» Новини » Дайджест основних військово-політичних подій навколо України (09.09.2024 – 15.09.2024)

Дайджест основних військово-політичних подій навколо України (09.09.2024 – 15.09.2024)

Минулого тижня активізувалися дискусії щодо дозволу США і Великобританії на використання далекобійного озброєння, що постачається, по об’єктах у глибині території російської федерації, а також про можливі мирні переговори між Україною та росією. При цьому, для примусу росії до початку переговорного процесу Київ має два сильні аргументи: захоплена й успішно утримувана територія в Курській області, а також можливе зняття партнерами обмежень на застосування озброєння.

До питання про події у Курській області

Цього тижня військово-політичне керівництво України почало розкривати цілі проведення Збройними Силами України (ЗСУ) Курської наступальної операції.

Як можна зрозуміти із зробленої 13 вересня заяви президента України Володимира Зеленського, однією з цілей цієї операції був примус росії перекинути в Курську область значні сили для нейтралізації дій ЗСУ. “росіяни розпочали контрнаступальні дії в Курській області, все йде за нашим українським планом”, – заявив Зеленський. За його словами, Москва стягнула туди близько 40 тисяч військових, що кардинально позначилося на ситуації в Донецькій області – просування російських військ там суттєво знизилося, а на окремих ділянках – зупинилося. Крім того, “снарядний дефіцит” на Донецькому напрямку знизився майже вп’ятеро на користь України (раніше це співвідношення становило 1 до 12 на користь росіян, зараз уже 1 до 2,5). Також президент України заявив, що Курський наступ завадив РФ створити “буферні зони”, які росіяни планували реалізувати “від сходу до півночі нашої країни“.

При цьому, згідно з інформацією “Institute for the Study of War” (ISW, Інститут вивчення війни), українські війська прорвали ще одну лінію оборони в Курській області й просунулися на південь від Веселого, що на південний захід від населеного пункту Глушково і за три кілометри від межі.

Водночас згідно з оцінкою Пентагону, контрнаступ РФ у Курській області є “незначним”. “Ми бачимо, що російські підрозділи намагаються вчинити певні контрнаступальні дії в Курській області. На даному етапі, я сказав би, незначні”, – заявив 12 вересня представник Пентагону генерал Патрік Райдер під час брифінгу. При цьому, за інформацією учасників боїв у Курській області, російські війська, звільняючи власну територію, застосовують ту ж тактику, що й в Україні, яку можна охарактеризувати як

тактику “випаленої землі”: масовані ракетно-артилерійські та бомбові удари практично стирають населені пункти з лиця землі.


Крім політичних дивідендів, що виявилися в перший місяць наступу під Курськом, дана операція ВСУ вже серйозно впливає на користь Києва на військову ситуацію, в тому числі, на Донецькому напрямку.

У зв’язку з цим Курську наступальну операцію ЗСУ можна охарактеризувати як найяскравіший і найважливіший елемент весняно-літньої військової кампанії 2024 року.


Про нові виклики та загрози національній безпеці України

Минулого тижня продовжилася тенденція завдання росією масованих ракетно-бомбових ударів по території України . Згідно з повідомленням президента Зеленського, за останній тиждень ЗС РФ застосували близько 800 авіабомб, 300 ударних безпілотника та 30 ракет для завдання ударів по українських об’єктах.

15 вересня президент Зеленський дав інтерв’ю CNN, під час якого, зокрема, заявив, що:

  • росіяни знищили КАБами енергетичну інфраструктуру України на 80% Лише на сході за місяць використано близько 4 тис. авіабомб;
  • після паузи у вісім місяців, перед прийняттям допомоги Конгресом США, ми використали все, що мали в резерві й на складах, і в резервних бригадах, ми забрали звідти всю зброю;
  • Україна розраховувала укомплектувати 14 військових бригад шляхом іноземної допомоги, але сьогодні ми не оснастили навіть чотири.

Все гострішою стає ситуація в демографічній сфері, яку вже можна охарактеризувати як загрозу національній безпеці України.

За час війни близько 14 мільйонів людина або близько 30% від загальної чисельності населення покинули свої будинки. За даними Міжнародної організації з міграції ООН, понад 6,5 млн. з них розкидані по світу як біженці, близько 3,7 млн. залишаються переміщеними особами в Україні, понад 4,5 млн. вже повернулися додому. В той самий час, згідно з дослідженням Gradus Research, у разі загострення ситуації 18% українців можуть ухвалити рішення виїхати за кордон на період війни. Крім того, за словами народного депутата Миколи Княжицького, “лежать сотні тисяч заяв про відмову від українського громадянства”, а люди з подвійним громадянством намагаються позбутися українських паспортів .

Україна цього року очолила список країн із найвищим рівнем смертності. Як свідчать дані з останніх звітів Центрального розвідувального управління США (ЦРУ) щодо глобальної статистики смертності та народжуваності, рівень смертності в Україні становить 18,6 на 1000 осіб. Крім того, в рейтингу народжуваності Україна посіла останній рядок .


Подібна ситуація загрожує довгостроковою соціальною та економічною кризою. При цьому заходи, що реалізуються урядом, як, наприклад, створення Міністерства повернення, на думку експертів, поки не ефективні .


На цьому тлі цікавить заклик глави МЗС Польщі Радослава Сікорського до країн ЄС зупинити соціальні виплати українцям призовного віку. На думку Сікорського, така політика соцвиплат шкодить обороноздатності та економічній стабільності України. “Припиніть ці виплати людям, які підлягають призову до армії. Не повинно бути виплат за уникнення служби в армії”, – сказав польський політик під час щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії .

Водночас, новий глава МЗС України Андрій Сибіга зазначив, що в Польщі проживає близько 300 тисяч українських чоловіків призовного віку, і майже 1 мільйон перебуває за кордоном загалом. На його думку, Україна та ЄС мають розробити програми щодо повернення українців додому та відповідні умови для цього .

Іншою серйозною проблемою для України, на думку видання La Repubblica, є масове дезертирство. За даними видання, у першій половині цього року було порушено понад 17 тис. кримінальних справ за самовільне залишення частини та дезертирство. Багато солдатів, за оцінками, вважають за краще залишити фронт, ніж опинитися під обстрілом російських військ. Українська Рада спробувала пом’якшити проблему, скасувавши у липні цього року кримінальну відповідальність за першу спробу втечі за умови добровільного повернення на службу. Однак цей захід лише паліатив, оскільки втрати на фронті та нестача солдатів загрожують стабільності армії та підривають обороноздатність країни .

Серед інших проблемних питань, здатних зрости в загрозу національній безпеці в екологічній сфері, слід зазначити забруднення річок в результаті ведення бойових дій. За словами глави Держагентства водних ресурсів Ігоря Гопчака, забруднення “дійшло до 336 км від впадання річкою Десна, тобто воно знаходиться вже в Київській області між селами Літки та Рожни”. При цьому, “основна концентрація забруднення знаходиться у Чернігівській області між селами Остер та Максим”, – додав Гопчак.

У зв’язку з цим заступник директора “Київводоканалу” Володимир Костюк у коментарі українським ЗМІ заявив, що через забруднення Десни Київ може залишитися без основного джерела питної води. “Хочу нагадати, що річка Десна залишається основним джерелом водопостачання для очисних споруд Деснянських водопровідних станцій і становить 70% підготовленої питної води для мешканців Києва. Альтернативи такому водозабору сьогодні немає. Його втрата призведе до серйозних наслідків та розбалансування системи водопостачання столиці”, – зазначив Костюк.

Однак пізніше “Київводоканал” опублікував офіційні роз’яснення щодо ситуації із забрудненням Десни й назвав слова В.Костюка “найпесимістичнішим сценарієм розвитку подій, ймовірність якого поки що низька”, зазначивши також, що якість води, яка подається киянам, відповідає всім встановленим нормам.

З’явилася раніше інформація про постачання Іраном балістичних ракет росії викликала реакцію у відповідь Заходу. Згідно з опублікованою на сайті Держдепу США інформацією, Вашингтон ввів нові санкції проти Ірану у зв’язку з військово-технічною співпрацею з росією. При цьому під час спільної пресконференції з главою МЗС Великобританії держсекретар США Ентоні Блінкен підтвердив, що росія отримала від Ірану балістичні ракети для допомоги у війні проти України.

Франція, Великобританія та Німеччина також анонсували нові санкції проти Ірану за постачання ракет росії. Зокрема, планується розірвати двосторонні договори про повітряне сполучення з Іраном.

ЄС отримав перевірену інформацію, що Іран надав росії балістичні ракети. “Єдинодушна позиція лідерів ЄС завжди була чіткою. Брюссель відповість швидко і в координації з міжнародними партнерами, включаючи нові та значні обмежувальні заходи проти Ірану”, – зазначив представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано.

Водночас голова української розвідки Кирило Буданов вважає, що найбільшу небезпеку з союзників росії становить не Іран, а Північна Корея, яка лідирує за постачанням росії зброї та боєприпасів. Попри якість снарядів, артилерійські постачання, які отримує Москва від КНДР, серйозно змінили ситуацію на фронті, збільшивши інтенсивність бойових дій.

Про військову та фінансову допомогу Україні

Цього тижня Збройні сили України отримали 18 артилерійських установок “Богдана”, які Данія профінансувала та замовила в Україні у липні. Як заявив міністр оборони цієї країни Трольс Лунд Поульсен, виробляти зброю в Україні набагато дешевше, ніж виготовляти чи купувати її на Заході. Тому він закликав союзників підключатися до такої ініціативи.

Швеція заявила про надання Україні нового, сімнадцятого, пакету військової допомоги на 400 мільйонів євро, який включатиме:

  • 6 десантно-штурмових катерів Stridsbåt 90,
  • ПЗРК Robot 70,
  • танкові боєприпаси,
  • кошти на БПЛА,
  • зимовий одяг, захисні маски, обладнання та багато іншого.

Румунія розпочала процес підготовки на F-16 українських льотчиків. Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умеров.

Фінляндія анонсувала новий пакет військової допомоги Україні на €118 млн, вміст якого поки що не розкривається з міркувань безпеки.

Глава уряду Латвії Евіка Силіня оголосила про черговий пакет військової підтримки, до якого увійдуть бронетранспортери.

Пентагон уклав контракт майже на $1,2 млрд на ракети AMRAAM (можуть застосовуватися винищувачами F-16 і в різних модифікаціях мають дальність від 55 до 106 км), частину з яких надалі відправлять і в Україну. У пресслужбі відомства зазначили, що виробляти вдосконалені ракети середньої дальності AMRAAM класу “повітря-повітря” буде концерн Raytheon. Також передбачено виготовлення запчастин та іншого обладнання для інженерно-технічної підтримки виробництва.

Продовжилося цього тижня надання західними партнерами фінансово-гуманітарної допомоги Україні.

США виділяють Україні фінансування у розмірі понад $700 млн на відновлення енергосистеми та гуманітарну допомогу. Згідно із заявою держсекретаря цієї країни Блінкена, $325 млн із цих коштів підуть на відновлення української енергетики, $290 млн – на гуманітарну підтримку, ще $102 млн – на гуманітарне розмінування.

Уряд Великобританії анонсував новий пакет фінансової допомоги Україні на суму близько $315 млн. Гроші будуть направлені на гуманітарні потреби, забезпечення енергетичної стабільності та підтримку реформ. Крім того, значна частина коштів піде на підтримку освіти, охорони здоров’я, виплату зарплат держслужбовцям та пенсій.

Україна та МВФ на рівні експертів досягли угоди про п’ятий перегляд програми EFF на $15,6 млрд. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, зараз очікується затвердження цієї угоди Виконавчою радою МВФ, після чого Україна отримає $1,1 млрд. фінансової допомоги. Програма допомоги Україні обсягом $15,6 млрд терміном на 4 роки є ключовою частиною глобальної економічної підтримки країни.

Водночас у питаннях надання військової та фінансової допомоги Україні намітилися негативні тенденції.

Адміністрація Байдена не може отримати від Конгресу США дозволу на продовження використання $5,8 млрд для України. За поточних умов ці кошти “згорять”, якщо не буде використано до кінця вересня. “У нас залишилося 5,8 млрд для України за механізмом Presidential Drawdown Authority (PDA). Міноборони працює з Конгресом, щоб продовжити дію PDA і після завершення фінансового року”, – заявив представник Пентагону Пет Райдер.

На думку видання The Wall Street Journal, з наближенням президентських виборів у США та виснаженням ресурсів можливості адміністрації Байдена з підтримки України скорочуються. Джерела видання визнають, що шанси на схвалення великого пакета допомоги для Києва у 2025 році вкрай малі, незалежно від того, хто переможе на виборах. У матеріалі наголошують, що хоча на початку цього року вдалося затвердити допомогу у розмірі $60 млрд, достатню для підтримки України протягом найближчих місяців, подальше фінансування залишається під питанням.

За повідомленням Financial Times з посиланням на британську Держаудитслужбу, Великобританія передавала Україні великі партії військової допомоги, яка підлягає утилізації. Це дозволило країні скоротити “витрати пов’язані з утилізацією”, наприклад, техніки — за балансової вартості близько $223 млн її заміна обійшлася б приблизно в $3,5 млрд. Так, за даними газети, у березні 2022 року Україна отримала від Великобританії 17 тис. пар армійських. черевик з терміном придатності, що закінчувався, які могли “відправити на звалище”. А у 2023 році Києву передали 14 танків Challenger 2 з балансовою вартістю близько $22 млн за вартості закупівлі в 1990-х $61 млн.

Нідерланди заявили про неможливість надання Україні системи ППО Patriot через відмову союзника поставити необхідні компоненти. Наприкінці червня Нідерланди анонсували спільно з неназваною країною-союзником постачання системи ППО Patriot Україні. Однак тепер стало відомо, що союзник вийшов із угоди. “Необхідні компоненти для повної системи Patriot вже зібрані. Нідерланди надають три пускові установки та радар, інші необхідні компоненти постачаються союзником”, – заявляло раніше Міноборони Нідерландів. Міністр оборони Рубен Брекельманс повідомив, що Нідерланди відправили Україні радар і незабаром передадуть три пускові установки. Однак тепер вони шукають іншого союзника, готового надати відсутні компоненти.

До питання про зняття обмежень застосування західного озброєння по об’єктах біля РФ

9 вересня в інтерв’ю Frankfurter Allgemeine Zeitung міністр оборони Нідерландів Брайкельманс заявив, що ця країна дозволила Україні використовувати своє озброєння, включаючи винищувачі F-16, проти військових цілей у РФ і закликав решту партнерів наслідувати приклад Нідерландів. “Україна має право на самооборону, і якщо атаки здійснюються з прикордонних районів або російських військових баз, вона може завдавати ударів по військовим цілям”, – зазначив Брайкельманс.

Президент США Джо Байден 10 вересня заявив, що його адміністрація опрацьовуює дозвіл Україні використовувати далекобійну зброю для ударів по РФ. Проте, як повідомили 11 вересня українські ЗМІ з посиланням на видання Bloomberg, США хочуть отримати від Києва детальний план завдання ударів углиб РФ, перш ніж погодитися зняти обмеження на використання далекобійної зброї. За інформацією агентства, “цього тижня рішення не очікується, лідери зустрінуться пізніше в ООН”.

Як повідомила 11 вересня видання The Guardian, Лондон уже ухвалив рішення дозволити Києву використовувати ракети Storm Shadow для ударів углиб російської Федерації, проте британська влада не оголошуватиме про нього публічно.

Москва досить нервово відреагувала на інформацію про можливий дозвіл західних країн на застосування далекобійної зброї, що постачається, для ударів по об’єктах на російській території. 12 вересня Путін під час інтерв’ю російському телеканалу зробив спеціальну заяву про те, що застосування західної високоточної зброї великої дальності проти росії означатиме пряму участь країн НАТО у бойових діях в Україні. “Це означатиме, що США, НАТО та європейські країни безпосередньо воюють з росією, що вже істотно змінює саму суть, природу конфлікту. А якщо це так — ми прийматимемо відповідні рішення”, – сказав Путін.

Цей наратив повторив 13 вересня і постійний представник росії в ООН Василь Небензя, який на засіданні Ради Безпеки ООН заявив, що члени НАТО розпочнуть пряму війну з Москвою, якщо дозволять Києву застосовувати далекобійну зброю.

         13 вересня канадський прем’єр-міністр Джастін Трюдо заявив, що Україна повинна мати можливість використати далекобійну зброю для запобігання російським ударам по цивільних об’єктах. Він наголосив, що Канада “цілком підтримує Україну” в цьому питанні, попри загрози Москви про втягування НАТО в конфлікт.

У свою чергу, координатор ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі заявив 13 вересня, що “Білий дім серйозно сприймає заяви Москви про те, що зняття обмежень на удари вглиб росії означатиме пряме залучення НАТО у війну“.

Як повідомило 14 вересня видання The Sunday Times , п’ять колишніх міністрів оборони Великобританії та колишній прем’єр Борис Джонсон звернулися до чинного глави уряду Кіра Стармера із закликом зняти обмеження на використання Storm Shadow для України навіть якщо Сполучені Штати не схвалять цей крок і не даватимуть аналогічний дозвіл на використання своїх ракет ATACMS.

До питання про переговори між Україною та росією

Москва не піде на переговори, доки ЗСУ залишаються на території Курської області. Про це 9 вересня заявив колишній міністр оборони РФ Сергій Шойгу, який нині обіймає посаду секретаря Ради безпеки.

Москва, ймовірно, намагається сформувати міжнародні мирні посередницькі зусилля у війні проти України. При цьому російська сторона демонструє небажання брати участь у сумлінних переговорах із українцями. Згідно зі звітом ISW, міністр закордонних справ росії Сергій Лавров 9 вересня зустрівся з міністром закордонних справ Бразилії Мауро Вієйрою та міністром закордонних справ Індії Субрахманіям Джайшанкаром на полях засідання Ради співробітництва росії та країн Перської затоки в Саудівській Аравії. Лавров із співрозмовниками обговорив війну в Україні, проте деталей у російському МЗС не розкрили. Слід зазначити, що Бразилія та КНР з травня просувають свій мирний план “Політичне врегулювання української кризи” із шести пунктів, ключові засади якого сприятливі для росії. Своєю чергою, прем’єр Індії Нарендра Моді нещодавно приїжджав до Києва та офіційно підтвердив підтримку Індією миру в Україні на основі принципів міжнародного права, серед яких повага до територіальної цілісності та суверенітету держав.

За повідомленням видання La Repubblica, канцлер Німеччини Олаф Шольц працює над планом мирного врегулювання між росією та Україною, який може включати територіальні поступки з боку України та “не виключає передачу Москві частині українських територій”. Проте президент Зеленський засумнівався у достовірності цієї інформації. “Мені нічого не відомо про “мирний план” Шольца. Не може бути жодних планів без України щодо нас. Я навіть не впевнений, що такий план існує”, – сказав президент України.

В інтерв’ю бразильському виданню Metrоpoles 12 вересня президент Зеленський назвав “мирні ініціативи” Бразилії та Китаю “деструктивними” і зазначив, що запропонований цими країнами мирний план більше відповідає інтересам росії й не погоджувався з Україною, що для Києва неприйнятно. “На жаль, я вважаю, що бразильсько-китайська ініціатива більша за проросійську… Він (Путін – ред.) зайшов, убив людей, захопив територію, а тепер Лула (президент Бразилії) каже: “Давайте, нехай вони поговорять”. . Їх пропозиція — це теж деструктивно, це просто політична заява. десь посередині? – сказав Зеленський. Китайсько-бразильський план передбачає зупинку війни по лінії фронту, що прямо суперечить Формулі миру Зеленського, згідно з якою передбачено виведення військ РФ на межі 1991 року.

13 вересня Пекін відреагував на критику президентом Зеленським “китайсько-бразильського мирного плану”. Представник Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін на пресконференція заявила, що Китай продовжить сприяти мирному врегулюванню війни між росією та Україною. “План закликає до зниження напруженості, запобігання ЄС , збільшенню гуманітарної допомоги, протистоянню використанню ядерної зброї та захисту глобальних ланцюгів постачання”, – наголосила Мао.

За повідомленням видання EFE, Володимир Зеленський, усвідомлюючи складну ситуацію на фронті та можливість скорочення військової допомоги від ключових союзників, розробляє план завершення війни цієї осені. Цей план ґрунтується на міжнародному тиску на росію з метою домогтися миру на прийнятних для Києва умовах. Крім військової складової, за інформацією видання, план включає також економічні аспекти та пропозиції щодо ролі Києва у міжнародній системі безпеки. “Цей план може стати реальністю завдяки нашим партнерам, а не волі чи небажанню росії”, – наголосив президент України, додавши, що основна мета плану — змусити РФ припинити агресію. Також президент України заявив на пресконференції 13 вересня, що зустрінеться з Байденом “цього місяця”, щоб представити свій “план перемоги над росією”. Крім того, Зеленський додав, що на наступний Саміт світу, який може відбутися вже у листопаді, запросять РФ.

Турецький президент Ердоган заявив, що повернення Криму Україні – вимога міжнародного права. Він також додав, що підтримка територіальної цілісності, суверенітету та незалежності Туреччиною України залишається незмінною. Крім того, Ердоган висловив сподівання, що надалі будуть зроблені кроки щодо забезпечення прав кримських татар.

11 вересня Шольц заявив про необхідність нової конференції щодо України за участю росії. “І я скажу це знов. Зараз той момент, зараз час, коли нам потрібно вивчити, які можливості існують. І це правильно, коли Володимир Зеленський говорить, і я повторюю це ще раз, що нам потрібна ще одна мирна конференція і росія має бути за столом переговорів», – сказав канцлер Німеччини.

Джей Ді Венс, кандидат у віце-президенти від Республіканської партії, запропонував план припинення війни в Україні, який включає збереження окупованих територій за РФ та створення демілітаризованої зони вздовж нинішніх ліній фронту. Українські політики та експерти висловили стурбованість пропозицією Венса, зазначивши, що вона ігнорує волю українців. Голова комітету із закордонних справ Олександр Мережко назвав його “передвиборчою риторикою, яка навряд чи витримає випробування політичною реальністю”. Однак прихильники Венса, включаючи Елбріджа Колбі, який був співробітником Пентагону під час каденції Трампа, вважають план реалістичною оцінкою поточного стану війни, стверджуючи, що “війни зазвичай закінчуються на лінії зіткнення двох протиборчих армій“.


Можна припустити, що порядок денний Другого саміту світу щодо України безпосередньо залежатиме від участі в цьому заході росії. Якщо Москва буде присутня на Саміті, то можлива конструктивна дискусія щодо обговорення конкретних умов перемир’я та завершення конфлікту. Якщо Кремль відмовиться від запрошення, то швидше за все Україна наполягатиме на посиленні міжнародного тиску на росію в рамках розробленого Києвом плану. Не викликає сумніву, що розвиток ситуації за другим сценарієм викликає неминучу негативну реакцію Кремля.

Офіційна риторика Москви дозволяє припустити, що Кремль уже фактично виставив умови для своєї участі в Саміті — звільнення Україною захоплених територій у Курській області та збереження заборони на застосування західних далекобійних систем по об’єктах на території РФ.

Таким чином можна констатувати, що проведення Курської наступальної операції безпосередньо сприяло початку процесу підготовки мирних переговорів між Україною та росією.


Інші події навколо України

Трамп та Харріс під час телевізійних дебатів поговорили про Україну. “Я хочу, щоб ця війна зупинилася, я хочу, щоб люди не вмирали мільйонами. Ми дуже багато грошей дали Україні, більше ніж Європа. Якщо ви подивіться, цифра величезна… Європа не платить, ми платимо. У Байдена просто немає сміливості вимагати гроші у Європи. У свою чергу Харріс заявила, що “він <Трамп> здасть Україну протягом 24 годин після того, як виграє вибори. Якби не наша допомога, Путін би вже сидів у Києві. Ми допоможемо Зеленському та його військам, тому що в протилежному у разі війська Путіна будуть у Польщі“.

Слід зазначити, що на уточнювальне запитання, чи Трамп вважає, що перемога України в інтересах США, так чи ні, кандидат-республіканець відповів: “Я думаю, що в інтересах США закінчити цю війну“.

Після теледебатів рівень підтримки Харріс на майбутніх президентських виборах зріс, що дозволило їй збільшити відрив від Трампа: зараз за Харріс готові проголосувати 47% респондентів, за Трампа – 42%, свідчать результати опитування Reuters та Ipsos. Серед респондентів, які хоч щось чули про дебати, 53% віддали перемогу на них Харріс та 24% Трампу.

Україна розпочала виробництво власних 155-мм артилерійських снарядів, повідомив ексглава Укроборонпрому Камишин.

Президент Білорусі А.Лукашенко вирішив оригінальним чином нагадати про свою участь у переговорному процесі з Україною. Практично у всіх українців, яких обміняли на російських військовополонених 15 вересня, під час руху від білоруського прикордонного переходу до українців були в руках однакові пакети з контуром Білорусі, лелеками та червоно-зеленими смугами.