Дайджест основних військово-політичних подій навколо України (06.01.2025 – 12.01.2025)

У фокусі уваги

На шляху до мирних переговорів: сильні “козирі” та сильні гарантії.

7 січня президент України В. Зеленський заявив, що можливим переговорам з Росією передуватиме його зустріч із Трампом, тому що США належатиме головна роль у питанні врегулювання конфлікту.^[1].

9 січня український президент заявив, що робить усе, “щоб гідно завершити цю війну цього року”^[2]. До того ж, за словами В. Зеленського, “одним із найкращих інструментів, щоб змусити РФ до миру”, є розміщення в Україні іноземного контингенту^[3].

Президент Франції Макрон заявив, що “швидкого та простого рішення” в Україні не буде, попри обіцянки обраного президента США Дональда Трампа про швидке врегулювання. При цьому французький лідер додав, що США не зацікавлені у програші України. Більше того, за його словами, “капітуляція України не може бути вигідна ні європейцям, ні американцям”. На думку Макрона, європейці зобов’язані надати Україні гарантії безпеки, а США — сприяти переговорам з Росією^[4].

Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський висловив думку, що найближчим часом Європа зіткнеться із сильним тиском — її схилятимуть до переговорів із Росією щодо України. У зв’язку з цим він закликав до дій, які можуть посилити позицію Києва на переговорах. Сікорський також зазначив, що Україні потрібний мир, але не капітуляція. Тому, на думку дипломата, європейські союзники не повинні встановлювати тимчасових рамок на підтримку Києва: вона має тривати, скільки потрібно — аж до досягнення міцного миру^[5].

Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що за будь-якого просування ідеї припинення вогню, яке може зробити майбутня адміністрація Дональда Трампа, необхідно враховувати наявність у Росії серйозних проблем в Україні. Зокрема, про це свідчить, за його словами, звернення Москви за допомогою до КНДР та Ірану.^[6].

6 січня глава Держдепартаменту США Ентоні Блінкен під час візиту до Сеулу заявив, що адміністрація президента США Джо Байдена, яка передає владу, хоче гарантувати, що “в України буде максимально сильна рука для ведення гри” під час переговорів з Москвою. Не коментуючи безпосередньо ситуацію в Курській області Росії, Блінкен наголосив, що позиції України на цій ділянці мають критичне значення для будь-яких мирних переговорів Києва з Росією у майбутньому.^[7].

8 січня майбутній представник президента США по Україні та Росії Кіт Келлог заявив, що буде прагнути знайти рішення для завершення війни в Україні протягом перших 100 днів після інавгурації Трампа^[8].

Водночас 10 січня радник Білого дому Джон Кірбі заявив, що ні Україна, ні Росія не виявляють готовності до переговорів. Одночасно він спростував припущення, що нові санкції США проти Росії пов’язані з можливими домовленостями про завершення війни. За словами Кірбі, запровадження санкцій не було розраховане як “розмінна монета” для переговорів^[9].

Основні події тижня

Допомога Україні: партнери погодили “дорожні карти” допомоги до 2027 року.

9 січня у Німеччині пройшло 25-те засідання Контактної групи з оборони України (формат “Рамштайн”), у якій взяли участь міністри оборони 54 країн та президент України В. Зеленський. У ході заходу основний акцент було зроблено на затвердженні стратегічних “дорожніх карт” по кожному з восьми напрямків, що визначають військові потреби України до кінця 2027 року, зокрема, по системах ППО, артилерійському озброєнню, дронах, бронетехніці, повітряних силах та морській безпеці.^[10].

Глава європейської дипломатії Кая Каллас на полях зустрічі у форматі “Рамштайн” заявила, що Євросоюз готовий взяти на себе ініціативу щодо підтримки України, якщо США більше не захочуть допомагати Києву при Дональді Трампі^[11].

Після завершення зустрічі В. Зеленський заявив, що за підсумками засідання контактної групи допомоги Києву у форматі “Рамштайн” Україна отримає додаткові пакети військової допомоги на суму $2 млрд.^[12].

Німеччина профінансує виробництво замовлених Міністерством оборони України у німецького оборонного концерну Rheinmetall 180 тис. 35-мм осколково-фугасних боєприпасів HEI-T для зенітних установок Gepard^[13].

США виділили останній пакет військової допомоги Україні з боку адміністрації Байдена у сумі $500 млн^[14]. У пакет увійдуть: ракети протиповітряної оборони AIM-7, RIM-7, AIM-9M; боєприпаси класу “повітря-земля”; допоміжне обладнання для винищувачів F-16; обладнання для захищеного зв’язку; стрілецька зброя та боєприпаси; запчастини, допоміжне обладнання, послуги, навчання та трансфер.

Великобританія, Данія, Нідерланди, Латвія та Швеція профінансують придбання для України 30 тисяч нових безпілотників^[15] на суму $55 млн.

Про виділення коштів для подальших закупівель в українській оборонній промисловості за “данською моделлю” заявили^[16]:

● Норвегія – €43 млн;

● Данія – €135 млн;

● Канада – 69 млн дол.;

● Ісландія – €2 млн.

Крім того, про додаткову військову допомогу заявили: Канада ($236 млн), Німеччина (6 систем ППО IRIS-T та 50 ракет-перехоплювачів до них)^[17].

Євросоюз перевів Києву перший транш у розмірі €3 млрд у рамках кредиту на €45 млрд від країн G7, який буде погашено за рахунок прибутку від заморожених російських активів^[18].

Війська КНДР у Курській області: перші полонені дають свідчення.

6 січня держсекретар США Ентоні Блінкен у ході візиту до Сеулу заявив, що у відповідь на підтримку, яку надає Північна Корея Росії в її війні проти України, Москва розширює співпрацю з Пхеньяном у космічній сфері та планує передати КНДР просунуті супутникові технології. Крім того, Блінкен повторив думку постійного представника США при ООН Лінди Томас-Грінфілд про те, що Москва, з точки зору американської влади, «ймовірно, близька до того, щоб офіційно визнати статус Північної Кореї як ядерної держави».^[19].

На початку січня ЗСУ помітно активізувалися в Курській області Росії, перейшовши на окремих напрямках до наступальних дій,^[20]що природно, призвело до збільшення втрат противника. За словами президента України, лише за два дні боїв на Курщині російська армія втратила до батальйону піхоти, укомплектованого, зокрема, військовослужбовцями із Північної Кореї.^[21].

Загалом, згідно з заявою В. Зеленського, КНДР втратила вже 3800 військовослужбовців убитими та пораненими в боях з українськими силами у Курській області^[22].

11 січня президент України заявив, що ЗСУ взяли в полон двох північнокорейських солдатів у Курській області^[23] і запропонував Кім Чен Ину обміняти захоплених у полон солдатів КНДР на українців у російському полоні.

Україна припинила транзит російського газу до Європи: на що сподіваються Угорщина та Словаччина?

9 січня глава МЗС Угорщини Петер Сіярто пригрозив заблокувати вступ України до ЄС у відповідь на реєстрацію в українському парламенті законопроєкту, який передбачає заборону транзиту російських нафти та газу територією України під час воєнного стану. На його думку, країна, яка укладає угоду про асоціацію з ЄС або хоче стати частиною ЄС, зобов’язана робити внесок в енергетичну безпеку ЄС шляхом надання транспортних маршрутів.^[24].

11 січня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо розкритикував президента України В. Зеленського, заявивши, що той нібито «жебракує» в Європі та «шантажує інших». Таким чином він висловився на тлі суперечки з Києвом через припинення транзиту російського газу та відмови словацького президента Пеллегріні від візиту до української столиці^[25].

12 січня Зеленський відповів Фіцо, заявивши, що останній “пихато відмовився” від запропонованої Україною допомоги Словаччині на час адаптації до відсутності транзиту газу з Росії. “Це було очевидною помилкою Фіцо — сподіватися, що його тіньові схеми з Москвою існуватимуть нескінченно”, — написав український президент у Х. За його словами, зробити ставку на Москву замість своєї країни, Європи та здорового глузду було програшем із самого початку^[26].

Суперечка через масові поховання псує відносини України з Польщею — одним із її ключових союзників у Європі. Варшава звинувачує Україну, що та применшує масштаби масових вбивств, перешкоджає пошуку жертв і тим самим відмовляє їм у гідному похованні. Київ стверджує, що вбивства були частиною більш масштабного конфлікту, який почався ще у 1920-х роках, під час якого гинули та переміщалися люди з обох боків.

Росія не пропустила нагоди скористатися цією ситуацією, сподіваючись вбити клин між двома країнами. Щоб роздмухати гнів в Україні, російські соціальні мережі оприлюднюють старі фотографії пошкоджених пам’ятників УПА у Польщі. При цьому офіційні особи у Варшаві підозрюють російську причетність до деяких нападів на пам’ятники.

Здавалося б, що після спільної заяви міністрів закордонних справ Польщі та України 24 листопада про те, що «не буде жодних перешкод» для ексгумації у Волині та сусідніх областях, ця тема відійшла на другий план. Проте польські політики продовжують використовувати її у передвиборчий період. 9 січня кандидат у президенти Польщі від опозиції Кароль Навроцький заявив, що не бачить Україну ні в ЄС, ні в НАТО через позицію Києва щодо “Волинської різанини”^[27].

Вже наступного дня, 10 січня, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про те, що питання ексгумації жертв “Волинської різанини” зрушило з місця. За його словами, Україна надала дозвіл на необхідні процедури.^[28] 11 січня цю інформацію підтвердив заступник міністра культури України з питань європейської інтеграції А. Наджос, за словами якого Україна та Польща вже обмінялися списками місць для пошуку та ексгумації останків учасників взаємних історичних конфліктів.^[29].

Хочеться вірити, що здоровий глузд узяв гору, і Варшава з Києвом вирішили відкласти спірні історичні моменти убік та зосередитися на ексгумації. Тим більше, що як доречно зауважив посол Польщі в Україні Петро Лукасевич, “Росія перемагає, коли ми сперечаємось”^[30].

Іншою причиною загострення відносин між Польщею та Україною є поведінка окремих українців, які залишили свою країну. Як заявив 12 січня польський міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш, Польща втомилася від війни в Україні, і однією з причин стали молоді українські чоловіки “за кермом новітніх автомобілів” на вулицях польських міст, або такі, що “мешкають у п’ятизіркових готелях”^[31].

^[1] https://tv8.md/ru/2025/01/07/video-zelenskii-vidit-u-trampa-reshayushchuyu-rol-v-voini/273100

^[2] https://hromadske.ua/ru/voyna/237578-zelenskiy-ya-delayu-vse-chnstvom-dlya-ukrainy-v-etom-godu

^[3] https://nv.ua/world/geopolitics/mirotvorcy-v-ukraine-zelenskiy-ro-prinudit-k-miru-50480430.html

^[4] https://gazetaby.com/post/vojna-6-yanvarya-lukashenko-izvinyalsya-za-ataki-po-i-predlaga/204982/

^[5] https://www.rmf24.pl/fakty/swiat/news-sikorski-diagnozuje-stan–minist,nId,7886562#crp_state=1

^[6] https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-01-08/ru-t-hold-all-the-cards-in-ukraine-austin-says

^[7] https://www.dw.com/ru/blinken-v-seule-rf-hocet-peredat-kndr-sputnikovye-tehnologii/a-71224337

^[8] https://www.foxnews.com/video/6366827160112

^[9] https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3947290-u-bajdenanarazi-ne-gotovi-do-peregovoriv.html

^[10] https://ru.interfax.com.ua/news/general/1039637.html

^[11] https://www.dw.com/ru/kallas-evropa-gotova-zanat-mesto-ssa-v-plane-podderzki-ukrainy/a-71257242

^[12] https://t.me/weukrainetv_ex/13233