2 вересня у приміщенні Українського інституту майбутнього відбулась прес-конференція «Новий політичний сезон в Україні: ключові питання і виклики». До обговорення долучились Тарас Березовець, політтехнолог, директор програми національна безпека УІМ, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу «Berta Communications»; Юрій Романенко, політичний аналітик, директора програми міжнародної та внутрішньої політики УІМ, редактор інтернет-видання «Хвиля»; Віталій Кулик, політичний експерт, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства; Андрій Золотарьов, політолог, керівник центру «Третій сектор»; Віктор Андрусів, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.
Серед питань, що стоятимуть на порядку денному в українських політиків, – дострокові парламентські вибори. Тарас Березовець коментує: «Сесія Верховної Ради буде надзвичайно бурхливою і скандальною. Одним із ключових питань майбутнього сезону є питання дострокових виборів до Верховної Ради. І якщо вдасться домогтися виборів парламенту, ми розуміємо, що одразу за ними будуть президентські вибори. Я не говорю про те, що це точно трапиться, але такими є плани опозиції». Тим не менше, за прогнозами експертів, це станеться не раніше весни 2017 року. “Вірогідність дострокових виборів до кінця цього року існує тільки якщо відбудеться щось екстраординарне, наприклад убивство топ-політика, що не виключено, бо практика вбивств стає все більш поширеною. – каже Юрій Романенко. – Але я схильний вважати, що вибори відбудуться навесні 2017 року».
Не менш нагальним питанням стане тема тарифів: “Ми розуміємо, що встановлені урядом цифри є не підйомними для багатьох українців. – упевнений Тарас Березовець. – І це навіть не вирішать субсидії. Виплати по комунальних платежах можуть різко зупинитись. І ми зіткнемось з ефектом доміно: масові невиплати, як у 90-х роках, можуть призвести до політичної дестабілізації, на чому особливо будуть грати партії популістів (Тимошенко, Опоблок, Радикальна партія). Піку протестів варто чекати на період листопад-грудень. І цілком можливо, що жертвою впаде уряд Гройсмана».
Окрім того, варто очікувати певного відсторонення регіонів від центральної влади. “Існує ризик зростання напруги у відносинах регіонів з центром, – зазначає Андрій Золотарьов. – Шкода, що у влади немає розуміння того, що економічне падіння спонукає до максимального віддалення від центру. Я не думаю, звичайно, що будуть якісь яскраві кроки і демарші, щоб регіони заявили про свою позицію. Але в умовах послаблення державного управління і економічного спаду, замість децентралізації матимемо елементи феодалізації”. Думку пана Золотарьова підтримує Юрій Романенко: “Присутність центральної влади у багатьох регіонах є абсолютно символічною. Місцева еліта має наразі сильні позиції. Слабке управління в регіонах накладається на невдоволеність тарифами і на конфлікти на місцях, і все це посилює турбулентність і в будь-який момент в регіонах може спалахнути бунт на етнічному, соціальному або іншому грунті. Внаслідок неадекватної реакції Києва або внаслідок нестачі ресурсів, бунт може перерости у щось більше”.
Віталій Кулик у своєму виступі робить акцент на загостренні відносин всередині “картельної партії” – Народному фронті і БПП. На його думку, останнім часом збільшується кількість взаємних звинувачень. Це свідчить про накопичення протиріч і вони не можуть бути подолані в рамках існуючої системи прийняття рішень – необхідне реформування”. Пан Кулик також зачіпає проблему Сходу: “Характерно, що останнім часом удари завдаються не по стратегічним військовим об’єктам, а по цивільним. З мінімальною кількістю жертв. Складається таке враження, що ворог завдає удари для того, аби тримати в напрузі ситуацію. Не на завдання збитків, не на знищення ЗСУ і не на зруйнування стратегічної інфраструктури. Наш ворог вибиває з нас певні поступки. З моєї точки зору, прямого наступу й надалі не буде, але будуть продовжуватись такі спалахи військової активності”.
Щодо міжнародних відносин, Юрій Романенко прогнозує: “Україна дуже залежна від зовнішніх факторів. Ми все більше залежимо від кредитного “харчування”. Один із ключових моментів тепер – це переговори з МВФ. Якщо вони нас підтримають, автоматично підтримають США і ЄС. Я думаю, що нам таки виділять гроші, бо ця сума для цих країн не настільки критична, аби через неї звалити економіку України”. Окрім того, Юрій Романенко прогнозує перемогу Хіларі Клінтон на виборах у США і зазначає, що це буде важливо для України: пані Клінтон україноорієнтована. Однак, Романенко також наголошує, що навіть якщо переможе Трамп, для України це не стане критично вирішальним моментом.
Важливою світовою подією пан Романенко називає вибори у Грузії – партія Саакашвілі має непогані шанси і не виключено, що він покине Україну для підкорення нових політичних вершин на Батьківщині.
На останок, Віталій Кулик дає прогноз щодо безвізового режиму. Він певен, що Україна отримає безвізовий режим, але це не спростить виїзд за кордон: “Статистика показує, що дуже великий відсоток Українців не пов’язують своє майбутнє з Україною. Західним країнам непотрібно, щоб до них хлинув потік безробітних. Тому вони зроблять складну систему підтверджень мети поїздки. І може виявитись, що візовий режим – простіший і кращий варіант для нас”.
