Випуск №1 (січень-березень 2021)
Вступ
Український інститут майбутнього (UIF) розпочинає серію досліджень, спрямованих на вивчення та оцінку ефективності розвитку відносин між Україною та її основними іноземними партнерами, зокрема сусідніми країнами.
Причина, чому ми взялися за цю роботу, є як простою, так і складною: відокремлення інформаційного шуму, гучних заяв і «меморандумів» від дійсно важливих подій практичного значення.
Якщо мати у розпорядженні такі дані, можна краще підійти до процесу зовнішньополітичного аналізу за обраними напрямками, побачити перспективи і загрози. Як наслідок, вчасно надати рекомендації, звернути увагу зацікавлених осіб на приховані за інформаційними хвилями події.
І, звичайно, така робота дозволить за кілька місяців чітко відокремити, хто з політиків/чиновників говорить багато і красиво, а хто щось робить.
Відтак, цілі нашої роботи вкладаються у чотири основні моменти:
- систематизація подій та інформаційне підґрунтя відносин України з ключовими партнерами;
- оцінка динаміки розвитку відносин, висвітлення довгострокових тенденцій;
- визначення зон ризику для двосторонніх відносин;
- створення бази (у середньостроковій перспективі) для аналізу, прогнозування та надання рекомендацій щодо корекції зовнішньої політики.
Для досягнення цих цілей ми відстежуємо ключові факти у відносинах України з обраним партнером, організовуємо та аналізуємо їх, щоб дати максимально точну та якісну оцінку кожній події.
Така робота має ще один, неявний на старті, результат – поступово формується база заяв, рішень, конкретних дій на різних неполітичних майданчиках.
Це означає, що через півтора року можна буде легко і швидко знайти інформацію про те, що відбувалося у відносинах України з конкретною державою раніше, які були зроблені заяви та дані обіцянки. І порівняти це із поточною ситуацією. Ще одне поле для аналізу та тверезої оцінки ефективності певних політичних груп.
Методологія
За основу ми взяли ідею білоруської аналітичної групи «Мінський діалог» та її продукт «Мінський барометр». Відпрацювавши саму методологію, виходячи з українських реалій та цілей, з якими стикаємося, ми отримали наступні підходи до оцінки інформаційного поля та дій політичних еліт двох держав у сфері двосторонніх відносин.
За джерела інформації беруться:
- державні інформаційні агентства (України та держави-партнера);
- сайти уряду, президента (якщо такі є), державних органів, відповідальних за зовнішньополітичне та зовнішньоекономічне співробітництво;
- МЗС, посольства (включаючи їхні публічні сторінки в соціальних мережах);
- ЗМІ – лідери ринку своєї країни;
- інші джерела інформації, звертаючи увагу на оцінку ситуації в країні-партнері, інтерв’ю послів, глав держав;
- інформаційні повідомлення компаній, що активно працюють на ринках сусідніх країн;
- статистика, ринкова оцінка, зовнішня торгівля.
На основі вибраних джерел інформації готується перший зріз відносин. Фіксується початкова точка, зокрема шляхом формування числового рейтингу.
Критерії оцінки
Орієнтовні бали, які виставляються для кожного типу події:
Подія | Бал |
Економічна та політична інтеграція, створення митних союзів, спільних ринків, створення наднаціональних органів (ратифікація та набуття чинності відповідних договорів) | 5-7 (залежно від важливості) |
Підписання/ратифікація важливої угоди (про співробітництво, торгівлю, тарифи, безвіз тощо; підписання інтеграційних договорів, асоціацій тощо) | 4 |
Офіційний візит президента і прем’єр-міністра найвищого рівня з обох сторін | 3 |
Укладання великого міждержавного контракту, надання кредитно-економічної допомоги (понад 500 млн доларів в еквіваленті або довгострокове співробітництво) | 2
|
Візит рівня міністра (ключові міністри: закордонних справ, внутрішніх справ, оборони, економіки і фінансів, торгівлі) і керівника Офісу президента; перемовини про укладання договорів (за участю згаданих осіб) | |
Візит рівня замміністра (+ не ключові міністри), парламентські делегації, виставки, бізнес-форуми, дні національних культур, важливі дипломатичні контакти та переговори | 1 |
Засідання раніше створених робочих груп, наднаціональних органів | |
Позитивні економічні новини – великий контракт (продуктивність), збільшення частки ринку | |
Позитивні заяви президента, МЗС, парламентські резолюції, позитивні матеріали у провідних національних ЗМІ, державних (або підконтрольних державі) інформаційних агентствах | |
Масштабні заходи у сфері культури, науки, спорту тощо | |
Негативні заяви президента, МЗС, ЗМІ, постанови парламенту, негативні матеріали в державних ЗМІ | -1 |
Втрата частки ринку, згортання бізнесу | |
Затягування ратифікації договорів, не запрошення на події, не надання підтримки на міжнародному рівні | -2 |
Квотування поставок товарів, послуг (ранній вибір квот без розширення) | |
Порушення договорів, взаємних зобов’язань | |
Торгові війни, антидемпінгові розслідування, шпигунство (отримало розголос) | |
Бойкот товарів, ембарго, видворення дипломатів, відкликання послів | -3 |
Розрив дипломатичних відносин, провокації, військові дії | -5…7 |
Окремо оцінюється загальний інформаційний фон. Динаміка точок від -1 до 1, залежно від балансу в національних ЗМІ (дві оцінки – інформаційний фон в Україні та країні-партнері) |
На основі цих оцінок для кожної держави готується аналітична записка і виставляється цифровий індекс. Подібна робота виконується не рідше одного разу на квартал. Починаючи від другого кварталу, є ще одна оцінка – динаміка відносин України з певною країною.
Перед вами перший номер дослідження зовнішньої політики України в першому кварталі 2021 року (січень-березень). У майбутньому в дослідження будуть включені інші країни, а сама база аналізу розшириться. Поки що для першого випуску наша команда проаналізувала сім основних партнерів: Європейський Союз, Польщу, Угорщину, США, Росію, Білорусь і Туреччину.
Резюме дослідження
Сума оцінок ключових подій щодо України з ключовими партнерами та сусідами у нас вийшла наступна.
Зеленим кольором позначені країни, з якими у України за 1 квартал 2021 року баланс балів вийшов позитивним. Темно-зеленим виділені США, оскільки хоча бали і вийшли в плюс, але із зовсім невеликим відривом, а розвиток взаємин в цілому був дуже обмеженим та пасивним.
Червоним і бордовим виділені держави, з якими Україна мала більше негативу у відносинах, ніж позитиву. Найвищий негативний баланс був у відносинах України і РФ.
Країна/союз | Кількість позитивних балів | Кількість негативних оцінок | Баланс |
Європейський Союз | 47 | 16 | 31 |
США | 19 | 8 | 11 |
Туреччина | 37 | 2 | 35 |
Росія | 5 | 18 | -13 |
Польща | 42 | 11 | 29 |
Угорщина | 11 | 16 | -5 |
Білорусь | 14 | 18 | -4 |
Перше, що впадає у вічі в таблиці – це позиція Туреччини як лідера за балансом балів. І це не випадково. Ця ситуація найкраще демонструє, як можуть розвиватися відносини між двома країнами, якщо хоча б одна зі сторін має чітке розуміння тактичних і стратегічних цілей.
Відносини зі США, ЄС, Польщею також мають позитивний баланс балів. Однак детальний аналіз свідчить про те, що всі можливості співпраці не сповна використані. Позитив тут, скоріше, пов’язаний із загальною зовнішньополітичною орієнтацією України та відсутністю тем для фундаментальних конфліктів. Остання теза чудово ілюструє динаміку українсько-угорських відносин, де невирішений конфлікт навколо угорської меншини на Закарпатті створює потужний негативний фон. Водночас Україна не має бачення розвитку політики в цьому напрямку і не може компенсувати політичний негатив, наприклад, економічними програмами.
Відносини з Білоруссю, які значно погіршилися в політичному полі, тримаються у помірному «мінусі» через продовження позитивної динаміки в економіці. Ще одне свідчення важливості хоча б тактичного бачення своєї політики. Для офіційного Мінська український ринок – це можливість хоча би частково збалансувати російський вплив і збільшити доходи від зовнішньої торгівлі товарами. Тому білоруська сторона, незважаючи на весь конфлікт відносин, до останнього намагається не тільки зберегти, але і розвивати економічну кооперацію.
І, нарешті, Росія. Відносини з цією країною перебувають у площині негативних оцінок. У цьому випуску ми взяли базу переважно політичних питань. Аналіз ключових подій дає чітке розуміння цілей Росії на українському напрямку. Де теми Донбасу і Криму – це лише фон, інструмент досягнення результату. У наступних випусках ми будемо приділяти більше уваги економічному блоку, демонструючи інші інструменти російського впливу на процеси в нашій країні.
Туреччина
Анкара має власне бачення політики посилення впливу в регіоні та в Україні зокрема. Тому, незважаючи на «робочі» відносини між Туреччиною і Росією, політика розвитку співпраці з нашою країною реалізується без чутливих негативних сигналів. Завдяки досить високому рівню політичної комунікації, Туреччина фактично стала одним із ключових напрямків зовнішньої політики України, і країну назвали «стратегічним партнером» у новій Стратегії національної безпеки, яка була ухвалена минулого року. Протягом 2020 року було проведено щонайменше п’ять телефонних розмов високого рівня між Анкарою та Києвом. Наступний етап – військове та економічне співробітництво. Агресивний вихід турецьких компаній на український ринок, розширення програм промислової і технологічної кооперації.
На жаль, Україна, своєю чергою, не сформулювала цілі і завдання розвитку відносин з Турецькою Республікою. Тому в цьому тандемі Київ, швидше, реагує на запропоновані Анкарою теми, ніж створює нові майданчики для співпраці.
Аналогічна ситуація і з рештою світу. Українська політика, на жаль, перебуває або у площині реагування на пропозиції (претензії) партнера, або має тактичний характер. Що не може мати довгострокового практичного ефекту.
Європейський Союз
У європейському напрямку більшість інформаційних причин – це публічні політичні заяви без практичних наслідків. Наприклад, повага до територіальної цілісності. Заяви про незмінність зовнішньополітичного вектора України та заяви про підтримку реформ з боку ЄС.
Як наслідок, загальний фон відносин можна вважати помірно динамічним: розробляються проєкти, будуються плани, українське законодавство адаптується до вимог ЄС. За умов пандемії COVID-19 відбулася низка зустрічей в онлайн і оффлайн форматах, на яких представники України підбивали підсумки про виконану роботу. Своєю чергою країни ЄС демонструють готовність надавати фінансову допомогу і делегують своїх фахівців для формування європейської структури на території України.
США
Відносини між США та Україною у першому кварталі 2021 року можна охарактеризувати як «обережне притирання» один до одного. Прихід до влади адміністрації Джо Байдена мав два значення для України. З одного боку, нова адміністрація приносить нові можливості і шанс перевантажити відносини, особливо в тих сферах, де вони не розвивалися чи пробуксовували. З іншого боку, негативний політичний шлейф, що тягнеться від історії імпічменту Дональда Трампа, також вплинув на інтереси Джо Байдена, а відтак стосується нинішньої адміністрації.
Політичні сигнали з обох сторін зводилися до декларації незмінного курсу. Офіційний Київ наголошував на важливості США як ключового партнера країни. Вашингтон, зі свого боку, запевняв, що продовжуватиме політику підтримки України.
Утім, жодна зі сторін не говорила про нові програми, уникала конкретики в оцінках попереднього досвіду. Тому в цьому напрямку залишається стара (довготривала) проблема. Керівництво України не має сформульованих довгострокових цілей на американському напрямку. США також не мають відповіді на питання: «Навіщо нам Україна: сьогодні, через 5 років, через 10?».
Російська Федерація
У відносинах між Росією і Україною спостерігається тенденції до ескалації: посилення тиску в існуючих переговорних форматах, на лінії фронту збільшується інтенсивність обстрілів, здійснюються активні дії щодо вичавлювання громадян України із Криму, і взагалі триває активна підготовка до виборів до Держдуми РФ, запланованих на осінь 2021 року (оголошення про рішення дозволити голосувати на думських виборах жителям ОРДЛО, які отримали паспорти РФ). Вибори до Держдуми РФ є серйозним фактором, який вплине на подальшу динаміку російсько-українських відносин найближчим часом.
Угорщина
Українсько-угорські відносини в основному будуються навколо питань угорської меншини у Закарпатській області. Всі інші теми, з точки зору угорських політиків та ЗМІ, є лише похідними від головного питання. Для України ключовим виглядає питанням блокування Угорщиною відносин з НАТО, а питання меншин – це проблема, яка перешкоджає вирішенню головної проблеми.
Лідери обох країн повторюють тезу про бажання нормалізувати відносини. Водночас практичного прогресу у знятті конфліктних тем немає. Для Будапешта важливо зберегти угорську меншину, зміцнити її зв’язки з Угорщиною і не допустити культурної чи іншої асиміляції. Київ, на жаль, не має цілей на угорському напрямку, крім одного – «було б добре зняти протидію на майданчиках НАТО».
Польща
Відносини з Польщею мають досить динамічний характер – багато інформаційних повідомлень, активна комунікація на рівні політичних еліт. Утім, привертають увагу до себе кілька важливих тенденцій. Серед основних можна виділити крен в область контактів на середньому і низовому рівні у рамках виконання попередніх домовленостей. У цьому польський напрямок істотно відрізняється від більшості інших, які присутні в нашому аналізі.
Однак, якщо говорити про темпи розвитку за напрямками, то впадає в око крен у культурну та правозахисну сфери. Що логічно, враховуючи кількість українських мігрантів у Польщі.
І, нарешті, варто зосередитися на неоднозначному інформаційному полі (з польського боку) та питаннях боротьби з корупцією та контрабандою. Останні, за відсутності практичних результатів в Україні, можуть спричинити негативні сигнали з польської сторони.
Утім, завдяки географічній близькості, спільній оцінці низки зовнішніх загроз, кількості українських мігрантів у Польщі та розвитку торгівлі, відносини між двома країнами мають один з найвищих балансів позитивних та негативних балів нашого оцінювання.
Білорусь
Білорусько-українські відносини в першому кварталі 2021 року були неоднозначними і суперечливими. У політичній сфері режим заморожування продовжується з ознаками відкритого конфлікту. Де будь-який коментар офіційного Києва – як в бік влади, так і її опонентів – несе потенційні загрози. Те ж саме стосується білоруської влади і опозиції – будь-яка спроба дійти до однієї з груп українських еліт загрожує стати об’єктом жорсткої критики з боку інших груп.
Економічні контакти, навпаки, перебувають, швидше, в позитивному полі. І в Мінську, і в Києві є розуміння важливості співпраці хоча б для того, щоб забезпечити стабільність держави. Водночас нові масштабні проєкти або не запускаються, або реалізуються вкрай обережно.
Україна та США
Огляд двостороннього порядку денного
Відносини між США та Україною у першому кварталі 2021 року можна охарактеризувати як «обережне притирання» один до одного. Прихід до влади адміністрації Джо Байдена мав два значення для України. З одного боку, нова адміністрація приносить нові можливості і шанс перевантажити відносини, особливо в тих сферах, де вони не розвивалися чи пробуксовували. З іншого боку, негативний політичний шлейф, що тягнеться від історії імпічменту Дональда Трампа, також вплинув на інтереси Джо Байдена, а відтак стосується нинішньої адміністрації. Політична токсичність, залишена спадщиною Трампа для Байдена, продовжує перешкоджати партіям налагодити довірчі відносини.
Можливо, через це політична комунікація між Білим домом і офіційним Києвом в перші місяці була дуже складною і неоднозначною. Перший телефонний дзвінок Джо Байдена Володимиру Зеленському відбувся аж 2 квітня. Контакти між США й Україною були обмеженими та недовгими, здебільшого зводилися до фраз про політичну підтримку Сполученими Штатами позиції України у протистоянні з Росією, необхідність економічних реформ та важливість збереження щорічної військової допомоги.
Тінь «справи Burisma» все ще домінує в американсько-українських відносинах, хоча вона перестала бути в центрі двостороннього порядку денного, як це було за Трампа у 2019-2020 роках. Тим не менш, кримінальні розслідування, розпочаті американськими правоохоронними органами на початку року проти деяких прихильників Д. Трампа, створюють не найприємніший інформаційний фон на українському напрямку.
Загальний тон переговорів залишається пасивним і рутинним: мінімум специфіки і ініціативності. Багато в чому це було пов’язано із очевидною відсутністю змістовного наповнення двостороннього порядку денного і, можливо, з перевантаженням нової адміністрації питаннями внутрішньої політики та економіки.
Незважаючи на початковий оптимізм української громадськості та політиків щодо приходу до влади Джо Байдена, контакти між Вашингтоном і Києвом розвивалися дуже обережно і неоднозначно. Сполучені Штати посилили свої позиції щодо України і, замість частих похвал та згадок про успіхи українського уряду, зводили всі основні розмови до нагадування про реформи, м’якої критики через корупцію й ослаблення позицій прозахідних структур у політичній системі і вимагання конкретних результатів у сфері юстиції, верховенства права, військової промисловості, політики й економіки.
Військово-технічне співробітництво між США та Україною продовжилося, хоча проривів не було. У середині січня стартувала програма підготовки українських моряків у керуванні патрульними катерами типу «Айленд», які нам передали за Дональда Трампа. 16 січня Сполучені Штати передали Україні 20 нових бронемашин «Humvee» та 84 надувні катери для ЗСУ. У березні Штати оголосили про новий пакет фінансової допомоги Україні на $ 125 мільйонів. Точкові і зовсім невеликі ініціативи продемонстрували, що хоча команда Байдена ще лише формує свою стратегію щодо України, але основне партнерство у сфері безпеки має намір продовжувати.
Американсько-українські відносини у першому кварталі 2021 року характеризувалися великою кількістю санкцій з боку Вашингтона. 11 січня Казначейство США запровадило санкції проти нардепа А. Деркача. 5 березня Штати запровадили санкції проти олігарха І. Коломойського, а до цього – проти пов’язаного з ним депутата О. Дубинського. Це розбалансувало політичну ситуацію в Україні і загострило протистояння різних фінансово-олігархічних груп.
Санкції, хоч і можуть вважатися таким собі політичним стимулом для українського уряду розгорнути боротьбу з національним олігархатом, все ж є негативним явищем для українсько-американських відносин. Вони створюють токсичний інформаційний і політичний фон, а входження України в «чорні списки» США може мати неприємні наслідки для інвестиційного клімату. Водночас торгово-економічне співробітництво зі Сполученими Штатами залишається мінімальним: за перші два місяці 2021 року експорт України до США склав всього лише $ 176 млн, тоді як імпорт – $ 522 млн.
Незважаючи на стагнацію в політичних і торговельно-економічних питаннях і обмежені точкові ініціативи (переважно США) в окремих проблемах, антиросійська санкційна політика Штатів залишилася незмінною і навіть обросла новими сюжетами, які в цілому грають на руку Україні. У середині березня до Сенату США внесли законопроєкт про стратегічну співпрацю з Україною в галузі безпеки. Того ж місяця президент США продовжив режим надзвичайного стану, введений у зв’язку з ситуацію в Україні у 2014 році, який дозволяє запроваджувати санкції проти РФ. Щорічна доповідь про порушення прав людини, яку публікує Держдепартамент США, включала свіжі факти порушення прав людини в окупованому Криму, що може спричинити нові, хоча й символічні, обмеження.
Можна з упевненістю сказати, що перші три місяці 2021 року не принесли нічого нового в американсько-українські відносини, і багато в чому була пасивність, стагнація або обережне очікування. Навіть на дипломатичному рівні лише наприкінці лютого стало відомо, що Україна призначає колишню міністерку фінансів О. Маркарову послом у США, а Штати замінять Кіта Дейтона, який був призначений за республіканців, але так і встиг виїхати до Києва.
Загалом, за кількістю пунктів відносини між США та Україною розвивалися нормально, але найбільше подій та ініціатив, які були на порядку денному двох країн за 3 місяці, стосуються не конкретних торговельно-договірних відносин, а інформаційного середовища. Позитивно на ставлення США до України зіграла скандальна історія із заводом «Мотор Січ», який в Києві відмовилися продавати китайцям і забрали в національну власність.
Баланс рахунку
Дата | Тема | Бали |
5.01 | США пообіцяли передати Україні два нових військових патрульних катери Mark VI | +1 |
11.01 | Казначейство запровадило санкції проти А. Деркача | -1 |
11.01 | Лист 16 колишніх високопоставлених політиків і американських чиновників із закликом переглянути рішення суду генерала В. Назарова у справі про катастрофу літака Іл-76 | -1 |
11.01 | Стартувала програма підготовки українських моряків на кораблях «Айленд» у США | +1 |
13.01 | Сенаторка-республіканка Марджорі Тейлор Грін звинуватила Байдена у корупції в Україні і заявила, що внесе законопроєкт про імпічмент у зв’язку зі справою Burisma | -1 |
16.01 | США передали Україні 20 нових автомобілів Humvee та 84 надувних катери для Збройних сил | +1 |
25.01 | Посол США Кіт Дейтон, призначений за Трампа, буде замінений і не поїде до України | -1 |
26.01 | Телефонна розмова Джо Байдена з Володимиром Путіним, під час якої він обговорив Україну і висловив підтримку її позиції | +1 |
01.02 | Телефонна бесіда Д. Кулеби та Е. Блінкена | +1 |
1.02 | Президент В. Зеленський ввів санкції проти китайських інвесторів заводу «Мотор Січ» | +1 |
19.02 | Виступ Д. Байдена на віртуальному саміті Мюнхенської конференції з безпеки, під час якого він заявив, що підтримує Україну у протистоянні з Росією | +1 |
23.02 | Державний департамент вручив нагороди за особливий внесок у боротьбу з корупцією різним діячам світу, від України отримав Р. Рябошапка | +1 |
25.02 | Держдеп зробив заяву до 7-ї річниці анексії Криму | +1 |
25.02 | О. Маркарова призначена новим послом України в США | +1 |
26.02 | Заява Д. Байдена щодо 7-ї річниці вторгнення Росії до Криму | +1 |
01.03 | США оголосили про новий пакет допомоги для України на $ 125 млн | +1 |
03.03 | Президент США продовжив надзвичайний стан, запроваджений у зв’язку з ситуацією в Україні, що дозволяє ввести санкції проти Росії | +1 |
05.03 | США ввели санкції проти олігарха І. Коломойського | -1 |
18.03 | Група американських сенаторів внесла законопроєкт про посилення стратегічної співпраці в галузі безпеки з Україною | +1 |
18.03 | Опубліковано щорічну доповідь про порушення прав людини в окупованому Криму | +1 |
18.03 | Опубліковано щорічну доповідь про порушення прав людини в самій Україні | -1 |
24.03 | Україна націоналізувала завод «Мотор Січ», який хотіли купити китайці | +1 |
26.03 | Виконувачка обов’язків посла США в Україні К. Квін та її колеги з ЄС закликали нашу країну вдосконалити законопроєкт про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів | -1 |
29.03 | Телефонна розмова Д. Саллівана з А. Єрмаком | +1 |
31.03 | Телефонна розмова між Е. Блінкеном і Д. Кулебою | +1 |
31.03 | Хантер Байден заявив в інтерв’ю, що якщо б міг, то ніколи не почав би працювати в Україні | -1 |
31.03 | Голова Об’єднаного комітету начальників штабів М. Міллі зателефонував начальнику Генерального штабу Р. Хомчаку | +1 |
Баланс балів
Позитивні: 19;
Негативні: 8;
Баланс: +11.
Прогноз на найближчі місяці
Загострення ситуації навколо Донбасу може змінити риторику українсько-американських відносин на краще на тлі протистояння російським військовим маневрам у регіоні. Втім, від того, яким чином Штати діятимуть у діалозі з РФ, буде залежати й інформаційний фон двосторонніх зв’язків.
Найближчим часом малоймовірно, що відносини між США та Україною швидко перемістяться в динамічну та інноваційну площину. Навпаки: складна політична ситуація в Україні та актуалізована військова загроза приведуть до ще більшої консервації влади і затягування реформ, які наша країна повинна здійснити, аби претендувати на поглиблення відносин з Вашингтоном.
Адміністрація Д. Байдена явно стає жорсткішою щодо питань реформ і партнерства з Україною. У майбутньому українська влада буде змушена виконати найбільш конкретні вимоги США, щоб претендувати на поглиблення співпраці чи якусь зовнішню допомогу.
Не виключено і більшого втручання США в переговорний процес навколо ситуації в Україні. Такі плани вже анонсували в адміністрації, і їх вітали в Україні. Однак залишається незрозумілим, в якому форматі Сполучені Штати увійдуть в цей процес і в межах якої стратегії вони будуть діяти.
Україна та ЄС
Двосторонній огляд порядку денного
Загальний фон відносин між Україною та Європейським Союзом у першому кварталі 2021 року, виходячи з балу барометра, можна вважати помірно динамічним: розробляються проєкти, будуються плани, українське законодавство адаптується до вимог ЄС. За умов пандемії COVID-19 було проведено низку онлайн- та офлайн-зустрічей, на яких представники України підбили підсумки виконаної роботи для отримання членства в Євросоюзі. Своєю чергою країни ЄС готові надати фінансову допомогу та своїх фахівців для формування європейської структури на території України.
Особливо важливою подією для України в січні став візит президентки Молдови Майї Санду. Формат «Тріо асоційованих партнерів ЄС» є однією з ключових дипломатичних асоціацій, де Молдова, Грузія та Україна співпрацюють для досягнення спільної мети – вступу до ЄС. Під час візиту очільниці Молдови було зроблено ще один крок для зміцнення відносин: домовилися про створення Ради президентів як нового постійного формату співпраці двох країн.
Звичайно, візит М. Санду передовсім був пов’язаний із двостороннім порядком денним України та Молдови, але тема Європейського Союзу була однією з центральних на переговорах і створила позитивне інформаційне підґрунтя для європейського напрямку України.
Однак у відносинах з країнами ЄС в України не все так чудово. Представники Європейського Союзу висловили готовність надати всю можливу допомогу в євроінтеграції країни, особливо у співпраці в цифровій та екологічній сферах, але розкритикували повільні темпи впровадження низки реформ.
Посол Євросоюзу в Україні Матті Маасікас 29 січня заявив, що другий транш макрофінансової допомоги залежить від виконання вимог ЄС. Того ж дня у телефонній розмові з президентом Володимиром Зеленським президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила готовність ЄС надати фінансову підтримку, але лише в обмін на реформи. Риторика Європейського Союзу щодо цього питання упродовж останніх місяців явно посилилася, а критика України почастішала. У зв’язку з цим позиція ЄС почала змінюватися аналогічним чином, як і позиція США за Байдена.
У січні були підбиті підсумки економічних відносин України з ЄС за 2020 рік. Експорт м’яса птиці до ЄС скоротився на 18%, і до кінця місяця Україна повністю вичерпала квартальні та річні квоти на безмитний експорт низки товарів. За цих умов експорт продовжиться, але мито доведеться сплачувати в повному обсязі. Частково через це Україна в березні знову говорила про необхідність переоцінити умови, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС, але поки що Брюссель не виявив великого бажання зробити це.
Лютий розпочався із низки важливих подій, які завершилися не найкращими результатами в процесі зміцнення відносин з ЄС. 3 лютого президент зустрівся з послами країн «Великої сімки» та ЄС. Обговорювався план впровадження європейських стандартів, а також піднімалися інші питання, пов’язані з реформами. Деякі країни розкритикували санкції РНБО проти телеканалів «112 Україна», Zik та NewsOne, оскільки це суперечить європейським нормам свободи ЗМІ.
Також не було підтримки і в питанні підписання Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС, якого не відбулася 11 лютого через бюрократичні причини. Президент Єврокомісії зажадав додаткового часу для розгляду документів і оголосив про можливість угоди в червні 2021 року. На засіданні Ради асоціації Україна-ЄС в Брюсселі Україну вкотре розкритикували за невиконання плану реформ. Тим не менш, Європарламент запропонував Україні розширену участь у спільній політиці безпеки та оборони, а також ухвалив резолюцію щодо ситуації в нашій країні, де були як позитивні аспекти, так і критика повільних темпів впровадження реформ.
Важливою новиною для Києва стало підписання 12 лютого договору про кредит у розмірі 270 млн євро на реконструкцію літньої зони аеропорту Бориспіль, який надасть Україні Європейський інвестиційний банк. Це продемонструвало, що досі існує зацікавленість у наданні допомоги Україні, і вона ще не повністю себе вичерпала.
А ось березень ознаменувався позитивною динамікою. Головними подіями у зміцненні відносин з ЄС стали двосторонній візит глави Європейської Ради Шарля Мішеля 2 та 3 березня та великий медіа-форум «Україна 30» за сприяння Ради Європи, який відбувся у Києві 9 березня. На цьому тлі важливим проривом у впровадженні реформ став проєкт Європейського Союзу «Twinning» для НБУ. Фахівці національних банків Польщі та Литви в період до середини 2022 року сприятимуть формуванню стабільної банківської системи та платіжної інфраструктури України. На проєкт було виділено 1 млн євро.
Утім, на обіцяні у лютому вакцини від COVID-19 доведеться почекати. 16 березня надійшло повідомлення про затримки поставок до країн ЄС, тому щеплення громадян України якісною продукцією також відкладається на невизначений термін, особливо за умов невдалих переговорів з іншими постачальниками і припинення поставок з Індії.
Березень продемонстрував наміри ЄС і надалі супроводжувати Україну на шляху до членства в Європейському Союзі. 16 та 17 березня відбувся промисловий діалог Україна-ЄС, на якому окреслили план усунення технічних бар’єрів у торгівлі між країнами. Актуальною проблемою, яка обговорюється з кінця 2020 року, залишається впровадження «вуглецевого податку» ЄС щодо України, без якого торгівля між країнами буде неможливою. Незабаром імпорт продукції до Європейського Союзу буде залежати від обсягів викидів CO2 під час її виробництва.
Це створює додаткові труднощі для України, для якої ЄС зараз є головним торговельним партнером. У межах стратегії Green Deal українським підприємствам доведеться платити цей податок, а витрати наших виробників зростуть ще більше. Україна продовжує адаптувати європейські вимоги, і 24 березня Кабмін створив спеціальну групу, яка працюватиме над впровадженням європейського «зеленого» механізму до січня 2023 року.
Загалом, варто зауважити, що відносини України з Європейським Союзом мають позитивну динаміку, як політичну, так і інформаційну. Однак, як і у випадку зі США, спостерігається певна практична та інструментальна стагнація партнерства, відсутність конкретних результатів співпраці та критика, яку впродовж останніх 3 місяців часто чули з Брюсселю. Загалом критичні зауваження ЄС на адресу України стосуються невиконання нею низки зобов’язань як в рамках Угоди про асоціацію, так і щодо внутрішньополітичних, економічних та соціальних перетворень.
Баланс балів
Позитивні: 47;
Негативні: 16;
Баланс: +31.
Україна і Росія
Огляд двостороннього порядку денного
У відносинах між Росією і Україною спостерігаються тенденції до ескалації: посилюється тиск в існуючих переговорних форматах, на лінії фронту збільшується інтенсивність обстрілів, здійснюються активні дії з вичавлювання громадян України із Криму і взагалі активно ведеться підготовка виборів до Держдуми РФ, запланованих на осінь 2021 року (оголошення про рішення дозволити голосувати на думських виборах жителям ОРДЛО, які отримали паспорти РФ). Вибори до Держдуми РФ є серйозним фактором, який вплине на подальшу динаміку російсько-українських відносин найближчим часом.
Тема українсько-російських відносин – це передусім тема російсько-української війни, тому методологія барометра для цього розділу зазнає змін: замість оцінки -5-7, яка підходить для бойових дій, розриву дипломатичних дій тощо, ми оцінимо всі події, пов’язані з війною, як мінус-бали, але залежно від інтенсивності бойових дій/розвитку подій у політичній та дипломатичній площині.
У політичному напрямку між Росією та Україною залишається напруженість, зокрема щодо питань Донбасу. Після гучних заяв президента України Володимира Зеленського про те, що він дає учасникам переговорів «рік на роботу в існуючих форматах від моменту Нормандської зустрічі на рівні глав», реальність дещо приземлила такі пориви. 12 січня в Берліні відбулася зустріч на рівні зовнішньополітичних радників Н4[1], що призвело до досягнення лише однієї домовленості – нової зустрічі за два тижні, яка на практиці відбулася 27 січня у відеоформаті. Росія продовжує наполягати на тому, що нові зустрічі формату на рівні глав держав неможливі до тих пір, поки умови Паризького саміту 2019 року не будуть виконані Україною в односторонньому порядку. Офіційною позицією України (як на рівні спікерів від ОП, так і на рівні МЗС[2]) є необхідність проведення нової зустрічі керівників. Відтак, обидві сторони не демонструють бачення виходу з цієї розбіжності і продовжують дотримуватися прямо протилежної позиції, залишаючи двосторонній порядок денний у глухому куті.
Як ми писали у прогнозі UIF на 2021 рік[3], Росія не відмовляється від спроб вивести основним переговорний формат ТКГ, зробивши Н4 неробочим, оскільки у ТКГ є шанс змусити Україну безпосередньо говорити з незаконними збройними формуваннями (НЗФ). У січні 2021 року у засіданнях ТКГ вперше взяли участь так звані «громадські радники» від НЗФ, що було спробою «симетричної відповіді» Росії на українську ініціативу зі введенням переселенців до переговорного процесу[4]. У такий спосіб росіяни спробували «зрівняти» українську делегацію з бойовиками, які не є стороною формату ТКГ, а лише запрошеними особами. Відтак, за підсумками 1 кварталу 2021 року було створено нову конфліктну точку у відносинах РФ і України в контексті переговорного процесу щодо Донбасу.
Наприкінці березня з’явилось ще одне потенційне поле для суперечностей між Росією та Україною, але вже у форматі «нормандської четвірки». 20 березня в листі до зовнішньополітичних радників N4 представник Росії Дмитро Козак заявив, що існуючий формат роботи неефективний і запропонував принцип ротації в переговорах, аби функцію голови по черзі виконував кожен з чотирьох учасників[5].
Крім того, Козак вимагав зобов’язати Київ привести липневу заяву Міністерства оборони України про припинення вогню у відповідність до заходів, узгоджених того ж місяця, для дотримання перемир’я «без будь-яких винятків і тлумачень». А також не пізніше 22 березня узгодити проєкт результатів зустрічі зовнішньополітичних радників Н4 від 18 березня і зафіксувати, що «українська сторона не надала обіцяні пропозиції до франко-німецького проєкту «Ключових кластерів щодо виконання Мінських домовленостей», який був поданий на розгляд 8 лютого 2021 року[6].
Представники російської переговорної команди неодноразово змінювали свою думку щодо плану імплементації Мінських угод за кластерами[7], обговорюваного в форматі Н4. 24 березня ними був організований злив інформації про існування такого плану у виданні «Комерсант»[8]. Справжність наведених виданням драфтів «дорожніх карт» не можна ні підтвердити, ні спростувати. Керівник ОП Андрій Єрмак заявив, що текст інтерпретований російськими авторами у вигідному їм ключі, але додав[9], що автори «Комерсанту» довели: план реалізації Мінських угод дійсно на столі у росіян. Така публікація росіянами матеріалів про план щодо кластерів, існування якого раніше ними заперечувалося, може свідчити про те, що цей діалог більше не є для Росії актуальним – принаймні до тих пір, поки її пропозиції не будуть прийняті беззастережно. А це погіршує і без того проблемну комунікацію між Україною і Росією в переговорному процесі, підвищуючи ставки в ймовірному протистоянні і ризик розвалу переговорів як таких у міру дедалі більшого скочування переговорів у глухий кут. Цю проблему добре проілюстрував російський посол в ОБСЄ К. Лукашевич, який на кожному з восьми засідань Постійної ради ОБСЄ піднімав тему України в негативному світлі для Києва, а 10-12 березня прямо заявив, що переговорний процес «все більше нагадує глухий кут»[10].
27 березня Міністерство оборони України фактично виконує вимогу Козака, посилаючись на текст рішення ТКГ від 22 липня 2020 року без перекосів і змін, у такий спосіб висловлюючи зацікавленість української сторони у встановленні режиму тиші[11]. Але це не змінило ситуації з обстрілами на лінії розмежування, а тому не вплинуло на відносини між Україною та Росією на цьому напрямку.
Окрім політичної комунікації щодо Донбасу, зміни в 1 кварталі 2021 року відбулися і в міждержавних відносинах РФ і України: вони стали ще гіршими, а в окремих сферах продовжився розрив двосторонніх зв’язків.
Так, 12 березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про денонсацію Харківських угод[12]. Москва денонсувала ці угоди ще в 2014 році, здійснивши анексію Криму і міста Севастополя. Однак МЗС України не підтримує денонсацію Харківських угод, так як вони фіксують тимчасовий характер базування Чорноморського флоту, зобов’язують Росію не мати в складі флоту ядерної зброї, а також встановлюють загальну чисельність особового складу, кораблів, озброєння та визначають місця тимчасової дислокації. Порушення цих положень дають Україні аргументи у разі можливого розгляду в міжнародних судах питань притягнення Росії до відповідальності і компенсації збитків за окупацію Криму[13]. Крім того, 31 березня уряд України денонсував туристичну угоду з Росією[14].
Дипломатичний інцидент 16 березня, коли біля посольства Росії в Києві були розклеєні фотографії співробітників російського відомства з образливими коментарями, також негативно вплинув на двосторонній порядок денний. У зв’язку з цим 17 березня МЗС РФ викликало «на килим» повіреного у справах України і вручило йому ноту протесту[15]. У відповідь МЗС України відреагувало дуже туманно і натякнуло, що Росія також не забезпечує належної безпеки українським дипломатичним установам на своїй території[16].
Однак в українсько-російських відносинах була й одна позитивна заява. Офіційна представниця російського МЗС М. Захарова 19 лютого засудила розбійний напад на члена Генерального консульства України в Санкт-Петербурзі, а офіс МЗС Росії допоміг транспортувати дипломата до лікарні[17].
Двосторонні торговельно-економічні відносини в перші 3 місяці 2021 року розвивалися більш-менш стабільно, але не без інцидентів. Уряд України посилив санкції проти РФ, заборонивши 29 березня ввезення з країни пшениці, жита і соняшникової олії[18]. З іншого боку, від березня закінчилася дія антидемпінгових заходів щодо імпорту з України в ЄАЕС колісних пар. Продовжувати обмеження не стали, так як проти цього виступили представники Білорусі і Казахстану. До того ж, у лютому закінчився термін обмежувальних заходів з боку України на ввезення легкових автомобілів із РФ[19]. Ба більше, Росія залишається у п’ятірці найбільших торгових партнерів України, хоча товарообіг між країнами продовжує зменшуватися: у січні-лютому 2021 року він склав понад $ 1,1 млрд, що склало 87% від рівня аналогічного періоду 2020 року.
Ще однією негативною тенденцією в українсько-російських відносинах стала військово-політична ескалація поблизу кордонів України наприкінці першого кварталу 2021 року. 30 березня під час виступу перед парламентом глава Збройних сил України Руслан Хомчак заявив про стягування Росією своїх військ до українських кордонів. У відповідь на цю заяву прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков 01.04.2021 заявив, що переміщення російських військ «нікого не повинно турбували»[20]. Раніше в Криму відбувалися військові навчання, ініційовані Російською Федерацією[21] (від 16 по 19.03.2021, від 23.03 по 25.03.2021[22]), однак після їх завершення техніка і особовий склад, підтягнуті до напрямку, не були відведені.
Окремо варто відзначити діяльність РФ на окупованих територіях Донбасу, яка також погіршує загальний фон двосторонніх відносин. 28 січня в окупованому Донецьку відбувся форум «Російський Донбас», на якому було презентовано однойменну «доктрину»[23]. Цей «документ» був підготовлений управлінням АП РФ з прикордонного співробітництва і містив відсилання до раніше озвучених ідей – автори тексту «доктрини» реанімують історію про «Новоросію», родом ще з пошти Бориса Рапопорта. У «доктрині» «Руський Донбас» використовується та ж легенда, яку намагалися відпрацьовувати чиновники управління на самому початку російської агресії проти України: «Донбас, як і інші регіони «Новоросії», проти своєї волі опинилися у складі України в 1991 році». Було багато припущень про те, чому цей «документ» написаний саме так, і чому його презентація настільки докладно висвітлювалася в російських ЗМІ.
Можна з упевненістю говорити, що цей захід був складовою агітації жителів окупованих територій сходу України взяти участь у майбутніх виборах до Державної думи РФ. 24 лютого ЦВК РФ повідомила окупаційним адміністраціям про те, що жителі псевдореспублік, які мають російське громадянство, зможуть голосувати на думських виборах. У ЦВК закликали орієнтуватися на голосування за поправки до Конституції РФ, в якому жителі окупованих територій також брали участь – тоді голосування здійснювалася на 12 «спецдільницях» на території Ростовської області[24]. З цією заявою і пов’язане прискорювання темпів незаконної паспортизації жителів ОРДЛО. Проведення форуму і активізація Росії щодо питань паспортизації жителів окупованих територій реанімують одне з найгостріших питань українсько-російського конфлікту, що істотно вплинуло на динаміку відносин двох країн у 1 кварталі 2021 року.
Питання окупованого Криму в першому кварталі 2021 року залишається за дужками українсько-російського порядку денного: його не обговорюють, про деокупацію згадують тільки в українському медіа-просторі, а із Криму надходять лише негативні новини. Наприклад, від 20 березня в окупованому Криму набув чинності указ президента РФ «Про внесення змін до переліку прикордонних територій, на яких іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть володіти на праві власності земельними ділянками», затверджений указом № 26 президента Російської Федерації від 9 січня 2011 року. Згідно з цим указом, іноземні громадяни не можуть володіти землею у 19 з 25 муніципальних утворень Криму і в 12 муніципалітетах м. Севастополя. У МЗС України назвали цей указ «юридично нікчемним».
Прогноз на найближчі місяці
Відносини між Україною та Росією можна охарактеризувати як послідовний шлях до ескалації: очевидно, що якщо Україна не погодиться на російські умови, висунуті в існуючих переговорних форматах, пов’язаних з конфліктом на сході нашої країни, ситуація ще більше погіршиться. Але важливо розуміти, що Росія не зацікавлена в переговорах як процесі, а також її не цікавлять самі окуповані території – вони є лише інструментом впливу на зовнішню і внутрішню політику України.
Наразі ми бачимо, що сторони обмінюються дуже красномовними сигналами: Росія – про готовність підняти градус протистояння, зокрема і сам військовий метод, Україна – про спробу відійти від принципу «домовитися посередині». Але позиція України на тлі очевидної ескалації не виглядає остаточною: з одного боку, ми бачимо закон про призов ОР-1 без оголошення мобілізації[25], але відразу виконуємо вимоги Дмитра Козака, висловлюючи прихильність домовленостям у ТКГ про припинення вогню на рівні Міноборони.
Майже на всіх фронтах (Крим, Донбас, політичні відносини, дипломатія) спостерігається або загострення, або пік стагнації. Тільки в торговельно-економічному секторі динаміка залишалася стабільною, і навіть ознаменувалася кількома позитивними подіями, пов’язаними зі скасуванням мит. Швидше за все, найближчим часом ця ситуація залишиться незмінною. Єдиним фактором, який потенційно може змінити парадигму російсько-українських відносин (через зміни політичної ситуації), є ймовірний діалог між Росією і США, який повинен початися у другому кварталі цього року.
Баланс рахунку
Дата | Подія | Бал |
02.01.2021 | Припинили діяти мита на ввезення легкових автомобілів з Росії до України | +1 |
12.01.2021 | Зустріч зовнішньополітичних радників Н4 в Берліні | +1 |
19.01.2021 | Поява у ТКГ «громадських радників» з НЗФ | -1 |
21.01.2021 | Припинили діяти мита ЄАЕС щодо колісних пар з України | +1 |
27.01.2021 | Зустріч зовнішньополітичних радників Н4 в онлайн-форматі | +1 |
28.01.2021 | Презентація доктрини «Російський Донбас» в окупованому Донецьку | -1 |
24.02.2021 | Повідомлення ЦВК РФ про участь у голосуванні жителів ОРДЛО з російськими паспортами на виборах до Держдуми | -2 |
01.03.2021 | Заява МЗС РФ, що засуджує напад на співробітника Генконсульства України в Санкт-Петербурзі | +1 |
12.03.2021 | Реєстрація законопроєкту про денонсацію Харківських угод в українському парламенті
|
-2 |
16 -19.03.2021 | Російські військові навчання в Криму | -1 |
17.03.2021 | Нота протесту від МЗС РФ у зв’язку з акцією під посольством РФ в Києві | -1 |
20.03.2021 | Набув чинності указ Путіна про заборону іноземним громадянам володіти землею в окремих муніципальних одиницях Криму | -2 |
23-25.03.2021 | Російські військові навчання в Криму | -1 |
20.03.2021 | Вимога Козака переформатувати Н4 | -1 |
24.03.2021 | Публікація Російською Федерацією плану щодо кластерів | -1 |
27.03.2021 | Публікація заяви Міністерства оборони України про припинення вогню, згідно з рішенням ТКГ від 22.07.2020 | -1 |
29.03.2021 | Посилення санкцій проти Росії з боку українського уряду | -2 |
31.03.2021 | Денонсація туристичної угоди з Росією | -1 |
Баланс балів
Негативні: 18;
Позитивні: 5;
Баланс: -13.
Україна і Туреччина
Туреччина стала однією із ключових країн південного напрямку зовнішньої політики України. Відносини між двома країнами розвиваються позитивно і дуже динамічно. Незважаючи на пандемію COVID-19, саме до Туреччини президент України у жовтні 2020 року здійснив повноцінний робочий візит у відповідь на аналогічний приїзд турецького колеги Реджепа Таїпа Ердогана у лютому.
Завдяки досить високому рівню політичної комунікації, Туреччина фактично стала одним із ключових напрямків зовнішньої політики України, і країну назвали «стратегічним партнером» у новій Стратегії національної безпеки, яка була ухвалена минулого року. Протягом 2020 року було проведено щонайменше п’ять телефонних розмов високого рівня між Анкарою та Києвом.
У першому кварталі цього року турецько-українські відносини дещо сповільнилися, але не втратили позитивного тону і обережного оптимізму. Політична комунікація між Україною та Туреччиною залишається на досить хорошому рівні. Високопосадовці обох країн часто дають інтерв’ю і виступають з компліментами один одному. Анкара і Київ уважно стежать за ситуацією один у одного. У січні Туреччина висловила співчуття у зв’язку із загибеллю 15 осіб під час пожежі в будинку для людей похилого віку у Харкові, а в лютому українське МЗС направило лист співчуття у зв’язку із загибеллю 13 громадян Туреччини, які утримуються в курдському полоні на півночі Іраку.
На жаль, взаємні візити в цьому кварталі були мінімальними. Прибуття до України спікера парламенту Туреччини М. Шонтопа, заплановане на 5 березня, було скасовано через катастрофу в Туреччині вертольоту з солдатами.
Політична співпраця з питань, що мають фундаментальне значення для України, залишається незмінною з 2014 року. Суттєвих змін у позиції Анкари немає. Крім того, у зв’язку з 7-ю річницею анексії Криму в середині березня МЗС Туреччини присвятило цьому питанню заяву, в якій знову засудило анексію, запевнивши, що Туреччина не визнає її і підтримує позицію України. Пізніше заступник міністра закордонних справ Туреччини С. Кіран взяв участь в неформальному онлайн-засіданні членів Ради безпеки ООН на цю тему, де повторив всі ці позиції, а в кінці місяця посол Туреччини в ООН приєднався до заяви «Великої сімки» про анексію Криму. Для України це, безумовно, сприятливий фон для подальшого розвитку двосторонніх відносин, хоча говорити про більш жорстку позицію Анкари щодо Криму чи Росії не доводиться.
У торгово-економічній площині відносини Туреччини і України розвиваються стабільно, але без істотних проривів. Сторони (більше українська) часто у своїх коментарях пресі розповідають про перспективи співпраці і взаємної вигоди у розвитку двостороннього партнерства в різних галузях. Найчастіше згадуються військово-технічне співробітництво, обсяги товарообігу, інвестиції в інфраструктуру. Наприклад, на початку лютого турецька будівельна компанія Dogus Construction виграла тендер на будівництво 1,6 км мосту в Кременчуці. А в лютому в турецьких ЗМІ вийшло велике інтерв’ю міністра фінансів С. Марченка, в якому він, серед іншого, заявив про великі можливості у сферах торгівлі, інвестицій, R& D, АПК і ВПК, хоча і не називав конкретних цифр або розрахунків.
За перший квартал 2021 року Україна і Туреччина домовилися збільшити кількість авіарейсів, посилюючи авіасполучення між країнами. У Туреччині працює до 600 українських компаній, а за підсумками 2020 року, навіть незважаючи на пандемію (а багато в чому, мабуть, завдяки їй), Туреччина стала найпопулярнішим місцем призначення українських туристів. За даними Турецько-української бізнес-асоціації, за підсумками 2020 року саме Туреччина стала одним із найбільших інвесторів в українську економіку, а експорт Туреччини до України зріс на 7%, незважаючи на карантинні обмеження. В один лише сектор поновлюваних джерел енергії Туреччина вклала минулого року $ 400 млн. Ба більше, у сфері інфраструктури Україна і Туреччина реалізують кілька великих проєктів. Серед тих, про які згадували в цьому кварталі: будівництво автодорожніх комунікацій через програми Світового банку і модернізація портів у Маріуполі та Бердянську через концесійні угоди.
Утім, варто зауважити, що турецько-український порядок денний потерпає від відсутності конкретики для заявлених цілей. Найчастіше в першому кварталі 2021 року українські представники говорили, що їхня мета на найближчі роки – збільшити торгівлю з Туреччиною з $ 5 млрд до $ 10 – $ 20 млрд. Підписання угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною є дуже неоднозначним кроком, до якого з пересторогою ставляться в Україні. Проблемою залишається не найкращим інвестиційний клімат в Україні, питання про який двічі піднімалося за останні 3 місяці під час зустрічей представників турецьких компаній з прем’єр-міністром Д. Шмигалем наприкінці березня.
Військово-промисловий сектор, мабуть, є тим, що найбільш динамічно розвиваються між Україною і Туреччиною. Ще в січні в Одесі відбулася зустріч між керівництвом турецької компанії-виробника безпілотників «Bayraktar» і командуванням ВМС України. Нові турецькі БПЛА «Akinci», які готуються випускати в цьому році, матимуть українські комплектуючі, зокрема двигуни. Є інформація про наміри України виготовляти двигуни для нових ударних вертольотів ATAK-2. В кінці лютого Україна і Туреччина також підписали угоду, що підсилює співробітництво між військовими розвідками, включаючи обмін розвідувальною інформацією і запуск програм, які передбачають обмін співробітниками та спільні тренування. У березні турецько-українські навчання в рамках НАТО відбулися біля берегів Одеси. А в кінці місяця Туреччина взяла участь в політико-оборонних консультаціях «Квадрига». Іншими словами, динаміка розвитку військово-оборонних зв’язків, контакти на високому рівні, заяви і спільні проєкти дозволяють говорити, що ця сфера розвиваються добре.
Ще одна сфера, на яку варто звернути увагу за підсумками першого кварталу 2021 року – співпраця через правоохоронні органи. Тільки в січні було п’ять різних надзвичайних ситуацій, в яких Туреччина і Україна допомагали один одному: від затримання великої банди наркоторговців до звільнення українських моряків з лівійського полону. Але одна тема має неоднозначний вплив на двосторонні відносини. У січні двох турків, підозрюваних у зв’язках з переміщенням проповідника Фетхуллаха Гюлена (в Туреччині його називають головним організатором перевороту 2016 року), вивезли з України до Туреччини. Це викликало критику з боку європейських партнерів України та ліберально налаштованої частини суспільства. Однак для розвитку турецько-українських політичних відносин цю подію можна вважати позитивною.
Баланс рахунку
Дата | Теми | Бали |
4.01 | Туреччина і Україна домовилися про закупівлю нової партії безпілотників Bairaktar і можливе спільне виробництво корветів. | 1 пункт |
5.01 | В Україні провели масштабну операцію проти наркоторговців, затримали чотирьох громадян Туреччини, вилучили 1 тонну героїну | 1 пункт |
6.01 | Двох опозиціонерів, пов’язаних з рухом Фетхуллаха Гюлена, повернули з України до Туреччини. | 1 пункт |
8.01 | Чотирьох українських моряків звільнили з лівійського полону за підтримки Туреччини | 1 пункт |
13.01 | Інтерв’ю віце-прем’єр-міністра Олега Уруського газеті АА, де він високо оцінює співпрацю з Туреччиною у сфері ОПК | 1 пункт |
14.01 | Інтерв’ю Дмитра Кулеби AA, в якому він подякував Туреччині за допомогу у звільненні українських моряків з лівійського полону | 1 пункт |
16.01 | Туреччина і Україна повністю доопрацювали угоду про соціальне забезпечення | 1 пункт |
17.01 | Аварія корабля з українцями на борту біля берегів Туреччини. П’ятьох українських моряків врятували, деякі померли | 1 пункт |
21.01 | Міністерство закордонних справ Туреччини висловило співчуття у зв’язку із загибеллю 15 осіб під час пожежі в будинку для людей похилого віку в Харкові | 1 пункт |
27.01 | Виконавчий директор Bayraktar Г. Байрактар зустрівся в Одесі з командувачем ВМС України О. Неїжпапою. Вони обговорили перспективи співпраці у виробництві БПЛА. Неїжпапа вручив Байрактару медаль | 1 пункт |
3.02 | Інтерв’ю міністра фінансів України С. Марченка виданню Yeni Safac, де він хвалить турецький ОПК за великі досягнення і технологічні прориви та декларує великі перспективи від підписання угоди про ЗВТ з Туреччиною | 1 пункт |
05.02 | Турецька будівельна компанія Dogus Construction виграла тендер на будівництво 1,6 км мосту в Кременчуці. Компанія виконала 250 контрактів на загальну суму $ 28 млрд | 1 пункт |
10.02 | Інтерв’ю заступника міністра з реінтеграції і тимчасово окупованих територій С. Сейтхаліла для видання AA, в якому він назвав Туреччину «своєю другою батьківщиною», розповів про те, як навчався і закінчив ВНЗ в Туреччині у 2020 році, як вчив турецьку мову та похвалив турецьку систему освіти | 1 пункт |
16.02 | Міністерство закордонних справ України висловило співчуття у зв’язку із загибеллю 13 громадян Туреччини у полоні курдів на півночі Іраку | 1 пункт |
19.02 | Туреччина екстрадувала до України підозрюваного у небезпечному вбивстві у 2019 році | 1 пункт |
20.02 | Президент Турецько-української асоціації бізнесменів Б. Пехліван повідомив, що у 2020 році Туреччина стала інвестором України, а експорт Туреччини до України у 2020 році зріс на 7%, незважаючи на пандемію. Інвестиції Туреччини в сектор розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні у 2020 році склали $ 400 млн | 1 пункт |
22.02 | Інтерв’ю міністра інфраструктури України В. Криклія АА, в якому він висловив упевненість, що на український ринок прийде більше турецьких компаній, а також анонсував два проєкти з Туреччиною: модернізацію портів Маріуполя і Бердянська (через концесію) і будівництво доріг за програмою Світового банку, в якому візьмуть участь турки | 1 пункт |
23.02 | Військова розвідка Туреччини повідомила, що заарештувала опозиційного діяча, пов’язаного з Гюленом, в Узбекистані, і він нібито зізнався в постачанні зброї курдським бойовикам РПК через різні країни, включаючи Україну | -1 пункт |
26.02 | Туреччина та Україна створили двосторонню торгово-промислову палату | +3 |
28.02 | Туреччина і Україна підписали угоду про співпрацю між військовими розвідками. Договір передбачає обмін розвідувальною інформацією, програми обміну співробітниками та їх тренування | +2 |
2.03 | Міністр закордонних справ Туреччини М. Чавушоглу провів онлайн-зустріч з турецькою делегацією в спеціальній місії ОБСЄ в Україні, а також обговорив роботу місії та останню ситуацію в Україні | 1 пункт |
5.03 | Спікер парламенту Туреччини М. Шентоп скасував запланований візит до України через катастрофу вертольоту в провінції Бітліс. Спікер парламенту України Д. Разумков надіслав йому лист, в якому висловив співчуття в зв’язку із загибеллю військових. | -1 пункт |
10.03 | Турецькі військові кораблі зайшли в порт Одеси для проведення спільних навчань з Україною і НАТО | 1 пункт |
12.03 | Заступник міністра закордонних справ Туреччини С. Кіран взяв участь в неформальній онлайн-зустрічі РБ ООН, присвяченій 7-й річниці анексії Криму. Він висловив підтримку територіальної цілісності і суверенітету України та заявив, що анексія продовжує бути загрозою регіональній безпеці | 1 пункт |
15.03 | Компанія-виробник нових турецьких важких вертольотів ATAK-2 оголосила, що двигуни на них буде робити Україна. Про це ж заявив гендиректор компанії Turkish Aerospace Industries | 1 пункт |
15.03 | Посол України в Туреччині А. Сибіга заявив, що «без вагань» вакцинувався від коронавірусу в одній з лікарень Анкари вакциною китайської CoronaVac. Він похвалив Туреччину за хороший темп вакцинації | 1 пункт |
16.03 | Міністерство закордонних справ Туреччини виступило із заявою з нагоди 7-ї річниці анексії Криму і засудило її | 1 пункт |
23.03 | Командувач сухопутних військ ЗСУ О. Сирський здійснив візит до Анкари де зустрівся з міністром оборони Х. Акар. Ніяких подробиць більше немає | 1 пункт |
24.03 | Україна і Туреччина провели політичні і оборонні консультації в рамках формату «Квадрига», обговорили ситуацію у сфері безпеки та оборони, перспективи співпраці і конфлікти у світі | 1 пункт |
26.03 | Посол Туреччини в ООН приєднався до спільної заяви 47 країн, які засудили анексію Криму в 7-у річницю конфлікту | 1 пункт |
27.03 | Посол України в Туреччині А. Сибіга вирушив з візитом до міста Денізлі, де провів зустріч з президентом місцевої торгово-промислової палати | 1 пункт |
28.03 | Міністерство оборони України випробувало турецькі безпілотники «Bayraktar» у Чорному морі | 1 пункт |
29.03 | Заступник міністра закордонних справ України С. Боднар дав інтерв’ю виданню AA. Він заявив, що між Туреччиною і Україною розвивається співпраця в сферах ВПК, R&D і торгівлі. Він висловив упевненість, що скоро країни підпишуть угоду про ЗВТ, а торгівля може вирости до $ 15 – 20 млрд, а не просто $ 10 млрд. Він сказав, що президент Ердоган буде одним з найважливіших гостей на «Кримській платформі», а також, що в Туреччині працює 600 українських компаній, а країна стала найпопулярнішим туристичним напрямом у 2020 році | 1 пункт |
30.03 | Прем’єр-міністр Д. Шмигаль зустрівся в Києві з представниками турецьких компаній, що працюють в Україні, і запевнив їх, що товарообіг між Україною і Туреччиною має зрости до $ 5 млрд. Турки заявили про важливість розвитку public-private зв’язків і співпраці і заявили, що в країні покращився інвестклімат | 1 пункт |
30.03 | Україна домовилася про відкриття 14 нових рейсів до Туреччини вперше від моменту початку карантину. А за тиждень до цього запустилися перші чартерні польоти з України відразу до Каппадокії | 1 пункт |
30.03 | Туреччина і Україна домовилися подвоїти кількість рейсів до Аланії | 1 пункт |
Баланс балів:
Позитивні: 37;
Негативні: 2;
Баланс: +35.
Прогноз на найближчі місяці
Турецько-українські відносини в першому кварталі цього року розвивалися стабільно і послідовно. Напрацьовані за останні роки проєкти і напрямки не втрачають актуальності і динаміки. Нових проривів до сих пір не було, сторони вважають за краще розвивати вже існуючі зв’язки.
Найближчим часом відносини Туреччини і України навряд чи зміняться. Офіційній Анкарі зручно співпрацювати з Україною на противагу російському впливу в Чорноморському регіоні і для розширення своїх експортних товарних позицій. Україна – значний ринок збуту для турецьких товарів, і підписання угоди про ЗВТ може бути метою Анкари на найближчий рік. Для України підтримка Туреччини має політичне значення, а також дозволяє утримувати стабільний зв’язок з кримськими татарами і використовувати Туреччину як одного з ключових партнерів на південному зовнішньополітичному напрямку. Можливості, які відкриваються, для енергетичної співпраці з Анкарою, поки що не можуть бути реалізованими через відсутність інфраструктури і довгострокових планів в Києві, проте в перспективі посилення Туреччини в Чорному морі, на Кавказі і Східному Середземномор’ї дозволить говорити про це більш серйозно.
Швидше за все, турецько-українські відносини найближчим часом залишаться на такому ж високому рівні. Жодних сигналів, які свідчили б про зміну модальності двостороннього порядку, на сьогодні немає. Основні ризики, пов’язані з турецько-українськими відносинами, мають міжнародно-політичний характер, і на них Україна не має практично ніякого впливу. Це геополітичні розтяжки, пов’язані з форматом взаємодії Туреччини та РФ (який турбує Україну) і подальшим розвитком відносин між Туреччиною і західним блоком держав (США та ЄС), з якими у них поки що непрості відносини.
Україна та Угорщина
Огляд двосторонніх відносин
Настрої та позиція Будапешта у 1 кварталі 2021 року у відносинах з Україною характеризувалася твердістю, жорсткістю та скепсисом. Угорщина продовжувала підіймати питання прав угорської меншини на Закарпатті, а в межах НАТО блокувати роботу комісії “Україна-НАТО”.
Фактично угорсько-українські відносини будуються виключно навколо питання меншини, співпраця в інших важливих сферах відбувається на низькому рівні. Зустріч міністрів закордонних справ наприкінці січня 2021 року не була результативною, сторони стоять на своєму і досі не можуть дійти згоди з ряду важливих питань.
Більшість наративів в угорських ЗМІ залишаються антиукраїнськими. Українська сторона ж обрала більш позитивну позицію — готова йти на примирення, тільки якщо Будапешт “не переступатиме червоні лінії”[26]. А тепер варто розглянути окремі напрямки.
Політичний аспект угорсько-українських відносин залишається напруженим, попри перемовини міністрів закордонних справ, які мали б вирішити цю кризову ситуацію. Не рахуючи кількох двосторонніх зустрічей на нижчих рівнях, головною подією перших 3 місяців 2021 року став приїзд до Києва міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто.
Сама собою двостороння зустріч стала позитивною подією для українсько-угорських відносин. Ще напередодні обидві сторони висловлювали стриманий оптимізм щодо неї і посилали позитивні сигнали один одному. Наприкінці 2020 року голова українського МЗС Дмитро Кулеба заявляв, що отримав “сигнали з Угорщини” про бажання відновити конструктивний діалог[27]. А 14 січня Д. Кулеба повідомив, що Україна зі свого боку готова шукати вихід із кризи та розвивати відносини лише на основі взаємної поваги[28]. Своєю чергою міністр закордонних справ Угорщини П. Сійярто за день до візиту висловлював сподівання, що відносини двох країн нарешті покращаться[29].
Утім, попри позитивні сподівання та оптимізм, сама зустріч не призвела до врегулювання проблемних моментів у двосторонніх відносинах. Політична комунікація між Будапештом та Києвом лишається напруженою, а питання, які частіше за все піднімаються у політичному контексті — права угорців Закарпаття, мовний закон та кримінальна справа про сепаратизм щодо українських угорців — все ще домінують у двосторонньому порядку денному. Наприклад, сторони домовилися про створення спільної робочої групи для обговорення закону про мову, але вона поки що не дала результату[30].
Піднімалося й питання організації особистої зустрічі президента України В. Зеленського та прем’єр-міністра Угорщини В. Орбана. Однак поки що планів щодо переговорів немає, а відсутність прогресу у врегулюванні політичних питань перешкоджає організації подібних зустрічей[31]. До прикладу, угорці залишилися незадоволеними тим, що жодним чином не досягли угоди щодо кримінальної справи про сепаратизм, порушеної СБУ проти Василя Брензовича — голови “Товариства угорської культури Закарпаття”, у якого минулого року проводили обшуки.
Відтак, вже у лютому негативна політична риторика продовжилася. 20 лютого міністр закордонних справ Угорщини П. Сійярто знову звинуватив Україну у порушенні прав угорської меншини на Закарпатті, а також закликав ОБСЄ направити спеціальну місію у регіон для дослідження цього питання[32]. Будапешт піднімав цю проблему й на переговорах з угорським єврокомісаром Олівером Варгеєм наступного місяця – 13 березня[33].
Найбільш позитивним моментом у політичних відносинах стала заява П. Сійярто про збереження позиції Будапешта щодо підтримки територіальної цілісності та суверенітету України. Зі свого боку, Д. Кулеба також допоміг розрядити ситуацію та висловити солідарність з Угорщиною щодо деструктивних дій Росії[34].
Інформаційний фон після зустрічі також лишався незмінним для обох сторін. Угорські ЗМІ зосередились на питанні обговорення прав угорської меншини на Закарпатті, а також на переліку дій підтримки з боку Угорщини, намагаючись змалювати свою країну чесною, справедливою державою, яка турбується про своїх громадян за кордоном та, незважаючи на “недружелюбні заходи” з боку України по відношенню до них, все одно допомагає Україні[35]. Вони у позитивному світлі розповіли про ініціативи очільника МЗС Угорщини. Своєю чергою українські медіа зберегли негативну тональність щодо Угорщини та її позиції у питанні Закарпаття і висловлювали підтримку жорсткій позиції Києва щодо закону про мову, критикуючи заяви Будапешта.
Про погіршення політичних відносин між Україною та Угорщиною у перші місяці цього року, попри проведену зустріч у Києві, свідчать ще декілька доволі гучних подій на рівні міжнародних організацій та Євросоюзу. Наприклад, 3 лютого депутати правлячої угорської партії “Фідес” звернулись з листом до голови Європарламенту Давіда Сассолі, стверджуючи про “безперервне залякування угорців”, які проживають в Україні [36]. Того ж місяця на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС здійнявся скандал, коли угорський єврокомісар Олівер Варгеї вимагав припинити діяльність українського сайту “Миротворець”, який публікує персональні дані осіб, які загрожують національній безпеці України, і до якого сам єврочиновник був занесений як “ворог України”[37]. У березні євродепутатка від партії “Фідес” Андреа Бочкор заявила, що отримала лист підтримки від верховного представника ЄС із зовнішньої політики Жозепа Борреля у питанні порушення прав угорської меншини на Закарпатті[38]. А 24 березня у кулуарах зустрічі НАТО в Брюсселі, голова угорського МЗС П. Сійярто знову наголосив на напруженості та невирішеності суперечок з Україною[39].
Торгово-економічна співпраця Угорщини та України у 1 кварталі 2021 року розвивалася повільно і лишалася обмеженою. За підсумками 2020 року загальний обсяг торгівлі між двома країнами зменшися на 26%, склавши $ 2,7 млрд, а сам товарообіг скоротився на 11,6%[40].
А втім, під час зустрічі П. Сійярто та Д. Кулеби у Києві 27 січня обидві сторони домовилися про будівництво доріг на Закарпатті (за угорський кредит у 50 млн євро), завершення реконструкції мосту через річку Тиса і про відкриття нових пунктів пропуску на кордоні поблизу угорських Палада та Надьюдоса. П. Сійярто висловлював готовність його уряду вкладати більше у розвиток інфраструктури на території України, особливо дорожньої мережі — автомагістралі М3 та М34, що прямують до українсько-угорського кордону. Попри домовленості, варто зазначити, що вони переважно стосуються лише Закарпаття і не переходять на рівень повноцінної співпраці двох держав за межами проблемного регіону.
Треба відзначити, що на регіональному рівні відбулося кілька важливих подій, які мають значення і для Угорщини, і для України.
По-перше, почалося будівництво найбільшого у Європі інтермодального залізничного комбінованого терміналу East-West Gate поблизу українсько-угорського кордону у місті Фенешлітке[41]. Він має стати першим наземним інтермодальним комбінованим терміналом на європейському континенті, який буде побудований на «зелених» технологіях та матиме власну мережу 5G. У разі успішної реалізації та відповідних домовленостей, у майбутньому цей проєкт може збільшити прибутки для самої України[42].
По-друге, у результаті переговорів у Дунайській комісії 10 лютого Україна домовилася співпрацювати з Угорщиною для включення водних шляхів України до Трансєвропейської транспортної мережі TEN-T, яка відкриє можливості для залучення інвестицій і розвитку річкового транспорту[43].
По-третє, 11 березня в онлайн-форматі відбулася українсько-угорська робоча нарада за участю експертів з дорожньої галузі, у результаті якої сторони підтвердили актуальність проєктів, що стосуються вдосконалення автодорожньої прикордонної інфраструктури [44]. А 26 березня на сайті посольства Угорщини в Україні з’явився анонс майбутнього Українсько-угорського бізнес-форуму, який має пройти 16 квітня[45].
Усі ці проєкти та події безумовно виглядають позитивно, але вони поки що не про результат, а наміри та декларації, відтак не можна сказати, що у торгово-економічній та інвестиційній сферах між Угорщиною та Україною щось принципово змінилося за підсумками 1 кварталу 2021 року.
Певні зрушення відбулися у гуманітарній сфері. Угорська сторона передала Україні 50 апаратів штучної вентиляції легенів вартістю 3,5 млн євро, із яких 46 — для лікарень поза межами Закарпаття[46]. Крім того, П. Сійярто під час переговорів у Києві зазначив, що його країна продовжила програми прийняття у свої літні табори дітей з українських родин, постраждалих від війни на Донбасі. Усього, Угорщина прийняла 2300 дітей за останні роки. До того ж, Угорщина лікувала 42 українських військовослужбовців, які були поранені на сході України[47]. Пізніше, 2 березня, посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто так само піднімав гуманітарні питання у переговорах із головою Запорізької ОДА, передав пожертви родинам, які постраждали від конфлікту на Донбасі, а також 5 апаратів ШВЛ місцевим лікарням. Всього, Угорщина передала Україні 100 таких апаратів.
Культурне співробітництво також не було плідним: масштабних заходів у сфері культури, науки чи спорту не відбулося.
Загальний інформаційний фон в Угорщині та Україні не змінився за результатами 1 кварталу 2021 року. Україна в угорських медіа завжди згадується на одному рівні із питаннями захисту національної меншини на Закарпатті, причому часто в негативних тонах. В українських ЗМІ ставлення до Угорщини лишається скептичним, популярними є натяки на нібито тісні зв’язки угорського політичного керівництва з Росією. Воднчоас інформаційне висвітлення інших питань, не пов’язаних із Закарпаттям, практично відсутнє з обох боків.
Прогноз на наступні місяці. Виклики та можливості
Конфлікт України з Угорщиною триває не перший рік і його не вдається вирішити за лічені дні чи місяці. За останні 3 місяці, як і за попередні роки, ніяких суттєвих позитивних змін не відбулось. Незважаючи на зустріч глав МЗС обох країн, на якій сторони повинні були досягти певної згоди, Угорщина та Україна свої позиції суттєво не змінили.
Наступні місяці не будуть вирішальними, не варто очікувати значного покращення у міждержавних відносинах. Угорщина продовжуватиме маніпулювати питанням захисту національної угорської меншини на Закарпатті, звинувачувати Україну у порушенні її прав, а також за нагоди підніматиме це питання на міжнародній арені. Співпраця в економічній чи культурній сфері також залишається на досить низькому рівні, важливих заходів не відбувається. Навряд чи за умов пандемії варто очікувати масштабних проєктів й у сфері культури чи спорту. Зі свого боку, Україна також навряд чи змінить свою позицію у питанні мовного закону через внутрішньополітичні настрої суспільства.
Найближчими місяцями можна очікувати на економічну допомогу у боротьбі із пандемією або ж обіцяний Україні кредит 50 млн євро для будівництва доріг на Закарпатті (про що зазначав Петер Сійярто на зустрічі у Києві). Але й це залежатиме від розвитку відносин країн з урахуванням питання захисту національної угорської меншини на Закарпатті.
Січень | ||
Дата | Подія | Бал |
12 січня | Стаття в угорському виданні про те, що Україна склала список найбільш ворожих країн до неї, Угорщина – на 2 місці | -1 |
12 січня | Новина про будівництво найбільшого у Європі залізничного термінала East-West Gate, який значно збільшить доходи України | 1 |
14 січня | Дмитро Кулеба: “Угорщина для нас важливий партнер і близький сусід” | 1 |
26 січня | Петер Сійярто висловив сподівання, що після зустрічі відносини Угорщини та України нарешті покращаться (про це написали як угорські, так і українські ЗМ) | 1 |
26 січня | Угорщина подарувала Україні 50 апаратів для штучної вентиляції легень | 1 |
27 січня | Зустріч Міністрів закордонних справ Петера Сійярто і Дмитра Кулеби в Києві | 2 |
27 січня | 2 угорські видання після зустрічі Сійярто та Кулеби обрали заголовком фразу Петера Сіярто: “В угорсько-українських відносинах повинні бути усунені “крайні елементи та прояви” | -1 |
27 січня | Стаття в угорському виданні: «Угорська кров проллється» – дипломатичному представництву загрожують в Україні” | -1 |
31 січня | Стаття в угорському виданні про те, що Україна хоче заборонити угорський гімн | -1 |
Лютий | ||
1 лютого | Ласло Брензович, голова “Товариства угорської культури Закарпаття” заявив, що українсько-угорські відносини та ситуація угорської громади в регіоні набули тривожного повороту | -1 |
1 лютого | Інша стаття угорського ЗМІ із заголовком-словами Ласло Брензовича: “В Україні від 2014 року розгулюється націоналізм”. | -1 |
3 лютого | Депутати від партії “Фідес” звертаються до Сассолі щодо “безперервного залякування” угорців України | -1 |
12 лютого | Статті в угорському виданні”: “Україна заборонить угорський гімн та прапор?” | -1 |
20 лютого | Міністр закордонних справ Петер Сійярто закликав спеціальну місію Організації з питань безпеки та співробітництва в Європі в Україні створити постійну присутність на Закарпатті, де етнічні угорці часто перебувають під фізичною загрозою, а “підтримка корінних меншин не є пріоритетом для Єврокомісії” | -1 |
25 лютого | Дмитро Кулеба: “Я хотів би чітко зазначити, що ніщо не загрожує ідентичності угорської меншини та її правам на використання мови” | 1 |
28 лютого | Стаття в угорському ЗМІ про те, що уряд України хоче заборонити людям з подвійним громадянством займати державні посади. Це, на думку автора, порушить права угорської меншини: “Угорська громада в небезпеці? Україна хоче заборонити особам з подвійним громадянством бути державними службовцями, депутатами, міністрами” |
-1 |
Березень | ||
2 березня | Посол Угорщини Іштван Ійдярто обговорив гуманітарні та економічні питання в Запоріжжі з головою Запорізької ОДА, а також передав 5 апаратів штучної вентиляції легень, які надійшли від уряду Угорщини в якості гуманітарної допомоги | 1 |
4 березня | Допис на сторінці посольства Угорщини в Україні у Facebook: “Угорщина усвідомлює виклики та проблеми, які стоять перед Україною. Тому Угорська Держава надає допомогу Україні у різних формах”. | 1 |
7 березня | Стаття в угорському виданні: “Особи з подвійним громадянством не можуть займати посади в Україні – угорська меншина зазнає негативного впливу?” | -1 |
11 березня | Відбулась українсько-угорська робоча нарада у форматі онлайн за участю експертів-фахівців дорожньої галузі з метою обговорення та оцінки стану реалізації прикордонних інфраструктурних проєктів | 1 |
12 березня | Єврокомісар з питань розширення і сусідства ЄС Олівер Варгеї провів онлайн-зустріч з представниками угорців Закарпаття щодо необхідності України забезпечити права національних меншин | -1 |
17 березня | Євродепутатка від угорського партії “Фідес” Андреа Бочкор, яку сайт “Миротворець” вніс у свій список через те, що вона “порушує законодавство України шляхом отримання другого громадянства” заявила, що отримала лист від єврокомісара із питань політики сусідства Олівера Варгеї та верховного представника ЄС з питань безпекової політики Жозепа Борреля про свою підтримку | -1 |
17 березня | Міністерство освіти і науки України спростувало поширену в ЗМІ інформацію щодо можливого незабезпечення підручниками мовами нацменшин у закладах загальної середньої освіти на Закарпатті. Про це розмістило допис посольство України в Угорщині | -1 |
18 березня | З метою підтримки роботи Спеціальної моніторингової місії в Україні Угорщина передала ОБСЄ 2500 швидких тестів на антиген для виявлення COVID-19. Тести передав посол Іштван Ійдярто 18 березня керівнику місії СММ ОБСЄ, послу Яшару Халіту Чевіку | 1 |
24 березня | Стаття в угорському виданні про слова Петера Сійярто, що “Угорщина не може прийняти будь-яке посилання на присутність Росії в Україні як виправдання для порушення прав угорської меншини” | -1 |
24 березня | Інша статті в угорському виданні, де зазначається, що Україна “продовжує ухвалювати політичні та законодавчі рішення, які ускладнюють життя етнічних угорців на Закарпатті”, і незважаючи на попередні обіцянки України, “справи йдуть не в правильному напрямку”. Поки Україна “систематично порушує права етнічних меншин, Угорщина не надаватиме схвалення зустрічі НАТО-Україна на міністерському рівні”, сказав він | -1 |
Баланс балів
Позитивних: 11;
Негативних; 16
Баланс: – 5.
Україна та Польща
Рівень зовнішніх відносин Польщі та України на початку 2021 року відзначився значними позитивними показниками, і від початку січня до кінеця березня зріс на понад 60%. Однак тут варто відзначити декілька важливих тенденцій.
По-перше, зріст відбувся в основному шляхом збільшення кількості офіційних контактів середнього та нижчого рівнів. Тобто, протягом трьох місяців, що ми розглядаємо, подій, які свідчили б про поглиблення економічної чи політичної інтеграції не відбулось взагалі.
Щодо посилення співробітництва, то тут варто відзначити ратифікацію у лютому Верховною Радою Угоди між Кабінетом міністрів України та Урядом Республіки Польща про утримання прикордонних дорожніх мостових об’єктів на українсько-польському державному кордоні. Однак і цю угоду важко вважати фундаментальною для україно-польських відносин. Тому з цієї тенденції можна зробити висновок, що посилення глибини зовнішніх відносин між Польщею та Україною у січні-березні має здебільшого короткостроковий або середньостроковий характер і не зумовлене прийняттям стратегічних рішень чи документів з обидвох сторін.
По-друге, у виключно двосторонніх зовнішніх відносинах Польща та Україна найбільш системно розвивають культурний та правозахисний аспекти. Про це свідчать численні акції та заяви посольств з обидвох сторін: від покладання квітів перед пам’ятниками, організації культурних виставок до відповідних заяв та слів підтримки. Однак, попри символічну важливість, назвати таку поведінкою результативною важко, адже у більшості випадків вона є ретроспективною і відповідає на запитання минулого, а не майбутнього.
Іншим, уже більш прикладним, аспектом, на який варто звернути увагу, є відносини у рамках так званого Люблінського трикутника між Польщею, Литвою та Україною, а також співпраця в межах Консультаційного комітету президента України та президента Польщі. Саме за цими проєктами від січня по березень відбулось найбільше взаємодій.
Наприклад, у січні відбулося засідання міністрів закордонних справ країн Люблінського трикутника – України, Литви та Польщі. Польща та Литва приєднались до Кримської платформи[48]. А у березні відбулась зустріч секретаря Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України з головою Бюро національної безпеки Польщі, а також радником президента Литви з питань національної безпеки: започатковано діалог керівників безпекових відомств трьох країн у рамках Люблінського трикутника. Іншими словами, бачимо, що комунікація між сторонами активізувалася, хоча й більше у межах регіональних діалогів.
По-третє, варто відзначити порівняно малу кількість візитів високого рівня. У лютому відбувся дзвінок між президентом України В. Зеленським та президентом Польщі А. Дудою. Вони обговорили питання трубопроводу Північний потік-2, ситуацію на Донбасі, вакцинацію проти COVID-19 та економічні питання[49]. Інших контактів на найвищому рівні за ці 3 місяці не було.
Однак, найвагомішою подією у відносинах на вищому рівні за цей час став візит віце-прем’єр-міністра Олексія Резнікова — міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України — до Республіки Польщі на початку лютого [50]. Він провів перемовини з віце-прем’єр-міністром, головою Українсько-польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва, державним секретарем Канцелярії президента, міністром закордонних справ, керівником Бюро національної безпеки, міністром фінансів, головою Митної служби та віце-маршалком Сейму. За результатами низки зустрічей, український міністр заявив, що «загальна тональність й атмосфера перемовин була теплою, дружньою і солідарною щодо України»[51]. У лютому також, під головуванням спікерів національних парламентів, відбулось засідання Президії̈ міжпарламентської̈ асамблеї̈ Верховної Ради України, Сейму і Сенату Республіки Польща та Сеймасу Литовської Республіки[52].
По-четверте, у питанні зовнішніх загроз позиції України та Польщі виявились фактично однаковими. На усіх щаблях державних апаратів обох держав спостерігається категоричне несприйняття проєкту “Північний потік-2”. Про це свідчить позиція президентів, міністрів закордонних справ та інших міністрів, послів та консулів, як України так і Польщі.
Наприклад, у лютому канцелярія прем’єр-міністра Польщі розкритикувала заяву президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра про те, що “Nord Stream-2” — це борг Німеччини перед Росією за напад Гітлера на Радянський Союз [53]. Іншою точкою дотику традиційно залишається позиція щодо агресії Російської Федерації проти України та окупації її територій. На усіх рівнях тут спостерігається беззаперечна підтримка України з боку Польщі. Щодо спільних позицій обох держав на зовнішньополітичній арені, можна також відзначити позицію щодо Білорусі. Наприклад, у січні відбулась відеоконференція «Демократична та безпечна Білорусь. Бачення Польщі та України» між РНБО України та Офісом національної безпеки Польщі, де сторони спільно засудили порушення прав громадян Білорусі[54]. Тему Білорусі згадували і під час вищезгаданих контактів в межах Люблінського трикутника, а також президенти Зеленський і Дуда під час телефонної розмови. Спільну позицію щодо кризи в Білорусі можна знайти і в спільній березневій заяві Консультаційного комітету президентів Польщі та України[55].
Таким чином, політичні контакти Польщі та України у 1 кварталі 2021 року були динамічні, жваві та багатосторонні, а між двома країнами не було суттєвих протиріч у питаннях регіональної безпеки, економіки, торгівлі, зовнішніх відносин.
Утім, можна відзначити порівняно низьку ефективність сторін у питаннях розвитку економічного діалогу. Щоразу у спільних комюніке після переговорів можна знайти фрази на кшталт «сторони підтвердили важливість економічної співпраці» чи «сторони обговорили перспективи розвитку низки проєктів». Іншими словами, переговори як такі ведуться, але поки що жодних проривів у торгово-економічній сфері не відбулося.
Наприклад, у березні Україна та Польща погодили подальші кроки у реалізації спільних проєктів у космічному просторі [56]. У тому ж місяці відбулося засідання українсько-польської робочої групи з питань сільського господарства, а також аналогічна зустріч з питань енергетики, які, втім, до чогось конкретного не призвели [57] [58]. Дещо раніше, у січні, у межах Польської національної торгової палати українське посольство провело переговори з представниками польських компаній, зацікавлених у співпраці з Україною[59]. Водночас справді серйозних та значних контрактів досягти наразі не вдалось, а контакти двох сторін лишаються переважно на рівні переговорів, декларацій та політичних заяв.
Однак загальний інформаційний фон у польсько-українських стосунках лишається більше негативним. Умовно його можна розподілити на три теми, які складають основу інформаційно-медійного негативу — це корупція в Україні, прикордонна контрабанда та довідки щодо тестування на COVID-19. У зв’язку з епідемією, Польща посилила перевірку на кордонах і обмежила в’їзд усім, хто не має ПЦР-тестів на коронавірус. У польських ЗМІ часто публікували матеріали про те, що українські громадяни підроблюють документи про COVID-19[60]. Але і тут є позитивний момент — у березні стартувала інформаційна кампанія “Разом у мережі, разом у Польщі”, яка популяризує внесок української громади у польську економіку, культуру та суспільне життя[61].
Найбільший негатив поки що спостерігається у питаннях національної пам’яті та трактування історії. Загострення цієї полеміки відбувається здебільшого після певних внутрішніх українських подій, як то націоналістичних маршів чи політичних акцій патріотичних сил. У лютому, наприклад, історичних суперечок майже не було. Але у січні і березні вони були.
У січні посол Польщі у своєму Twitter назвав марші в честь дня народження Степана Бандери «ганебною демонстрацією», а самого лідера українських націоналістів «ідеологом злочинів i ненависті»[62]. Пізніше, між послами України та Польщі у Німеччині відбулася суперечка щодо того, хто більше постраждав у роки німецької окупації. Представник Польщі звинуватив Україну у небажанні визнавати факти колабораціонізму[63]. У березні ж приводом до чергової суперечки стало перейменування стадіону у Тернополі на честь Романа Шухевича. У відповідь на це, мер польського міста Замостя припинив співпрацю з Тернополем в одному з проєктів, який фінансувався Євросоюзом.
Якщо підсумовувати, то відносини Польщі та України у 1 кварталі 2021 року були доволі непоганими і розвивалися динамічно у політичній сфері, а також у питаннях безпеки. Утім, на інших напрямках спостерігалася стагнація або пасивність, зокрема на етапі практичної реалізації двосторонніх проєктів, хоча можна стверджувати, що для деяких із них потрібно більше часу. Історичний дискурс лишається епіцентром негативу в двосторонніх відносинах.
Крім того, впадає у вічі слабкість інституційно-стратегічного елементу в двосторонній комунікації. Адже якщо Україна і її ринки присутні у певних аспектах Національної стратегії Польщі, то ні Польщі немає у національній стратегії України, ні самої національної стратегії як документа в Україні просто не існує. Тому і робити прогнози розвитку відносин на найближчий час варто обережно. Адже, наприклад, тернопільські події показують, що навіть такі «чорні лебеді» можуть непередбачувано впливати на рівень відносин на всіх можливих щаблях.
З іншого боку, на українсько-польські відносини значно вливає поточна політика Росії. Якщо її тиск посилюватиметься, відносини України з Польщею посилюватимуться. І навпаки. Якщо ж оцінювати середній рівень, то порівняно, він знаходиться досить високо над вихідною точкою, і найближчому часі ніщо не спровокує його різке падіння.
Січень | ||
Дата | Подія | Бал |
02.01.2021 | Посольство Польщі оприлюднило заяву із засудженням вшанування діячів ОУН-УПА державними органами України, зокрема Львівською та Київською державними адміністраціями | -1 |
04.01.2021 | Генпрокуратура України надіслала в Польщу сповіщення про підозру минулому міністру транспорту Славоміру Новаку про навмисне невиконання рішень українських судів та відмивання коштів. Після цього, варшавська прокуратура розширила список обвинувачень Славоміру Новаку, а 7 січня було затримано три його поплічника | 1 |
05.01.2021 | Посол Польщі в інтерв’ю для ТСН: «Україна — дуже важливий партнер» | 1 |
06.01.2021 | Посол Польщі у своєму Twitter назвав марші в честь дня народження Степана Бандери «ганебною демонстрацiєю», а самого лідера українських націоналістів «iдеологом злочинiв i ненавистi» | -1 |
09.01.2021 | У Берліні відбулась суперечка між послом України та послом Польщі до Німеччини через питання, хто більше постраждав під час Другої Світової війни — українці чи поляки | -1 |
14.01.2021 | Відбулось інтерв’ю українського посла польському виданню, яке стосувалось «польсько-української міжсусідської дружби» | 1 |
20.01.2021 | Відбулась відеоконференція «Демократична та безпечна Білорусь. Бачення Польщі та України» між РНБО України та Офісом національної безпеки Польщі | 1 |
22.01.2021 | Посол Польщі в Україні прийняв делегацію Верховної Ради до Парламентській Асамблеї Ради Європи, а також послів Латвії, Естонії, Литви та повіреного у справах Грузії. Вони обговорили переслідування кримських татар, військові злочини на тимчасово окупованих територіях України, насильство проти мирних демонстрацій у Білорусі, будівництво Північного потоку-2 та арешт Олексія Навального | 1 |
22.01.2021
28.01.2021 |
Посол Польщі та Військовий аташе Польщі вшанували пам’ять Січневих Повстанців у Київській фортеці
Члени Української ради церков та релігійних організацій відвідали посольство Польщі у Києві |
1 |
27.01.2021 | 27 січня. Генеральний консул України у Кракові взяв участь у скорботній церемонії вшанування пам’яті жертв нацистського концтабору Аушвіц. | 1 |
28.01.2021 | Голова канцелярії прем’єр-міністра Польщі заявив, що українці, які перебувають в Польщі, матимуть змогу безкоштовно вакцинуватись проти Covid-19 | 1 |
28.01.2021 | У межах Польської національної торгової палати українське посольство провело переговори з польськими компаніями, зацікавленими розвитком співпраці з українськими партнерами. Представлено експортні та інвестиційні можливості України | 1 |
29.01.2021 | Засідання міністрів закордонних справ країн Люблінського трикутника – України, Литви та Польщі. Польща та Литва приєднались до Кримської платформи | 2 |
Лютий | ||
Дата | Подія | Бал |
02.02.2021 | Візит віце-прем’єр-міністра Олексія Резнікова — міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України — до Республіки Польщі на початку лютого. З польської сторони, він провів перемовини з віце-прем’єр-міністром, головою Українсько-польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва, державним секретарем Канцелярії президента, міністром закордонних справ, керівником Бюро національної безпеки, міністром фінансів, головою Митної служби та віце-маршалком Сейму | 2 |
03.02.2021 | У Перемишлі була зруйнована меморіальна дошка, на якій була зображена Олена Кульчицька. Українське посольство у Польщі висловило протест. | -1 |
05.02.2021 | Відкриття авіарейсів з Лодзя до України. Влада Лодзя дуже тепло відгукнулась про українців | 1 |
05.02.2021 | Віце-прем’єр-міністр України про результати робочого візиту до Республіки Польща: «Загальна тональність й атмосфера перемовин була теплою, дружньою і солідарною щодо України» | 1 |
06.02.2021
20.02.2021 24.02.2021 |
Посол Польщі в Україні та генеральний консул Польщі у Харкові взяли участь у церемонії відкриття пам’ятника та вулиці св. Яна Павла ІІ та погруддя Феліксу Молчановському у Запоріжжі.
У сьому річницю трагедії на Інститутській у Києві Посли Польщі, Латвії, Естонії та Молдови поклали вінки та квіти, віддавши шану пам’яті полеглим. Візит до Хмельницького Посла Польщі та Генерального консула у Вінниці. |
1 |
11.02.2021 | Голова Канцелярії прем’єр-міністра Польщі розкритикував заяву Штайнмайєра про те, що Північний потік-2 — це борг Німеччини перед Росією за напад Гітлера, апелюючи до кількості українських жертв. | 1 |
16.02.2021 | Верховна Рада ратифікувала Угоду між Кабінетом міністрів України та урядом Республіки Польща про утримання прикордонних дорожніх мостових об’єктів на українсько-польському державному кордоні | 2 |
23.02.2021 | “Український Майдан 2013-2014 Революція Гідності” — онлайн виставка фоторобіт Томаша Бєлецького, працівника посольства Республіки Польща в Україні та очевидця подій Революції Гідності. Онлайн-виставка відбувається під патронатом генерального консула України в Любліні Василя Павлюка |
1 |
23.02.2021 | Виступ міністра закордонних справ Польщі в рамках дискусійної панелі щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму, яка відбулася в кулуарах 46-ї сесії Ради з прав людини ООН | 1 |
23.02.2021 | Під головуванням спікерів національних парламентів розпочалося чергове засідання Президії міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму і Сенату Республіки Польща, Сеймасу Литовської Республіки | 1 |
24.02.2021 | Конференція “Творчість Лесі Українки: національно-культурні коди та європейська традиція” під патронатом посла України в Польщі | 1 |
24.02.2021 | Розмова президентів Зеленського і Дуди. Обговорили Північний потік-2, вакцинацію проти Covid-19, ситуацію на Донбасі, білоруське питання та економічне співробітництво | 1 |
Березень | ||
Дата | Подія | Бал |
01.03.2021 | Посол Польщі в Україні та генеральний консул в Луцьку розмовляли з луцьким мером про зміцнення культурного та економічного співробітництва | 1 |
02.03.2021 | Посол Польщі в Україні та секретар РНБО обговорили питання у галузі регіональної безпеки, євроатлантичної інтеграції | 1 |
03.03.2021 | Проблема на польсько-українському кордоні через значні черги і недотримання карантинних заходів українцями, які перетинають кордон. Польська сторона надіслала скаргу до українських прикордонників. Український консул в Любліні: «З цим потрібно щось робити» | -1 |
04.03.2021 | Зустріч секретаря Ради національної безпеки і оборони України з головою Бюро національної безпеки Польщі та радником Президента Литви з питань національної безпеки. Започатковано діалог керівників безпекових відомств трьох країн у рамках Люблінського трикутника | 1 |
05.03.2021 | Українське посольство висловило подяку почесному консулу України у Тарнові Бартоломею Бабушці та отцю Анджею Августинському за реабілітацію сімей українських військовослужбовців — учасників гуманітарного проєкту Збройних Сил України «Евакуація — 200» | 1 |
07.03.2021 | Варшавський адміністративний суд відмінив депортацію керівниці проукраїнського фонду «Відкритий Діалог» | 1 |
08.03.2021 | Посол Польщі в Україні висловив подяку начальнику Управління державної охорони України за відмінну співпрацю в організації державних візитів | 1 |
10.03.2021 | Посол Польщі звинуватив генконсула України у Любліні у розповсюдженні неправдивої інформації про буцімто відмову лікарні у Ярославі оперувати потерпілих внаслідок аварії автобуса з українськими громадянами | -1 |
10.03.2021 | У польських ЗМІ розповсюджена інформація просто ксенофобські вислови радника правлячої партії «Право і Справедливість» у бік українського школяра | -1 |
11.03.2021 | Інститут Національної пам’яті Польщі засудив рішення про перейменування стадіону на честь Шухевича у Тернополі | -1 |
11.03.2021 | Мер польського міста Замостя припинив співпрацю з Тернополем у одному з проєктів, що фінансувався Європейським Союзом, через перейменування стадіону | -1 |
16.03.2021 | Влада польського міста Ельбонг протестує проти перейменування стадіону у Тернополі | -1 |
16.03.2021 | Посольство Польщі в Україні засудило анексію Криму Російською Федерацією | 1 |
19.03.2021 | Муніципалітет Вроцлава висловив протест проти антиукраїнської пропаганди у польських ЗМІ | 1 |
19.03.2021 | Посол Польщі та голова комітету Верховної Ради з питань національних меншин підтвердили ключове значення дотримання права на освіту рідною мовою з точки зору європейської інтеграції України | 1 |
20.03.2021 | У Вроцлаві розпочалась реалізація проєкту «Коаліція організацій меншин та мігрантів» з фокусом на українців. | 1 |
23.03.2021 | Україна і Польща погодили подальші кроки з реалізації спільних проєктів у космічному просторі. Взаємодія у сфері дистанційного зондування Землі, виведення на орбіту сателітів, можливості створення спільного ракетоносія — ключові питання засідання українсько-польської Робочої групи з питань використання космічного простору | 1 |
23.03.2021 | «Виконання Москвою Мінських домовленостей про припинення вогню на сході України має вирішальне значення для покращення відносин між Європейським Союзом та Росією» — заявив міністр МЗС Польщі | 1 |
23.03.2021 | «Разом у мережі, разом у Польщі» — стартувала інформаційна кампанія з популяризації у Польщі внеску української громади у місцеву економіку, культуру і громадське життя | 1 |
24.03.2021 | Відбулось засідання українсько-польської робочої групи з питань сільського господарства | 1 |
24.03.2021 | У Любліні було встановлено пам’ятник греко-католицькому священнику, який виготовили в Україні | 1 |
26.03.2021 | Відбулось засідання Українсько-польської робочої групи з питань енергетики, яка входить до Українсько-польської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Взяло участь посольство України | 1 |
26.03.2021 | Мер Варшави висловив вдячність медикам з України і Білорусі за допомогу у боротьбі з Covid-19. Він сказав, що без них «усе би пропало» | 1 |
29.03.2021 | Спільна заява Консультаційного комітету президентів Польщі та України. Теми — пандемія, безпека в регіоні, діяльність в рамках Люблінського трикутника та енергетичні питання | 1 |
Інформаційний фон був негативним з польської сторони та нейтральним — з української | -1 |
Баланс балів
Позитивні: – 42;
Негативні: – 11;
Баланс: 29.
Україна та Білорусь
Білорусько-українські відносини в першому кварталі 2021 року мали двоїстий і суперечливий характер. У політичній сфері триває режим заморозки з ознаками відкритого конфлікту. Де будь-який коментар офіційного Києва – як в сторону влади, так і її опонентів – містить потенційні загрози. Це ж справедливо і щодо білоруської влади і опозиції – будь-яка спроба вийти на одну з груп українських еліт загрожує стати об’єктом жорсткої критики з боку інших груп.
Економічні контакти, навпаки, перебувають, радше, в позитивному полі. Як в Мінську, так і в Києві є розуміння важливості співпраці хоча б з метою забезпечити стійкість держави. Водночас нові масштабні проєкти або не починаються, або реалізуються досить обережно.
Утім, політичне протистояння, яке затягується, з кожним тижнем збільшує ймовірність негативного впливу політичних процесів на економічну співпрацю.
Ключовими економічними темами першого кварталу в економіці стали відновлення імпорту білоруської електроенергії українськими споживачами і завершення дії антидемпінгових мит ЄЕС щодо колісних пар українського виробництва.
В обох випадках процеси отримали розвиток завдяки адміністративним рішенням і змінам законодавства. В Україні закінчився перехідний період дії закону про ринок електроенергії (нагадаю, йдеться про перший квартал 2021 року). Завдяки цьому вже від 3 січня почалися перетоки[64]. А за погіршення погодних умов українська сторона двічі, 12.01[65] і 2.02[66], зверталася до Білорусі щодо аварійної допомоги у зв’язку із зупинками блоків частини ТЕС України. Водночас питання імпорту електрики обговорювалося на політичному рівні та часто пов’язувалося з дипломатичним конфліктом між Мінськом і Києвом. Так, 17.02 компанії, пов’язані з Р. Ахметовим і І. Коломойським, закликали українську владу обмежити імпорт електроенергії з Білорусі та Росії[67]. У березні Юрій Вітренко заявив, що вже у 2022 році відбудеться від’єднання України від енергосистем колишнього СРСР[68]. І, нарешті, 16.03 президент Зеленський звернувся до прем’єр-міністра з проханням оцінити доцільність і технічні можливості імпорту електроенергії з Білорусі та Росії[69].
Друга ключова тема, пов’язана з можливістю українським виробникам поставляти колісні пари на ринки Білорусі і РФ, пройшла непоміченою пресою. 21.01 на території ЄАЕС завершилася дія антидемпінгових мит[70] щодо українських виробників. Причина – відсутність нового рішення про продовження, що стало можливим завдяки протидії білоруської сторони (що визнав в інтерв’ю посол України в Білорусі Ігор Кизим)[71].
Незважаючи на загальне похолодання політичних відносин, сторони намагалися знайти точки дотику на низовому рівні. Так, посол Білорусі І. Сокол в січні зустрічався з керівництвом української ТПП, де обговорювався розвиток торгового співробітництва. А 15.01 відбулися онлайн-консультації Мінекономіки Білорусі та Мін’юсту України[72].
З позитивних новин економічного блоку за перший квартал 2021 року можна так само відзначити:
- статистику збільшення поставок білоруського бензину на український ринок (зростання 25%);
- статистику продажів нових тролейбусів в Україні у 2020 році – понад 70% парку – тролейбуси білоруської збірки або з використанням білоруських машинокомплектів;
- Білорусь стала лідером за обсягами поставок бітуму на український ринок і забезпечує понад 55% всіх обсягів, що йдуть з-за кордону[73], на фоні загального дворазового зростання імпорту;
- за результатами 2020 року МАЗ став лідером з продажу вантажної автомобільної техніки в Україні, а український ринок[74] – ринком №3 за обсягами реалізації білоруського автовиробника[75];
- 22.02 МАЗ завершив контракт на поставку 200 автобусів для потреб міста Києва[76];
- 03.03 українська компанія завершила роботи зі створення інженерних систем на Петриківському родовищі калійних солей[77];
- 17.03 в Україні почала працювати білоруська цементна компанія (українське представництво)[78].
Перший квартал 2021 року став періодом демонстрації впливу на економічне співробітництво держав як політичної напруженості в двосторонніх відносинах, всередині Білорусі і України, так і зовнішніх чинників.
Зокрема:
- 08.02 Євразійська економічна рада (орган ЄАЕС) почала антидемпіногове розслідування щодо труб, які поставляються з України на ринки ЄАЕС[79];
- 19.02 РНБО України ввела санкції проти компаній з орбіти Віктора Медведчука. До списку санкцій потрапив трубопровід «Прикарпатзахідтранс»[80], який належить білоруському бізнесменові М. Вороблю та на якому введено зовнішнє управління. 19.03 ВАКС відхилив апеляційну скаргу на дії української влади[81].
- 20.02 розпочато антидемпінгове розслідування щодо імпорту ДВП з Білорусі[82];
- 24.03 дві білоруські компанії потрапили до оновлених «кримських» санкційних списків РНБО[83].
Якщо новини про економічні двосторонні відносин мають переважно позитивний характер, то політичну складову можна охарактеризувати одним словом – «криза».
Починаючи від жовтня 2020 року офіційний Київ і Мінськ перебували у стані дипломатичного конфлікту. До розриву відносин, висилки дипломатів справа поки не дійшла, але риторика сторін має відкрито не дружній характер.
Події першого кварталу 2021 року продемонстрували, що через затягування конфлікту, варіантів безболісного виходу з нього стає все менше. Зате подій, які часто не залежать від урядів обох держав, але підсилюють процес охолодження відносин, стає дедалі більше.
Так, приміром:
- 2021 рік почався з касетного скандалу. Опубліковані «записи» керівництва білоруського КДБ від 2012 року стали предметом обговорення в Україні у зв’язку зі «справою Шеремета» [84]. Українська поліція допитала Ігоря Макара, який опублікував запис, але в цьому випадку ключовим в інформаційному полі стала теза про «білоруський слід у справі Шеремета»;
- 12.01 міністр закордонних справ України І. Кулеба в ефірі 1 + 1 попросив Лукашенка «не повчати Зеленського» [85];
- 20.01 відбулася відеоконференція РНБО України та Офісу національної безпеки Польщі на тему «Демократична та безпечна Білорусь. Бачення Польщі та України»;
- 23.01 у Мінську організовується «провладне» пікетування українського посольства – своєрідна відповідь на регулярні акції протесту біля посольства Білорусі в Києві[86];
- 03.02 Союз журналістів Білорусі виступив з протестом проти «наступу на свободу слова в Україні» – заборони каналів В. Медведчука;
- 21.02 міністр закордонних справ і міністр інформаційної політики України виступили зі спільною заявою на підтримку свободи слова в Білорусі[87];
- 10.03 керівник білоруського КДБ І. Теретель заявив про постачання зброї з України для противників білоруської влади[88]. Міністерство закордонних справ України охарактеризувало таку заяву словом «ахінея»[89] (нісенітніця);
- 15.03 після затримання в Білорусі журналіста Дениса Івашина, який співпрацював з українським ресурсом «ІнформНапалм», була нова, досить різка заява МЗС України[90];
- 23.03 посол України в Білорусі І. Кизим визнав, що відносини країн «йдуть на спад» [91];
- і, нарешті, 24.03 вибухнув шпигунський скандал – у Волинській області затримали чоловіка, якого звинуватили в розвідувальній діяльності на користь Білорусі[92].
В інформаційній сфері в українських медіа переважали негативні оцінки на адресу білоруської влади. Водночас був позитив щодо «народу, який прагне свободи». У білоруських державних ЗМІ ситуація була абсолютно дзеркальною – негатив на адресу «несамостійної і непослідовної» української влади і позитив щодо «близького білорусам народу».
Додатковими тезами йшли:
- з української сторони розмови про військову загрозу з боку Білорусі;
- з білоруської сторони – міркування про деструктивну роль України, яка намагається оживити активну фазу політичної кризи.
У січні-березні було вкрай мало подій, яким можна було б поставити оцінку зі знаком «+». Серед таких варто згадати активізацію посольства України в Мінську у сфері «культурної дипломатії». Було проведено серію заходів, присвячених Лесі Українці, Т. Шевченко (зокрема на базі Національної бібліотеки Білорусі, ВНЗ), Україна взяла участь у щорічному «Мінському книжковому ярмарку» з окремим павільйоном для країни[93]. 8.02 посол Білорусі в Україні І. Сокіл дав стримано-позитивне інтерв’ю телеканалу «Наш»[94].
Серед неоднозначних інформаційних приводів можна вказати опубліковані дані соціології, згідно з якими Лукашенко користується довірою у значної частини українців. Новина може бути по-різному трактована як громадянами, так і політиками, залежно від своїх уподобань. Ще однією неоднозначною новиною стала онлайн-зустріч С. Тихановської з депутатами Верховної Ради України, яка відбулася 12 лютого.
Баланс балів
Дата | Подія | Бали |
03.01 | Початок імпорту електроенергії з Білорусі | 1 |
04.01 | Касетний скандал з «плівками Макара» | -1 |
08.01 | Зростання поставок білоруського бензину | 1 |
Статистика продажів тролейбусів в Україні – лідерами ринку є СП з Білоруссю | 1 | |
10.01 | Білорусь в лідерах за поставками бітуму | 1 |
12.01 | Кулеба просить «не повчати Зеленського» | -1 |
12.01, 02.02 | Аварійна допомога з боку Білорусі енергосистемі України | 1 |
15.01 | Онлайн-консультації Мінекономіки Білорусі та Мінюсту України | 1 |
20.01 | Конференція РНБОУ і ОНБП щодо білоруського питання | -1 |
21.01 | Припинили діяти мита щодо колісних пар українського виробництва | 1 |
03.02 | Пікети біля українського посольства, заява Спілки журналістів Білорусі | -1 |
08.02 | Антидемпінгові розслідування ЄЕС щодо українських труб | -1 |
03.02 | Соціологія: Лукашенко користується довірою, Білорусь сприймається українцями як дружня країна | 1 |
09.02 | Інтерв’ю посла Білорусі телеканалу «Наш» | 1 |
09.02 | МАЗ – лідер українського рику вантажівок з продажу | 1 |
17.02 | Вимога припинити імпорт електрики | -1 |
18.02 | Україна – учасниця «Мінського книжкового ярмарку» | 1 |
19.02 | Зовнішнє управління на «Прикарпатзахідтранс» | -2 |
21.02 | Кулеба і Ткаченко виступили зі спільною заявою на підтримку свободи слова в Білорусі | -1 |
22.02 | МАЗ завершує контракт щодо автобусів для Києва | 1 |
03.03 | Українська компанія здійснила роботи з проєктування монтажу інженерного обладнання на Петриківському руднику | 1 |
5.03 | Заява Вітренка про плановане відключення України від енергосистем Білорусі і РФ у 2022 році | -1 |
10.03 | Білоруський КДБ звинувачує Україну в поставках зброї опонентам режиму | -1 |
15.03 | Заява МЗС України щодо затримання Д. Івашина | -1 |
16.03 | Зеленський звернувся до Шмигаля щодо питань імпорту електроенергії з Білорусі та Росії | -1 |
17.03 | Білоруська цементна компанія почала роботу в Україні | 1 |
23.03 | Посол України в Білорусі визнає погіршення відносин | -1 |
24.03 | Дві білоруські компанії потрапили в оновлені «кримські» санкційні списки РНБО | -1 |
24.03 | Затримання «білоруського шпигуна» | -1 |
Загальний негативний фон білоруської та української преси | -1 |
Всього балів
Позивтивних:14;
Негативних: 18;
Баланс: – 4.
Прогноз на найближчі місяці
Розвиток відносин між Білоруссю і Україною має негативну динаміку. Політичне протистояння керівництва двох країн вийшло за рівень обмежень, які накладаються дипломатичною етикою, і перетворилося на обмін образливими словами і звинуваченнями. Інформаційний фон, природно, негативний з обох сторін.
Утім, наразі ні в Києві, ні в Мінську не переводять політичний конфлікт на рівень конфлікту між націями – відносини білорусів до українців і українців до білорусів позитивні, оцінки ЗМІ так само позитивні. Водночас посольства обох країн намагаються активізувати роботу у сфері «культурної» або «народної» дипломатії. Українська сторона робить акцент на історії, літературі. Білоруська – на економічних резонах зміцнення співпраці.
Економічне співробітництво поки що демонструє тенденцію принаймні до збереження існуючих програм. Поки що обидві сторони розуміють важливість торгових відносин, промислової і культурної кооперації. Це слугує запобіжником від початку повномасштабних торговельних воєн. Утім, розвиток політичного протистояння створює передумови для посилення конкурентної «не ринкової» боротьби за ринки. Політизація економічної співпраці може запустити спіраль взаємних обмежень в економічній сфері.
Українська влада щодо білоруського питання перебуває на розтяжці між раціональними аргументами розвитку власної економіки і політичним тиском партнерів з ЄС, передовсім Польщі і Литви, які займають найбільш різку, непримиренну позицію. На цьому тлі Київ поки не виробив власної стратегії поведінки, і будь-яке політичне рішення, висловлювання на підтримку однієї зі сторін білоруської кризи стане предметом критики всередині України і з боку європейських країн. Відсутність власного бачення, чіткої політики в цьому напрямку стає небезпечною: результатом непослідовних дій можуть стати економічні, внутрішньополітичні і зовнішньополітичні проблеми.
[1] [1] https://tk.media/news/pohvastatsya-nechem-v-rossii-rasskazali-o-rezultatah-normandskogo-sammita-2021-01-12
[2] https://www.dsnews.ua/politics/kuleba-nastaivaet-na-provedenii-normandskoy-vstrechi-bez-etogo-progress-po-donbassu-nevozmozhen-26022021-417097
[3] https://drive.google.com/file/d/1irzGLXo8W7KoDXNZKGr1irXNgDpvx1pD/view
[4] https://www.unn.com.ua/ru/news/1913060-obsye-dopustila-na-zasidannya-tkg-gromadskikh-radnikiv-boyovikiv-garmash
[5] https://www.rbc.ru/politics/20/03/2021/6055d1199a794747ca40abe5
[6] https://www.interfax.ru/russia/756978
[7] https://zn.ua/WORLD/v-kremle-nazvali-mifom-zajavlenija-kieva-o-novom-mirnom-plane-po-urehulirovaniju-v-donbasse.html
[8] https://www.kommersant.ru/doc/4741769
[9] https://lb.ua/news/2021/03/26/480792_shcho_vidbuvaietsya_mirnomu_protsesi.html
[10] https://lb.ua/news/2021/03/26/480792_shcho_vidbuvaietsya_mirnomu_protsesi.html
[11] https://www.mil.gov.ua/news/2021/03/27/povidomlennya-ministerstva-oboroni-ukraini/
[12] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71389
[13] https://www.rbc.ru/politics/05/04/2021/606ae1289a794753793d9af6
[14] https://ru.krymr.com/a/news-ukraina-denonsirovalo-tursotrudnichestvo-s-rossiya/31180042.html
[15] https://www.mid.ru/web/guest/maps/ua/-/asset_publisher/ktn0ZLTvbbS3/content/id/4640395?fbclid=IwAR2sm6iiMykPhF6qZEzy9xGPFRLho_IeJLEo1Y1EPJLIpTe0izQglZisyPw
[16] https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3209932-akcia-z-portretami-rosijskih-diplomativ-u-mzs-vidreaguvali-na-notu-moskvi.html
[17] https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3209932-akcia-z-portretami-rosijskih-diplomativ-u-mzs-vidreaguvali-na-notu-moskvi.html
[18] https://lenta.ru/news/2021/03/31/ukr/
[19] https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zakinchennya-stroku-zastosuvannya-ostatochnih-komp/?fbclid=IwAR2nxt1tfB9yaUfcm1V44RCI0xb5u8a-m_G2GTW_uWrLBQR5MSMsjdT93zA
[20] https://www.kommersant.ru/doc/4752975
[21] https://function.mil.ru/news_page/country/more.htm?id=12345413@egNews
[22] https://regnum.ru/news/society/3224724.html
[23] https://russian-center.ru/8315-2/
[24] https://dan-news.info/politics/cik-rf-razjasnil-porjadok-golosovanija-na-vyborah-v-gosdumu-dlja-zhitelej-dnr-s-rossijskim-pasportom.html
[25] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68960
[26] https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/01/14/7118507/
[27] https://www.pravda.com.ua/news/2020/12/30/7278580/
[28] https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/01/14/7118507/
[29] https://abouthungary.hu/news-in-brief/hungarys-hope-for-improved-ties-with-ukraine/
[30] https://www.pravda.com.ua/news/2021/01/27/7281378/
[31] https://mfa.gov.ua/news/dmitro-kuleba-do-ukrayinsko-ugorskih-vidnosin-potribno-pidhoditi-z-garyachim-sercem-ale-holodnim-rozumom
[32] https://hungarytoday.hu/szijjarto-urges-osce-presence-transcarpathia-ukraine-ethnic-hungarians/
[33] https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/03/12/7120845/
[34] https://www.pravda.com.ua/news/2021/02/25/7284727/
[35] https://hungarytoday.hu/szijjarto-kuleba-ukraine-hungary-relations-kiev-kyiv/
[36] https://dailynewshungary.com/fidesz-meps-turn-to-sassoli-on-continuous-intimidation-of-ukraine-hungarians/
[37] https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/02/15/7119823/
[38] https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/03/12/7120845/
[39] https://hungarytoday.hu/foreign-minister-hungary-cold-war-nato-cooperation/
[40] https://hungary.mfa.gov.ua/spivrobitnictvo/271-torgovelyno-jekonomichne-spivrobitnictvo-mizh-ukrajinoju-ta-ugorshhinoju
[41] https://www.ukrinform.ru/rubric-economy/3169077-na-granice-vengrii-i-ukrainy-budut-krupnejsij-v-evrope-zeleznodoroznyj-terminal.html
[42] https://cfts.org.ua/articles/bolshaya_chast_trafika_poydet_cherez_ukrainu_intervyu_s_gendirektorom_stroyaschegosya_v_vengrii_terminala_ewg_1769
[43] https://hungary.mfa.gov.ua/news/predstavnik-ukrayini-v-dunajskij-komisiyi-provela-robochu-zustrich-iz-zastupnikom-golovi-dp-administraciya-morskih-portiv-ukrayini
[44] https://hungary.mfa.gov.ua/news/vidbulasya-ukrayinsko-ugorska-robocha-narada-u-formati-onlajn-za-uchastyu-e
[45] https://hungary.mfa.gov.ua/news/ukrayinsko-ugorskij-biznesforum-ta-biznes-zustrichi-v-ramkah-hungarian-ukrainian-online-business-day-2021
[46] https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3178313-ugorsina-peredala-ukraini-se-50-aparativ-svl.html
[47] https://www.bbc.com/ukrainian/news-55825509
[48] https://www.facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce/posts/3738477189606613
[49] https://www.president.gov.ua/ru/news/volodimir-zelenskij-u-rozmovi-z-andzheyem-dudoyu-pivnichnij-66761
[50] https://www.facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce/posts/3749648605156138
[51] https://www.facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce/posts/3756957004425298
[52] https://www.facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce/posts/3801800189940979
[53] https://wyborcza.pl/7,155287,26778433,nord-stream-2-rekompensata-dla-rosji-za-najazd-hitlera-oburzenie.html
[54] https://www.facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce/posts/3714320055355660
[55] https://www.prezydent.pl/aktualnosci/wydarzenia/art,2145,komunikat-po-zakonczeniu-xxix-posiedzenia-komitetu-konsultacyjnego-prezydentow-rp-i-ukrainy.html?fbclid=IwAR1GoW1cRsflnANNuzQodWFmk8QqQpGwwyLUyAxHv7-NBXiJw5-rMYJi7NU
[56] https://www.facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce/posts/3885281974926133
[57] https://www.facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce/posts/3887831158004548
[58] https://www.facebook.com/PolishEmbassyKyiv/posts/4243395765695055
[59] https://www.facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce/posts/3736456743141991
[60] https://tvp.info/49301476/podkarpacie-granice-falszywe-dokumenty-ukraincy-wieszwiecej
[61] https://www.facebook.com/AmbasadaUkrainywPolsce/posts/3885009768286687
[62] https://twitter.com/B_Cichocki?ref_src=twsrc%5Etfw%7Ctwcamp%5Etweetembed%7Ctwterm%5E1346911429731840002%7Ctwgr%5E%7Ctwcon%5Es1_&ref_url=https://gordonua.com/ukr/news/politics/posol-polshchi-v-ukrajini-nazvav-banderu-ideologom-zlochiniv-i-nenavisti-u-twitter-jomu-napisali-posol-eb-tij-na-vsju-golovu-1534859.html
[63] https://wyborcza.pl/7,75399,26671487,der-spiegel-ukraina-krytykuje-bundestag-za-pomnik-polakow.html
[64] https://ua.energy/zagalni-novyny/robota-energosystemy-protyagom-28-grudnya-2020-03-sichnya-2021-roku/
[65] https://ua.energy/zagalni-novyny/robota-energosystemy-protyagom-11-17-sichnya-2020-roku/
[66] https://ua.energy/zagalni-novyny/robota-energosystemy-protyagom-1-7-lyutogo-2021-roku/
[67] https://delo.ua/business/kompanii-ahmetova-i-kolomojskogo-trebujut-zapret-378580/
[68] http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=FD78C13D5A10D1B1E26D2E43E91A2FF7.app1?art_id=245517881&cat_id=35109
[69] https://mind.ua/news/20223535-zelenskij-zvernuvsya-do-shmigalya-z-prohannyam-rozglyanuti-obmezhennya-importu-elektroenergiyi-z-rosiyi-ta-b
[70] https://cfts.org.ua/news/2021/01/22/eek_prekratila_deystvie_antidempingovoy_poshliny_na_ukrainskie_zh_d_kolesa_62918
[71] https://neg.by/novosti/otkrytj/pauza-v-otnosheniyah-posol-ukrainy-v-belarusi-o-bolevyh-tochkah
[72] https://ukraine.mfa.gov.by/ru/embassy/news/b695d05e26b257d3.html
[73] https://enkorr.ua/ru/news/itogi_goda_import_bituma_vyros_v_dva_raza/244553
[74] http://autoconsulting.ua/article.php?sid=48277
[75] https://ukraine.mfa.gov.by/ru/embassy/news/c53073b59ed4ec8b.html
[76] https://ukraine.mfa.gov.by/ru/embassy/news/c53073b59ed4ec8b.html
[77] https://www.facebook.com/UkrEmbMinsk
[78] https://belck.com.ua/holdyng-biloruska-czementna-kompaniya-vidkryv-svoye-predstavnycztvo-v-ukrayini/?lang=uk
[79] https://www.belta.by/economics/view/eek-nachala-povtornoe-antidempingovoe-rassledovanie-v-otnoshenii-stalnyh-trub-iz-ukrainy-427696-2021/
[80] https://www.belta.by/economics/view/eek-nachala-povtornoe-antidempingovoe-rassledovanie-v-otnoshenii-stalnyh-trub-iz-ukrainy-427696-2021/
[81] https://www.radiosvoboda.org/a/news-vaks-truboprovid-samara-zahidnyi-napryam/31156141.html
[82] https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0005324-21#Text
[83] https://www.radiosvoboda.org/a/news-vaks-truboprovid-samara-zahidnyi-napryam/31156141.html
[84] https://www.unian.ua/society/vbivstvo-sheremeta-rozmova-biloruskih-silovikiv-pro-zhurnalista-zapis-novini-ukrajini-11275643.html
[85] https://www.youtube.com/watch?v=a2U_EtmDJDc
[86] https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3213871-splanovana-akcia-posol-kizim-prokomentuvav-antiukrainskij-miting-u-minsku.html
[87] https://belarus.mfa.gov.ua/news/spilna-zayava-ministra-zakordonnih-sprav-dmitra-kulebi-i-ministra-kulturi-ta-informacijnoyi-politiki-oleksandra-tkachenka-shchodo-represij-proti-zhurnalistiv-u-bilorusi
[88] https://belarus.mfa.gov.ua/news/spilna-zayava-ministra-zakordonnih-sprav-dmitra-kulebi-i-ministra-kulturi-ta-informacijnoyi-politiki-oleksandra-tkachenka-shchodo-represij-proti-zhurnalistiv-u-bilorusi
[89] https://lb.ua/world/2021/03/10/479517_povna_nisenitnitsya_mzs.html
[90] https://lb.ua/world/2021/03/10/479517_povna_nisenitnitsya_mzs.html
[91] https://neg.by/novosti/otkrytj/pauza-v-otnosheniyah-posol-ukrainy-v-belarusi-o-bolevyh-tochkah
[92] https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/sbu-pojmala-belorusa-shpionivshego-za-pogranichn-379886/
[93] https://belarus.mfa.gov.ua/news/ukrayina-predstavlena-na-xxviii-minskomu-mizhnarodnomu-knizhkovomu-vistavku-yarmarku
[94] https://www.youtube.com/watch?v=VTb2DfmD0S0&feature=emb_title
Автори:
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики UIF
Ігор Тишкевич, експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” UIF
Юлія Темник, молодший аналітик UIF
Тетяна Дуднік, молодший аналітик UIF
Іван Дуднік, молодший аналітик UIF
Марія Кучеренко, експерт з питань ОРДЛО та РФ
Вам також буде цікаво:
Анатолій Амелін: Законопроєкт № 1210 знищить українську економіку
Український інститут майбутнього відкриває вакансію експерта з аграрної політики
Російські школи як можливі ланки ВПК
Презентація доповіді “Міста 2030: модернізуйся або вимирай” на Міжнародному саміті мерів
Олексій Гончарук – прем’єр-ліквідатор
Олександр Торгун: В Україні повинна працювати Держсанепідемслужба