» Без категорії » Демографічна криза в Україні: через 10 років на одного працюючого буде два пенсіонери (інфографіка)

Демографічна криза в Україні: через 10 років на одного працюючого буде два пенсіонери (інфографіка)


Через 10 років працюючих
в Україні буде вдвічі менше, ніж пенсіонерів.

Чи замислюєтеся Ви про те, що буде з економікою України через 5-10-15 років? Чи зможемо ми стати країною «першого світу» та розраховувати на «європейські» пенсії, зарплати, якість життя.

Щоб до 2030 року рівень життя українців досяг поточного рівня Словенії, Італії, Іспанії, за оцінками Українського інституту майбутнього (UIF), ВВП України повинен вирости більше ніж у 10 разів. Але чи достатньо в нас людського ресурсу для цього? Хто буде створювати валовий продукт через 5-10 років та для кого?

Тенденція така, що населення України старіє, народжуваність падає, креативний клас масово покидає межі країни.

При збереженні тренду через 30-50 років українська нація може перестати існувати як така.

Скільки людей реально проживає в Україні?

За даними «Інституту демографії ім. М.В. Птухи », на 01.01.2017 року чисельність населення без обліку окупованих територій становила 36 млн. осіб. Цифра істотно менша від офіційних даних Укрстату – 42,6 млн. осіб. Перепис населення в Україні не проводився з 2001 року.

До 2050 р при збереженні тенденції населення скоротиться ще на 8 млн. осіб. до 27,9 млн. осіб. І це без урахування очікуваного відтоку українських мігрантів після відкриття «безвізу». Реально ж населення України, найбільшої країни в Європі, через 30 років може бути менше 20 млн. осіб. Тільки вдумайтеся, ще 20 років тому нас було 50 млн.

[1] Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи без урахування тимчасово окупованих територій

Яка частина населення працює та створює валовий продукт?


За даними Укрстату, тих, працюють в Україні, 16 млн. осіб. Із них 4 млн. працюють у тіньовому секторі. Таким чином, у створенні офіційного валового продукту беруть участь до 12 млн. осіб. – третя частина населення.

Якщо врахувати, що близько 2 млн. осіб – бюджетники, які отримують зарплату з податків, то фактично залишається близько 10 млн. осіб.

По суті, це «упряжка», яка везе на собі інших – 26 млн. осіб., у т.ч. пенсіонерів, дітей, учнів, безробітних, утриманців, тих же працівників бюджетної сфери і т.д.

Далі – тільки гірше.

Так виглядає віково-статева піраміда населення України на початок 2017 року

Джерело: дані Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи.

Очевидно, що дві найчисленніші вікові групи знаходяться в зоні ризику.

Ті, кому сьогодні 25-35 років – найбільш активні та мотивовані молоді люди. Вони легко знаходять високооплачувану роботу за кордоном і їдуть на ПМЖ до Польщі, Угорщини і т.д. Безвізовий режим з ЄС відкриває ще більше можливостей для їхньої міграції.

Друга група – це люди передпенсійного віку. Через 10 років більшість із них піде на заслужений відпочинок, а навантаження щодо їхнього забезпечення ляже на більш молоде покоління.

Трудовий ресурс України поповниться тими, кому сьогодні до 20 років. Їх частка найнижча в загальній чисельності людей працездатного віку. Тобто, уже через 10 років в Україні може виникнути дефіцит кваліфікованої робочої сили

Згідно з трендовим прогнозом Інституту демографії, так віково-статева піраміда населення України буде виглядати в 2030 році

І в 2050 році …

Джерело: дані Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи.

Якщо тренд не змінити, середній вік населення буде зростати,

Частка українців віком старше за 60 років у загальній чисельності населення зросте з 20% до 30% до 2050 року Тобто, кожен третій українець – буде пенсіонером за віком. До них ще потрібно додати пенсіонерів, які отримують допомогу через інвалідність, за вислугою років, у разі втрати годувальника тощо

Кількість працездатного населення і зайнятих продовжить падати, трудовий ресурс буде обмежений. На зміну поколінню, яке старіє, не прийде досить молоді, здатної «прогодувати» себе, пенсіонерів, пільговиків, дітей, утриманців, та забезпечити всім гідний рівень життя. Велика частина валового доходу буде витрачатися на утримання тієї частини населення, яка не створює доданої вартості.

Про жодні «європейські» доходи та зарплати за такої демографічної ситуації мови бути не може.

Уже через 10 років пенсіонерів в Україні буде вдвічі більше, ніж працівників.

Якщо нічого не робити, дисбаланс між працюючими та пенсіонерами буде критичний. Реальне кількість працівників у формальному секторі економіки може знизитися до 8-10 млн. осіб. У той же час кількість пенсіонерів збільшиться до 13-16 млн. осіб.

Через 20-30 років бюджетні дотації до Пенсійного фонду, за оцінками UIF, складуть 50% усіх Державних витрат.

За такої картини, очевидно, що нинішня молодь не матиме соціального захисту від держави при досягненні пенсійного віку. Без проведення пенсійної реформи, уведення обов’язкової накопичувальної системи безбідна старість неможлива.

Тепер давайте на секунду уявимо майбутнє України за такої демографічної картини:

У найближчі 10 років дисбаланс між працюючими і соціально незахищеними стане критичним. На 1 працівника припадатиме 2-3 утриманця.

Пенсійний вік буде підвищуватися кожні 2-3 роки, усе більше українців не доживуть до виходу на пенсію.

Підростаючому поколінню доведеться працювати вдвічі більше, щоб утримувати старіюче населення. При цьому рівень їхніх доходів та якість життя залишиться одними з найнижчих в Європі.

Замість розвитку медицини, освіти, будівництва доріг і т.д. гроші з Держбюджету будуть іти на соціальні виплати.

Залежність України від зовнішніх донорів стане критичною, ми ніколи не набудемо інституційної незалежності й будемо повністю грати за правилами інших країн.

Економіка не зможе розвиватися, українці все активніше будуть залишати межі Батьківщини, виникне гостра нестача у висококваліфікованих фахівцях. Простіше кажучи, створювати ВВП буде нікому.

Через 30-50 років система соціального забезпечення повністю впаде, тобто пенсій, пільг, допомоги не буде взагалі. Це викличе хвилі соціальних бунтів і протестів, політичну кризу, в кінцевому результаті – розкол країни.

Чи хочуть українці для себе та своїх дітей такого майбутнього? Поки Україна знаходиться в точці біфуркації, є можливість усе змінити. Ми не можемо передбачити майбутнє, але ми можемо його створити.

У наступних статтях есперти Українського інституту майбутнього розкриють інформацію про проекти, реалізація яких дозволить кардинально поліпшити демографічну ситуацію в країні, змінити економічний уклад і роль України на світовій мапі.

Залишити Коментар