Огляд безпекових аспектів діяльності бізнесу в контексті суспільно-політичної та фінансово-економічної ситуації в державі в період з 8 по 14 грудня 2024 року

1. Основні висновки(резюме):

Суспільно-політична та фінансово-економічна ситуація в контексті забезпечення національної безпеки держави та умов для діяльності бізнесу:

у звітному періоді внутрішня (суспільно-політична) обстановка в Україні залишалася загалом без істотних змін та знаходилася під контролем з боку держави;

енергетична галузь та загалом фінансово-економічна сфери продовжують бути в кризовому стані;

зменшення  напруженості в суспільстві внаслідок активізації воєнних дій, впливу воєнного стану загалом, стану економіки та складних умов ведення бізнесу не відмічається;

ситуація продовжує мати передумови до загострення через втому суспільства від війни, ракетно-авіаційні удари, загострення проблем на фронті, мобілізаційні заходи, загострення проблем з енергетикою, загрози бюджетних обмежень та (стосовно звітного періоду) з причин посилення риторики і нові заяви стосовно несприятливих для України умов закінчення війни та нестабільність/непередбачуваність підтримки від держав-партнерів.

 

2. Деталізований виклад інформації щодо фінансово-економічної сфери

2.1. Енергетична безпека та загальний стан енергосистеми 

Щодо забезпечення електроенергією – ситуація без значних змін. Станом на кінець звітного періоду енергосистема України продовжує бути об’єктом впливу агресора та втратила потужності, хоча зберігає працездатність з низкою значних обмежень. Рівень споживання електроенергії в Україні відповідає потребам зимового сезону і погодним умовам. Удари по об’єктам галузі продовжувалися у звітному періоді. Вранці 13 грудня росіяни завдали масованого удару по українській енергетиці. Унаслідок масованого обстрілу було пошкоджено об’єкти у кількох областях, по всій країні діяло три черги відключень. Через атаку РФ «Укренерго» розпорядилося відключити половину населення України від електропостачання, застосовуючи графіки відключень світла. Також 5 з 9 діючих атомних енергоблоків України знизили потужність через атаки на їхню енергетичну інфраструктуру.

Ймовірно, час нанесення удару було обрано з урахуванням похолодання та складних погодних умов. Зокрема, окрім результатів ударів, внаслідок погодних умов станом на ранок 13.12.2024 були знеструмлені 198 населених пунктів у п’яти областях – Київській, Чернігівській, Сумській, Черкаській та Кіровоградській.

Довідково: Деталізована ситуація в деяких регіонах України, за даними обласних військових адміністрацій:

Львівська область — були атаковані об’єкти енергетики, постраждалих немає.

Тернопілька область — є негативні наслідки ракетної атаки, але без жертв, критична інфраструктура працює в штатному режимі.

Івано-Франківська область — зазнала наймасованішої атаки ударними безпілотниками та крилатими ракетами за час повномасштабноі війни. Під прицілом перебували об’єкти критичної інфраструктури, є влучання. Без постраждалих.

Одеська область — внаслідок влучання осколків ворожої ракети є пошкодження цивільної інфраструктури.

Загалом з початку повномасштабного вторгнення станом на 13 грудня 2024 року, загальна кількість використаних ворожих ударних засобів проти об’єктів енергетики склала близько 1300 ракет та майже 1000 ударних безпілотників. 

На початок тижня наявні електростанції та високовольтні підстанції працюють в режимі, близькому до максимуму своїх можливостей на тлі збільшення споживання. Українська енергосистема щодобово залучала імпорт електроенергії з сусідніх країн (з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Молдови).

Зросли передумови до продовження подальших обмежень споживання для промислових підприємств та населення практично у всіх регіонах, в першу чергу у випадку нових ударів агресора по об’єктам галузі та через пониження температури.

Що стосується наступного звітного періоду (16.12.-22.12.2024), то існує ймовірність:

продовження ударів ЗС РФ по інфраструктурі паливно-енергетичного комплексу (існує загроза нового масованого удару);

наявність загроз інфраструктурі, яка забезпечує роботу АЕС (з огляду на статистику попередніх ударів);

підвищене споживання і дефіцит генеруючих можливостей через чинник зими (хоча через прогнозоване потепління існує ймовірність зменшення споживання);

ураження об’єктів енергозабезпечення в прифронтових регіонах в результаті поточних бойових дій та/або знеструмлення через погодні умови.

Щодо перспектив енергетичної галузі та забезпечення споживачів:

У Міністерстві енергетики України прогнозують, що українцям доведеться жити з графіками відключень світла щонайменше до весни.

Заступник міністра енергетики Роман Андарак в коментарі для «Новини.LIVE» зазначив: «Ми намагатимемося зробити так, щоб цих графіків не було. Для цього є можливість, є перспективи, працюємо над ремонтом, нам допомагають партнери, приїде додаткове устаткування, якщо не стрілятимуть… Нещодавно була потужна атака на генерацію східної частини України, тому графіки відключень світла поки не будуть скасовані… Система працює на межі. Це не те, що ми маємо якісь резерви і їх не видаємо з системи, система працює по максимуму, ми маємо збирати все, що є. По мірі ремонтів, по мірі введення додаткових об’єктів генерації, чи то традиційна генерація, чи то розподілена генерація, чи то ефективно впроваджена, звісно, всі відключення будуть зменшуватись, але не хочу дуже особливо прогнозувати, запобігати, тому що ці обстріли непередбачені, у нас ще тривала зима попереду, треба запастися стійкістю».

В даному контексті  за оцінками енергетичного експерта Станіслава Ігнатьєва, у випадку похолодань до температури -10⁰С  найвразлівішими містами України будуть  Київ, Харків, Одеса, а також Львів.  Водночас триває підготовка до зміни  з січня 2025 року порядку застосування графіків стабілізаційних відключень світла для уніфікації та справедливого розподілу обмежень.

НЕК «Укренерго» відновлює програму автоматизації електропідстанцій, зупинену на початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Про це директор з інвестицій «Укренерго» Олег Павленко заявив на 7-му Німецько-Українському економічному форумі напередодні, передає «Укрінформ»: «Зараз ми відроджуємо нашу програму автоматизації підстанцій, якою ми активно займалися до повномасштабного вторгнення. Йшлося про модернізацію всіх активів, які ми мали на рівні підстанцій. Ми тимчасово поставили її на паузу на ці 2,5 роки… Відкладаючи й надалі автоматизацію підстанцій, компанія може створити чергову загрозу для функціональності системи передачі електрики… «Укренерго» також зосереджене на збільшенні пропускної спроможності міждержавних з’єднань, що має компенсувати втрату потужностей теплової генерації».

Представник компанії також повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення партнери надали «Укренерго» підтримки на 1,3 млрд євро. У тому числі Кредитна установа для відбудови (KFW) надала НЕК «Укренерго» близько 350 млн євро підтримки, переважно у вигляді грантів. Отримані кошти «Укренерго» спрямувало на закупівлі обладнання та облаштування захисту своїх підстанцій.

2.2. Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері

Поточна ситуація у фінансово-економічній сфері залишається складною, але контрольованою на тлі намагань держави забезпечити функціонування економіки, фінансування заходів оборони, стабілізацію дефіциту бюджету, видатки соціального спрямування та на відновлення.

2.2.1. Щодо загальної ситуації в економіці та умов ведення бізнесу

У листопаді темпи зростання ВВП України дещо сповільнилися, досягнувши показника 0,9% у порівнянні з тим же періодом 2023 року. Про це пише forex.ua з посиланням на Мінекономіки. Хоча за 11 місяців поточного року економіка України продемонструвала зростання на 4% (±0,5%).

У 2024 році основними чинниками зростання економіки залишаються транспортна та будівельна сфери, переробна промисловість і внутрішня торгівля.

У листопаді позитивну динаміку показали наступні сектори:

• транспорт (завдяки стабільній роботі Українського морського коридору);
• будівництво (завдяки державним програмам підтримки);
• внутрішня торгівля (підтримується стійким попитом і пропозицією товарів);
• переробна промисловість (завдяки програмам відновлення бізнесу, доступу до імпортної електроенергії та альтернативних джерел енергозабезпечення);
• добувна галузь (запуск нових газових свердловин).

Повідомляється, що значний внесок зробили державні програми підтримки, серед яких гранти на розвиток переробки, створення та масштабування бізнесу, пільгове кредитування за програмою 5-7-9%, ініціатива «єОселя» та інші проєкти в межах стратегії «Зроблено в Україні».

У повідомленні також зазначається, що зростання машинобудування стимулюється за рахунок збільшення закупівель української продукції ОПК.

Мінекономіки цього року очікує зростання прямих іноземних інвестицій до 5 мільярдів дол., що на 20% більше, ніж торік. Обсяг прямих іноземних інвестицій в Україні за минулий рік становив 4,2 млрд дол. Про це заявила перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко, передає Укрінформ. Але найбільшим інвестором в Україні залишається український бізнес, який реінвестує кошти у свою діяльність.

На думку Ю. Свириденко, для поліпшення інвестклімату Україні потрібно показувати прогрес у реформах: «Інвестора цікавить поліпшення регуляторного середовища в Україні. Нам на шляху до ЄС, на шляху до отримання коштів в рамках співробітництва зі Світовим банком, МВФ, Єврокомісією та в рамках Ukraine Facility загалом потрібно виконати 325 індикаторів, 200 з яких – цього року».

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і глобальний страховий і перестрахувальний брокер «Aon» оголосили про запуск спеціалізованого механізму, покликаного відродити ринок страхування воєнних ризиків в Україні. Для його запуску ЄБРР надає гарантії для збільшення можливостей перестрахування, повідомляється на сайті банку. Згідно з новим Гарантійним механізмом відновлення та реконструкції України, ЄБРР виділить гарантію на 110 мільйонів євро, яка підтримуватиме міжнародні перестрахові компанії та покриває збитки за певними ризиками, пов’язаними з війною, застрахованими місцевими українськими страховиками.

До програми вже долучилися міжнародна перестрахувальна компанія «MS Amlin» і українські страхові компанії «ІНГО», «Colonnade» і «UNIQA». Гарантія ЄБРР і партнерство з «Aon» дозволить британському перестраховику «MS Amlin» перевести ризики зі свого балансу та відновити співпрацю з українськими страховиками, щоб забезпечити вкрай необхідне покриття ризиків війни.

На першому етапі механізм охоплюватиме внутрішні вантажні перевезення, а також страхування автотранспорту та залізничного рухомого складу від пошкоджень. Очікується, що на цьому етапі механізм сприятиме страховому покриттю на суму до 1 мільярда євро щороку. У подальшому сферу гарантійного покриття планують розширити.

Уточнюється, що ініціативу підтримують донори, включно з Францією, Великою Британією, Норвегією та Фондом технічного співробітництва Тайвань-Бізнес-ЄБРР. Додаткову донорську підтримку пообіцяли Європейський Союз і Швейцарія.

Наголошується, що нова програма є першою програмою такого типу і працюватиме як відкрита платформа, через яку різні учасники страхового ринку зможуть отримати доступ до гарантії.

У листопаді Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) домовилася з міжнародним брокером страхування та перестрахування «AON» та страховою компанією «ARX» про запуск механізму перестрахування від воєнних ризиків в Україні. Угоду підписали для реалізації механізму «DFC», що дозволить американській держкорпорації надавати страхування не лише для інвесторів для залучення інвестицій, а й для малого та середнього бізнесу шляхом розширення програми перестрахування для українських страхових компаній. Згідно із угодою, «DFC» виступатиме як перестраховик для «ARX», яка видаватиме страхові поліси в Україні та покриватиме ризики фізичних збитків, спричинених війною.

2.2.2. Щодо ринку праці та рівня заробітної плати

У грудні 2024 року Work.ua провів опитування серед шукачів, щоб зрозуміти, які умови вони вважають обов’язковими для повернення в офіс, якщо їхня робота дозволяє працювати дистанційно. Хоча зарплата зазвичай вважається ключовим фактором під час пошуку роботи, опитування Work.ua показало іншу тенденцію. На запитання: «Якщо робота може бути дистанційною, але роботодавець наполягає на офісі, які умови для вас є обов’язковими?», 25% шукачів обрали гнучкий графік або гібридний формат роботи. За цей варіант проголосувало більше респондентів, ніж за підвищення зарплати (20%). Шукачі все більше цінують автономію і можливість балансувати між роботою та особистим життям. Це потреба, продиктована реаліями війни. Також важливими для шукачів виявилися безпекові фактори: 16% зазначили, що наявність укриття в офісі є обов’язковою умовою, а 15% очікують компенсації витрат на транспорт і харчування. Менший інтерес викликають покращення соціального пакета (11%), безкоштовні кава та смаколики (7%) чи корпоративи й тренінги (6%).

2.2.3. Щодо стану та умов для зовнішньоекономічної діяльності:

Ситуація навколо експорту української агро- та іншої продукції протягом минулого тижня:  без значних змін, але залишаються  ризики перекриття кордонів з західними країнами, оскільки їх об’єктивні причини наразі повністю не усунуті.

Міністерство аграрної політики та продовольства України оцінює збитки від ракетних атак РФ у жовтні 2024 року у розмірі до 40 мільйонів доларів. Нещодавні атаки Росії на інфраструктуру Великого Одеського порту та судна, що перевозять зерно у Чорному морі, стали найінтенсивнішими на українську сільськогосподарську інфраструктуру за останній рік. За даними ООН, у вересні 2024 року росіяни пошкодили зернову інфраструктуру та шість цивільних суден в українських чорноморських портах. Потім російські балістичні ракети вразили судна під іноземним прапором 6 жовтня, 7 жовтня, 9 жовтня та 14 жовтня 2024 року, а також пошкодили зерновий склад та іншу портову інфраструктуру.

Нещодавні атаки Росії на сільськогосподарську експортну інфраструктуру України та вантажні судна, що перевозять українське зерно, впливають на поточний та майбутній експорт основних сільськогосподарських товарів України, включаючи ячмінь, ріпак та пшеницю, які збирають улітку та експортують восени, а також кукурудзу та соняшник, які збирають восени та експортують пізньої осені та взимку. Незважаючи на успіхи України у виробництві та експорті зерна під час війни, сукупна дія війни проти РФ призвела до скорочення виробничих та експортних можливостей України. За оцінками, Україна експортує майже 2,6 мільйона метричних тонн (МТ) пшениці у сезоні 2024/25, що на 14% менше, аніж у сезоні 2023/24. За оцінками, експорт кукурудзи з України скоротиться на 6,6 мільйона тонн, що на 23% менше за той же період минулого року. Міністерство сільського господарства США прогнозує, що експорт України в 2024/25 році буде на найнижчому рівні за останні 10 років.

Для порівняння, Росія виробляє та постачає значно більше пшениці, ніж Україна. За оцінками Міністерства сільського господарства США, у сезоні 2023/24 Росія експортувала рекордні обсяги пшениці у розмірі 55,5 млн тонн, що на 6,5 млн тонн, або на 13%, більше, аніж у попередньому році, незважаючи на морози, що знижують урожай озимих культур. Особливе питання полягає в тому, наскільки зростання російського експорту відображає високі кінцеві запаси від урожаїв попередніх сезонів, доповнених вкраденим українським зерном і пшеницею, зібраною на українській території під російською окупацією. Міністерство аграрної політики та продовольства України оцінює, що Росія експортувала близько 4 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції з окупованих територій на суму 800 мільйонів доларів із початку повномасштабного вторгнення. Очікується, що посуха у зерновиробних регіонах Росії у 2024 році скоротить урожай пшениці в Росії у 2025 році, який, за прогнозами, буде на 7,5 млн тонн нижче у 2024/25 році, ніж у 2023/24 році. Експорт пшениці з Росії за перші чотири місяці маркетингового року 2024–2025 років (липень-червень) оцінюється у 14,7 млн тонн, що на 5,5% менше, ніж за той же період минулого року. Загалом, експорт пшениці з Росії за весь 2024/25 маркетинговий рік, за прогнозами, скоротиться на 14%, до 48 млн тонн.

Загалом поточний стан «зернового коридору» – без змін, на тлі наявності загроз (атак на портову інфраструктуру України) продовжує функціонувати.

 

2.2.3. Фінансова сфера

За інформацією Державної служби статистики, інфляція в Україні перевищила 10%, а споживчі ціни в Україні у листопаді 2024 року зросли на 1,9%. Річна інфляція прискорилася до 11,2% порівняно з 9,7% у жовтні. Вище річна інфляція була лише у липні 2023 року – 11,3%.

За даними Держстату, продукти харчування та безалкогольні напої за листопад подорожчали на 3,9%. Найбільше подорожчали яйця – на 54,6% та овочі – на 13,7%. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 1,3%, на одяг та взуття знизилися на 2,2%. Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 0,2%. Ціни на предмети домашнього вжитку та побутову техніку зросли на 0,3%, охорона здоров’я подорожчала на 0,6%, ціни на транспорт зв’язок – не змінилися, на відпочинок та культуру зросли на 0,2%, освіта подорожчала на 0,1%, ресторани та готелі подорожчали на 1,3%, різні товари та послуги на 3,0%.

Правління Національного банку України (НБУ) ухвалило рішення підвищити облікову ставку з 13% до 13,5% річних. Про це голова правління Андрій Пишний оголосив на брифінгу, передає «БізнесЦензор». Рішення спрямоване на збереження стікості валютного ринку, утримання інфляційних очікувань під контролем та поступове сповільнення інфляції до цільового рівня 5%. В останні місяці інфляція зростала швидше, ніж передбачав прогноз НБУ, а за підсумками листопада пришвидшилась до 11,2% у річному вимірі.

«З одного боку, вагомим рушієм зростання цін залишалися наслідки обмеженої пропозиції продовольства внаслідок гірших цьогорічних врожаїв. Очікується, що вплив цього чинника на інфляцію має нівелюватися в наступному році з надходженням нового врожаю. З іншого боку, інфляційний сплеск дедалі більше набуває фундаментальних ознак, що підтверджується подальшим пришвидшенням базової інфляції (до 9,3% у листопаді)», – пояснив А. Пишний.

За його словами, прискорення базової інфляції пов’язане, зокрема, зі збільшенням виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, а також курсовими ефектами внаслідок послаблення гривні в попередні періоди.

У прес-службі Нацбанку додали, що ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни, крім того на це може впливати:

• виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;
• можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск;
• подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Нацбанк очікує, що у грудні 2024 року Україна зможе отримати 8,5 мільярда доларів міжнародної фінансової допомоги, пише forex.ua. НБУ також зберігає актуальність прогнозу щодо отримання понад 38 млрд доларів міжнародної допомоги у наступному році. Це фінансування, зокрема, дасть змогу НБУ підтримувати належний рівень міжнародних резервів для забезпечення стійкості валютного ринку.

Заступник глави Національного банку України Сергій Ніколайчук повідомив, що перші кошти від кредиту країн «Групи семи» на суму 50 млрд доларів почнуть надходити вже наступного року. Він також зазначив, що фінансування надходитиме рівномірними частинами та покриватиме більшу частину із запланованих 38 млрд доларів, на які Україна розраховує в наступному році.

Зокрема, Україна отримає від США кредит у 20 мільярдів доларів, який буде погашений за рахунок доходів від заморожених російських активів. Про це повідомляє Міністерство фінансів США. Зазначається, що гроші виділяються в межах ініціативи «Великої Сімки» «Extraordinary Revenue Acceleration» (ERA), яка передбачає допомогу Україні на загальну суму у 50 мільярдів доларів. Окрім США свої внески роблять країни ЄС, Британія, Канада та Японія.

Банки вводять нові обмеження на перекази клієнтів і посилюють контроль за ФОП

У вівторок, 10 грудня, «ПриватБанк» й «Ощадбанк», які належать державі, а також «monobank» (працює на ліцензії Універсал Банку), «Райффайзен» Банк і банківські асоціації – НАБУ й АУБ – підписали меморандум «Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг», який передбачає запровадження нових лімітів на карткові перекази. На ці банки станом на 1 жовтня припадало 64,5% усіх коштів населення в банках і 87,5% активних платіжних карток. Інші банки та надавачі платіжних послуг висловили намір доєднатися найближчим часом. Серед них «ОТП Банк», «Правекс Банк», «ПУМБ» і «Таскомбанк». Усі вони, окрім «Правексу», входять до переліку системно важливих банків. Підписаний банками меморандум передбачає запровадження нових лімітів на карткові перекази. Планується, що ці обмеження діятимуть на постійній основі.

«Це ініціатива банківського сектору, яка спрямована на зменшення тіньового сектору економіки, а також протидію терористичній і диверсійній діяльності Росії, що фінансується через використання дропів. Вона має на меті унеможливлення використання карток та платіжної інфраструктури шахраями й іншими зловмисниками», – прокоментували підписання документу в ПриватБанку.

Відповідно до підписаного меморандуму, в питанні переказів використовуватиметься диференційований підхід. Так, з 1 лютого 2025 року для клієнтів з високим рівнем ризику місячний ліміт операцій складатиме 50 тис. грн на місяць. Водночас, меморандум не дає визначення, хто саме є високоризиковим клієнтом. Проте такі ознаки зазначені в законі «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Так, високий ризик є результатом оцінки, що базується на аналізі сукупності критеріїв, передбачених законодавством і внутрішніми документами суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Первинні суб’єкти фінансового моніторингу – це всі суб’єкти господарювання, що надають фінансові послуги на території України, зокрема, банки. Експерти вважають, що в категорії високоризикових клієнтів опиняться ті, хто не має підтверджених доходів.

Для клієнтів із середнім і низьким рівнем ризику обмеження становитиме 150 тис. грн на місяць, але з 1 червня його знизять уже до 100 тис. грн. Ліміти не включатимуть операції з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив в одному банку.

Найголовніша новизна, передбачена документом, що ліміт стосуватиметься не тільки P2P-переказів, а всіх операцій з поточних рахунків на користь фізичних осіб, зокрема за реквізитами IBAN. Банкіри звертають увагу, що після запровадження ліміту на карткові перекази, кількість IBAN-операцій зросла на 26%.

Більші витрати з банківських карток дозволятимуть лише в тому разі, якщо клієнт має значні накопичення або додатково підтвердить джерела своїх доходів. Для осіб з підтвердженими джерелами доходів розмір обмеження на перекази встановлять у розмірі доходу.

Для перевірки цієї інформації банки хочуть домовитися про обмін інформацією з державними реєстрами. Зокрема, для контролю лімітів банки планують отримати через Дію інформацію про дохід клієнта, судові справи тощо.

Також банки хочуть обмежити кількість рахунків в однаковій валюті. Клієнт, який не має документального підтвердження коштів, зможе мати не більше трьох рахунків.

Меморандум передбачає посилення контролю за діяльністю фізосіб-підприємців. Раніше Національний банк надав банкам і небанківським фінустановам рекомендації, як виявити дроблення бізнесу задля оптимізації податків.

У меморандумі окрім них наводяться нові індикатори ризику, які рекомендується використовувати банкам для перевірки ФОПів. Серед них – різке збільшення операцій по рахунку, нульовий залишок на початок і на кінець дня, дроблення переказів, зокрема круглими сумами.

У фокусі уваги насамперед опиняться ФОПи I групи, з дати реєстрації яких не минуло шести місяців. Для них банки запровадять посилений фінансовий моніторинг. Для ФОПів II та III груп кожен банк застосовуватиме власний ризикоорієнтований підхід.

Окрім того, в меморандумі йдеться про посилений контроль платежів уночі – з 00:00 до 06:00. Це необхідно для виявлення випадків нехарактерної фінансової поведінки та протидії шахрайським схемам, викраденню коштів через засоби соціальної інженерії, недопущення участі клієнтів у схемах дропів.

За дев’ять місяців 2024 року Державна служба фінансового моніторингу отримала 1 302 053 повідомлення про фінансові операції, що підлягають моніторингу, що на 27% більше, ніж за аналогічний період торік. Загальна сума таких операцій сягнула 53,1 млрд грн. Як повідомляє Опендатабот, за цей час вдалося зупинити підозрілих операцій на 6,1 млрд грн.

У 80% або 1,05 млн повідомлення стосуються порогових фінансових операцій – тобто тих, що перевищують встановлену законодавством суми у понад 400 тисяч гривень на місяць. Ще 20% або 254,5 тисяч – це підозрілі операції, які можуть бути пов’язані із відмиванням коштів, корупцією чи фінансуванням тероризму. 99% усіх повідомлень подано банками. Лише 12 850 повідомлень (близько 1%) передали небанківські установи – кредитні спілки, страхові компанії, ломбарди, тощо.

Після перевірки ті операції, які визнаються підозрілими, направляються у правоохоронні органи. Цьогоріч Держфінмоніторинг загалом направив 780 таких матеріалів.

Найбільше матеріалів направили до Національної поліції: 223 матеріали або 28,6% від загальної кількості. Туди направляють матеріали, пов’язані із шахрайством та фінансовими махінаціями, розкраданням коштів, кіберзлочинами. Наразі це справи на загальну суму понад 15 млрд грн.

Ще 218 матеріалів (27,9%) на 9,7 млрд грн було передано до Служба безпеки. Переважно, йдеться про операції, пов’язані з державною зрадою, колабораціонізмом та злочинними організаціями. Водночас 120 матеріалів направили до Національного антикорупційного бюро. Йдеться про справи, що стосуються міністрів, депутатів, суддів, керівників державних підприємств тощо. Загалом у таких справах йдеться про операції на 7,06 млрд грн. Більше половини з цих коштів – 4,2 млрд грн – стосуються злочинів, які скоїли керівники держпідприємств. У 109 матеріалах йшлося про підозри у фінансуванні тероризму чи сепаратизму. Ще у 173 матеріалах Держфінмоніторинг виявив корупційні ризики на 12,1 млрд грн.

2.2.4. Щодо фінансово-економічних прогнозів, які оприлюднено у звітному періоді

Міжнародне агентство «Fitch Ratings» прогнозує потреби у зовнішньому фінансуванні України на рівні 38 млрд доларів у 2025 році порівняно з 41 млрд доларів у 2024 році. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення Fitch.

«Невизначеність щодо зовнішнього фінансування у короткостроковій перспективі знизилася, оскільки G7, ймовірно, надасть близько 50 млрд доларів у вигляді кредитів, забезпечених доходами від заморожених російських суверенних активів», – йдеться у повідомленні.

Агентство прогнозує, що дефіцит державного бюджету залишиться високим на рівні 19,1% і 19,2% у 2024 та 2025 роках, незважаючи на нещодавно схвалене підвищення податків, через високі потреби у видатках, пов’язаних з обороною, та очікуване скорочення іноземних грантів. .

«Значна фіскальна консолідація буде обмежена продовженням війни, а також витратами, пов’язаними з реконструкцією у разі тривалого припинення вогню, що, ймовірно, збереже високу залежність від зовнішнього фінансування», – вважають аналітики агентства.

Базовий сценарій макропрогнозу НБУ передбачає збереження значної зовнішньої фінансової підтримки, насамперед у 2025 році. Прогноз передбачає залучення міжнародного фінансування у розмірі близько 42 млрд доларів у 2024 році, 38 млрд доларів у 2025 році та 25 млрд доларів у 2026 році.

Загалом міжнародне агентство «Fitch Ratings» очікує, що війна Росії з Україною продовжиться у 2025 році. За прогнозом агентства, припинення вогню можливе, але мирна угода є малоймовірною.

Без допомоги США Україна зможе обійтися принаймні до середини 2025 року.

Міністр фінансів Сергій Марченко вважає, що в Україні є достатньо коштів і зброї, щоб чинити опір принаймні протягом першої половини 2025 року, навіть в разі припинення допомоги США. Про це він розповів в інтерв’ю для «El Pais», передає «Європейська правда».

Згідно його слів: «… у нас достатньо коштів, достатньо зброї, достатньо ракет і артилерійських снарядів, щоб чинити опір принаймні до першої половини 2025 року. Ми забезпечимо достатні бюджетні асигнування на закупівлю боєприпасів і необхідної військової техніки у 2025 році… Наразі Україна отримує необхідну зброю від США… Це означає, що принаймні на перше півріччя і далі ми будемо добре озброєні, щоб протистояти цій агресії. Україна повинна дуже мудро використати цей час для проведення необхідних переговорів з нашими головними союзниками в США».

Міністерство фінансів повідомило, що держбюджет України на 2025 рік розроблено так, щоб гарантувати стабільність держави навіть у разі продовження бойових дій протягом усього року. Про це пише forex.ua з посиланням на прес-службу відомства.

У Мінфіні зазначили, що головним пріоритетом залишається фінансування сектору оборони та безпеки. На ці цілі передбачено понад 2,2 трлн грн, що відповідає 26,3% від ВВП країни. Із загальної суми 740 млрд грн планується витратити на придбання озброєння, що, за словами представників Мінфіну, повністю забезпечить річну потребу. Також близько 50 млрд грн буде спрямовано на виробництво та закупівлю безпілотників.

Незважаючи на пріоритетне фінансування оборонної сфери, бюджет передбачає також видатки на соціальні та гуманітарні потреби, а також заходи для підтримки та стимулювання економіки.

Фінансування запланованих витрат спирається на внутрішні ресурси та міжнародну допомогу, яка вже підтверджена українськими партнерами. Ключову роль у цьому процесі відіграє програма «Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine» (ERA), що передбачає залучення 50 млрд доларів від держав «Групи семи» (G7). Зокрема:

США — виділить 20 млрд доларів;

Європейський Союз — 20 млрд доларів;

Велика Британія — 3 млрд доларів;

Канада — 3,7 млрд доларів;

Японія — 3 млрд доларів.

Особливістю програми є можливість спрямування частини фінансування від ЄС і Великої Британії на оборонні потреби. У поєднанні з внутрішніми ресурсами, включаючи надходження від змін до Податкового кодексу, це дозволяє задовольнити всі ключові потреби оборонного сектору.

У Міністерстві фінансів зазначили, що запропонована стратегія дозволяє Україні підтримувати фінансову стабільність, оперативно вирішувати проблеми, пов’язані з воєнним періодом, і водночас формувати базу для майбутнього економічного відновлення.

В Україні з високою ймовірністю легалізують криптовалюту вже у першому кварталі 2025 року, але на пільгові умови оподаткування розраховувати не варто. Про це розповів голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев на форумі ЄП «Перспективи для інвестицій всередині країни»: «Якщо говорити про криптовалюту, то робоча група завершує підготовку відповідного законопроєкту до першого читання. Я думаю, що текст разом з Нацбанком і МВФ буде після Нового року і в першому кварталі приймемо цей законопроєкт, легалізуємо криптовалюту». За його словами, пільг на оподаткування криптовалюти не буде. Воно буде застосовуватися за моделлю цінних паперів – оподатковуватимуть прибуток при виведенні активів у валюту.

Слід зазначити, що Україна могла б отримати до 15 млрд грн податків від легалізації крипторинку. Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України з посиланням на результати дослідження «Global Ledger». Як зазначається, Україна має великий потенціал як один із провідних криптохабів у Східній Європі. Так, українці формують близько 2,5% світового трафіку віртуальних активів, а протягом 2021-2024 років світові біржі отримали 46 млрд грн прибутку від української аудиторії.

«Україна могла б отримати 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих у державі криптобірж та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян, якби крипторинок був легалізований», – зазначили в Мінцифри.

Міністерство наразі працює над законопроєктом для легалізації ринку криптоактивів у складі робочої групи при податковому комітеті. Обсяг надходжень прямо залежатиме від концептів регулювання й оподаткування, які будуть закладені в цей закон.

2.3. Стан транспортної інфраструктури 

Транспортна інфраструктура держави залишається загалом працездатною. Функціонування транспортної системи держави відбувалося в штатному режимі. Основними чинниками впливу на ситуацію є:

проведення мобілізаційних заходів серед водіїв-далекобійників та водіїв загалом;

удари по об’єктам портової/логістичної інфраструктури, на яких здійснюється перевантаження продукції (продовжувалися у звітному періоді);

ремонтні роботи на окремих пунктах пропуску та загроза їх блокування.

Стосовно перспектив галузі, «Укрзалізниця» розраховує на збільшення тарифів на вантажні залізничні перевезення з 1 лютого 2025 року, повідомив очільник правління компанії Олександр Перцовський в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. Про це пише forex.ua.

«Це залежить від швидкості всіх необхідних погоджень. У проєкті нашого фінансового плану – щоб компанія залишилася на плаву, могла безпечно та безперервно здійснювати перевезення, ми виходимо з того, що індексовані тарифи працюватимуть уже з 1 лютого 2025 року. Інакше існують суттєві операційні ризики через недофінансування ремонтів, неможливість утримувати колектив залізничників», – пояснив О. Перцовський.

На початку грудня «Укрзалізниця» передала на розгляд Тарифної ради при Міністерстві розвитку громад та територій України проєкт оновлених тарифів. У ньому компанія пропонує підвищення на 37%. Заявляється, що тарифи на залізничні вантажні перевезення всередині України повинні коригуватися щорічно, проте індексація не здійснювалася вже більше двох років.

Водночас, як повідомляє галузевий портал «ЦТС», голова Федерації роботодавців транспорту України, перший міністр транспорту України Орест Климпуш заявив, що підвищення тарифів «Укрзалізниці» на 37% призведе до перенесення вантажопотоку на автомобільні дороги і їх пришвидшеного руйнування. На його думку, в умовах воєнного стану – це крок у неправильному напрямку, адже в умовах воєнного стану держава має підтримувати економіку, зберігати дороги та стимулювати бізнес залишатися на залізниці. Інакше Україна ризикує втратити інфраструктуру, а також довіру громадян до державних рішень, наголосив голова ФРТУ.

Він звернув увагу на те, що Україна вже зараз стикається з масштабними проблемами в утриманні автодоріг. Вантажовласники, які не можуть дозволити собі залізничні перевезення через високі тарифи, переходять на автотранспорт. Це створює додаткове навантаження на дороги, які не розраховані на масовий рух важковагових вантажівок, і руйнує покриття, в яке вже були вкладені державні кошти.

Він нагадав, що у 2024 році Кабмін виділив Агентству відновлення та розвитку інфраструктури 17,1 млрд гривень за програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення». Тобто, щороку держава витрачає мільярди гривень на відновлення доріг. Але зростання кількості вантажівок, в тому числі перевантажених, робить ці витрати марними, зауважив голова ФРТУ.

Пальне в мережах АЗС та його постачальників в наявності. Коливання цін на внутрішньому ринку мали місце в межах попередніх прогнозів, поточні зміни незначні і обумовлені переважно підвищенням акцизів, коливаннями курсу долару та не спричинили суттєвого впливу на діяльність бізнесу.

Обсяги імпорту нафти найбільшим світовим імпортером залишатимуться високими до початку 2025 року. Це пов’язано з рішенням нафтопереробних компаній збільшити закупівлі у Саудівської Аравії, яка є найбільшим експортером, завдяки привабливим цінам, а також з прагненням незалежних нафтопереробних підприємств максимально використати свої квоти.

У своєму щомісячному звіті про нафтовий ринок Міжнародне енергетичне агентство переглянуло прогноз зростання глобального попиту на нафту до 2025 року, збільшивши його до 1,1 млн барелів на добу (б/д) порівняно з 990 тис. б/д у попередньому місяці. Це рішення було ухвалено на тлі нещодавніх стимулюючих заходів Китаю.

2.4. Криміногенна ситуація 

Криміногенна ситуація принципових змін не зазнала. Кількість правопорушень проти життя і здоров’я, власності та громадського порядку – на попередньому рівні. В статистиці правопорушень, окрім «традиційних», на перших позиціях продовжують мати місце також протиправні дії, пов’язані з чинниками воєнного стану: ухилення від військової служби (мобілізації), самовільне залишення місця служби/дезертирство, незаконне переправлення громадян через кордон, незаконний обіг зброї та вибухівки, скоєння кримінальних правопорушень з використанням зброї.

Залишається підвищеною кількість випадків насильства та інших протиправних дій на побутовому рівні через вплив чинників війни, а також кількість правопорушень, пов’язаних з зловживанням (корупційними діями тощо) посадових осіб державних органів, особливо ТЦК та на місцевому рівні.

Продовжують мати місце підпали автомобілів військових та волонтерів, а також силовий спротив діям представників ТЦК.

З метою протидії зазначеному у структурі Нацполіції (НПУ) функціонують 275 блокпостів, але їхня кількість постійно змінюється, що залежить від зміни оперативної обстановки. У структурі НПУ також функціонують і так звані мобільні блокпости, які, зокрема, наближені до зони бойових дій. Щодо кількості зброї, вилученої на блокпостах, то тут йдеться про 296 одиниць за 11 місяців цього року. На блокпостах також було виявлено майже 150 тисяч набоїв, 1000 гранат і 745 інших боєприпасів.

Наведене (навіть з огляду на діяльність спецслужб РФ)  є індикатором певних настроїв у частини представників суспільства щодо російсько-української війни, умов її закінчення, довіри до влади загалом тощо.

 

3. Деталізований виклад інформації щодо суспільно-політичної обстановки

3.1. Загальна ситуація

Суспільно-політична обстановка в державі залишається кризовою. Загалом зберігається позитивний настрій суспільства щодо необхідності перемоги України у війні з РФ, довіра до ЗСУ на фронті (але не стосовно вищого військово-політичного керівництва та системи ТЦК). Водночас негативний вплив продовжують здійснювати нові авіаційно-ракетні удари агресора, поточні кризові явища на фронті, в гуманітарній, економічній, екологічній, інформаційній, фінансовій та інших сферах, які загострюються упущеннями держави щодо питань соціального захисту населення, боротьби з корупцією, мобілізації, соціального захисту військовослужбовців та оборони держави загалом.

Ворог продовжує реалізацію стратегії створення гуманітарної кризи в Україні. З цією метою продовжує удари по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури, здійснює комплекс інформаційно-психологічних операцій, кібератаки, що призводить до погіршення настроїв та загострення гуманітарних потреб серед мирного населення. Ворог намагається перетворити низку міст в непридатні до життя, спровокувати масовий виїзд населення в інші регіони, що стане потужним додатковим чинником дестабілізації обстановки в країні.

3.2. Протягом тижня темами, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) в державі були:

Протягом тижня темами, які прямо чи опосередковано впливали на суспільно-політичну ситуацію (настрої громадян) в державі були:

ведення бойових дій ЗСУ та певні очікуваннями суспільства щодо їхніх результатів, які загалом оцінюються як несприятливі;

продовження ракетних та авіаційних ударів ворога, зміна акцентів ударів по населенню/цивільних об’єктах, адміністративних центрах та критичній інфраструктурі;

результати виборів в США та значна протягом звітного періоду активізація риторики про можливості припинення/перегляду формату допомоги Україні з боку партнерів і примушення до переговорів;

збільшення податкового навантаження та обмежені можливості держави стосовно видатків з державного бюджету на соціальні напрями;

настрої у суспільстві щодо продовження мобілізації на тлі корупції у ТЦК;

загальна «втома від війни», особливо серед особового складу, який тривалий час виконує бойові завдання.

3.3. Стосовно питання біженців з України та ВПО

Найбільшу кількість українських переселенців прийняли Німеччина, Польща та Чехія. Детальний аналіз статистичних даних Eurostat показує, що Німеччина розмістила 1 140 705 осіб (27,2% від загальної кількості), Польща – 983 880 осіб (23,4%), а Чехія – 379 370 осіб (9,0%). Порівняно з вереснем 2024 року, загальна кількість осіб під тимчасовим захистом залишилася стабільною. Серед країн-членів ЄС найвищий відносний показник тимчасового захисту на тисячу населення мають Чехія (34,8), Польща (26,9) та Естонія (25,3), тоді як середній показник по ЄС становить 9,3 на тисячу людей.

Демографічний склад біженців також має цікаву структуру. Станом на кінець жовтня понад 98,3% становлять громадяни України. Дорослі жінки складають майже половину (45,0%) від загальної кількості осіб під тимчасовим захистом, діти – майже третину (32,0%), а дорослі чоловіки – менше чверті (23,0%). Варто зазначити, що протягом жовтня відбулися незначні зміни в розподілі біженців.

Найбільше зростання кількості осіб з тимчасовим захистом спостерігалося в Німеччині (11 370 осіб, +1,0%), Польщі (+4 045 осіб, +0,4%) та Іспанії (+3 600 осіб, +1,6%). Водночас у Литві зафіксовано значне зменшення числа осіб під захистом (-33 455 осіб, -41,3%) через масову деєстрацію неактивних статусів.

У Мінсоцполітики повідомили, скільки українців повернулися на окуповані території. Станом на 2 грудня 2023 року в Україні було офіційно зареєстровано 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Це на 250 тисяч менше, ніж за аналогічний період попереднього року. Про це Мінсоцполітики повідомило у відповідь на запит «Радіо Свобода». За даними електронних систем Мінсоцполітики, станом на 1 листопада 2024 року до попередніх місць проживання в Україні повернулися 29 тисяч осіб — це близько 7,7% тих, хто знявся з обліку як ВПО. З них:

1 тисяча осіб повернулася на тимчасово окуповані території (ТОТ).

18,9 тисячі — на умовно безпечні території, такі як Київщина, Житомирщина та Чернігівщина.

9 тисяч осіб — на території можливих бойових дій.

Мінсоцполітики наголошує, що ця статистика враховує всіх громадян, які повернулися до будь-якого регіону країни, незалежно від рівня безпеки або поточної ситуації з бойовими діями.

Водночас на Сумщині розширюють зону евакуації, людей евакуюють із понад 190 населених пунктів. Про це повідомляється на сайті Сумської ОВА,.

Начальник Сумської ОВА Володимир Артюх: «Ворог збільшує кількість обстрілів. За 2024 рік було здійснено більше 18 тис. обстрілів (у 2023 році – 8 тисяч обстрілів). Зростає і кількість поранених і вбитих. За 2024 рік постраждало більше 50 дітей».

За його даними, у Сумській області на сьогодні евакуйовано понад 40 тис. людей, більш як 7200 – діти. За словами начальника ОВА, сьогодні небагато сумчан виїжджають за межі області. Вони переміщуються від лінії зіткнення в глибину. Понад 93 тисячі переселенців налічується в Сумській області. І більшість із них це жителі Сумщини (63 тисячі осіб).