Конфлікт з Угорщиною навколо діаспори на Закарпатті може отримати новий вигляд завдяки залученню однієї чи декількох держав регіону. Причину не варто шукати в “захисті інтересів ворога України”, вона проста та зрозуміла – ціла група держав спробує забезпечити високі темпи росту власної економіки на більш-менш довгу перспективу.
Конфлікт з Угорщиною – справа не в школах
Економіка Угорщини демонструє непогану динаміку зростання протягом останніх п’яти років. Це дозволяє ставити більш амбітні цілі у найближчій перспективі. Однією з таких є, наприклад, бажання вивести державу на рівень політичного та економічного лідерства в регіоні. При цьому, зважаючи на відмінність угорської культури від сусідів, перед урядом країни стоїть мета збереження національного характеру угорської держави, що автоматично означає опір міграційним процесам. 10 листопада про наміри держави стати провідною державою регіону та однією з найбільш активних країн Європи протягом наступних 20 – 30 років висловився Бенц Тюзсон, державний секретар з питань державної служби прем’єр-міністра. На його думку, шлях до лідерства пролягає через економічне зростання, збереження та поширення угорських цінностей.
Читайте також: УГОРЩИНА ПРОВОКУЄ: ДЛЯ ЧОГО СТВОРИЛИ ПОСАДУ МІНІСТРА У СПРАВАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
За останні 7 років в економіці було створено 770 тис. робочих місць. В результаті рівень безробіття в державі скоротився до 3,8%. Подальше зростання неможливе без робочих рук. Але відсоток дітей до 15 років найнижчий в регіоні, рівень фертильності жінок – так само. До того ж Угорщина не може собі дозволити вмикати “міграційний пилосос” як це робить Польща, бо це суперечить концепції “угорської національної держави”. Практично єдиним демографічнім резервом є угорські діаспори в сусідніх країнах.
Томунтерес Угорщини до українських шкіл цілком логічний. Згаданий Балаш Орбан відверто каже «Якщо освіта угорська, то й учні стануть угорцями, і увесь цей народ становитиме угорську країну». Угорщина навіть розпочала програму EURES під назвою «Нова кар’єра в Угорщині», метою якого є працевлаштування професійних кадрів із сусідніх країн.
На цьому фоні Будапешт стимулює дискусії щодо захисту національних меншин, в якій переводить наголос з питань взаємного дотримання прав представників інших національностей на власних територіях на питання захисту прав національних меншин на території України. Так, лише за останні 10 днів відбулися дві зустрічі, на яких обговорювалося “українське питання”.
Румунія та Болгарія мають конфлікти з Угорщиною на тлі особливостей політики щодо підтримки угорських меншостей. Але Будапешт спробує зняти гостроту в двосторонніх відносинах з сусідами, в тому числі формуючи спільний “фронт тиску на Україну”. Тим більше, що ми маємо достатньо великі румунську та болгарську діаспори в Україні (200 тисяч болгар, 180 тисяч румун та 200 тисяч молдован).
З іншого боку, у нашого МЗС поки що є час на те, щоб започаткувати аналогічні консультації з сусідами з приводу агресивної політики Угорщини в регіоні. Але для цього потрібна ініціатива і, принаймні, активна робота посольств у сусідніх державах. Поки ж інформація про потенційну небезпеку пришла завдяки роботі студентів – стажерів Українського інституту майбутнього, а не професійних дипломатів, які працюють в згаданих країнах та отримують за це заробітну платню.
_____________________
Текст був би неможливий без роботи по моніторингу преси сусідніх держав, який проводять стажері Українського інституту майбутнього.
Ігар Тишкевич, Тетяна Корнійчук
Повна версія матеріалу вперше опублікована на сайті Лига.НЕТ
Вам також буде цікаво:
Зараз трудові мігранти, по суті, рятують економіку України – Амелін
Росія детально: події та тренди в РФ за минулий тиждень (25.04 – 29.04)
Глен Грант: Українські військові досі не довели, що здатні правильно використовувати гроші
Українці опиняться перед дилемою: коронавірус або голод
Український інститут майбутнього пропонує делегатам допомогу у перемовинах
Норберт Нойгауз: «Місто – це живий організм зі своїм особливим духом»