Емоційно-психологічний стан українців

Звіт за результатами онлайн-дослідження: “Емоційно-психологічний стан українців”

Методологія: онлайн-опитування по інтерактивній структурованій анкеті, посилання на яку відправлялося потенційним респондентам з бази даних

Мета: Оцінка емоційно-психологічного стану українців

Географія: Україна (крім міст на тимчасово непідконтрольних територіях частини Донецької та Луганської області, окупованої АР Крим) (національний проект)

Обсяг вибірки: 1200 респондентів

Терміни проведення польового етапу: 09.02-15.02.2023

Дизайн вибірки: комбінована — пропорційно стратифікована за регіонами, з квотним скринінгом на щаблі відбору респондента. Вибірка репрезентує доросле населення України інтернет-користувачів віком 18 років та старше*. Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2,89%**

Склад регіонів:

• Захід України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька)

• Центр України (Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська)

• м. Київ

• Південь України (Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська)

• Схід України (Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Харківська)

Портрет респондентів

Ключові результати

Загальний середній показник самооцінки фізичного стану за останній місяць для усіх респондентів становить 3,35 бали (за шкалою від 1 до 5, де 1 – найгірша оцінка, 5 – найкраща оцінка), при цьому найгіршу оцінку 1 бал надали 3% респондентів, 2 бали – 10%, 3 бали – 45%, 4 бали – 34%, 5 балів – 8%. 54% респондентів зазначили, що, у порівнянні з попереднім місяцем, їхній фізичний стан змінився, лише 2% відмітили, що фізичний стан покращився, 14% – дещо покращився, 25% – дещо погіршився, 5% – суттєво погіршився.
Загальний середній показник оцінки емоційно-психологічного стану нижчий у порівнянні з середнім показником оцінки фізичного стану та становить 2,94 бали (за шкалою від 1 до 5, де 1 – найгірша оцінка, 5 – найкраща оцінка), при цьому найгіршу оцінку 1 бал надали 7% респондентів, 2 бали – 22%, 3 бали – 45%, 4 бали – 21%, 5 балів – 5%. Лише 2% учасників опитування зазначають, що, у порівнянні з попереднім місяцем, їхній емоційно-психологічний стан покращився, 11% – дещо покращився, 46% – не змінився, 33% – дещо погіршився, 8% – суттєво погіршився.
Найбільш безпечним з точки зору відчуття безпеки зафіксовано перебування вдома – 25% респондентів відчувають себе у повній безпеці, знаходячись вдома, 47% – у частковій безпеці, 20% – у частковій небезпеці, 5% – у повній небезпеці. Респонденти з Півдня та Сходу значно рідше за інших зазначали, що почуваються у повній/частковій безпеці майже у всіх запропонованих місцях.
Дані щодо окремих пунктів, за якими проходило вимірювання емоційного стану учасників опитування, показують наступні найбільш гостро проявлені емоційні стани/відчуття/настрої: почуття млявості чи втоми постійно/часто відчувають 39% опитаних, швидку стомлюваність – 39%, стурбований чи уривчастий сон – 36%, почуття тривоги чи страху – 35%, поганий настрій, надмірне занепокоєння з різних приводів, почуття напруженості чи нездатність розслабитися, відпочинок не відновлює сили, надмірно раннє пробудження – по 31%, швидку дратівливість чи гнів та труднощі із засипанням – по 30%.
Всі три виділені фактори в результаті факторного аналізу окремих пунктів самооцінювання емоційного стану (EST-Q) – депресивний стан (включаючи емоційну тривожність), психологічне виснаження (емоційна втома), розлади сну) – мають гостріший рівень прояву у жінок та респондентів віком 18-35 років.
Топ-5 активностей та занять, які приносили задоволення респондентам останнім часом: спілкування з рідними/друзями (у тому числі з дітьми) (53%); перегляд фільмів/сералів вдома (43%); проведення часу в інтернеті (YouTube, соцмережі, сайти) (41%); прогулянки на свіжому повітрі (36%); прослуховування музики (25%).
Зафіксовано 3 емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом останнього місяця: «тривога» (57%), «очікування покращень» (46%), «надія» (41%).
61% учасників зазначили, що, думаючи про майбутнє, у них виникає емоція «очікування покращень», 59% – емоція «надія», 44% – емоція «тривога». Найрідше серед емоцій щодо майбутнього учасники зазначали «апатію» (6%), роздратування (6%), гнів (4%) та агресію (3%). Порівняння емоцій, які найкращим чином описують настрій протягом останнього місяця та настрій щодо майбутнього, свідчить про більш позитивні настрої щодо майбутнього серед учасників опитування.

Самооцінка фізичного стану протягом останнього місяця

Психоемоційна напруга, спричинена повномасштабною війною, має негативний вплив не лише на емоційно-психологічний стан українців, але і на фізичний стан. Респондентам дослідження було запропоновано оцінити свій фізичний стан протягом останнього місяця за шкалою від 1 до 5, де 1 – найгірша оцінка, 5 – найкраща оцінка. Загальний середній показник самооцінки фізичного стану за останній місяць для усіх респондентів становить 3,35 бали, при цьому найгіршу оцінку 1 бал надали 3% респондентів, 2 бали – 10%, 3 бали – 45%, 4 бали – 34%, 5 балів – 8%.

Респонденти з Центру/Півночі та Сходу дещо частіше надавали оцінки 1 та 2 бали щодо свого фізичного стану, а кияни навпаки дещо частіше оцінювали свій фізичний стан на оцінку 4 та 5 балів. Також учасники віком 18-35 років майже у 2 рази частіше за інших обирали найкращу оцінку (5 балів) щодо свого фізичного стану, що є логічним для даної вікової категорії. Незважаючи на вищеописані відмінності, не зафіксовано суттєвих розбіжностей середніх показників оцінки фізичного стану за ознаками статі, віку, регіону проживання, у таблиці нижче представлені середні показники оцінки фізичного стану за різними ознаками.

Самооцінка емоційно-психологічного стану протягом останнього місяця

В процесі дослідження респондентам також було запропоновано оцінити свій емоційно-психологічний стан протягом останнього місяця за шкалою від 1 до 5, де 1 – найгірша оцінка, 5 – найкраща оцінка, варто одразу зауважити, що загальний середній показник оцінки емоційно-психологічного стану нижчий у порівнянні з середнім показником оцінки фізичного стану та становить 2,94 бали, при цьому найгіршу оцінку 1 бал надали 7% респондентів, 2 бали – 22%, 3 бали – 45%, 4 бали – 21%, 5 балів – 5%.

Жінки, також респонденти з Півдня та Сходу дещо частіше надавали оцінки 1 та 2 бали (найгірші оцінки) щодо свого емоційно-психологічного стану; при цьому чоловіки, також учасники з м. Київ значно частіше оцінювали свій емоційно-психологічний стан на оцінку 4 та 5 балів (найкращі оцінки). Цікавими є і оцінки емоційно-психологічного стану за віковим розподілом: респонденти молодшого віку частіше за інших надавали низькі (умовно погані) оцінки (1 та 2 бали), ніж учасники інших вікових категорій.

Незважаючи на вищезазначені відмінності, не зафіксовано значних розбіжностей середніх показників оцінки емоційно-психологічного стану за ознаками статі, віку, регіону проживання (дані представлені у таблиці нижче).

Зміни фізичного стану у порівнянні з попереднім місяцем

Більше половини учасників опитування (54%) зазначили, що, у порівнянні з попередні місяцем, їхній фізичний стан змінився, лише 2% відмітили, що фізичний стан покращився, 14% – дещо покращився, 25% – дещо погіршився, 5% – суттєво погіршився. Цікаво, що респонденти ВПО дещо частіше відмічали, що, у порівнянні з попереднім місяцем, їхній фізичний стан покращився – сума відповідей суттєво та дещо покращився серед ВПО становить 21% проти 14% серед не ВПО при загальному показнику 16%).

Жінки дещо частіше за чоловіків зазначали, що, їхній фізичний стан у порівнянні з попереднім місяцем, покращився; чоловіки частіше відмічали, що фізичний стан не змінився.

Респонденти віком 18-35 дещо частіше за учасників інших вікових груп зазначали, що, їхній фізичний стан у порівнянні з попереднім місяцем, покращився; опитані віком 51 рік та старше частіше відмічали, що фізичний стан не змінився.

Опитані зі Сходу та Півдня дещо частіше за інших зазначали про погіршення (дещо або суттєве) фізичного стану протягом останнього місяця, при цьому респонденти зі Сходу також значно рідше відмітили, що, у порівнянні з попереднім місяцем, їхній фізичний стан покращився – 9% при загальному показнику 16%. Респонденти з Заходу частіше за інших зазначали, що, у порівнянні з попереднім місяцем, їхній фізичний стан покращився (20% при загальному показнику 16%).

Зміни емоційно-психологічного стану у порівнянні з попереднім місяцем

Оцінки щодо зміни емоційно-психологічного стану протягом останнього місяця дещо гірші, у порівнянні з аналогічними оцінками щодо зміни фізичного стану, так лише 2% учасників опитування зазначають, що, у порівнянні з попереднім місяцем, їхній емоційно-психологічний стан покращився, 11% – дещо покращився, 46% – не змінився, 33% – дещо погіршився, 8% – суттєво погіршився. Респонденти ВПО частіше за інших відмічали і часткове/суттєве погіршення, і часткове покращення емоційно-психологічного стану у порівнянні з попереднім місяцем, при цьому вони рідше обирали варіант – емоційно-психологічний стан не змінився, тобто ВПО більш притаманні емоційні гойдалки, ніж респондентам не ВПО.

Про часткове або суттєве покращення емоційно-психологічного стану у порівнянні з попереднім місяцем частіше за інших зазначали опитані з м. Київ, рідше за інших – респонденти з Півдня та Сходу.

Відмічали, що емоційно-психологічний стан не змінився протягом останнього місяця, порівняно частіше за інших учасники чоловіки, а також респонденти віком старше 51 року та опитані з м. Київ.

Про часткове або суттєве погіршення емоційно-психологічного стану частіше за інших висловлювалися наступні категорії респондентів: жінки; респонденти віком 18-50 років; опитані з Півдня та Сходу.

Самооцінка почуття безпеки

Питання почуття безпеки має безперечний вплив на емоційно-психологічний настрій, тому учасникам опитування було запропоновано оцінити відчуття рівня безпеки у різних місцях, так найбільш безпечним з точки зору відчуття безпеки зафіксовано перебування вдома – 25% респондентів відчувають себе у повній безпеці, знаходячись вдома, 47% – у частковій безпеці, 20% – у частковій небезпеці, 5% – у повній небезпеці.

Також достатньо високий показник відчуття безпеки у громадських місцях, на вулиці, в транспорті, якщо поруч знаходять військові – 14% респондентів почувають себе у повній безпеці, 44% – у частковій безпеці, 27% – у частковій небезпеці, 10% – у повній небезпеці.

Знаходячись на вулиці, в повній безпеці почуваються 7% респондентів, 49% – у частковій безпеці, 32% – у частковій небезпеці, 9% – у повній небезпеці.

Перебуваючи у громадських закладах/установах, в повній безпеці почуваються 8% респондентів, 45% – у частковій безпеці, 32% – у частковій небезпеці, 10% – у повній небезпеці.

Зафіксовано наступні відмінності щодо рівня почуття безпеки у різних місцях серед різних категорій респондентів (детальні дані представлені в таблиці нижче):

Жінки значно рідше, ніж чоловіки, відмічали, що почуваються у повній/частковій безпеці у громадських установах/закладах – 47% проти 58% при загальному показнику 53%.
Дещо вищі показники відчуття безпеки вдома та на вулиці серед респондентів віком 18-35 років, при цьому учасники віком 36-50 років порівняно рідше зазначали відчуття повної/часткової безпеки перебування вдома.
Як і прогнозувалося, респонденти з Півдня та Сходу значно рідше за інших зазначали, що почуваються у повній/частковій безпеці майже у всіх запропонованих місцях.
Опитані з Заходу порівняно частіше зазначали, що почуваються у повній/частковій безпеці на роботі, в громадських закладах/установах, особливо, якщо поруч знаходять військові; при цьому перебування поряд військових у громадських закладах, на вулиці, в транспорті суттєво знижує рівень почуття безпеки (повної/часткової) серед респондентів зі Сходу – лише 49% учасників зі Сходу почувають у повній/частковій безпеці поряд з військовими при загальному показнику 58%.
Опитані з м. Київ порівняно частіше за інших зазначали, що почуваються у повній/частковій безпеці вдома – 80% при загальному показнику 72%.
Респонденти з Центру/Півночі порівняно частіше за інших зазначали, що відчувають себе в повній/частковій безпеці на вулиці – 61% при загальному показнику 56%.

Самооцінка тривожного стану та рівня депресії

З метою детального дослідження емоційно-психологічного стану респондентів було використано спрощену методику оцінки з опитувальника емоційного стану (EST-Q).

На початку розглянемо отримані дані щодо окремих пунктів, за якими проходило вимірювання емоційного стану учасників опитування, так – почуття млявості чи втоми постійно/часто відчувають 39% опитаних, швидку стомлюваність – 39%, стурбований чи уривчастий сон – 36%, почуття тривоги чи страху – 35%, поганий настрій, надмірне занепокоєння з різних приводів, почуття напруженості чи нездатність розслабитися, відпочинок не відновлює сили, надмірно раннє пробудження – по 31%, швидку дратівливість чи гнів та труднощі із засипанням – по 30% (детальні дані представлені у графіку нижче).

Респонденти серед емоцій, які відчувають рідко, або взагалі не відчувають, частіше зазначали наступні: думки про смерть, що повторюються, або самогубство (78% сума відповідей ніколи та рідко); страх при спілкуванні з чужими людьми (70%); страх перебувати у центрі уваги (61%); відчуття неповноцінності (60%) та самозвинувачення (56%).

За результатами факторного аналізу виділено три наступні субшкали^[2], яким було присвоєні умовні назви, а саме:

– включає пункти: поганий настрій; втрата цікавості; відчуття неповноцінності; самозвинувачення; думки про смерть, що повторюються, або самогубство; безнадійність щодо майбутнього; почуття самотності; нездатність відчувати радість; швидка дратівливість чи гнів; почуття тривоги чи страху.
– включає пункти: легка полохливість, охоплення страхом; страх перебувати у центрі уваги; страх при спілкуванні з чужими людьми; почуття млявості чи втоми; знижена увага та здатність зосередитися, відпочинок не відновлює сили.
– включає пункти: труднощі із засипанням; стурбований чи уривчастий сон; надмірно раннє пробудження.

Варто зазначити, що всі три виділені фактори мають гостріший рівень прояву у жінок та респондентів віком 18-35 років.

Активності та заняття, які приносили задоволення останнім часом

В процесі опитування зафіксований наступний Топ-5 активностей та занять, які приносили задоволення респондентам останнім часом:

Спілкування з рідними/друзями (у тому числі з дітьми) (53%)
Перегляд фільмів/сералів вдома (43%)
Проведення часу в інтернеті (YouTube, соцмережі, сайти) (41%)
Прогулянки на свіжому повітрі (36%)
Прослуховування музики (25%)

Також серед активностей/занять, від яких отримували задоволення останнім часом, порівняно часто відмічали: новини з фронту (23%), проведення часу з домашніми тваринами (23%), кулінарія, приготування їжі (22%), читання (20%), робота (18%), гра у комп’ютерні ігри (17%) та волонтерство/допомога людям (16%).

Також зафіксовані наступні відмінності серед різних категорій щодо активностей та занять, які приносили задоволення останнім часом (детальні дані представлені у таблиці нижче):

Чоловіки порівняно частіше за жінок відмічали проведення часу в інтернеті та гру у комп’ютерні ігри; натомість жінки порівняно частіше за чоловіків зазначали спілкування з рідними/друзями (у тому числі з дітьми), прогулянки на свіжому повітрі, проведення часу з домашніми тваринами, кулінарію, приготування їжі, шопінг, здійснення покупок, відвідування ТРЦ, рукоділля (вишивання, малювання, в’язання).
Респонденти віком 18-35 років порівняно частіше за інші вікові категорії зазначали прослуховування музики, шопінг, здійснення покупок, відвідування ТРЦ, відвідування розважальних закладів/заходів (кінотеатри, ковзанки, кафе/бари/ресторан, концерти тощо).
Респонденти віком 51 рік та старше порівняно частіше за інші вікові категорії зазначали спілкування з рідними/друзями (у тому числі з дітьми), проведення часу в інтернеті (YouTube, соцмережі, сайти), новини з фронту, гру у комп’ютерні ігри.
Респонденти з Заходу порівняно частіше за інших зазначали заняття спортом; учасники з Центру/Півночі – рукоділля (вишивання, малювання, в’язання); опитані з м. Київ – роботу, волонтерство/допомога людям, навчання/саморозвиток; респонденти зі Сходу – спілкування з рідними/друзями (у тому числі з дітьми), перегляд фільмів/сералів вдома, проведення часу в інтернеті (YouTube, соцмережі, сайти).

Емоції, які найкраще описують настрій протягом останнього місяця

В процесі опитування зафіксовано 3 емоційні прояви, які найкращим чином описують настрій респондентів протягом останнього місяця: «тривога» (57%), «очікування покращень» (46%), «надія» (41%). Майже кожен четвертий респондент (26%) відмітив, що найкращим чином настрій протягом останнього місяця описує емоція «роздратування», майже кожен п’ятий – емоція «злість» (22%), «апатія» (21%) та «страх» (21%). Описуючи свій настрій протягом останнього місяця рідше за все учасники обирали емоції «щастя» (6%), «радості» (6%) та «задоволення» (4%).

Зафіксовано наступні відмінності щодо настрою протягом останнього місяця серед різних категорій респондентів, так описуючи свій настрій протягом останнього місяця (детальні дані представлені в таблиці нижче):

Тривога (загальний показник – 57%): порівняно частіше за інших зазначали жінки (64%), респонденти з Заходу та Сходу (по 61%); порівняно рідше за інших – чоловіки (50%), учасники віком 18-35 років (52%), респонденти з м. Київ (50%) та Півдня (52%).
Очікування покращень (загальний показник – 46%): порівняно частіше за інших зазначали учасники віком 51 рік та старше (49%); порівняно рідше за інших респонденти віком 36-50 років (43%) та опитані з Заходу (42%).
Надія (загальний показник – 41%): порівняно частіше за інших зазначали учасники віком 51 рік та старше (48%) та опитані зі Сходу (47%); порівняно рідше за інших респонденти віком 18-35 років (34%) та віком 36-50 років (37%).
Роздратування (загальний показник 26%): порівняно частіше за інших зазначали учасники віком 18-35 років (31%); порівняно рідше за інших респонденти віком старше 51 року (22%) та значно рідше – опитані з м. Київ (16%).
Злість (загальний показник – 22%): порівняно частіше опитані зі Сходу (25%).
Страх (загальний показник – 21%): значно частіше за інших зазначали жінки (29%), порівняно частіше за інших зазначали учасники віком 36-50 років (25%) та опитані зі Сходу (26%); значно рідше чоловіки (12%), порівняно рідше за інших респонденти віком старше 51 року (16%), опитані з м. Київ (16%) та Півдня (17%).
Апатія (загальний показник – 21%): значно частіше за інших зазначали респонденти віком 18-35 років (28%) та опитані зі Сходу (27%), порівняно частіше за інших зазначали респонденти віком 36-50 років (26%) та опитані з Півдня (26%); значно рідше респонденти віком старше 51 року (13%), порівняно рідше за інших опитані з Заходу (17%) та Центру/Півночі (17%).
Жінки частіше за чоловіків відмічали розпач (18% проти 12% при загальному показнику 15%), чоловіки частіше за жінок – очікування погіршень (22% проти 13% при загальному показнику 17%).
Респонденти віком 18-35 років частіше за інші вікові категорії зазначали розчарування, безнадійність, розпач та агресію; при цьому дана вікова категорія також порівняно частіше за інші вікові категорії обирала позитивні емоції – любов, натхнення, радість, щастя та задоволення.
Респонденти віком 51 рік та старше порівняно рідше зазначали наступні негативні емоції: розчарування, безнадійність, розпач та агресію.
Опитані з Заходу порівняно частіше відмічали щастя.
Опитані з м. Київ значно рідше за інших обирали розчарування, при цьому порівняно частіше за інших відмічали наступні позитивні емоції – натхнення, радість та задоволення, але також порівняно частіше обирали і гнів.
Опитані з Півдня порівняно рідше за інших обирали гнів, але дещо частіше обирали агресію.
Опитані зі Сходу порівняно частіше за інших обирали наступні негативні емоції – гнів, безнадійність і розпач, але при цьому вони і дещо рідше за інших очікують погіршень.