​Другий тур виборів у Франції: чи піде Марін Ле Пен шляхом свого батька

Коментарі Надії Коваль для видання delo.ua

«У Франції сьогодні відбулися дуже цікаві вибори», – написав Дональд Трамп у твіттері в неділю ввечері, дізнавшись про результати першого туру президентських виборів у Франції. Вже тоді стало відомо, що у другий тур вийшли два кандидати – лідер партії «Вперед» Еммануель Макрон (23,75%) і Марін Ле Пен (21,53%) з «Національного фронту».

Один із лівих

В американських і французьких ЗМІ 39-річного Еммануеля Макрона називають центристом, оскільки він офіційно заявив про підтримку цінностей Європейського Союзу: вільного ринку та свободи особистості.

Однак сам політик заявляє, що він «один із лівих». Як зізнається Макрон, у політику він вирішив піти ще в 2002 році. Тоді у другий тур президентських виборів вийшов батько Марін – Жан-Марі Ле Пен.

«Я побачив по телевізору тріумф крайніх правих і відразу зрозумів, що Франція в небезпеці. Я вирішив, що повинен її врятувати. Тоді й приняв рішення піти в політику», – зізнався Макрон.

Однак його шлях у політику був довгим. У 2006 році він став членом Соціалістичної партії Франції. Хоча й пробув там усього три роки, це дає йому підстави говорити про себе як про «одного з лівих». При цьому свою партію «Вперед» (фр. «En marche!») він назвав «ні правою, ні лівою».

Як політик Макрон заявив про себе в 2014 році, коли став міністром економіки. До цього він два роки пропрацював заступником генерального секретаря при Президентові Олланді. Через це на молодого політика іноді дивляться як на спадкоємця курсу попереднього глави держави.

«Макрон кометою увірвався в передвиборну гонку у Франції. Ще восени його вважали «мильною бульбашкою», якане має жодних шансів. Однак центристська проєвропейська платформа та привабливий медійний образ виділили його з традиційного політичного поля», – вважає Надія Коваль, експерт з Українського інституту майбутнього.

Крім того, Макрон відмінно проявив себе на посаді міністра економіки Франції, проводячи ринкові реформи. Також він є прихильником збереження й навіть посилення європейської інтеграції та нового дихання франко-німецького тандему.

«Його Франція – принципово європейська країна. Для посилення ролі Франції в ЄС він планує провести низку серйозних економічних і соціальних реформ, які в теорії повинні зняти значну суспільну напругу та послабити вплив популістів», – стверджує Коваль.

У той же час експерти відзначають самозакоханість і нарцисизм Макрона. Виступаючи перед своїми прихильниками після оголошення перших результатів голосування, він говорив уже як обраний Президент Франції. Навіть свою партію він назвав власними ініціалами – En Мarche.

«У своїй риториці Макрон дуже часто любить звертатися до минулого Франції – до Жанни д’Арк, до подій Французької революції. Він вважає, що після страти короля Людовика XVI у Франції не було справжнього лідера», – пише французька журналістка Анжеліка Крісафіс.

Дочка свого батька

Порівняно з Макроном, 48-річна Марін Ле Пен виглядає політичним мастодонтом. Ще 18-річною дівчиною вона вступила в партію «Національний фронт», засновану її батьком.

Беручи участь у президентських виборах, а також вийшовши в другий тур, Ле Пен повторила головне досягнення свого батька. Як відомо, у 2002 році за Жан-Марі Ле Пена в першому турі проголосувало 16,7% виборців. У другому турі він боровся за президентське крісло з Жаком Шираком, який в остаточному підсумку переміг з 82% голосів та став Президентом.

Саме з цього часу починається й активна політична кар’єра адвоката Марін Ле Пен. З 2003 року вона зайняла пост віце-президента «Національного фронту». В січні 2011 року вона була обрана на пост керівника «Національного фронту», який протягом тридцяти восьми років займав її батько.

У 2012 році Марін Ле Пен вперше взяла участь у президентських виборах у Франції. Її заклики вивести Францію з НАТО, а також про необхідність поглиблення співпраці з Росією знайшли відгук у серцях майже 18% виборців. Це й вивело Марін Ле Пен на почесне третє місце.

Після цього вона заявила, що битва за Францію тільки-но почалася. «За мене проголосувало 18% виборців. Це означає, що націоналістам удалося підірвати «монополію партії фінансистів і прихильників мультикультуралізму», – сказала Марін Ле Пен перед другим туром президентських виборів у 2012 році.

Програму ж можна охарактеризувати як певну ренаціоналізацію Франції:

референдум щодо виходу з ЄС і Шенгену;

відмова від євро та повернення до франка;

вихід з об’єднаного військового командування НАТО й посилення національного аспекту оборони як зовнішньополітичного аспекту.

У внутрішній політиці Ле Пен планує обмежити імміграцію, посилити оборонні заходи та ввести для французів певні національні преференції в доступі до праці й соціальних благ.

Однак такі заяви лідера «Народного фронту» відштовхнули від неї французьких банкірів, які відмовились її фінансувати. Тому 6 млн. із необхідних 20 млн. Марін Ле Пен дав фонд її батька, але більшу частину грошей їй позичили російські банки.

Що це означає для України

7 травня Еммануель Макрон і Марін Ле Пен зустрінуться в другому турі президентських виборів. При цьому соціологи вже прогнозують перемогу Макрона: за нього готові проголосувати 62% французів, за Ле Пен – 38%.

«Перемога Ле Пен у західних експертних і політичних колах викликає максимальне занепокоєння. Вони задаються глобальними запитаннями: чи зможе вижити ЄС при такому Президентові, потенційному «Фрекзіті» та як у цілому зміниться міжнародна політика? Ле Пен хоче спертися на «реалізм». Її бачення зовнішньої політики багато в чому перегукується з російським баченням розвитку міжнародної системи», – вважає Надія Коваль.

17 березня 2014 року Марін Ле Пен визнала законними результати референдуму в Криму, який відбувся 16 березня 2014 року. Про тісні зв’язки лідера-політика з Росією свідчить її візит до Москви за місяць до першого туру виборів.

За словами Ле Пен, США мають на меті спровокувати велику війну в Європі, маючи намір озброїти Україну.

«Вони хочуть довести зону НАТО до російського кордону. Що стосується ситуації в Україні, я була одним із небагатьох політиків у Франції, які відстоювали свою власну точку зору по Україні, яка збігається з російською. Моя позиція з тих пір, як почався конфлікт, не змінилася», – заявила Ле Пен у Москві 24 березня 2017 року.

З усіх партій Франції «Національний фронт» є єдиною партією, яка підтримала точку зору Росії в сирійському конфлікті.

В цьому відношенні Еммануель Макрон виглядає як повна протилежність Марін Ле Пен.

«Перемога Макрона означає перемогу України. Це єдиний кандидат, який абсолютно очевидно виступає за європейську архітектуру, європейський Ренесанс, у якому Україна має шанс знайти своє місце досить швидко», – вважає Олександр Мельник, професор геополітики в бізнес-школі ICN в Нансі (Франція ).

З ним погоджується й Надія Коваль, хоча її оптимізм більш стриманий. «Гарність» Макрона для України виходить із того факту, що його позиція з усіх чотирьох кандидатів, які мали шанси на вихід у другий тур, найбільш сприятлива для України. На тлі Марін Ле Пен така позиція для України, звичайно, більш симпатична», – вважає експерт.

У той же час вона відзначає, що поки Макрон не пропонує якихось проривних ідей щодо швидкого вирішення конфлікту, але наголошує на необхідності дотримуватись міжнародного права та виконання Мінських домовленостей як передумови до розмови про зняття санкцій.