Джерело: Liga.net
6 лютого 2018 року, як і мільйони людей у всьому світі (трансляція на youtube набрала 10 689 690 переглядів) я спостерігав за тестовим запуском надважкої ракети Falcon Heavy. Я не є спеціалістом в аерокосмічній сфері і у найближчі роки не збираюся на Марс – куди наразі вирушив особистий Tesla Roadster Ілона Маска – та й вряд чи злітаю у космос навіть як турист. Так що ж це мені особисто дає і чому цей запуск так привертає увагу?
По перше – це красиво. Видовище двох ракет, які синхронно, секунда в секунду сідають на космодромі після успішного запуску гідне будь якого перформансу. Так, центральний розгінний модуль впав десь в океані. Але мені імпонує тонка (само)іронія Ілона Маска, який на панель приладів свого космічного вто вивів напис «don’t panic». Зрештою він вміє робити висновки із таких ситуацій.
По друге, я аналізую процеси у царині освіти, виходячи з того, що навчання має готувати людей до майбутнього – бути його активними співтворцями. Отже вивчаю як на освіту впливають інновації , а отже –і навички, що стають необхідними як з появою нових технологій, так і нових соціальних відносин.
Одним із викликів на шляху до майбутнього є перенаселеність планети і вичерпування природніх ресурсів на ній і наростання конфліктів. Амбіція Ілона Маска та його компанії SpaseX – зробити людство міжпланетним видом. І він зі своєю командою при підтримці величезної кількості людей з різних країн вперто рухається до цієї мети. Справжньою революцією в освоєнні космосу стало повторне використання ракетоносіїв. Скажімо, у польоті Falcon Heavy було задіяно розгінні блоки, які вже до того двічі використовувалися. Загалом цей запуск оцінено у 90 млн. $ при розрахунковому корисному навантаженні 64 тони. Для порівняння старт SLS Block I, що наразі проектується NASA попередньо оцінено у 500 млн. $ з корисним навантаженням 70 т. Ну а запуск Saturn V свого часу коштував США 1160 млн. $. Тобто вартість виведення вантажів на орбіту здешевлюється в рази. З такими перспективами подорож до Марсу стає цілком реалістичною з фінансової точки зору.
Друга істотна деталь: інженерний прорив, пов’язаний з багаторазовими космічними апаратами здійснено приватною компанією SpaceX, яка заснована 2002 р. І це лише одна із сотні приватних ініціатив, яка кардинально змінюють – ні не просто світ, а наше повсякдення. До речі, амбітна програма комерційної аеронавтики є у іншої приватної кампанії Blue Origin, яка належить засновнику Amazon Джефрі Безосу. А це – вирок складним бюрократичним процедурам ухвалення рішень, які застосовуються в державних структурах та великих транснаціональних корпораціях і карт-бланш для людей з візією, ресурсами і технологіями, гнучким мислення і готовністю до ризикованої, але перспективної гри. Гри в довгу. Питання часу коли ця хвиля дійде до системи освіти, яка залишається однією із найзарегульованіших сфер. І не лише в Україні.
Ілон Маск і подібні йому авантюристи – це ще й нова рольова модель для молодих людей. Традиційні регалії і статуси (у тому числі, пов’язані із престижними дипломами) у ній заміщаються спроможністю до самоосвіти, а головне – умінням присвоювати собі результати власного навчання, ну, і, звісно, – братися за проблеми з високою вартістю рішення, пропонувати такі рішення і мати силу характеру для того, щоби підніматися після кожного падіння, робити висновки і рухатися далі.
Для виконання таких амбітних програм як побудова і підтримання колоній на Марсі або протистояння кібербезпекам, «розрулювання» кліматичних аномалій, загалом для життя у тербулентному світі потрібні люди, здатні творити тоді, коли звичні рамки ламаються, продуктивно взаємодіяти з іншими навіть у стані конфлікту і надавати змісту своїм діям та думкам. Історик Юваль Ной Харарі вважає, що йдеться про новий вид людства – homo deus. І для цього дуже скоро стануть затребуваними принципово нові алгоритми навчання, а головне – оцінювання результатів навчання.
Ну і про прагматичне і термінове: Україні, а точніше – людям, ініціативам, цілим індустріям варто терміново шукати свою унікальну пропозицію на цьому емерджентному ринку приватної космонавтики. Наразі наша країна в особі Авіаліній Антонова експлуатує старі активи як-от Ан-124-100 “Руслан”, який був задіяний для транспортування складових Falcon Heavy з Каліфорнії на мис Канаверал у Флориді. Але час думати про нові пропозиції. У тому числі – з підготовки кадрів. Та поки Маск запускає надважкі ракети і буду в Австралії надпотужні сонячні електростанції керівництво українських ВНЗ закриває до березня аудиторії через низьку енергоефективність. Втім, є когорта студентів, аспірантів, викладачів і дослідників та інженерів, які замість розбігатися по домівках збираються у таких просторах як NAUHUB і до ночі переглядають та обговорюють тестовий політ Falcon Heavy. Щось мені підказує, що у них вже в роботі протопи, які можна буде запропонувати піонерам міжпланетних перельотів.
Вам також буде цікаво:
ЧЕРГОВА РІЧНИЦЯ СМОЛЕНСЬКОЇ КАТАСТРОФИ І СТРАЙК ВЧИТЕЛІВ. ДАЙДЖЕСТ НОВИН З ПОЛЬЩІ
UIF розробляє мобільний додаток для визначення симптомів коронавірусу
Аналіз стану української економіки
ЗАЭС И ГААГА
План США з енергетичної безпеки України: як знайти взаємовигідну стратегію
Угода про асоціацію України з ЄС: розслаблятися рано