Останнім часом медицина все більш активно залучає здобутки інших галузей, в першу чергу ІТ і комунікації. Розробки в них дозволяють зробити медицину персоналізованою, полегшити взаємодію між лікарем та пацієнтом та полегшити розробку нових лікарських засобів. Висока наукоємність галузі потребує значного фінансування та наявності кваліфікованих співробітників. З огляду на це не дивно, що найбільш високо оцінені медичні стартапи сумарною ринковою вартістю близько 92,1 млрд доларів зосереджені переважно в США, країнах Західної Європи та КНР.
37 стартапів у медицині, оцінені більше, ніж в 1 млрд доларів (за даними CB Insights станом на 3 квартал 2019 року).
Проведено аналіз трендів, і визначено, що частина цифрових медичних технологій впроваджуються або планують бути впровадженими найближчим часом. Поряд з широким представленням деяких трендів, решта не представлена взагалі.
Штучний інтелект і BigData
Технології штучного інтелекту та BigData дають можливість обробляти значні об’єми даних та робити на їх основі висновки, що значно спрощує постановку діагнозу та вибір метода лікування. Штучний інтелект ефективно використовується для аналізу медичних зображень (комп’ютерний помічник, створений компанією Enlitic, здійснює пошук патернів, характерних для захворювання), підбору індивідуального лікування (система KIBIT від Fronteo Healthcare аналізує симптоми і індивідуальні показники пацієнта) і в розробці лікарських препаратів (Atomwise – пошук оптимальної формули ліків).
5 стартапів, що займаються віртуальними помічниками в сфері медицини, змогли протягом 3 кварталу 2019 року залучити загалом майже 1 мільярд доларів інвестицій [1]. В їх числі Babylon Health (спілкування з доктором та отримання консультацій через відеозв’язок), Freenome Inc. (використання штучного інтелекту для виявлення паттернів у позаклітинних біомаркерах для ранньої діагностики раку), Recursion Pharmaceuticals (використання штучного інтелекту в розробці нових лікарських засобів), BenevolentAI (розробка програмного забезпечення для машинного навчання з метою прискорення процесу розробки нових лікарських засобів), Healthy.io (розробка технології комп’ютерного зору для використання камер смартфонів в обробці результатів аналізу сечі).
Серед українських компаній, що займаються штучним інтелектом та BigData в інтересах охорони здоров’я, варто відмітити Lemberg Solutions (розробка стандартів безпеки для ІТ-проектів у сфері охорони здоров’я), Light IT (консалтинг в галузі Data Science для проектів різного напрямку, в тому числі і для медицини), Waverley Software (програмне забезпечення для вбудовуваних систем різного призначення) та VITech (роботи в напрямку Big Data та Data Science для проектів медичного напрямку).
Телемедицина і запис до лікарів
Телемедицина грунтується на спрощенні контактів між лікарем та пацієнтом і полегшенні отримання медичних консультацій за допомогою використання комп’ютерних та телекомунікаційних технологій, що суттєво зменшує затрати часу при наданні медичної допомоги. Серед переваг телемедици варто відмітити відносно низьку вартість впровадження за наявності розвиненої ІТ-інфраструктури.
Продукти в цій сфері випускає значна кількість компаній, з яких можна згадати GoodRx (сервіс HeyDoctor для порівнювювання вартості лікарських препаратів, сервіс GoodRx Care, що надає рекомендації щодо лікування, рецепти та лабораторні тести, Capsule (мобільна аптека з безкоштовною доставкою рецептурних лікарських засобів), CureApp (ряд мобільних додатків для допомоги у лікуванні різних хвороб), Bold Health (цифрові терапевтичні засоби, призначені для усунення проблем з кишечником за допомогою поведінкової медицини), Ginger.io (поведінкова медична платформа, спрямовану на зменшення симптомів стресу, тривоги та депресії), Genneve (відеоконсультації для жінок з акушерами, гінекологами або медсестрами), NURX (компанія виписує та постачає споживачам цілий ряд препаратів та тести на інфекційні хвороби).
В Україні телемедичні проекти впроваджують Vodafone Україна, Liki24, Bookimed, MeViCS, Yod.ua, FORCE, Doc.ua, Eliky, Helsi та CancerLog.
Vodafone Україна спільно з Інститутом ім. Н.М. Амосова розробляють платформу телемедицини, яка включає портал MedBrama та мобільний додаток “Пошук лікаря”. MedBrama – персональний електронний помічник лікаря, який автоматизує процес проведення консультування з пацієнтами на етапах реабілітації та лікування в домашніх умовах. “Пошук лікаря” допомагає пацієнтам записатися на прийом до лікаря, та дає можливість використовувати додаток в якості персональної медичної картки.
Liki24 створили ІТ-платформу, яка класифікує більше 40 тисяч найменувань лікарських засобів, і дає можливість порівняти ціни на медикаменти, перевірити їх наявність у аптеках та перевірити можливість їх доставки.
Bookimed – міжнародна платформа, метою якої є забезпечити пацієнтам доступ до необхідних медичних рішень, надати допомогу і підтримку на кожному етапі, від звернення на сайті до повернення додому.
MeViCS створила гаджет, який допомагає сформувати правильну осанку і уникнути захворювань хребта. Він закріплюється на одязі за допомогою магніта і слідкує за положенням спини користувача. Якщо людина сутулиться – гаджет вібрує і сигналізує про це.
Yod.ua – інтернет-платформа, що дозволяє користувачам купувати ліки за зниженою ціною, в тому числі з доставкою додому. Стартап працює з багатьма аптеками та аптечними мережами по всій території України.
FORCE розробила смарт-браслет для літніх людей, який має датчик серцевого ритму, ІЧ-датчик реєстрації кров’яного потоку, датчик електродермальної активності шкіри, датчик падіння та систему нагадування прийому лікарських засобів. Також браслет має кнопку екстренного виклику, яка після натискання надсилає повідомлення з GPS-координатами.
CancerLog – платформа для онкохворих та онкологів для відстеження поліпшення стану пацієнтів. Хворі вносять інформацію про свої щоденні симптоми, які потім аналізуються лікарями, що допомагає відслідковувати поліпшення стану та виконувати діагностику пацієнтів.
Onco.stop – проект, що поєднує можливість діагностики кількох спеціалістів з різних куточків світу для допомоги формування дорожньої карти онкопацієнта та використання телемедицини.
Анонсований МОЗом України запуск згідно програми медичних гарантій інших 5-ти видів медичної допомоги (крім первинної, що вже працює): спеціалізована амбулаторна, госпітальна, екстренна, паліативна, реабілітація з квітня 2020 року. Очікується, що створиться попит на такий діджитал-сервіс, як онлайн запис до пацієнта, формування його історії відвідувать лікарів. Майже 70% пацієнтів у містах починають пошук саме в інтернеті та вважають важливою можливість запису онлайн, 80% пацієнтів читають відгуки онлайн про лікаря чи заклад перед записом та 50% з них готові піти до лікаря з високим рейтингом, навіть якщо він дорожчий
Серед таких сервісів є:
Doc.ua – онлайн-платформа для пошуку медичних послуг. Користувачі можуть шукати лікарів, клініки, діагностичні центри та записуватися на прийом. Присутній пошук лікаря за спеціальністю та місцем розташування. Пацієнти можуть знайти потрібного спеціаліста, прочитати відгуки, ознайомитися з вартістю та варіантами часу для прийому та, головне, записатися до бажаного лікаря в комфортний для пацієнта час. Одразу можливо отримати знижки на всі види лабораторних аналізів в закладах партнерів просто скачавши промо код на сайті, зручне та швидке рішення проблеми, скорочуючи час на пошуки та зменшуючи ризики відкласти питання на потім.
Eliky – онлайн-платформа, яка дає можливість користувачам здійснювати пошук інформації, пов’язаної з наявністю ліків, залежно від місця розташування та вимог лікарні.
Helsi – онлайн-платформа, яка допомагає записатися на прийом до лікаря. Користувачі можуть шукати лікарів за медичною спеціальністю та місцем розташування. Також планується створення особистої електронної медичної карти, яка буде зберігати інформацію про медичні огляди, зображення, рецепти, відвідування лікаря тощо.
3D біопринтинг
Під цим терміном розуміється формування просторово-керованих клітинних структур за допомогою технологій 3D-друку, де функція та життєздатність клітин зберігаються в друкованій конструкції.
У ціьому напрямку працюють такі компанії, як Next Big Innovation Lab (3D-друк шкіри), Cellbricks (об’ємний пошаровий друк тканин та органів для дослідницьких цілей, тканинної інженерії та регенеративної медицини), Organovo (розроблена власна технологія 3D біопринтингу тканин людини), Pandorum Technologies (розробка і дизайн тканин людини, в першу чергу рогівки та печінки, для широкого кола потреб), Cyfuse Biomedical (повністю автоматизований 3D-друк тканин різного типу), TeVido BioDevices (регенеративна медицина, в тому числі і для реконструктивної хірургії після мастектомії у хворих на рак молочної залози), Regenovo Biotechnology (розробка і виробництво 3D біопринтерів).
В Україні напрямок представлений стартапом Kwambio (проект Adam – друк людських кісток та органів). Adam – спільний проект Kwambio і фонду WeFund Ventures, націлений на розробку платформи для виготовлення кісток і органів з подальшим використанням у відновлювальній хірургії. У якості каркасних матеріалів використовуються модифікований полікапролактон з додаванням гідроксиапатиту (композит має високу міцність та хорошу біосумісність) та керамічне біоскло на основі гідроксиапатиту та боросилікатного скла (матеріал, що стимулює остеогенез).
Крім технології 3D-друку кісткових структур, в рамках проекта Adam створюється система, яка дозволить створювати віртуальний атлас за допомогою знімків КТ і МРТ. Також ведеться робота над біопринтерами для лабораторій та освітніх закладів.
Біонічні сенсорні протези
Серйозною проблемою для людей, які використовують протези, є відсутність зворотнього зв’язку, в результаті чого вони не можуть повністю покладатися на протез. У випадку протезування ніг це призводить на перенавантаження здорової ноги і підвищеної втомлюваності. Це можна вирішити за допомогою сенсорних протезів, які мають зворотній нейрозв’язок, що значно зменшує фізичний і ментальний дискомфорт протезованих.
Швейцарська компанія SensArs розробила інтерфейс для з’єднання протеза ніг із залишковими нервами, що знаходяться в стегні користувача, забезпечуючи таким чином сенсорний зворотний зв’язок.
Модульна протезна кінцівка (Modular Prosthetic Limb) – протез руки, розроблений DARPA, в прешу чергу для дослідницьких робіт, забезпечує зворотній зв’язок та багатовимірний контроль руки за рахунок електродів, імплантованих у мозок.
Також розробкою сенсорних протезів займаються такі компанії, як Open Bionics (Hero Arm – протез руки з датчиками, які дозволяють відслідковувати кілька рухів пальцем з різною швидкістю, проводити операції з дрібними предметами та піднімати досить значний вантаж), Össur (розробка і виробництво електродів для імплантування для забезпечення зворотнього зв’язку), Saphenus Medical Technology (протез ноги, що під’єднується до нервів ноги і має вібротактильну чутливість).
В Україні протези такого типу (на базі закордонних технологій) виробляє ДП “Київське Казенне Експериментальне Протезно-Ортопедичне Підприємство”.
Персоналізована медицина
Суть цього підходу полягає в урахуванні генетичних, фізіологічних та інших індивідуальних особливостей пацієнта при виборі методів профілактики, діагностики та лікування. Підхід базується на використанні новітніх досягнень в біології, ІТ та нанотехнології.
Продукти для персоналізованої медицини розробляються такими компаніями, як Celcuity (тестові платформи, які базуються на вивченні особливостей функціонування вражених клітин пацієнта та їх реакції на потенційне лікування), Encellin (імплантовані сенсори для лікування та контролю за станом здоров’я пацієнтів з хронічними хворобами, в тому числі і хворих на діабет), InsightRX (платформа для предиктивної аналітики, яка включає принципи кількісної фармакології та машинного навчання, щоб забезпечення розуміння реакції індивідуальне пацієнта на лікування), Viome (Gut Intelligence Test – технологія для аналізу мікробіома кишечника за допомогою штучного інтелекту для формування рекомендацій щодо коригування раціону).
Серед українських стартапів цього напрямку варто згадати Myhelix, засновану в 2016 році. Компанія займається нутрігенетикою – розробляє персональні рекомендації щодо харчування та способу життя для клієнтів, грунтуючись на аналізі результатів ДНК-тесту. Проба слини клієнта доставляється в лабораторію (компанія співпрацює з сертифікованими українськими та фінськими лабораторіями), де за допомогою метода ПЦР виконується аналіз ДНК, на основі якого формулюються поради клієнтам та рекомендації звернутися до відповідних медичних спеціалістів.
Коноплі та канабіноїди в медицині
Після декриміналізації конопель в США, Канаді та деяких європейських країнах почалися активні дослідження, в першу чергу, з метою створення нових знеболювальних та заспокійливих засобів. Крім того, досліджується можливість використання канабіноїдів при лікуванні дегенеративних хвороб нервової системи.
Варто відмітити такі компанії, як Ohana CBD (засоби для догляду за шкірою з використанням сировини, отриманої з конопель), Oxford Cannabinoid Technologies (дослідження щодо можливості використання каннабіноїдів для створення знеболюючих та протизапальних засобів та у лікуванні онкозахворювань і неврологічних хвороб) та Cannamedical Pharma (розробка засоби на базі канабіноїдів для знеболювання, в тому числі для зняття больового синдрому у онкохворих).
Будь-які роботи з коноплями та каннабіноїдами в Україні все ще залишаються незаконними. Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу входить в список “Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено”.
У травні 2019 року було подано до Верховної Ради законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення фундаментального права людини на життя”, який легалізує вирощування та використання у промислових, наукових і медичних цілях конопель, що не містять тетрагідроканабінолу в небезпечних кількостях, але законопроект було відкликано в серпні через неузгодженості позицій. Зараз не згасають дискусії щодо розробки відповідного законопроекту, що дасть можливість пацієнтам отримати доступ до речовин, що здоведеною ефективністю можуть використовуватись в медичних цілях.
Редагування генома
Є кілька способів редагування генома, але найбільш цікавим з них є технологія CRISPR/Cas через низьку вартість, високу точність та простоту, порівняно з іншими методами. Цей напрямок все ще значно обмежується жорстким регулюванням з міркувань безпеки, особливо коли це стосується редагування генома людини. Тому в майбутньому такі дослідження будуть активніше проходити в країнах з менш жорсткими обмеженнями. В КНР на початку 2019 року було підтверджено народження дітей з редагованим геномом, завдяки чому вони мають імунітет до ВІЛ/СНІД. Втім, є серйозні підстави вважати, що люди з таким відредагованим геномом матимуть значно меншу стійкість по відношенню, до інших хвороб, порівняно з іншими людьми. Пізніше було повідомлено, що дослідник діяв, не отримавши дозволу відповідних контролюючих органів.
Деякі компанії, що працюють в цьому напрямку: Beam Therapeutics (онкологія, офтальмологія, гематологія, захворювання печінки), Editas Medicine (онкологія, гематологія, захворювання печінки та легень), Synthego (продукти для редагування генома), CRISPR Therapeutics (гематологія, онкологія, регенеративна медицина) та Intellia Therapeutics (онкологія, порушення обміну речовин).
Олександр Торгун, директор напряму охорони здоров’я UIF