточнюючу норму щодо передачі відповідних документів виключно через електронний кабінет користувача електронної системи.

Внесено зміни до Порядку забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Уточнено, що до комунальних некомерційних підприємств, де можуть бути працевлаштовані фахівці із супроводу, також належать заклади охорони здоров’я, у тому числі ті, в яких сформовані експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Затверджено, відповідно до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, перелік товарів, операції з безоплатної передачі яких тимчасово звільняються від оподаткування акцизним податком та податком на додану вартість. Зокрема, затверджено конкретний перелік товарів (транспортні засоби із зазначенням їх марки, моделі, типу, року випуску та робочого обʼєму двигуна), операції з безоплатної передачі яких до 01.07.2020 звільняються від оподаткування акцизним податком та податком на додану вартість, які є конфіскованим майном, майном, визнаним безхазяйним, майном, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майном, визначеним у статті 184 Митного кодексу України), що  за правом  успадкування чи на інших​​​ законних підставах переходить у власність держави (у розпорядження Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших субʼєктів, що брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії РФ в Донецькій  та Луганській областях, на період від початку проведення антитерористичної операції та/або заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил).

Внесено зміни до Порядку та умов забезпечення соціальної та професійної адаптації осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членів сімей таких осіб, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України. Передбачено забезпечення реалізації флагманського проекту «Автошколи для осіб з інвалідністю», шляхом здійснення заходів для людей з інвалідністю з числа осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, і при цьому є ветеранами війни, особами, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членами сімей таких осіб, членами сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, в акредитованих в установленому законодавством порядку закладах, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів.

Затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів із забезпечення функціонування операторів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації. Передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються на забезпечення функціонування операторів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації, які належать до сфери управління Мінрозвитку.

Внесено зміни до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, якими, серед іншого, передбачено визначення переліку суб’єктів надання реабілітаційної допомоги на первинному та спеціалізованому рівнях медичної допомоги; закріплення особливостей організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я фахівцем з реабілітації самостійно. Внесено зміни до Порядку забезпечення осіб з обмеженнями повсякденного функціонування медичними виробами, в тому числі допоміжними засобами реабілітації. Передбачено, що результати обстеження відображатимуться в індивідуальному реабілітаційному плані відповідно до зазначених мети і завдань реабілітації, а якщо реабілітаційна допомога надаватиметься фахівцем з реабілітації самостійно – результати будуть відображатися у програмі терапії.

Внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення здійснення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру. Удосконалено механізм розподілу медичного обладнання, лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів до них, а також долучення Державного управління справами, Національної академії медичних наук, Національної академії наук до надання медичних послуг в рамках програми державних гарантій медичного обслуговування населення.

2.5. Фінансові та економічні прогнози, які були оприлюднені у звітному періоді:

Національний банк прогнозує, що впродовж 2025 року тарифи на газ, електроенергію та гарячу воду не змінюватимуться, утім підвищення можливе вже з 2026 року. Про це йдеться в Інфляційному звіті НБУ за січень 2025 року. «Припускається поступове підвищення акцизів і тарифів ЖКГ, однак терміни й параметри коригування останніх є сферою невизначеності та, відповідно, ризиком для прогнозу інфляції», – йдеться у документі.

Зазначається, що прогноз побудований на припущенні щодо незмінності окремих тарифів на послуги ЖКГ (газ, опалення та постачання гарячої води) протягом 2025 року.

Складний стан в енергетиці та державному бюджеті може зумовити коригування тарифів у наступних роках. Припускається, що з 2026 року може розпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованих рівнів.

Як наголошується у звіті, невизначеність із термінами та величиною коригування енергетичних тарифів є окремим ризиком для прогнозу інфляції. Значне підвищення вартості енергоносіїв для швидкого усунення дисбалансів у енергетичному секторі посилить інфляційний тиск та зумовить потребу в збільшенні субсидій для населення.

З іншого боку, триваліше відтермінування рішень щодо приведення тарифів на послуги ЖКГ до економічно обґрунтованих рівнів призведе до нижчих показників інфляції, але накопичуватиме квазіфіскальні дисбаланси та погіршуватиме фінансовий стан державних енергокомпаній.

«Це створюватиме додаткові ризики для інвестиційного потенціалу галузі, посилюватиме ризики нестабільності на енергетичному ринку, а ціновий тиск лише відтерміновуватиметься на майбутнє», – підсумували аналітики.

Раніше у Меморандумі про економічну та фінансову політику між Україною та МВФ зазначалося, що уряд України може відновити поступове підвищення тарифів на енергоносії та комунальні послуги вже до завершення повномасштабної війни, після нього підвищення тарифів продовжиться.

Заслуговують уваги матеріали опитування, проведеного консалтинговою компанією KPMG і Східним комітетом німецької економіки (Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft, OA), згідно якого німецький бізнес попри війну проявляє інвестиційний інтерес до України. Кожна п’ята з опитаних німецьких компаній вже інвестувала гроші в українську економіку, а 35% збираються зробити це цього року. А на найближчі п’ять років, коли очікується прискорення процесу вступу до ЄС, інвестиційні проєкти в Україні запланував 41% опитаних компаній – майже стільки ж, що й у Румунії, та помітно більше, ніж в Угорщині або Чехії.

Видання «The Financial Times» опублікувало матеріал «Управління невизначеністю в епоху Трампа», в якому охоплена проблематику безпеки бізнесу на глобальному рівні. Основні тези:

Попри те, що Дональд Трамп утримався від негайного впровадження тарифів на Канаду та Мексику, оголошених кілька днів тому, бізнесу залишається доведеться жити в умовах надзвичайної невизначеності. Сучасні мультинаціональні компанії повинні готуватись до можливих ланцюгових потрясінь у постачанні, які можуть виявитися ще більш руйнівними, ніж ті, що спостерігалися під час пандемії Covid-19.

Економічна невизначеність та її наслідки: Показники економічної невизначеності сягають рекордних значень, встановлених уже під час першого терміну Трампа. Нова адміністрація проявляє більшу готовність використовувати укази для погроз накладення тарифів, навіть щодо союзних країн. Наприклад, додатковий 10% тариф на Китай уже набув чинності, а інші країни готують контрзаходи. Через невизначеність деякі компанії змушені коригувати свої бізнес-плани: автоконцерни Північної Америки готуються до можливих збоїв у ланцюгах постачання, «Diageo» скасовує продажні цілі, а «Mattel» попереджає про можливе підвищення цін у США для компенсації тарифних витрат.

Виклики для бізнесу:

Необхідність планування: Фахівці з «Wall Street» закликають компанії розробити стратегії пом’якшення ризиків, пов’язаних із можливими тарифними війнами. Це включає детальне картування ризиків і підготовку сценаріїв на випадок подальших змін у політиці Трампа.

Складність ланцюгів постачання: Деякі виробничі ланцюги перетинають кордони США, Канади та Мексики кілька разів, що ускладнює оцінку впливу підвищених тарифів на кінцеву продукцію. Інтенсивна лобістська діяльність за виключення з тарифних режимів додає додаткової невизначеності.

Можливі стратегії реагування:

Накопичення резервів: Відстрочка введення тарифів на товари з Канади та Мексики може дати можливість американським компаніям попередньо поповнити запаси – подібний ефект спостерігався минулого року із зростанням китайського експорту.

Перегляд продуктового дизайну та ланцюгів постачання: Деякі підприємства можуть розглянути можливість зміни конструкції продуктів або використання інших матеріалів, щоб уникнути потрапляння під визначення тарифних норм. Однак це високоризикована стратегія, оскільки команда Трампа просуває універсальні тарифи.

Захоплення ринкової частки: Імпортери, розраховуючи на зростання цін, можуть спробувати підкорити ринок, зменшуючи свої ціни і таким чином привертаючи покупців.

Довгострокова оптимізація виробничих процесів: Підприємствам доведеться переосмислити свої стратегії постачання, виробництва та розподілу. Хоча після пандемії відбувалося диверсифікацію ланцюгів постачання, зокрема зменшення залежності від Китаю, сучасна геополітична ситуація ставить під загрозу навіть ті зусилля, що базуються на стратегіях «China Plus One» або «friendshoring».

Відповідно, невизначеність, спричинена політикою Трампа, створює значну волатильність для бізнесу, але попри це постачальні ланцюги вже показали свою гнучкість під час пандемії та інших глобальних криз (як от вторгнення Росії в Україну). Переможцями в цій новій ері невизначеності стануть ті компанії, які зможуть швидко адаптуватися, продемонструвати оперативність у прийнятті рішень і ефективно управляти ризиками.

3. Деталізований виклад інформації щодо суспільно-політичної обстановки

Українці вважають, що найбільшими проблемами протягом наступного року є підвищення цін та економічна криза. Про це свідчить дослідження соціологічної групи «Рейтинг». Більшість громадян звертає увагу на погіршення в низці сфер, зокрема в економічній та політичній ситуаціях країни.

Українці відповіли, які з потенційних загроз, що можуть чекати на Україну впродовж наступних 12 місяців, турбують їх найбільше.

33% назвали зростання цін та інфляцію, 32% – економічну кризу.

Водночас 27% заявили, що їх турбує посилення обстрілів, а 25% – окупація територій.

На загальний психоемоційний стан українців передусім впливають переживання за втрату близької людини (40%), здоров’я та фізичне самопочуття (31%), матеріальне становище (29%), безпекова ситуація (28%), новини та події в Україні та мобілізація близьких, родичів до ЗСУ (по 23%).

Більшість громадян України (54%) вважають стосунки між вірянами різних церков та релігій у своїх населених пунктах спокійними. Про це свідчать результати опитування, яке провела соціологічна служба Центру Разумкова.

Найбільше таких думок висловлено на заході країни (58,6%). Водночас, напруженість у стосунках між вірянами різних церков відзначили 20% респондентів у Центральному регіоні, 13% — у Західному, 10% — у Східному, і лише 1% — у Південному.

Опитування виявило, що найбільша напруженість у стосунках спостерігається між вірянами Православної церкви України (ПЦУ) та Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ (МП)). Так, 28% вірян УПЦ (МП) та 20% вірян ПЦУ вказують на конфліктність у стосунках.

Найчастіше про конфлікти між ПЦУ та УПЦ (МП) говорять жителі Центрального (15%) та Західного (12%) регіонів, тоді як серед жителів Сходу цей показник становить 7%, а серед жителів Півдня — лише 1%.

Конфлікти між іншими церквами зустрічаються значно рідше. Так, про наявність конфліктів між православними та греко-католиками згадують лише 0,5% опитаних (у Західному регіоні — 1,5%).

Мешканці західних областей найчастіше вважають, що конфлікти між церквами мають політичне підґрунтя (45,6%). Ще 28,8% опитаних пов’язують їх з майновими питаннями, 20,6% — з боротьбою за владу між церковними ієрархами, а 20,4% — з національним питанням.

13,9% респондентів вважають, що медіа роздмухують релігійну нетерпимість і міжцерковні конфлікти.