Про несподівано теплу зустріч Путіна і Макрона та рецепт для України

Вчора у французькому Брегансоні відбулась  зустріч президентів Франції та Росії. Головна тема – ситуація із безпекою у Європі.

Про те, чим ця зустріч кардинально відрізнялась від попередніх, розповів експерт-міжнародник Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

На думку аналітика, головний інтерес цього візиту у тому, що таке тепле ставлення президента Макрона до Путіна не було очікуване. За його словами, Путін часто приїздив до Франції, починаючи з 2014-го року. Це вперше його приймають так тепло, ніби нічого не відбувалось.

Після того, як сьогодні на офіційній сторінці у Фейсбук президента Франції з’явився пост-підсумок вчорашньої марсельської зустрічі, – інтернет буквально вибухнув.

«Реакція схожа на ту, яка була після повернення делегації Росії до ПАРЄ. Люди вибухнули від очевидних речей: цей пост, три абзаци, передає позицію Франції. Те, що французи розглядають Росію як партнера у створенні архітектури безпеки в Європі – було очевидним давно. Це те, на що тисне Росія у стосунках з Францією: ось дивіться, у вас проблема з США, у вас біженці, конфлікти на Близькому Сході. Оскільки у вас проблеми зі Сполученими Штатами, ви не можете на них цілком покладатись. А ось є росіяни, які можуть запропонувати альтернативні умови і в області безпеки», – розповів експерт.

Президенти говорили про безпеку кордонів, питання безпеки на Близькому Сході, питання з біженцями.

«В деяких країнах Росія має більший вплив, ніж США. Відповідно, Росія може більше запропонувати європейцям. Росіяни можуть вирішити питання репатріації біженців, повернуть їх до тої ж Сирії, бути посередником у вирішенні конфліктів, – пояснює експерт. – Французам потрібна стабільність і спокій, особливо коли ЄС входить у фазу реформування самого себе. Їм потрібно, щоб Росія як мінімум не була агресивним ворогом: ви там в себе на пострадянській території робіть, що хочете, а ми з вами будемо торгувати і робити в себе те, що хочемо. Росія – великий ринок. Це багато кому цікаво: і французьким, і німецьким бізнесменам. Макрон вчора оприлюднив те, що вже давно відбувається у франко-російських стосунках, а не те, як у нас це все уявляли протягом останніх п’яти років».

Ризик того, що конфігурація у Нормандському форматі зміниться, є.

«Це те, чого нам треба уникнути. Якщо ми опинимось у конфігурації «Україна проти Німеччини, Росії та Франції», які схилятимуть нас до примирення – на цьому все. Це може статися, якщо ми не повернемо довіри західних партнерів, не почнемо працювати інформаційно, політично над тим, щоб відстоювати свою позицію. По мірі того, як європейці і росіяни зближуватимуться, українське питання ставатиме все гостріше. Оскільки з нашої сторони пропозицій немає – вирішенням питання по Україні може зайнятись Росія або Франція», – вважає Ілія Куса.

Проблема нормандського формату у тому, що немає предмету розмови.

«Україна має вийти зі стратегічним баченням щодо безпеки: що ми хочемо і у чому вона полягає. Умови має диктувати Україна. Ми маємо бути перші у пропонуванні вирішення проблем і завжди перехоплювати ініціативу. Тоді всіх триматимемо у тонусі і завжди будемо в курсі всього, що відбувається. Щоб за нашою спиною ніхто нічого не вирішував. Це найважливіше», – сказав міжнародник.

На думку аналітика, Україна має запропонувати своє бачення конфлікту на Донбасі, оскільки ми досі самі для себе всередині українського суспільства, не вирішили: що робимо з Донбасом. Тому зараз нашу ініціативу перехоплює Росія. Щоб цього не було, необхідно:

• схилити Європу на свою сторону. А для цього завершити внутрішні реформи, які ми розпочали у 2014-му році, щоб заохотити західних інвесторів прийти на український ринок, чого вони вже довго чекають.
• Вийти із дуже конкретно сформульованим власним стратегічним баченням по Донбасу, власним порядком денним.
• Створити нормальні умови в Україні для іноземців. Щоб вони приїжджали сюди, вкладали гроші в Україну. «Чим більше буде тут грошей – тим більше інтерес, щоб зберігати тут стабільність і спокій, – підсумував експерт. – А це значить допомагати, надсилати сюди гуманітарну допомогу, розвивати всілякі проекти».