5 лютого відбулася чергова експертна дискусія циклу досліджень на тему “Інакша освіта: Політика та сучасна освітня концепція”, ініційована та втілена в життя Віталієм Хромцем та Українським інститутом майбутнього.
“Наша освіта має бути максимально насиченою і збагаченою, і ми не повинні відкидати попередні аспекти розвитку освіти в ті часи, коли вона реагувала на попередні заходи”.
Віталій Хромець
Проєкт “Інакша освіта” присвячений розгляду сучасних ідей та процесів, які відбувалися та відбуваються в західній освіті. Це дозволить зрозуміти, як можна спонукати позитивні освітні зміни у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі.
Ми пам’ятаємо, який непідробний інтерес та вдячність в освітян та експертів викликала дебютна презентація Віталія Хромця — освітнього експерта та доктора філософських наук — яка пройшла наприкінці жовтня 2024 року. Чого лише варті його яскраві, образні приклади!
5 лютого відбулася четверта зустріч, на якій експерт розповів про сучасні освітні концепції пов’язані з політикою. Розгляньмо їх детальніше та дізнаймося, чи повинна школа формувати патріота України та слідувати певній політичній ідеології та чи має політика впливати на сучасну освіту.
3 аспекти людського розуму
Оскільки західна цивілізація ґрунтується на античній спадщині, Віталій Хромець розпочав виступ з філософського висвітлення поняття освіченої людини та ролі системи освіти у процесі пізнання. Експерт зазначив, що правильно побудована школа має орієнтуватися на здобуття учнем знань, вмінь та навичок. Вчитель не розголошує істини — учень повинен сам їх пізнати.
Освітній експерт озвучив суперечну думку сьогодення: “Одні кажуть, що школа повинна давати якісні знання. Інші — що вона повинна давати чіткі орієнтири в житті. Треті заперечують: школа повинна готувати дитину до певних професій”. Таким чином, людина наполягає на пріоритетному розвитку лише одного з аспектів людського розуму (теоретичного, практичного чи продуктивного).
Натомість на думку експерта, освіта має формувати всі три аспекти людського розуму. Правильний підхід до освіти — не редукціоністський, не спрощений. Потрібно зберегти баланс: людина має бути знаючою, вміючою і володіти певними навичками.
Згадайте, як ви отримували чисті знання, наприклад, з математики. Це надалі сформувало вміння і навичку: адже зараз ми спокійно йдемо в магазин і можемо оплатити обрані товари.
4 аспекти людського життя у контексті політики
Про ці аспекти почали говорити ще 2,5 тисячі років тому:
- Індивідуальне — кожен учень має індивідуальні характеристики.
- Суспільне — людина народжується в спільноті (сім’ї, місті, громаді та країні), що впливає на розвиток її індивідуальності. Люди — соціальні істоти, тож коли дитина потрапляє в середовище тварин — вона ніколи не стане людиною.
- Приватне — це коло найближчої взаємодії, що базується на способах підтримки життєдіяльності людини.
- Публічне — сфера взаємодії різних індивідів заради досягнення спільних цілей.
У сфері публічного народжується політичне, де досягнення спільних цілей є корисним для кожного. Люди повинні домовлятися та шукати компроміси. Як приклад, Віталій Хромець навів сучасний багатоквартирний будинок: для адекватної взаємодії з сусідами, потрібно сформувати громаду. Тоді під’їзд буде чистим, освітлення працюватиме, а ліфт не виходитиме з ладу.
3 великі політичні теорії
Наступні теорії сформувалися наприкінці 18 століття:
- Соціалізм — в основі лежить планова економіка, а її пріоритетом є суспільний інтерес. Люди повинні дбати про інтереси суспільства, іноді жертвуючи індивідуальними інтересами. Представники соціалізму прагнуть до формування рівності.
- Лібералізм — ґрунтується на ринковій економіці, а в центрі — конкретний індивід та його потреби. Люди мають створити умови для задоволення індивідуальних потреб.
- Консерватизм — передбачає частковий вплив держави на розвиток економіки. Люди повинні дбати про інтереси конкретних громад, що має сприяти розвитку спільнот, які не регульовані державою. Консерватизм сприяє формуванню якісних зв’язків та обов’язків між невеликими групами.
Персоналізація освіти
Зараз у політичному плані домінує ідея, що головним місцем розгортання політичного простору є національна держава. Віталій Хромець зазначив, що школа повинна певним чином обслуговувати національні інтереси та підняв важливу освітню дилему: що входить в обов’язок школи? Активне формування патріота України чи хорошої, чесної, моральної людини без акценту на те, що вона готова померти за Батьківщину? Це питання стоїть перед кожним свідомим українцем.
У наш час зароджується тренд під назвою “конкордиціоналізм”. Його суть полягає у пошуці договірних відносин між людьми, коли вони взаємодіють, долаючи національні кордони та досягаючи спільних інтересів в контексті транскордонної й транснаціональної співпраці.
Віталій Хромець підкреслив, що вплив цього тренду особливо помітний у сфері фундаментальних наук. Наприклад, коли створювався адронний колайдер, один з учасників поділився дивним відчуттям. При спілкуванні з представниками інших країн, націй та культур, він не відчував особливої різниці: усі науковці стали настільки близькі один до одного, що національний аспект виявився вторинним.
Прогресія етапів освіти
Говорячи про сучасну концепцію освіти, ми не повинні виключати з неї попереднього контексту. “Рухаючись у майбутнє, слід взяти з собою багаж попереднього досвіду”, — поділився експерт. — “З однієї сторони, людина має бути занурена в життя своєї громади, а з іншої — бути громадянином світу. При цьому, вона залишається патріотом своєї держави”.
Висвітлюючи аспекти освіти та присутні в ній політичні компоненти, Віталій Хромець навів для прикладу дві регіональні школи: на Тернопільщині та на Черкащині. Очевидно, що Тернопільська школа має привчати до лояльності регіонального патріотизму Тернопільщини, але на національному рівні, має ще формуватися й лояльність до Великої Батьківщини — України. Ці речі повинні бути взаємодоповнювальні, а не виключати одна одну.
Структура освіти
Освітня структура складається з двох ліній:
- процеси: ріст, формування і розвиток — те, що відбувається на рівні учня;
- засоби: підготовка, виховання та навчання — здійснюються на рівні вчителя.
“Ми повинні засобами школи зробити так, щоб набір навиків дозволив учню, який переходить в доросле життя, виконувати певний набір дій, що дозволяють йому інтегруватися в економічну систему того суспільства, в якому він живе”, — переконаний експерт.
Чи повинна школа бути ліберальною, соціалістичною чи консервативною? Віталій Хромець наголосив, що запитання дуже складне: “Школа не повинна рухатися вслід жодній з політичних ідеологій. Людина має бути вихована таким чином, щоб бути небайдужою до того, що коїться навколо неї, а свої політичні переконання реалізовувати поза школою, приймаючи власний самостійний вибір, до якої політичної ідеології схилятися”.
Наразі у Конституції України не зафіксовано жодної політичної ідеології, тобто у нас немає безпосереднього політичного впливу на школу, як в Радянському Союзі. Для шкіл у демократичному суспільстві, небажано закладати в навчальний процес ідеологічні компоненти.
На завершення свого виступу, Віталій Хромець розглянув, чи має формування політичної активності українців знаходитися в межах загальної школи. Чи повинна навчальна програма включати окремий предмет, який формуватиме політичну культуру? Експерт схиляється до думки, що спеціальної політичної освіти в межах загальної освіти не має бути. В межах спеціальної освіти — коли у людини є вибір — таке можливо.
Дякуємо за увагу та інтерес до цієї актуальної теми. Долучайтеся до активного обговорення у коментарях!
Щоб більше зануритися в контекст — пропонуємо переглянути записи попередніх трансляцій презентацій циклу досліджень “Інакша освіта”:
- Генеза освітніх концепцій західного суспільства (запис від 27 жовтня 2024).
- Сучасна освітня концепція західного суспільства (7 листопада 2024).
- Інакша освіта: Сучасна освітня концепція та економіка (5 грудня 2024).
- Політика та сучасна освітня концепція (5 лютого 2025).
П’ята зустріч циклу досліджень “Інакша освіта” буде завершальною. Незабаром ми анонсуємо дату наступного заходу. Залишайтеся з нами та слідкуйте за новинами, щоб разом рухатися в освічене майбутнє України!
Вам також буде цікаво:
ЄС і візи в російські паспорти кримчан
Румунська економіка зростає, країна розраховує на трудових емігрантів – дайджест новин
Інерційний сценарій України 2023-2025
Підвищення МЗП не зробить українців багатшими
Стабілізація рейтингу Зеленського: чому підтримка партії влади перестала зростати
Каналізація Сектору Газа у Середземному морі — тріумфальний знак для “Ісламської держави”