25 мая в Украинском институте будущего состоялся круглый стол на тему «Качественное регулирование – залог прогресса страны». В фокусе внимания экспертов оказались такие темы: проблема законодательного «спама» и отсутствие практики анализа регуляторного влияния законодательных инициатив, предлагаемых депутатами; статус плана дерегуляции в Украине, актуальные проблемы малого и среднего бизнеса в Украине (РРО, проверки). В дискуссии приняли участие: председатель Государственной регуляторной службы Украины Ксения Ляпина, народные депутаты Оксана Продан (БПП) и Мария Ионова (БПП), президент общественного союза «Национальная организация розничной торговли» Юрий Бондарев, председатель правления Института экономических исследований и политических консультаций Игорь Бураковский и руководитель секретариата Совета предпринимателей при Кабинете министров Украины Андрей Забловский; модератор Тарас Загородний.
Далее – текст на украинском языке.
Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби України наголосила, “що бізнес дуже часто тоне у тоннах регулювань, і не знає, що виконувати, що не виконувати, що застаріле, а що нове. Завдання зняти зайві бар’єри, здешевити, тобто, зробити простішою і дешевшою діяльність бізнесу в Україні. Кожне регулювання коштує грошей, грошей на його виконання. І, власне, є методи підрахунку, це так звані методи стандартних витрат, які сьогодні в Європі використовуються в усіх країнах, і уряди дбають про те, щоб скорочувати ці витрати для бізнесу. Найголовніше – політична воля, зусилля для того, щоб це виправлити”.
Народный депутат Оксана Продан звернула увагу на законопроект «Про зміну системи регулювання економіки». “Сьогодні це законопроект 3766, який говорить про те, що країні не потрібна дерегуляція, нам потрібно існуючу систему регулювання змінити на іншу. У законопроект 3766 йдеться про те, що ми, як держава, зобов’язані вимагати і гарантувати одне – безпеку: безпеку виробництва, безпеку споживання, безпеку для тих людей, які навколо, екологічну безпеку. Це єдине, за що повинна відповідати держава. Все інше – це або споживач своїєю гривнею, або договірні відносини між бізнесом, між роботодавцем і так далі. Тільки безпека. Як тільки ми перейдемо на цей принцип регулювання економіки, нам набагато легше стане змінювати ту систему, яка сьогодні є, і створювати умови для українського виробництва”.
Марія Іонова народний депутат України зазначила, що міжнародний досвід говорить про те, що кожен національний парламент має різні абсолютно як політичні, так і правові моделі співпраці з Європейським Союзом. “Але проте, яку країну ми не візьмемо, в принципі, вони дуже схожі. І саме парламентська діяльність, основне її завдання – це наблизити і гармонізувати законодавство до Європейського Союзу. Те що стосується гармонізації законодавства країни до права ЄС, це має бути ефективний механізм саме співпраці між урядом і парламентом. Як ми знаємо, взагалі імплементація Угоди про асоціацію – основна відповідальність уряду все таки. Уряд – основний двигун в Угоді про асоціацію”.
Юрій Бондарєв президент громадської спілки «Національна організація роздрібної торгівлі», яка об’єднує по різних областях України досить багато торгових точок, які займаються реалізацією підакцизних груп товарів – це алкоголь і тютюн. Бондарєв наголосив, що це найбільш зарегульована область в торгівлі. “Щодо цих товарів, то дуже багато в Україні відповідає міжнародним обмеженням. У нас заборонено продавати алкоголь і тютюн дітям до 18 років. Точно також у нас вже введені обмеження про те, що не можна продавати вночі, вже регіони можуть самі приймати ці рішення. Було дуже прикро для членів нашої організації, коли в Києві забороняли, в Хмельницькому було дозволено, в Харкові взагалі проблем ніяких не було. Питання тільки в тому, що якщо приймається закон єдиний на всю країну, він повинен бути єдиним”.
Юрій Бондарєв навів ще одін приклад “який торкнувся наших членів, – це законопроект 4030а, який має на увазі заборону на викладку тютюнових виробів.У світі всього лише 18 країн, які взяли ці обмеження, з усіх країн. У Європі лише 4 країни, які ввели заборону на викладку тютюнових виробів на вітрині. Не всі з них були успішними, знову-таки, з точки зору прийняття цього законопроекту, і наслідки були різні. Але найголовніше питання виникає: навіщо був прийнятий цей законопроект? Ми говоримо про те, що цей метод для того, щоб не допустити впливу на молодь, на неповнолітніх. Питання в тому, що призведе це до вирішення проблеми. Тому що якщо ми говоримо про вплив на молодь, ми, наприклад, з наступного місяця плануємо – запуск річної програма для членів нашої асоціації з точки зору запобігання продажу неповнолітнім. Всі члени нашої асоціації будуть брати на себе зобов’язання додаткового контролю. Але це ми будемо робити з точки зору запобігання самої проблеми: не продавати сигарети неповнолітнім. А якщо раптом цей закон приймається якимось чином, ми маємо досить великі наслідки негативні для бізнесу, для роздробу. Перш за все, ми говоримо про те, що багато торгових точки однозначно закриються. Точки малого бізнесу – це павільйончики, кіоски, це магазинчики. Тому що у багатьох з них частка підакцизної групи товару становить 70-80%. Відповідно, обмеження в їх продажу і представленні товару, який вони продають, це відразу ж приведе до скорочення. У 2016 році ми проводили в місті Києві експеримент – ми закривали в деяких наших мережах, з якими ми працюємо, вітрини, і ми не демонстрували товар. Ми отримали результат – мінус 30% від обороту цих торгових точок, в тому числі, супутніх товарів: кави, снеків, не рахуючи тютюнових виробів.
На нашу думку, будь-який товар, якщо він є легальним, – тютюнові вироби, алкогольні напої – це легальний товар, який виробляється, за який сплачуються податки, акцизні збори, він має право бути представленим. Так, безумовно, у нас в Україні зараз заборонена реклама тютюнових виробів, алкоголю в тому числі, за багатьма параметрами. Тому питання енфорсмента, тобто, виконання тих існуючих законів, які у нас є, з боку, знову-таки, нашої держави для того, щоб щось не допустити. Якщо ми говоримо про нас. З точки зору інших: Ви абсолютно праві, в різних країнах по-різному. У Франції ввели, наприклад, оливкові пачки так звані. Одні з перших вони зробили це в Європі. Ми спілкувалися з власниками цих торгових точок. Відповіддю було: «Ми не побачили зниження продажів жодним чином». Але при цьому у них продукція виставлена на вітрині. Вони виставляють продукт, вони його реалізують, він демонструється з точки зору можливості споживачеві побачити товар, вибрати його і, відповідно, прийняти рішення”.
Ігор Бураковський голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій стосовно міжнародного досвіду, – ми дуже часто з міжнародного досвіду беремо якісь конкретні рішення – от вони щось запровадили чи не запровадили. Ми колись робили якраз на запрошення Української Спілки Підприємців і Промисловців, ми робили в 2016-му чи 2015-му році такий невеликий огляд, що було після того, як якраз забороняли викладку тих самих тютюнових виробів. Досвід абсолютно, так би мовити, різний: десь воно спрацювало в плані зменшення споживання, десь воно не спрацювало.
Андрій Забловський, керівник Секретаріату Ради Підприємців при Кабінеті Міністрів України акцентував увагу на аналітичну дослідженні Vox Ukraine про результати роботи парламенту за 2014-2017 рік з точки зору законодавчого спаму та Комітету виборців. “Цифри говорять про те, що Україна – лідер по кількості зареєстрованих законопроектів. У Верховній Раді реєструється законопроектів у 305 разів більше, ніж в Швейцарії, в 117 разів більше, ніж в Греції, в 4 рази більше, ніж у Франції. Загалом за 2014-й – перша половина 2017-го роботи Верховної Ради VII скликання 739 законів, або біля 12% тільки пройшли шлях від реєстрації до підписання Президентом. Всі решта застрягали на різних етапах, або взагалі не доходили. Є у нас депутати – не буду називати прізвища, які за день можуть зареєструвати одразу по 18-20 законопроектів. Такі вони: за рік нічого, а потім за день одразу – бабах, і зареєстрували. Половина з цих законопроектів – це відвертий спам, законодавчий чи не законодавчий – неважливо. Тому, якщо говорити про законодавчий спам, ще цікава цифра: в двох випадках фактично на кожний другий законопроект Головне науково-експертне управління дає негативний висновок, Мінфін –на кожен третій. Що стосується підакцизної політики. Україна – поле експериментів. Ми досить часто настільки дуже догармонізувались, що хочемо гармонізувати деякі акти і директиви ЄС за декілька років. Ті країни – взяти той же тютюн – Прибалтика 12 – 15 років проходила цей етап, при тому, що по деяких взагалі ще не було ніяких директив. Це говорить, знову-таки, про якість гармонізації. Якщо говорити про дерегуляцію, кількість дерегуляції не завжди переходить в якість”.
Дивіться повний відеозапис заходу Якісне регулювання – запорука прогресу країни