Коротко про “Троянських коней Кремля”

Автор: Надія Коваль

Нове дослідження Атлантичної Ради «Троянські коні Кремля» досліджує механізми формування проросійських мереж та сфер впливу в трьох ключових державах ЄС – Франції, Німеччині та Великобританії. Привертає увагу індивідуалізований підхід, який експлуатує слабкі місця кожної з вказаних країн, вибудовує стратегію з врахуванням історичного та соціального контексту.

У Франції основними каналами впливу є підтримка ідеологічних радикальних політиків, «незалежні» неурядові організації та напрацьовані за останнє десятиріччя бізнес-зв’язки. Так, у політичному розрізі існують три проросійські групи – радикальні праві (Національний фронт), радикальні ліві (Комуністична та Ліва партії) та одна з груп у правоцентристській партії Республіканці. Праворадикальний Національний фронт підтримує основні положення російської політики та користується прямою фінансовою підтримкою. Підтримка лівих радикалів зумовлена інерцією з часів Радянського союзу. Проросійські групи Республіканців (Саркозі, Фійон, Мітрофанофф, де Вільпен) надихаються голллістськими ідеалами балансу між США та СРСР/Росією для найкращого забезпечення зовнішньополітичних цілей Франції та зв’язками партії з великим французьким бізнесом, що має значні інтереси в Росії (оборона, енергетика, банківський сектор, космічний сектор). Додатковими сприятливими факторами впливу для розвитку проросійських мереж у Франції є наявність російської діаспори та сподівання на співпрацю з Росією у пріоритетному регіоні Близького Сходу.

У Німеччині культурно-історичний контекст визначається почуттям провини за Другу світову війну та почуттям вдячності за об’єднання Німеччини, а також традиційними налаштуваннями східної політики на «діалог через залучення» (70-ті роки), у більш свіжій версії «партнерство заради модернізації» (2000 роки). Налаштування на діалог мало своїм результатом створення численних платформ цього діалогу, як політичних, так і економічних, які наразі діють як вузли проросійської мережі (Російсько-німецький форум, Петерсберзький діалог, дослідницький інститут «Діалог цивілізацій», Східний комітет Німецької економіки та ін.) Серед політичних партій сильними проросійськими сантиментами виділяються Соціал-демократична партія (культура діалогу та залученість в енергетичні проекти, перш за все «Північний потік»), Альтернатива для Німеччини (радикально права проросійська риторика) та Ліві. Картину доповнюють активні в Німеччині російські медіа Sputnik та Russia Today (RTdeutsch), які висвітлюють та популяризують проросійські ідеї та діячів.

Щодо Великобританії, то вона менш вразлива в історично-культурному плані до російських впливів. Тут вони в першу чергу пов’язані з наростанням лівих та правих популістських рухів, особливо в контексті дискусій щодо Брекзіту. Також проросійські сантименти має керівництво Лейбористів (Джеремі Корбін), більшість партії його втім не підтримує. Деякі проросійські зв’язки окремих консерваторів пов’язані з непрозорим партійним фінансуванням, однак про серйозну мережу впливу Росії в Консервативній партії говорити не доводиться. Найбільшою проросійською силою є праворадикальна Партія Незалежності (UKIP), яка останнім часом суттєво набрала популярності.

Рекомендації, які дають автори доповіді, зводяться до необхідності примусу європейських політичних та громадських акторів до більшої прозорості та публічності. Левова частка проросійського впливу здійснюється через непрозорі механізми – чи то партійного фінансування (Великобританія), чи то непрозорих бізнесових та політичних зв’язків (Франція). Тому пропонується розслідуваня механізмів фінансування політичних партій та рухів, підтримка журналістських та громадянських розслідувань, заснування спеціальних розслідувальних груп, створення спеціального Фонду на рівні ЄС для фінансування таких розслідувань. Другим кроком має стати більша прозорість фінансових систем (штрафи для банків, які займаються відмиванням грошей, посилення міжнародної співпраці фінансових розвідок, впровадження вимог фінансової прозорості для НУО та політичних партій та рухів)

Однак чи достатньо буде посилення прозорості та доступу до правди у епоху, одним з основних понять якої стала «пост-правда», доповідь, на жаль, відповіді не дає.

З повним текстом звіту можна ознайомитися на сайті Атлантичної ради за лінком: http://www.atlanticcouncil.org/images/publications…

Фотографія взята з доповіді “Троянські коні Кремля”