Як RAB-тариф вплине на українського споживача

Як RAB-тариф вплине на українського споживача

19.03.2018

Останнім часом тема RAB-тарифів і RAB – регулювання електроенергетики стала дуже популярною, висловлюються позиції «за», позиції «проти». Ми вирішили розібратися.

RAB – новий стимулюючий тариф на передачу електроенергії на основі регуляторної норми доходу – Regulatory Asset Base (RAB), який пропонується для впровадження в Україні.

 

В чому проблема?

Енергетична інфраструктура України знаходиться в небезпечно занедбаному стані. Рівень зносу електричних мереж обленерго становить 60-70% (1). З кожним роком підстанції все більше застарівають, обриваються проводи і ламаються опори ліній електропередач (ЛЕП).

Якщо не проводити капітальні ремонти, не інвестувати в оновлення мереж, українці залишаться без світла або будуть ставити власні генератори.

Уже сьогодні навіть в м. Києві, і особливо в прилеглих передмістях столиці, аварійні відключення світла кілька разів на місяць цілком буденне явище. Далі – тільки гірше. Просто уявіть, що означає відключення світла в медичній установі, наприклад, під час операції.

Перепади напруги через поганий стан мереж призводять до скорочення терміну експлуатації та виходу з ладу побутової техніки та електроприладів. Тобто в кінцевому підсумку матеріальні втрати несуть споживачі ел/ен.

Потреба в інвестиціях на модернізацію і будівництво мереж в перспективі 5 років оцінюється самими компаніями та експертами галузі в 15-20 млрд грн в рік (2), водночас за останні 5 років інвестиції обленерго становлять 2-4 млрд грн в рік (3)

Якщо, наприклад, у Франції енергопостачальні компанії можуть взяти кредит в банку під відносно невисокий відсоток або розмістити облігації, то у місцевих обленерго доступ до фінансування обмежений. Вартість кредитних ресурсів в Україні перевищує 20-25%. Доступ до зовнішніх ринків для українських компаній закритий. Фондового ринку в Україні як такого немає.

Які можуть бути джерела фінансування інвестицій обленерго:

• Кошти держави. Проте знову ж таки це будуть кошти з Бюджету, а відповідно гроші платників податків.
• Інвестиційна складова до тарифу на передачу електроенергії, що встановлюється регулятором галузі.
• Кредити. Але кредити збільшать тарифи на електроенергію. За такої умови споживач заплатить більше, ніж у випадку з інвестиційної надбавкою. Адже кредитні кошти включають в себе не тільки вартість ресурсу в економці, але і маржу банків.
• Кошти власників. Але будь-який підприємець буде намагатися повернути інвестиції коштом  виручки, а відповідно, завдяки підвищенню ціни на свої послуги, в нашому випадку – передачу електроенергії. Тобто по суті це буде та ж інвестиційна надбавка до тарифу, тільки визначати її буде сам власник, а не регулятор.

Україна вибрала другий шлях – введення стимулюючого тарифу на передачу електроенергії на основі регуляторної норми доходу – RAB (RegulatoryAssetBase).

Чи замислюєтеся Ви про те, скільки ми платимо за доставку електроенергії від генеруючої станції до нашого дому, офісу, освітньої установи і т.д. Як формується тариф і яка собівартість цієї послуги. Які ризики ми несемо в разі недофінансування галузі або, наприклад, її стагнації через зношування електромереж.

Скільки платять українці за передачу електроенергії

Передача електроенергії – це звичайна послуга, така ж, наприклад, як доставка посилки Новою Поштою.

Передача електроенергії від виробника до пунктів підключення місцевих електромереж здійснюється магістральними електромережами, котрі належать державному підприємству НЕК «Укренерго».

Передача електроенергії місцевими електромережами кінцевим споживачам здійснюється приватними енергопостачальними компаніями – головним чином «обленерго».

Тарифи на передачу електроенергії встановлює регулятор галузі – національна комісія регулювання енергетики (НКРЕ).

У 2017 р. середньозважений тариф на передачу електроенергії промисловим споживачам склав орієнтовно 0,16 грн/КВтг або менше 10% у роздрібному тарифі на електроенергію (1,68 грн/кВтг).

Джерело: НКРЕ, розрахунки та оцінки Ukrainian Institute for the Future на підставі даних НКРЕ

 

Як формуються тарифи обленерго на передачу електроенергії

Тарифи на передачу електроенергії сьогодні в Україні формуються на основі методики «витрати + норма рентабельності».

За такої умови норма рентабельності розраховується як відсоток від витрат обленерго.

Джерело: оцінка Ukrainian Institute for the Future на підставі даних НКРЕ щодо структури витрат на розподіл в 2016 р.

 

Чим погана чинна методика «витрати +»

Недоліки чинного тарифоутворення:

1. Обленерго не можуть керувати прибутком, використовуючи такі інструменти як зниження собівартості та управління ціною (тарифом) на електроенергію.

2. У обленерго немає мотивації скорочувати поточні витрати. Навпаки, вони зацікавлені в збільшенні витрат, щоб максимізувати прибуток.

3. У обленерго немає мотиву «тягнути» дроти у віддалені райони, невеликі населені пункти, села і т.п. Це досить клопітно і проблематично, а оскільки споживання електроенергії там невелике, то подібні інвестиції нерідко будуть економічно недоцільними. А, як відомо, відсутність комунікацій – часто перешкода в економічному розвитку регіону.

4. Доступ до інвестиційних ресурсів у енергопостачальних компаніях дуже обмежений. Норма рентабельності, що закладається в тариф, не забезпечує компаніям прибуток в обсязі, достатньому для фінансування інвестицій. Крім того, має місце відвертий волюнтаризм і джерело корупції. Яку норму рентабельності узгоджувати галузі?

При тарифоутворенні «витрати +» єдиним керованим важелем впливу на грошовий потік обленерго є зниження технічних втрат електроенергії в мережах нижче нормативних. Це ще одне джерело фінансування інвестпрогам обленерго. Але для зниження втрат теж потрібні інвестиції в реконструкцію і модернізацію мереж. У підсумку отримуємо замкнене коло і постійне недофінансування галузі.

Вирішення проблеми починається з її усвідомлення.

Залучити інвестиції в галузь може допомогти альтернативний RAB-тариф

RAB – регулювання застосовується в США, Канаді, Австралії, всіх країнах ЄС, в тому числі в Чехії, Словаччині, Угорщині, Польщі, Румунії, Болгарії. Тобто практично в усьому цивілізованому світі.

Залучити інвестиції в галузь і в Україну допоможе введення тарифоутворення на передачу електроенергії на основі регуляторної норми доходу – RAB (RegulatoryAssetBase). Якщо спрощено, розрахунок здійснюється за методом «Витрати + Повернення інвестованого капіталу + Дохід на інвестований капітал». Порівняйте з чинним методом «витрати + % від витрат».

Сенс в тому, що завдяки встановленій нормі прибутковості, компанії, а не їх не акціонери, отримують ресурс для будівництва, реконструкції та модернізації підстанцій і ЛЕП.

Протягом першого періоду – а це 3 роки – не менше половини «RAB-націнки» до тарифу і всю амортизацію компанія зобов’язана інвестувати. Якщо за 3 роки першого періоду проінвестувати всю амортизацію і половину RAB, то сума основних фондів компанії оновиться орієнтовно на 30-40% і сформується достатній обсяг для реінвестування амортизації.

 

Переваги RAB-регулювання

1. RAB стимулює інвестиції, а значить є драйвером зростання української економіки. Для оновлення енергетичної інфраструктури потрібно буде використовувати українські комплектуючі матеріали. Зросте попит на трансформатори та іншу електротехнічну продукцію українського виробництва, попит на послуги з проектування та монтажу систем електропостачання. Виникне мультиплікаційний ефект, що дозволить економіці розвиватися через суміжні галузі.

Обсяг додаткових інвестицій енергопостачальних компаній при переході на RAB-тариф, за оцінками UIF, складе $ 400-800 млн в рік. Це дозволить генерувати додатково $ 1,0-2,5 млрд ВВП у рік, що забезпечить 0,8-1,5% реального зростання економіки України, створення нових робочих місць і підвищення доходів працюючого українця в середньому на $ 45-80 у рік.

2. RAB стимулює будівництво та оновлення мереж. При RAB-тарифі компанія буде зацікавлена у підвищенні інвестицій. Оскільки її прибуток буде збільшуватись, якщо буде зростати вартість активів (інвестованого капіталу). Це дасть надію, що компанії будуть підключати не тільки тих споживачів, які привабливі в даний момент, але і працювати на перспективу.

Крім того, RAB-регулювання дозволить складати плани розвитку мереж в регіоні в межах багатостороннього діалогу: компанія, громада і місцева влада. Логіка в наступному. Оскільки за послуги компанії платять члени певної громади, фінансуючи її інвестиційну програму, то є сенс дати їм можливість брати участь у складанні інвестиційної програми цієї компанії. Ба більше, соціально-відповідальні компанії зможуть взяти діяльну участь в розвитку свого регіону.

3. В перспективі більш як одного-двох років RAB-регулювання призведе до уповільнення зростання тарифу на передачу електроенергії. Це буде можливо завдяки зменшенню втрат електроенергії в мережах (в довгостроковій перспективі економія складе до $ 30 млн в рік), скороченню операційних витрат в розмірі 1% щорічно (оцінка UIF).

4. RAB підвищує інвестиційну привабливість енергопостачальних компаній і виступає драйвером зростання котирувань акцій обленерго. Перехід на новий тариф повинен підвищити попит трейдерів на біржі на папери обленерго, в тому числі іноземних інвесторів.

 

Питання відповідальності – головне

Згідно з постановою НКРЕ №1029 від 26.07.2013 р., в перший регуляторний період енергопостачальна компанія зобов’язана реінвестувати не менше половини коштів, які отримає від RAB-тарифу. Але питання відповідальності в законодавчих документах не прописане, що є ключовим ризиком.

На нашу думку, щоб виключити нецільове використання коштів і досягти очікуваного ефекту від RAB-тарифів, необхідно:

• ввести аудит інвестиційних програм, наприклад, компаніями так званої «Великої четвірки»;
• ввести добровільно-примусове проведення тендерів на Прозорро під всі елементи інвестиційної програми. Це обмежить можливість маніпуляцій з витратами, і взагалі вплине на них в сторону зменшення;
• ввести раціональний підхід до інвестування. Призначити в компаніях незалежних директорів, які будуть мати особливо вагомий голос щодо доцільності інвестиційної програми в аспекті її соціально-економічних наслідків, влаштовувати громадські слухання за участю громади.

 

Отже, у нас є розуміння, що RAB-регулювання – це ринковий підхід до тарифоутворення, що застосовується у всьому світі, логічний і економічно доцільний. При правильному впровадженні RAB- тарифу головними його вигодонабувачами стають споживачі електроенергії – громадяни України.

У наступній статті ми розглянемо всі аргументи за і проти щодо RAB-тарифів його прихильникам і опонентами, а також спробуємо розібратися, що з того правда, а що звичайні міфи і спекуляції.

[1] Дані учасників галузі: енергопостачальних компаній (обленерго) і представників комітету ПЕК

[2] «ПЛАН РОЗВИТКУ РОЗПОДІЛЬНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ НА 2016-2020 РОКИ» [1] Звіт про результати діяльності НКРЕ за 2016 р. 

[3] Звіт про результати діяльності НКРЕ за 2016 р.