Новітні наукові досягнення рятують безліч життів у світі, серед яких повинні бути й українці.
- Збільшення доступу до сучасних методів лікування, профілактична медицина та подовження середньої тривалості життя українців
Одним з пріоритетних напрямків трансформації галузі охорони здоров’я повинна стати синхронізація вектору розвитку української системи охорони здоров’я з системою охорони здоров’я провідних країн, що дозволить всім українцям отримувати медичну допомогу у відповідності до останніх світових тенденцій та здобутків. Цей крок прискорить побудову моделі з акцентом на профілактичну медицину, що базується на оцінці показників здоров’я та призведе до подовження середньої тривалості здорового життя населення.
Середня тривалість життя українців впродовж тривалого часу залишається найнижчою у Європі, тому підтримка роботи Національної служби здоров’я, як важливої інституції, що сприятиме подовженню тривалості життя населення (пріоритетна допомога в лікуванні гострого мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда, допомога в пологах і неонатальна допомога, рання діагностика онкологічних захворювань) повинна стати пріоритетною для держави.
Новітні наукові досягнення рятують безліч життів у світі, серед яких повинні бути й українці, тому в нашій державі необхідно створити законодавчо привабливі умови для залучення новітніх технологій та інновацій (біотех, біорегенеративна медицина, 3D-друк живих тканин, терапія стовбуровими клітинами).
У наступні роки важливо продовжити програми з забезпечення доступу населення до лікування важливих медико-соціальних проблем (орфанні хвороби, гемофілія, ювенільний ревматоїдний артрит, аутизм, нанізм, розсіяний склероз, первинні імунодефіцити, муковісцидоз, дитячий церебральний параліч, хвороба Гоше, гепатит, СНІД), програми невідкладної допомоги при кровотечах.
Україна має потужний потенціал для розвитку медичного туризму
- Цифрове здоров’я (e-Health)
Не менш важливим за професійність лікарів та якість лікарських засобів в медичній галузі є операції з інформацією, що стосується як окремого пацієнта, так і нації в цілому. Саме тому необхідно вкрай гостро ставити питання відходу від «паперового документообігу» та переходу до цифрового збору, оцінки, систематизації інформації та введення поняття цифровий профіль здоров’я. Ці кроки значно оптимізують медичну інформаційну мережу. Проте перехід до «цифри» у відношенні інформації повинен проходити паралельно з наближенням до стандартів ЄС у процесах збереження, обробки та обміну електронними медичними записами, реєстрами, рецептами та іншою медичною документацією, а також з розробкою основних засад у галузі кібербезпеки.
Використання цифрових пристроїв та програм (додатків) для них у медицині останнім часом збільшується. В багатьох розвинених країнах доведено, що використання медичних додатків для розумних пристроїв збільшує продуктивність, ефективність та точність роботи лікаря, покращує доступ пацієнтів до медичних служб. Враховуючи нову стратегію керівництва України — «держава у смартфоні», правильним кроком у розвитку галузі охорони здоров’я стане розробка стратегії інтегрованої охорони здоров’я з впровадженням цифрових технологій та цифрових пристроїв у парадигму здоров’я людей. Цей процес має бути підкріплений розробкою регуляторних вимог щодо кібербезпеки медичних пристроїв, як компонентів критичної інфраструктури.
- Створення умов для переходу до страхової медицини
Забезпечення якісних базових медичних послуг для населення з введенням поняття індивідуальної відповідальності громадян за своє здоров’я. Ці 2 складові, що є базовими стовпами здоров’я нації в провідних країнах, повинні стати такими і в Україні. І якщо медичні послуги в Україні є постійними об’єктами критики та трансформацій, то просвітня робота зі сторони держави практично відсутня, про що свідчить низька обізнаність населення та недбале відношення до власного здоров’я.
За останні 5 років зроблено чимало для прозорості функціонування та фінансового обігу лікувальних закладів, проте попереду багато роботи. Наступним кроком повинна стати автономізація закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану та амбулаторну допомогу, та можливість менеджменту вибудовувати прозору мотиваційну систему та створити управлінську модель: головний лікар — менеджер — наглядова рада.
- Трансплантація
У 2018 році були зроблені перші за майже 20 років спроби на законодавчому рівні оновити систему трансплантології в Україні. Однак цей процес зупинився на початку 2019 року і стагнує, в той час як тисячі українців страждають від неможливості отримати необхідну медичну допомогу у своїй країні. Тому необхідно продовжити побудову трансплантології в державі. Обов’язкові елементи — створення єдиної системи, що містить детальні дані про донора, дозволить забезпечити швидке доставлення органів від донора до реципієнта, наявність у системі трансплант-координаторів та взаємодії всіх учасників процесу, розвиток реабілітаційної допомоги в ранній післятрансплантаційний період.
- Вакцинація
Важко пригадати тему охорони здоров’я, яка б викликала настільки багато суперечок та коливань в суспільстві як питання вакцинації. В цьому питанні є два ключових моменти — розуміння населенням необхідності у вакцинації та безпосередньо якість вакцин. Є очевидним, що міністерство охорони здоров’я повинно зосередитись на просвітницькій роботі та забезпеченні українців необхідними вакцинами високої якості, чому буде на законодавчому рівні сприяти продовження можливості спрощеної реєстрації та закупівель вакцин та сироваток у світових фармацевтичних компаній.
- Фармацевтична безпека держави
Задля забезпечення населення доступними та якісними ліками нове керівництво галузі охорони здоров’я мусить якнайшвидше взятись за розробку фармацевтичної політики держави, в якій основні акценти будуть направлені поряд з продовженням роботи системи реімбурсації ліків на впровадження економічної ідеї фармакотерапії. Не менш важливою є державна політика у відношенні до вітчизняних фармацевтичних виробників. Так значним кроком держави у сторону вітчизняної фармації стане пріоритетне право українських виробників отримувати замовлення на життєво необхідні ліки з доведеною ефективністю, якістю та безпекою.
Окремо стоїть питання фармацевтичної регуляції. Переведення регуляторної документації в електронну площину та перехід до електронної подачі всіх регуляторних процедур створить чесну, прозору та рівну для всіх учасників систему. Крім того потребують нагального вироблення загальних правил — рекламування ліків, виробів медичного призначення, продуктів лікувально-профілактичного харчування, діагностикумів та контролю обігу функціональних харчових продуктів.
- Залучення приватних інвестицій в медичну сферу, медичний туризм
Галузь охорони здоров’я в Україні на сьогоднішній день залишається малопривабливою як для вітчизняних, так і міжнародних інвестицій, що не в останню чергу обумовлено законодавством. Для збільшення її привабливості мають бути встановлені правила та гарантії державно-приватного партнерства. Також необхідно прибрати законодавчі перешкоди для можливості залучення приватних інвестицій в службу крові та розбудову хоспісної допомоги. Для залучення інвестицій у вторинну ланку медичної допомоги треба забезпечити можливість механізму концесії. Не потрібно залишати без уваги інвестиції в інноваційні методи лікування, для отримання яких в Україні необхідно створити науково-дослідний центр генно-інженерної діагностики та терапії стовбуровими клітинами.
Україна має потужний потенціал для розвитку медичного туризму, проте на початковому етапі ця галузь потребуватиме державної законодавчої та фінансової підтримки. Розвиток медичного туризму в Україні – як нового джерела доходів до державного бюджету та формування карти медичного туризму — повинен бути в першому ешелоні пріоритетних завдань держави.
- Реабілітація та відновна медицина
Останні декілька років у зв’язку з військовими діями на Сході країни стали важким випробовуванням для реабілітаційної та відновної галузей медицини, які просто не були готові до таких викликів. Пріоритизація державних кроків в цьому напрямку повинна відбуватись у двох паралельних та взаємозв’язаних площинах:
1)Фізична реабілітація військових з використанням інноваційних можливостей світових систем охорони здоров’я (3D принт, терапія стовбуровими клітинами, таргетна терапія, екзоскелет).
2)Психотерапевтична та психіатрична реабілітація військових. Підтримка створення регіональних центрів психологічної, психотерапевтичної та психіатричної допомоги військовим.
- Медична освіта
Попереднім керівництвом Міністерства охорони здоров’я були зроблені правильні кроки щодо розвитку медичної освіти, проте залишається багато проблем та питань в розрізі фінального бачення системи медичної освіти в нашій державі. Основні зусилля необхідно зосередити на продовжені трансформації медичної освіти з використанням незалежної системи оцінювання згідно з міжнародними стандартами, але детально переглянути та адаптувати до чинної системи охорони здоров’я України та можливостей української системи медичної освіти. Важливим кроком в розвитку медичної освіти та науки стане стимулювання програм обміну досвідом під час навчання з провідними країнами Європи.
- Психічне здоров’я
На жаль, у відношенні до психічного здоров’я населення на Україні досі стоїть клеймо радянської системи де психіатричні пацієнти знаходяться поза суспільством, а між лікарем психотерапевтом і психіатром немає різниці. В цьому відношенні Україна, в порівняні з розвиненими країнами світу, знаходиться далеко позаду. До сих пір ніхто не наважувався починати трансформацію такої важливої сторони медичної допомоги, тому у нового керівництва країни є можливість дійсно зробити важливі та вкрай необхідні для громадян кроки, щоб трансформувати чинну модель та зробити кроки проти стигматизації психотерапевтичних та психіатричних пацієнтів. Здебільшого психотерапевтична та психіатрична допомога повинна надаватись у психоневрологічних відділеннях, які мають бути звичайним підрозділом загальнотерапевтичних лікарень. Також необхідно впроваджувати міжнародні стандарти лікування та зміщувати акценти від біологічних методів (фармакотерапія) лікування пацієнтів до психотерапевтичних (створення умов для надання психотерапевтами допомоги) та соціальних методів допомоги.
Олександр Торгун, Експерт Українського інституту майбутнього в галузі охорони здоров’я
Вперше опубліковано: НВ