Віктор Плахута: Влада має нести відповідальність за реформування ОПК та системи держоборонзамовлення

Експерт із питань реформування й розвитку ОПК та системи оборонних закупівель Українського інституту майбутнього Віктор Плахута наголошує на необхідності реформування сфери оборонно-промислового комплексу та системи держоборонзамовлення України. Про це він заявив під час брифінгу в УНІАН.

Як зазначає експерт, головними проблемами занепаду оборонно-промислового комплексу України є розмитість відповідальності між різними органами влади та відсутність єдиного центру ухвалення рішень; застаріла виробнича база та технології; брак молодих кваліфікованих кадрів; недостатній бюджет на закупівлю ОВТ та недостатній рівень державного протекціонізму експорту ОВТ.

Водночас ДК «Укроборонпром», додав Віктор Плахута, як складова частина оборонно-промислового комплексу, має юридичні та організаційні проблеми. Зокрема, йдеться про відсутність в структурі Кабінету Міністрів уповноваженого органу влади – суб’єкту управління, в підпорядкування якого знаходиться Укроборонпром; наявність невластивих для суб’єкта господарювання регуляторних функцій, притаманних лише органам влади; надмірне втручання в діяльність підприємств (відрахування частини чистого прибутку тощо).

«Переважну більшість зразків ОВТ в Україні розробляють, виготовляють, ремонтують й модернізують підприємства-монополісти. У спадок від СРСР Україні не дісталося жодного дублера – конструкторського бюро чи підприємства. Компанії-експортери мають конкурувати між собою. Сьогодні необхідно реформувати сферу оборонно-промислового комплексу. Для цього необхідно: напрацювати декілька перспективних моделей функціонування ОПК, провести аналіз всіх переваг та ризиків кожної з них; розробити пакет законопроектів (ЗУ «Про оборонне замовлення», внести зміни до ЗУ «Про особливості управління об’єктами державної власності в ОПК», ЗУ «Про особливості корпоратизації та приватизації в ОПК» тощо). Після цього на засіданні РНБО під головуванням Президента можливо буде розглянути ці питання, ухвалити рішення, що буде введено в дію Указом Президента, обов’язковим до виконання всіма органами влади», – зазначив Віктор Плахута.

Одним із найважливіших законів, який треба ухвалити, підкреслює експерт, є Закон України «Про державне оборонне замовлення». Сферою регулювання цього закону є питання створення, виробництва та закупівлі/продажу озброєння, військової і спеціальної техніки (ОВСТ), що має такі особливості: є засобами ведення збройної боротьби і призначені для знищення живої сили, споруд і техніки противника; не перебувають у вільному обігу на внутрішньому та зовнішньому ринках України; не можуть бути прирівняні до продукції промислового призначення та товарів широкого вжитку, закупівля яких регулюється ЗУ «Про публічні закупівлі»; споживачами цієї продукції можуть бути лише законні військові формування України або іноземних держав.

Головними змінами до нинішньої системи повинно бути:

• зниження рівня секретності закупівель, закупівлі складаються з публічної та таємної частин;
• доступність інформації щодо запланованих закупівель для виконавців всіх форм власності;
• обов’язкове використання конкурентних процедур, в тому числі за таємною процедурою;
• введення відкритого реєстру виробників оборонної продукції, в тому числі реєстру єдиних в Україні виконавців;
• пріоритетність закупівель у національного виробника – здійснення закупівлі за імпортом за умови, що ідентична продукція з аналогічними якісними показниками не виробляється, роботи не виконуються, а послуги не надаються в Україні;
• фінансова підтримка з боку держави з метою забезпечення виконання ДОЗ;
• обов’язкове укладання офсетних (компенсаційних) угод при імпорті ОВТ на суму понад 5 млн євро;
• державне регулювання цін на продукцію (роботи, послуги) за державним оборонним замовленням при закупівлі таких продукції (робіт, послуг) у єдиного в Україні постачальника;
• введення ліцензування видів господарської діяльності у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізація озброєння і боєприпасів до неї (внесення змін до ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності»);
• координація формування державного замовлення на підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації кадрів у сфері оборонно-промислового комплексу;
• координація діяльності генеральних конструкторів зі створення техніки для потреб оборони  та  безпеки держави;

На часі, переконаний експерт, розроблення та ухвалення інших законів. Йдеться про проекти законів України «Про державне оборонне замовлення»; «Про особливості перетворення державних унітарних комерційних підприємств оборонно-промислового комплексу в акціонерні товариства та їх приватизації»; Проект ЗУ «Про порядок здійснення іноземних інвестицій у господарські товариства, що мають стратегічне значення для забезпечення оборони країни і безпеки держави»; «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (створення спеціального фонду розвитку ОПК та створення ОВТ)»; «Про створення та виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки» тощо.

Також Віктор Плахута наголошує на доцільності створити Державне агентство з питань оборонно-промислового комплексу та аерокосмічної галузі й передати підприємства ДК «Укроборонпром» до сфери управління цього агентства.

Першочергові заходи новоствореного Агентства:

1. Забезпечення проведення огляду ОПК:

• оцінювання стану і готовності підприємств ОПК всіх форм власності щодо задоволення потреб сектору безпеки й оборони в ОВСТ та потреб зовнішніх ринків;

2. Розроблення Стратегії ОПК (коригування чинної) на довгостроковий період (12 років);
3. Розробка/коригування державних цільових програм розвитку ОПК відповідно до Стратегії ОПК та програм розвитку ОВТ;
4. Забезпечення проведення реструктуризації, корпоратизації та приватизації підприємств державної форми власності;
5. Створення державно-приватних науково-виробничих об’єднань (корпорацій) за такими напрямами:

• авіація;
• бронетанкова техніка та двигунобудування (включаючи виробництво автомобільної техніки, інженерного та спеціального озброєння для потреб оборони);
• високоточна зброя та боєприпаси;
• кораблебудування;
• спеціальні засоби (у тому числі засобів протиповітряної оборони, радіолокації, радіоелектронної боротьби та радіозв’язку);
• ракетно-реактивний дивізіон;
• інші дивізіони (модель розробляється).

6. Створення та освоєння виробництва імпортозаміщуючої продукції військового і цивільного призначення та подвійного використання, розвиток базових та критичних технологій.

Щодо процесу реформування Укроборонпрому – то його аудит, оголошений ще в листопаді 2017 року, це лише передумова до реформування Концерну. Останній, зазначає Віктор Плахута, повинен бути розглянутий Урядом як складова всього ОПК країни (поряд з приватними підприємствами та іншими державними підприємствами ОПК). Також підприємства Концерну повинні бути оцінені лише як складова всього ОПК для цілісної реформи оборонної промисловості країни. Сам концерн в перспективі повинен бути ліквідований.

«Якщо завтра створимо агентство – це буде перехідна модель. Насамперед, головне завдання – провести реформу ОПК. За це має нести відповідальність влада, а не Укроборонпром. Також важливим є кадрові питання, відбір людей, які працюватимуть в цьому агентстві», – додав експерт.

Запропоновані дії, зауважує Віктор Плахута, приведуть до зміни чинної системи, яка була створена ще 2010 року і діє до сьогоднішнього дня.

Команда UIF

Адміністрація