30 березня Глава представництва МВФ Йоста Люнгман дав розгорнуте інтерв’ю

«1. Боротьба з корупцією та збереження антикорупційної інфраструктури – це базова вимога не тільки МВФ а й американської дипломатії. І хоча вона стоїть наріжним каменем, очевидно через 6 років можна говорити про тотальний провал цієї боротьби в українських реаліях. І тут дуже важко знайти винних. Якщо Порошенко цим займався декларативно, формуючи також під себе особистий контроль цієї інфраструктури, то очевидним став той факт, що боротьба провалена.

За президента Зеленського відбуваються дивні речі. Спроба змістити менеджерів Антикорупційної лінії, які провалили свою роботу призводить до обурень з боку вже МВФ і США, зокрема. Тож, з моєї точки зору, у провалі фактично винні і українська сторона і сам МВФ. З іншого боку, за такого рівня держ. витрат, який занадто великий для будь-якої країни, що розвивається, бюджети все рівно будуть йти у кишені чиновників. І це перемогти малореально. Оскільки ще й влада є більш простим способом забезпечити добробут, ніж бізнес.

2. У цьому контексті є дуже добра вимога МВФ – знизити дефіцит бюджету і держ витрати. На жаль, бюджет 2021 року було подано з великим дефіцитом, ніж факт 2020 року і це проблема міністра фінансів, який не зміг захистити нижчий дефіцит бюджету. З іншого боку, МВФ знову забороняє скорочувати доходи, а це об’єктивно дуже погано, оскільки саме скорочення держ. доходів здатне вирішити і питання корупції і скорочення держ витрат.

При цьому, тут потрібно відзначити, що інфляція, яка зараз різко збільшилася, вкрай позитивно вплине на скорочення держ. витрат. Якщо базовий план на 2021 рік мав 45.4% ВВП держ. витрат, то з урахуванням нового прогнозного рівня, ВВП на 400 млрд гривень – вище первинного плану і можна вже в 2021 році очікувати скорочення держ. витрат до рівня 40-41%. В цілому це є докризовий рівень.

3. Збільшення ж ринкових цін на газ і збільшення субсидій населення для покриття проблем малозабезпечених верств населення суперечить тезі МВФ щодо скорочення держ. витрат, оскільки навпаки призводить до їх збільшення, як і збільшення прибутковості газових монополій в особі «Нафтогазу» і водночас доходів держави, що знову ж йде в розріз з другою тезою.

4. Податкова амністія – це передвиборна теза президента. МВФ виступав проти її. І зрозуміло чому. Амністія дозволяє отримати гроші в країну без допомоги МВФ, який втрачає ексклюзивну переговорну позицію як постачальника дешевих кредитів в країну. Тому вони проти.

При цьому, за моєю інформацією, одну податкову амністію, яку планували запустити в 1-му кварталі 2020 року, МВФ вже успішно збив. На цiй недiлi ж Парламент прийняв президентський законопроєкт щодо податкової амністії в 1-му читанні і, цілком ймовірно, запустить її. За законопроєктом вона повинна бути проведена з 1 липня 2021 року до 30 липня 2022 року.

5. Що ж стосується незалежного Нацбанку, політики інфляційного таргету і гнучкої курсової системи, то тут взагалі дивно скаржитися. Бо очевидно Національний банк досі проводить цю політику, не дивлячись на відсунення в сторону частини менеджерів, що ухвалювали рішення щодо НБУ ще за Порошенка. Тому виглядає так, що МВФ більше довіряє людям, ніж роботі інституцій.

Втім, хочу засмутити МВФ… Впевнений, цей рік покаже повний провал системи інфляційного таргетування і споживча інфляція вийде в діапазон 2-х значних цифр. Що насправді не так погано. Це дозволяє нарощувати доларовий ВВП країни і середні зарплати в доларах, поступово їх підвищуючи зі збільшенням доларового розміру економіки, який, цілком ймовірно, збільшиться з 156 млрд до 175 млрд в 2021 році.

Крім того, експерт також дав свій прогноз щодо поточних процесів надання Україні траншу.

«Очевидно, що МВФ буде відтягувати і не давати Україні транш, оскільки при отриманні траншу, вони втратять свою політичну позицію щодо керівництва Україною і нічого не зможуть нам диктувати. Тому найкращою відповіддю МВФ був би зараз займ у 2-3 млрд доларів Євробондів за порівняно низькою ціною, яка є вірогідною при величезній кількості безкоштовно розданих грошей у світі», – зазначив він.