Фото: rmx.news
До другого туру виборів Президента пройшли лише проєвропейські кандидати, МЗС Словаччини не визнає анексію Криму, а Прокуратура збирається розформувати партію словацького екстреміста Маріана Котлеби. На що здатна Словаччина, аби захистити європейські цінності, читайте далі…
За результатами першого туру Президентських виборів найбільше голосів отримали адвокат та член позапарламентської ліберальної партії «Прогресивна Словаччина» Зузана Чапутова (40, 57 %) та заступник голови та єврокомісар з питань енергії в Комісії Юнкера, Марош Шефчович (18,66%). До другого туру, який запланований на 30 березня, не пройшов євроскептик Штефан Гарабін з результатом 14,35 %. А також не знайшов великої підтримки і лідер націоналістичної партії «Наша Словаччина» Маріан Котлеба (10,39 %).
Нагадаємо, що Маріан Котлеба виступає за вихід Словаччини з ЄС та НАТО, а також публічно підтримує анексію Криму. Але не дивлячись на його екстремістські погляди, Словацька Республіка офіційно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Цього тижня про це заявили в Міністерстві закордонних і європейських справ (МЗС) Словаччини у зв’язку з п’ятою річницею незаконної анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Словаччина сприймає це як порушення міжнародного права і загрозу безпеці та стабільності в Європі. Не дивлячись на вимоги партії «Наша Словаччина», Головою якої є Котлеба, за даними Міністерства, Словацька Республіка продовжуватиме докладати зусилля, спрямовані на пошук мирного вирішення ситуації в Україні як на двосторонньому рівні, так і на відповідних міжнародних форумах.
До речі, націоналістам з партії «Наша Словаччина» уже багато років поспіль закидають екстремістські переконання. Наприклад, у 2017 році пропозицію про розпуск цієї партії подав Генеральний прокурор Словаччини Яромір Чіжнар. У прокуратурі стверджують, що оцінка масштабних зібраних даних показала, що політична партія Котлеби є екстремістською політичною партією з фашистськими тенденціями за своєю програмою і діяльністю, що порушує Конституцію Словацької Республіки, закони і міжнародні договори. Справа партії Маріана Котлеби продовжувалася майже два роки та після довгих місяців її вивчення, Верховний суд призначив слухання на 9 квітня 2019 року.
Проблеми екстремізму у Словаччині торкнувся і діючий Президент Словаччини Андрей Кіска на зустрічі з Президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером у Брюсселі. Посилаючись на збільшення екстремізму в ЄС, Кіска зазначив, що деякі з політиків зловживали ім’ям країн Вишеградської четвірки для просування власних егоїстичних поглядів, які не були офіційною позицією країн V4. Водночас він нагадав, що перший раунд президентських виборів у Словаччині був гарним сигналом для Європи, оскільки він показав, що обидва кандидати, які вийшли у другий тур, є явно проєвропейськими і проатлантичними. За його словами, багато країн заздрять, що Словаччина має гарантію продовження проєвропейського напрямку в обох кандидатах у Президенти. У свою чергу, Юнкер зазначив, що Словаччина може стати прикладом для набагато більших країн, таких як Франція, яка змушена стикатися з Марін Ле Пен у другому турі президентських виборів. Юнкер також оцінив, що Андрей Кіска отримав Європейську премію «Сінті» та «Рома» за захист прав людини та відданість боротьбі проти расизму і дискримінації. Колеги також згадали, що цього року Словацька Республіка відзначатиме 15 років від часу вступу до ЄС і 30 років після падіння комунізму.
Також у Брюсселі відбулась Європейська Рада, де йшла мова про економічні відносини з Китаєм. За словами Прем’єр-міністра Словаччини, Петера Пеллегріні, Китай є великим глобальним гравцем. З ним необхідно підтримувати добрі відносини, адже Європа також може мати переваги від цього співробітництва. На думку Пеллегріні, Китай є економічно сильною країною, яка багато вкладає в стратегічну інфраструктуру, а також може стати впливовою державою з точки зору безпеки і стратегічного розвитку окремих держав-членів ЄС. Прем’єр також вважає важливим для Словаччини запозичення цифрових технологій у Китаю та можливості імпорту товарів.
Валерія Півень, стажер UIF