За статисткою, на 42 мільйони українців припадає 54 мільйони абонентів мобільного зв’язку. Новий парламент вже встиг зарекомендувати себе як найбільш інноваційний та спраглий до свіжих рішень. Законопроект «Про електронні комуканікації» одним із перших став у чергу на розгляд до нардепів.
Основна ідея закону – продаж сім-карт винятково за паспортом, блокування «сірих» телефонів, які ввозять до України нелегально. На думку авторів законопроекту, такі нововведення відповідають вимогам часу та євроінтеграційним процесам. Вдосконалення нагляду у сфері електронних комунікацій необхідне для попередження правопорушень, як-от повідомлення про теракти та замінування. Водночас доступ до персональних даних абонентів операторами мобільного зв’язку і можливість владних структур оперувати цими даними ставить під сумнів право громадянина на конфіденційну інформацію.
На разі один із авторів законопроекту Олександр Федієнко відкликав попередню редакцію на доопрацювання. Дивись.info вирішила розпитати у експертів, чи загрожує нововведення розголошенням персональних даних українців і як закон позначиться на щоденному житті.
У світі технологій
«Реєстрація IMEI та прив’язка сім-карти до персональних даних абонента полегшить впровадження електронного цифрового підпису Mobile ID. Громадяни отримають розширений доступ до державних послуг в онлайні, як-от можливість оформити свідоцтво про народження дитини, отримати необхідні довідки з ЖКГ, здати звітність до податкової, а також користуватися комерційними сервісами і підписувати важливі документи, – пояснює Антон Семенов, експерт з питань штучного інтелекту Українського інституту майбутнього.
– Чи загрожує українцям небезпека втрати персональних даних?
– Персональні дані опиняться у провайдерів, які мають забезпечити їх надійне зберігання. Це має унеможливити їх потрапляння у відкритий доступ. Персональні дані контрактних абонентів і тих, які користуються Mobile ID, вже знаходяться у сховищі провайдерів.
– Як нововведення позначиться на щоденному житті українців?
– Тут можна відзначити шахрайські дії з метою заволодіння персональною інформацією: дзвінки від так званих «кол-центрів», провайдерів чи комерційних банків. Досить часто такі дії закінчуються успішно для шахрая, а користувач втрачає час, нерви та власні гроші.
Такі маніпуляції складніше здійснити, якщо SIM-карта користувача зареєстрована (її практично не можливо перевипустити). Крім того, закон дозволить боротись зі «спамом» – розсиланням повідомлень, що має комерційний та рекламний характер.
Про ризики і користь
«Чим далі, тим більше комунікації переходитимуть у смартфон, і держава повинна стояти в авангарді цих процесів, а не жити міфами минулого», – вважає Віталій Голубєв, засновник видавничого дому «ОГО!».
Коли саме смартфон став основним засобом комунікації для більшості громадян, «прив’язка» телефону до особистості його власника буде лише на користь. Наприклад, для швидкого оповіщення у випадку надзвичайних ситуацій. Адже комунікації майбутнього – саме цифрові, і якщо ми говоримо про «державу у смартфоні», то логічно, що і держава, і користувачі, образно кажучи, повинні бути знайомі один з одним.
«Тим, хто боїться, що держава знатиме, хто власник тієї чи іншої «сімки», в цьому сенсі порадив би лише одне – не робіть нічого протизаконного, і не треба буде боятися».
– Ризики переважають прогнозовану користь чи навпаки?
– Вважаю, що можливості цифрових технологій і міркування безпеки – це два ключові аргументи на користь новації, які набагато переважають можливі ризики.
Натомість експерт із цифровізації Дмитро Корчевський вважає, що попри позитивні аспекти законопроекту, у ньому залишається чимало «білих плям» :
«Поки що ми не знаємо, як уникнути сірого ринку, коли зловмисники почнуть реєструвати сімки на безхатьків. Найімовірніше, такий бізнес буде процвітати. Ми даємо державі потужний інструмент контролю за громадянами, тому маємо бути певні, що прийняте рішення буде зваженим та обгрунтованим».
Громадська діячка та засновниця БФ «Дивосвіт» Оксана Тюпа переконана, що «дана ініціатива повністю виправдана у країні, де йде війна». Виклики з повідомленнями про замінування майже не можливо відслідкувати без відповідних інструментів.
«Я живу в Києві і у нас щодня відбувається якесь «замінування»: то метро, то КМДА, то залізничний вокзал, то школа, то університет.
Виклики з повідомленнями про замінування майже не можливо відслідкувати без відповідних інструментів. Тим паче, поки у країні триває війна – існує ризик, якого можна уникнути».
Для довідки
Український уряд вже здійснював спроби ввести законодавчу норму, що дозволить блокувати «сірий» імпорт телефонів. Попередньою спробою був законопроект №1888, який Верховна Рада відмовилася підтримувати, незважаючи на лобіювання його операторами мобільного зв’язку, Українським державним центром радіочастот та особисто президентом Порошенко. Якщо законопроект №1083 таки приймуть, реєструвати сім-карти можна буде поступово упродовж п’яти років. Відповідний порядок реєстрації повинен розбити регулятор.
Крім того, автори законопроекту поки не пояснили, чи означатиме «відключення обладнання, що використовувалось для зміни встановленого порядку маршрутизації трафіку» заборону фунціонування VPN та інших анонімайзерів, однак формулювання близьке до такого трактування.
Вперше опубліковано: Дивись.Info