Анатолій Амелін про план Гройсмана: “Я не побачив там головного”

Директор програми «Економіка» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» прокоментував план дій Уряду до 2020 року, презентований прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом, у інтерв’ю для телеканалу UA TV.

Прем’єр Владмир Гройсман озвучив цифру необхідного зростання економіки – 4-5%. Наскільки це реалістично, можливо та коли?

– Якщо починати з реалістичного, то 4% – це мало. Починаючи з 2008 року, ми втратили більше половини ВВП. Ми повинні зростати на 8-12% у рік, що відповідає 4% – це мало.

Якщо говорити про кроки (їх більше 300). У чому їхня складність?

– По-перше, реалізація програм передбачає наявність ресурсів, і більш того, ні сама презентація, ні текс т програми не містять у собі оцінки наслідків від реалізації таких кроків. Якщо ми говоримо про 300 кроків, які необхідно здійснити, то як би діяв я? Передусім, вишикував би їх у порядку пріоритизації та вирішив, куди направити, скажімо, ресурси. Я буду вкладати ресурси туди, де отримаю найбільший ефект для економіки.

Але ж названо 5 пріоритетних напрямів.

– Той план, який презентований, таких пріоритетів не має. Більш того, він не має й більш детального аналізу про те, які результати будуть отримані в разі імплементації тих чи інших рішень. Частина рішень, які в цьому плані є, – це розробка програми, розробка концепції–досить абстрактні речі.

Добре, що такий план з’явився, це перший із наступних кроків, які необхідно зробити.

Важливо розуміти ще одну річ. Економіка не зростає сама по собі. Дерегуляція як один із кроків не дає можливості розвитку економіки без інвестицій. Інвестиції – це те, що стимулює зростання економіки насамперед. Кроків по залученню інвестицій у цій програмі досить багато. Але що лякає сьогодні інвесторів? Правова система України та відсутність ефективної системи захисту приватної власності. Так, судова реформа йде, але вона не захищена. Тому вся програма повинна бути скорельована з системою захисту права приватної власності, з системою, перед якою всі будуть рівні перед законом.

Тобто, Ви вважаєте, що в цих пріоритетних, названих прем’єром, пунктах, повинен бути такий як «Реформування судової галузі»?

– Справа в тому, що це не завдання Кабінету міністрів України. Я говорю про те, що ці програми та плани – гарні, але ефекту та інвестицій ми не отримаємо, якщо не буде системи правосуддя. Тому, у цьому разі, мова йде не лише про виконавчу гілку влади як ключову економічного зростання, тут важливо, щоб і законодавча, і судова гілки влади були в цьому зацікавлені.

4-5% ВВП це реально? Коли?

– 4-5% ВВП – це цілком реально за умови значних залучень інвестицій в економіку країни. Минулого року ми залучили близько 3,5 мільярдів доларів і економіка країни зросла приблизно на 2% – це зовнішні інвестиції. Внутрішні інвестиції були, це насамперед капітальні інвестиції на відновлення виробництва або підтримання в належному стані тих активів, які були створені раніше.

4-5% ми можемо отримати, якщо, наприклад, цього року в економіку України буде залучено близько 5-6 мільярдів доларів.

Чим ми можемо залучити інвестиції в нашу країну?

– Я можу процитувати тих іноземних інвесторів, з якими ми перебуваємо в діалозі. В Україні є багато секторів, які дуже цікаві.

Це, передусім, аграрний сектор; також сектор інфраструктурних проектів (до речі, у програмі, яку Гройсман озвучив, ці сектори є). З точки зору нової економіки України потенційно цікава, але в нас дуже слабо розвинена інфраструктура. Ми цікаві і як країна IT-аутсорсингу, де молоді айтішники можуть писати коди, але кінцевий продукт, для яких пишуться коди, створюються не в Україні, а в інших юрисдикціях. Це дуже цікаво.

Ми постійно говоримо про те, що Україна – країна транзитного потенціалу, але він у нас поки не реалізований. І, напевно, найбільший ефект ми можемо отримати від інвестицій в енергетику. Україна за останні 7 років імпортувала в країну нафтопродуктів, газу на 100 мільярдів доларів. Це більше, ніж річний ВВП України. При тому, що Україна займає третє місце в Європі за запасами газу, у нас запасів нафти більше ніж 200 мільйонів тонн. Тобто, нам достатньо інвестувати в себе, у власні надра, для того, щоб відійти від імпорту.

У нас є ризик – це будівництво газопроводу OPAL.

– Ніякого ризику. Ми будемо самі себе забезпечувати нафтою та газом. Сьогодні ми імпортуємо. Україна імпортує більше 80% нафтопродуктів. Звідки? Велика частина нафти йде з Білорусі. Де Білорусь бере нафту? В Росії. Ми купуємо газ щороку. При тому, що газ у нас є під ногами. Україна до середини 50-х років ХХ століття забезпечувала газом усю європейську частину Радянського Союзу. Ми досить багаті. І ми абсолютно можемо захистити себе від залежності від імпорту: від газопроводу, від північного, південного потоку. Україна самодостатня.

В цьому контексті в програмі короткострокових дій я не побачив найголовнішого. Я б хотів, щоб там було написано, що ключовою метою є досягнення самодостатності та самозабезпеченості економіки України. Йдеться про імпортозаміщення, насамперед, енергоресурсів, а також товарів народного споживання, які ми купуємо.

Наскільки російська агресія відлякує інвесторів від України?

– Відлякує. Ми ведемо діалог з американськими інвесторами, та коли вони дивляться на карту світу, що вони бачать? Бачать десь далеко в Європі Україну, де горить червона кнопка – це бойові дії на сході країни з російськими бойовиками. Вони на це звертають увагу. Їм важко пояснити, що це майже тисяча кілометрів від Києва до зони бойових дій, тому що вони бачать країну.