Фото: NewsOne.eu
Публікуємо другий матеріал з нашого нового циклу #міжнародка_для_чайників, де простими словами пояснюємо складні міжнародні процеси
Джордж Сорос – головна притча во язицех угорців. Найбільший ворог та зрадник. Найстрашніша загроза. Цим американським фінансистом, інвестором, благодійником та активістом угорського походження, буквально змалечку лякають угорських дітей. Та чи справді він несе в собі загрозу безпеці Угорщини, чи це лише політичні ігри Віктора Орбана? Спершу варто розібратись хто ж такий цей Сорос і чому Угорщина так занепокоєна посиленою увагою до неї з його боку?
Хто такий Джордж Сорос?
Джордж Сорос – американсько-угорський фінансист, інвестор і філантроп, який відомий тим, що використовує свої багатомільярдні статки для просування ліберальних демократичних меседжів у світі, особливо у країнах колишнього соціалістичного табору в Східній Європі. Сорос народився в Угорщині у заможній єврейській родині адвоката. У часи Другої Світової війни вони змінили прізвище на Сорос і переховувалися від нацистів, використовуючи фальшиві паспорти і живучи окремо один від одного.
У 1947 році родина переїхала до Лондона, де Джордж Сорос почав вивчати філософію у престижній Лондонській школі економіки. Втім, у його планах було займатися зовсім не філософією, а фінансами. Вже у 1956 році він поїхав до Нью-Йорка у США, де зумів реалізувати свій потенціал і заробити мільйони доларів на інвестиціях. З того часу Сорос став відомий як фінансист і один з ворогів Радянського Союзу. Саме його вважають людиною, яка долучилася до краху комуністичних режимів у Східній Європі у 1980-х роках.
Зараз його статки перевищують $ 8 млрд., не рахуючи ті $ 18 млрд., які він передав своїм структурам у 2017 році. Сорос фінансує десятки різноманітних освітньо-культурних переважно західних програм, проектів і навіть цілі університети, як, наприклад, Центральноєвропейський університет у Будапешті.
Чому він не подобається Угорщині?
Підтримка Соросом прогресивних ліберальних ідей і його фінансування відповідних освітніх, культурних і політичних проектів зробили його ледь не головним противником європейських і американських правих націоналістів, що вбачали у його поглядах небезпеку для їхньої ідеології. Серед цих людей був і прем`єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Орбан відкрито називав Джорджа Сороса «американським фінансовим спекулянтом, який атакує Угорщину, підриває міць євро, руйнує життя мільйонів європейців своїми фінансовими спекуляціями». Прем’єр-міністр постійно наголошує на тому, що Сорос прагне розколоти Європу, фінансуючи потоки мігрантів із Близького Сходу.
Проте, мігранти – це лише вершина конфлікту. Історія діяльності Сороса в Угорщині бере коріння ще з 1980-х років. І з того часу непорозуміння лише зростають. Крім того, проти Сороса розгорнули пропагандистську кампанію в Угорщині, яку сам мільярдер назвав антисемітською. По усій країні були розміщені плакати зі словами : «Не дозволимо Соросу сміятися останнім!».
Основна інформаційна атака європейських правих часто зосереджена на основному фонді Сороса під назвою «Open Society Foundation», через який інвестор і фінансує усі проекти. Фонд був заснований в Угорщині у 1984 році, а зовсім скоро такі ж структури були відкриті і в інших країна колишнього соцтабору. Угорщина тоді ще перебувала під однопартійним правлінням комуністів, але дана організація все ж зуміла пробити стипендії угорцям для поїздок на навчання за кордон, фінансувала бібліотеки та наукові дослідження. Після повалення режиму комуністів, Фонд розширив фінансування, включивши підтримку охорони здоров’я та почав надавати допомогу угорцям, які боролись з економічними викликами нової ринкової економіки.
З іншого боку, Джордж Сорос вклав у фонд значно менше коштів, аніж обіцяв з самого початку. Після розпаду СРСР у 1991 році, він підтримував масштабний переїзд угорських вчених закордон до США, що не подобалося посткомуністичному уряду Угорщини, який розцінював це як штучно створену «крадіжку мізків». У 1989 році Сорос витратив понад мільйон доларів на підтримку різноманітних «демократичних організацій», що сприймалося центральною владою як втручання у внутрішні справи держави. Тоді ж і розпочалася довга історія проблемних стосунків Будапешта і «Фонду Сороса». Вона загострилася, коли до влади у 2010 році прийшов Віктор Орбан. Під тиском уряду, цього року Фонд був змушений переїхати з Будапешта до Берліна.
Окрім протистояння навколо занадто самостійної від держави діяльності «Фонду Сороса» та ідеологічних розходжень, угорська влада вела боротьбу з фінансистом і за контроль над «OTP Bank». Справа у тому, що ще у 1990-х роках Сорос почав просувати ідею приватизації цього банку, що не сподобалося угорському уряду. Останній намагався всіляко перешкоджати спробам Сороса економічно закріпитись у країні та скупити угорські банки через приватизацію. У 2009 році «Soros Fund Management» навіть оштрафували за спекуляції з банком на суму в $ 2 млн.
Ще однією лінією протистояння став Центральноєвропейський університет у Будапешті, фінансований Соросом. Він був відкритий у 1991 році саме з ініціативи мільярдера. Через цей університет пройшло майже 14 тисяч студентів та аспірантів з 133 країн світу. Сорос не шкодував грошей, щоб зробити з ВНЗ справжній оплот лібералізму та прогресивізму прямо в центрі Будапешта. Це стало викликом для Віктора Орбана – прихильника правих консервативних ідей. Університет заважав його інформаційній політиці та анти-ліберальній риториці.
У квітні 2017 року уряд прийняв закон про іноземні філії університетів, який вимагав від них мати кампус у своїй рідній країні, якої Університет не мав. У Будапешті тисячі людей приєдналися до студентського мітингу, вимагаючи гарантій академічної свободи та змін у політиці уряду, які підштовхнули університет залишити Угорщину. Утім, це не змінило ситуацію, і зрештою університет виїхав до Австрії.
Чи хтось реагував на цю боротьбу в Будапешті?
Так. Більше того, Євросоюз встав на захист Джорджа Сороса. У відповідь на скандальний пакет законів під назвою «Стоп Сорос», який забороняв діяльність благодійних фондів і організацій, спрямовану на підтримку біженців і мігрантів, Брюссель засудив Угорщину та пригрозив запровадити санкції проти Будапешта.
У свою чергу, Фонд Сороса звернувся зі скаргою до Конституційного суду Угорщини та Європейського суду з прав людини. Європарламент ухвалив резолюцію із закликом до Ради ЄС запровадити дисциплінарні заходи проти Угорщини через систематичне нехтування Будапештом цінностей ЄС. Тобто ЄС повністю на боці Сороса.
А до чого тут Україна?
Фонд Джорджа Сороса «Open Society Foundation» також активний на території України. Він діє через інший фонд, також заснований Соросом. Він називається Міжнародний фонд «Відродження». Його відкрили ще у далекому 1990 році. Він є частиною регіональної мережі Фонду Сороса у Східній та Центральній Європі. У період з 1990 по 2010 роки на різні проекти Фонду виділили близько $ 200 млн.
Фонд розподіляє гранти між різними неурядовими організаціями на проекти, пов`язані з освітою, культурою, захистом прав людини, розвитком громадянського суспільства, просуванням ліберальних ідей в Україні та євроінтеграцією. У політичній площині Фонд Сороса в Україні активно лобіює співпрацю Києва з МВФ. Свого часу фонд фінансував «Громадське радіо» та «Громадське телебачення».
Політичні історія Фонду Сороса в Україні не позбавлена цікавинок, які мають паралелі з ситуацією в Угорщині. Головним противником фонду в Україні стали переважно проросійські анти-європейські сили. Наприклад, у 2004 році Фонду заборонили проводити круглий стіл у стінах Лівадійського палацу, і тоді Сорос звинувачував у цьому тодішнього голову Адміністрації Президента Віктор Медведчука, пов`язаного з Росією. Фонд часто звинувачували у фінансуванні різноманітних антиурядових протестів, таких як «Україна без Кучми» і Майдан 2004 року. Однак точних даних про причетність Фонду «Відродження» до цього немає.
Тетяна Корнійчук, стажер УІМ
З першим матеріалом циклу можна ознайомитися за посиланням:
Китайсько-американська торгова війна: про що сторони домовилися на саміті G20?