Оцінка подій на Майдані та рівень соціальної напруги

Майже кожен четвертий респондент вважає, що ще рано підводити підсумки Революції Гідності та подій на Майдані, так як революція все ще не закінчилась. Кожен п’ятий вказав, що не підтримував Майдан тоді і не підтримує сьогодні, стільки ж відзначили, що це була велика історична подія, яка поклала початок змінам на краще і стільки ж, що режим Януковича довів народ до відчаю, тому не залишилось альтернатив.

У порівнянні з результатами опитування у травні, суттєво зменшилась кількість тих, хто обрав варіант відповіді «Режим Януковича довiв народ до вiдчаю, тому не залишалось альтернатив» – з 28% до 20%. Також можна відмітити, що менше стало тих, хто вважає, що рано говорити про підсумки, так як революція ще не закінчилась (з 26,3% до 23,5%) та що Майдан був спецоперацією російських чи західних спецслужб (з 14,4% до 11,4%), проте збільшилась кількість тих, хто наразі не може висловити свою оцінку цим подіям (з 4,1% до 6,7%).

Серед респондентів ще є категорія громадян, готових потерпіти погіршення свого стану заради проведення реальних реформ рік (19,9%), 2-3 роки (15,7%) і навіть 3-5 років (5,6%). Проте 58,8% опитаних не можуть вже більше терпіти. Варто зазначити, що суттєвої динаміки за останні півроку за даними показниками не відбулось.

Прослідковується чітка залежність запасу міцності від віку – чим старші респонденти, тим більший відсоток тих, хто вже не має можливості терпіти. Найбільше таких серед опитаних старшої вікової групи – 64,1%. Проте 35,9% респондентів віком від 50 років і більше готові ще потерпіти, аби тільки реальні реформи були проведені. Серед молодих людей віком до 35 років цей показник дещо інакший – половина з них вже не можуть терпіти більше; проте стільки ж іще готові потерпіти: 23% – рік, 16% -2-3 роки, 10% – 3-5 років.

У регіональному розрізі найбільш складно терпіти погіршення свого стану в очікуванні реформ мешканцям Півдня (73,1%) та Сходу (67,9%). Дещо більший запас міцності у мешканців Західного регіону.

За останні півроку на думку наших респондентів зросла загроза соціального вибуху і переростання його у громадянський конфлікт: якщо у травні допускали можливість соціального вибуху 63,9% опитаних (з них 22,4% вказували, що існує висока ймовірність такої загрози, а 41,5% – низька ймовірність), то у листопаді таких респондентів стало 68,3%, причому суттєво зросла частка тих, хто відмічає високу ймовірність загрози соціального вибуху – 39,2%, на низьку ж ймовірність загрози вказали 29,1% опитаних. Натомість, що такої загрози не існує у травні вказували 30,2% опитаних, а в листопаді – 21%.

Показово, що існування загрози соціального вибуху частіше відмічали у Центральному і Північному регіонах (76,1% і 73,5% відповідно), а найнижчий показник у Східному регіоні (58,7%).

У порівнянні з результатами травневого дослідження зросла частка тих, хто вважає, що силовий переворот в Україні підтримала б більшість або половина населення (з 29% до 40,5%). І якщо у травні 61% опитаних відмічав, що його не підтримав би ніхто або підтримала б незначна меншість населення, то у листопаді таких респондентів стало значно менше – 45,1%. Тобто ми відмічаємо зростання незадоволення населення ситуацією в країні і підвищення рівня соціальної напруги.

Однак ідею диктатури із жорстким лідером на чолі держави стало підтримувати менше населення: якщо у травні таких було 41,3%, то у листопаді – 34,5%. Чим старші респонденти, тим більший відсоток прихильників цієї ідеї: якщо серед молоді віком 18-24 років таких 28,6%, то серед респонденті віком 50 і більше – 38,2%.

Також на 10% знизилась кількість прихильників військової диктатури за умови, що вона забезпечить реальне зростання рівня життя, боротьбу з корупцією і стабільність (32,4% у листопаді).