Прийняття мовного закону в Україні викликало значне занепокоєння в Угорщині, яка і далі блокувати переговори України та НАТО. Петер Сіярто висловив сподівання, що співпраця двох країн покращиться вже з червня, після обрання Володимира Зеленського Президентом України. У самій Угорщині «мовне питання» є не менш актуальним. Студенти провели акцію протесту в Будапешті проти планів уряду, згідно з якими учні середньої школи повинні будуть отримати сертифікат про володіння іноземною мовою, щоб вступити до університету або коледжу у 2020 року. Крім того, Угорщина всіляко намагається виховувати в етнічних угорцях за кордоном національну ідентичність. Для цього уряд виділив 600 млн форинтів (1,8 млн євро). Не менше Угорщину турбує й енергетичне питання. Разом із Словаччиною вона готується до можливих збоїв у постачанні газу через Україну, оскільки Україна та Росія досі не уклали транзитну угоду на період після 1 січня 2020 року.
Про це та інше читайте у новій підбірці новин Угорщини.
Прийнятий 25 квітня Верховною Радою України закон передбачає, що використання української мови є обов’язковим для всіх громадян. Йому необхідно слідувати всюди, крім приватних розмов і релігійних церемоній. Закон також застосовується до всіх державних службовців, включаючи тих, хто працює у сфері охорони здоров’я та освіти.
«Прийняття законопроекту про забезпечення функціонування української мови є історичним рішенням», – сказав Президент України Петро Порошенко. Натомість, обраний президент Володимир Зеленський пообіцяв, що розгляне новий закон:
«Після того, як я стану президентом, відбудеться ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися в дотриманні конституційних прав і інтересів всіх громадян Українинаголосивши, що українська мова залишиться єдиною державною мовою країни.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що «закон, який порушує права угорської громади в сусідній країні, відображає ідеали президента Петра Порошенка, який проводив антиугорську політику». Петер Сіярто висловив сподівання, що співпраця двох країн покращиться вже з червня, після обрання Володимира Зеленського Президентом України.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін сердито відреагував на заяву пана Сіярто:
«Я вважаю, що наші угорські партнери навмисно вибрали лінію конфронтації», – сказав він, додавши, що під час саміту Східного партнерства у травні він обговорить це питання з паном Сіярто.
Клімкін також підкреслив, що існує потреба в окремому законі про мови меншин:
«Меншини мають право отримувати освіту на своїх мовах. Звичайно, їхні права не повинні бути обмежені, але вони повинні отримати реальний шанс вивчити українську мову».
Прийняття закону посіяло напругу й у дипломатичній площині. Угорські дипломати продовжують блокувати саміти між Україною та НАТО. Це призвело до критики з боку США: на конференції, нещодавно організованій консервативним Дунайським інститутом, Спеціальний представник США в Україні Курт Волкер наполягав на тому, що «питання мов національних меншин є важливим і має вирішуватися між Угорщиною та Україною, Угорщина не повинна блокувати саміти України та НАТО». Лідер закарпатської угорської культурної асоціації (KMKSZ) Ласло Брензович попросив США «не плутати Вестернізм з українським націоналізмом, що пригнічує меншини».
Мовне питання з’являється і у внутрішній політиці Угорщини. Студенти провели акцію протесту в Будапешті проти планів уряду, згідно з якими учні середньої школи повинні будуть отримати сертифікат про володіння іноземною мовою, щоб вступити до університету або коледжу з 2020 року.
На демонстрації організатор Віктор Дьєтвай закликав Прем’єр-міністра Віктора Орбана пройти тест на володіння іноземної мови до 1 вересня і вимагав, щоб іспит був публічним. Якщо прем’єр-міністр не зможе пройти тест, студенти ініціюватимуть референдум, спрямований на скасування планів уряду ввести тест на знання іноземної мови. На думку організатора протестів, від учнів не слід вимагати знання іноземних мов «доки система угорської освіти недостатня для підготовки кожного студента до цього мовного тесту».
Попри усі суперечки між Угорщиною та Україною, Угорщина надає допомогу пораненим українським бійцям. Генерал-майор, начальник медичного центру збройних сил Угорщини Іштван Сабо Кун заявив, що у лікарні в Будапешті лікують поранених українських солдатів з 2014 року. З тих пір Угорщина надала медичну допомогу 39 солдатам.
Посол України в Угорщині Любов Непоп висловила вдячність своєї країни угорському уряду та співробітникам лікарні. Вона сказала, що, оскільки агресія з боку Росії призводить до збільшення кількості жертв і поранених солдатів, Україна і далі потребуватиме допомоги Угорщини в цій сфері.
«Угорщина та Словаччина разом готуються до можливих збоїв у постачанні газу через Україну, бо Україна та Росія досі не уклали транзитну угоду на період після 1 січня 2020 року», – заявив Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто після переговорів з Міністром економіки Словаччини Петером Зігою.
Одне з рішень – створення південної лінії постачання газу шляхом розширення газопроводу «Турецький потік» через Болгарію та Сербію до Угорщини. Сіярто також зазначив, що Угорщина вже домовилася з генеральним директором «Газпрому» Олексієм Міллером про придбання частини газу до 2020 року вже в 2019 році.
Угорщина всіляко намагається виховувати в етнічних угорцях закордоном національну ідентичність. «Уряд розпочав тендерну пропозицію для етнічних угорських громадянських і релігійних організацій для підтримки дітей», – повідомив Арпад Янош Потапі, Держсекретар Угорщини, відповідальний за національну політику в угорському уряді.
Гранти загальною сумою 600 млн форинтів (1,8 млн. євро) допоможуть організовувати заходи, включаючи навчальні курси, просування талановитих дітей, сімейні програми, фестивалі та спортивні заходи.
Програма спрямована на заохочення етнічних угорських сімей «мати більше дітей, які, ставши дорослими, будуть відчувати сильну угорську ідентичність. Угорський уряд зобов’язаний підтримувати всіх, хто працює над поліпшенням життя угорських сімей»,- додав Держсекретар.
Угорщина дбає про збільшення населення та покращення демографічних показників. «Більше 100 000 сімей скористалися урядовою схемою CSOK з надання житлових субсидій з моменту її введення у липні 2015 року», – заявила Державний секретар з питань молоді та сім’ї Угорщини Каталін Новак. Сім’ї скористалися близько 300 мільярдами форинтів (931 млн євро) , які отримали у вигляді грантів у рамках цієї програми.
Відповідно до плану дій уряду про захист сім’ї, з липня сім’ї можуть використати пільговий кредит для купівлі житлових будинків. Пари, які мають або планують мати двох дітей, мають право на допомогу у розмірі 10 млн форинтів, пари з трьома дітьми – на 15 млн форинтів пільгових кредитів.
Новак відзначила, що держава виплатить 1 млн форинтів основної суми іпотечних кредитів сім’ям після народження другої дитини. Після народження третьої дитини вона заплатить 4 млн та по 1 млн форинтів після народження кожної наступної дитини.
Два роки тому на Ризькому саміті Юнкер привітав Орбана, заявивши: «, перш ніж грайливо поплескати по обличчю. Нещодавно Юнкер назвав це просто жартом, який усі почули через увімкнений мікрофон.
Голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер не вважає Віктора Орбана диктатором і не вірить у Сполучені Штати Європи. Про це він розповів у нещодавньому інтерв’ю для польського видання «Rzeczpospolita».
Він додав, що не думає, що Орбан або будь-який інший прем’єр-міністр Центральної Європи є диктатором. Більше того, Юнкер поважає угорського прем’єра і завжди захоплювався ним за сміливість, яку він проявив, коли радянська армія була в Угорщині. Для Юнкера Орбан завжди був героєм.
Корнійчук Тетяна, стажер UIF