Економічні труднощі Європи та план Маріо Драгі: що може виграти Україна

Анатолій Амелін, виконавчий директор та співзасновник

“Українського інституту майбутнього”

Колишній функціонер ЦБ ЄС на прохання Урсули Фон дер Ляєн описав критичну ситуацію для майбутнього ЄС. А потім дав план пропозицій, але самі європейці, впевнений на 100%, не впораються. І тут уже відкриваються дуже цікаві можливості для України та Європи.

У Європі все погано з економікою:

1. Вразлива економіка

— ЄС найбільш відкрита економіка. Співвідношення торгівлі до ВВП перевищує 50% порівняно з 37% у Китаї та 27% у США;

— ЄС стикається із уповільненням зростання продуктивності та відставанням від США;

— ЄС дуже залежить від імпорту: понад 80% цифрових технологій імпортується;

— 30% європейських стартапів з оцінкою понад $1 млрд вже переїхали до США;

— зовнішні умови, які сприяли зростанню ЄС після холодної війни, зникають;

— ЄС залишається сильно фрагментованим, що заважає компаніям використовувати переваги єдиного ринку. Це перешкоджає масштабуванню інноваційних стартапів і призводить до того, що багато з них переїжджають до США для швидшого зростання та отримання фінансування.

2. Безпека

Країни ЄС сукупно займають друге місце у світі з військових витрат. Але лише 10 країн-членів витрачають 2% або більше ВВП на оборону відповідно до зобов’язань НАТО. Майже 80% загальних витрат на закупівлю припало на постачальників із країн, що не входять до ЄС.

3. Технологічне відставання.

— Європа витрачає на €270 млрд менше на дослідження та розробки (R&D), ніж США, та зосереджена на застарілих галузях. Успішні стартапи часто переїжджають до США для масштабування.

ЄС дуже залежить від імпорту: понад 80% цифрових технологій імпортується

— Лише 4 із 50 провідних світових технологічних компаній — європейські.

— У ЄС немає компаній із капіталізацією понад 100 млрд євро, створених з нуля за останні 50 років. У США шість компаній з оцінкою понад 1 трлн євро створено за цей період.

— Європа відстає від США та Китаю у нових секторах, таких, як штучний інтелект.

— Лише близько третини запатентованих винаходів європейських університетів комерціалізуються.

— 55% ліків для лікування рідкісних захворювань (орфанних) розробляються за межами ЄС.

4. Програш в енергетиці

— Ціни на електроенергію в ЄС у 2−3 рази вищі, ніж у США та Китаї.

— Основні промислові галузі, такі, як хімічна промисловість, металургія та виробництво цементу, страждають від високих цін на енергію, що знижує їхню глобальну конкурентоспроможність.

5. Критичні матеріали, важливі для 4-го технологічного устрою в дефіциті

— ЄС залежить від імпорту критично важливої ​​сировини та технологій.

— Європа імпортує близько 98% рідкісноземельних металів з Китаю, що робить її вкрай вразливою. Ці метали використовують у високотехнологічних виробництвах (електромобілі, зелена енергія, електроніка).

— 75−90% потужностей з виробництва напівпровідників зосереджено в Азії, що загрожує технологічній безпеці ЄС.

6. Недофінансованість економіки ЄС

— Потрібно 750−800 млрд євро додаткових інвестицій щорічно для досягнення цілей ЄС

— Частка глобальних венчурних фондів, що залучаються до ЄС, становить лише 5% порівняно з 52% у США та 40% у Китаї. Це відбиває недостатній попит на венчурне фінансування через відсутність перспектив зростання ЄС.

7. Людський капітал

— До 2040 року населення працездатного віку скоротиться майже на 2 мільйони людей на рік. Співвідношення тих, хто працює до пенсіонерів, зменшиться з 3:1 до 2:1.

— У той час як попит на фахівців у галузі STEM (наука, технології, інженерія, математика) зростає, в ЄС на 850 STEM випускників на мільйон жителів припадає понад 1 100 у США

— У Європі 42% населення не мають базових цифрових навичок, що значно знижує потенціал впровадження передових технологій, таких як штучний інтелект та автоматизація.

— 77% компаній ЄС повідомляють про нестачу кваліфікованих співробітників.

— Результати тестів PISA знижуються. Лише 8% європейських студентів досягають високого рівня в математиці, і лише 7% у читанні та науках.

— Лише 37% дорослих беруть участь у програмах навчання, що ускладнює перенавчання та адаптацію до нових технологій.

— Щоб досягти мети ЄС щодо щорічної участі 60% дорослих у навчанні, буде потрібно навчання ще 50 млн людей.

— Багато європейських фахівців їдуть за кордон, особливо до США, що знижує доступність висококваліфікованої робочої сили всередині ЄС.

Як вам перспективи ЄС, куди Україна мчить на неймовірній швидкості?

Розуміння проблеми — це вже половина шляху до її вирішення.

Що пропонує пан Драгі для Європи:

1. Прискорення інновацій

— скорочення технологічного розриву та пошук нових драйверів зростання;

— прискорення впровадження ШІ у промисловість;

— зниження цін на енергію при продовженні декарбонізації (звучить дивно, якщо чесно);

— збільшення інвестицій у розвиток ШІ, квантових технологій та біофармацевтики.

—  створення мережі європейських суперкомп’ютерів для забезпечення доступності обчислювальних потужностей для ШІ-стартапів та дослідницьких груп.

— заохочення консолідації телекомунікаційних операторів у ЄС для створення масштабу та підвищення інвестицій в інфраструктуру 5G та мереж високої пропускної спроможності.

— реформування програми ЄС з досліджень та інновацій.

— спрощення комерціалізації винаходів.

— покращення фінансування інноваційних компаній.

— створити стратегію щодо геномних досліджень, щоб ЄС залишався конкурентоспроможним у галузі медицини та біотехнологій.

—  збільшити фінансування для створення світових хабів щодо розробки передових медичних препаратів.

2. Безпека та незалежність

— досягнення зобов’язань щодо витрат на оборону — не менше 2% ВВП у кожній країні ЄС, відповідно до стандартів НАТО.

— розвивати оборонну промисловість.

— диверсифікувати постачання критичних матеріалів;

— створення стратегічних запасів критичних матеріалів, таких, як рідкісноземельні метали та напівпровідники;

— розвивати видобуток та переробку сировини всередині Європи;

— створити «зовнішньоекономічну політику» ЄС.

— зміцнити оборонну промисловість.

— розвивати космічний сектор.

3. Зниження цін на енергію

— зниження цін на енергію для кінцевих споживачів.

— підтримка «важко декарбонізованих» галузей;

— прискорити перехід на відновлювану енергетику та модернізувати енергетичні мережі;

— створити гібридну енергосистему, що включає відновлювані джерела, ядерну енергетику, водневі технології та системи уловлювання вуглецю

4. Інвестиції

— для декарбонізації та цифровізації економіки ЄС щорічне додаткове інвестувати €750−800 млрд, що збільшить частку інвестицій у ВВП ЄС на 5%.

— запровадити випуск загального боргу на рівні ЄС для фінансування проривних технологій та інфраструктури.

— використовувати Європейський інвестиційний фонд та Європейський інвестиційний банк для залучення капіталу та фінансування великих проєктів;

5. Розвиток людського капіталу

— впровадити програми обов’язкового перенавчання та підвищення кваліфікації дорослих, особливо у сфері STEM та цифрових технологій.

— збільшити державні інвестиції у програми професійного навчання, метою яких є участь 60% дорослого населення у навчанні до 2030 року.

І ось тут головне питання: а чи впорається Європа сама з таким планом? І яку роль тут може зайняти Україна?

1. Почнемо з критичних матеріалів.

Тут Європі без України не обійтися. Україна має запаси 21 рідкісноземельного елемента з 30, визначених ЄС як критичні. Україна вважається одним із лідерів із запасів літію в Європі. Оцінки свідчать, що запаси літію становлять близько 500 тисяч тонн. Кобальт. Україна посідає 5-те місце у світі за запасами природного графіту. Тантал та ніобій. Україна входить до топ-10 виробників титану у світі. Україна має одне з найбільших родовищ у Європі берилію. Близько 2.3 млрд тонн марганцю, що становить близько 20% світових запасів.

Германій. Мідь. Хром. В Україні є не лише родовища, а й досвід переробки багатьох із цих матеріалів. Зокрема: титану, марганцю та інших.

2. Безпека.

Українська армія сьогодні найбоєздатніша армія Європи. Понад 1 млн українців, які пройшли війну, — це колосальний ресурс для безпеки Європи на аутсорсинг. Український ВПК точно більш мобільний, ніж європейський, швидше масштабується та потребує більш простих процедур для запуску нових виробів. Український досвід асиметричних воєн, використання безпілотної системи, штучного інтелекту, сучасних засобів зв’язку та управління боєм. Україна має експертизу в кібербезпеці.

3. Інновації та технології

— в Україні IT сектор розвивається найшвидшими темпами в Європі;

— величезна кількість фахівців з технічною освітою;

— набагато простіші регулюючі процедури для тестування всього (військові технології, біоінженерія, фармація та інше);

— Україна, як і раніше, космічна країна, що має і технології, і свої КБ і ракетні двигуни і ще багато чого.

4. Роботизація та підвищення продуктивності

— Україна має найбільший потенціал підвищення продуктивності праці серед країн ЄС (їм варто було б задуматися)

— українці вже мають великий досвід створення роботизованих систем.

— росія своїм вторгненням зробила найшвидший у світі процес деіндустріалізації та декарбонізації України. Відповідно, ми отримали право на продаж екологічних квот та можливість будувати нові виробництва, які тут будуть роботизовані (основна причина — дефіцит кадрів).

5. Енергетика.

— До початку вторгнення в Україні спостерігалася досить низька вартість електричної енергії. Цей досвід може бути відновлений за умови відповідних інвестицій.

— Європа поступово відмовляється від атомної енергетики, що відкриває для України можливість заповнити цю нішу. Крім того, атомна енергетика в Європі вважається екологічно чистою.

— Україна володіє одними з найбільших родовищ газу в Європі. Це може стати важливим інструментом для зниження залежності від США та зменшення вартості енергії в Європі.

Список можна продовжувати, але це справжня дорожня карта для України на шляху до прискореної інтеграції в Європейський Союз. Необхідно врахувати також перехідний період для України та створення найкращих в Європі умов для залучення капіталу після війни, адже без цього відновлення країни буде неможливим.

Україна має потенціал стати ключовим елементом у реалізації плану Маріо Драгі. Однак залишається питанням, чому досі не було жодних заяв від українських чиновників про те, як ми можемо допомогти Європі та відіграти важливу роль у плані Драгі.