Уряд схвалив законопроєкт щодо імплементації директиви ATAD. Порівняно з лютневою редакцією текст суттєво перероблено: порівняльна таблиця змін займає 119 сторінок.
Що змінилося
- Змінено базові поняття Податкового кодексу: дивіденди, доходи з джерелом їх походження з України, резидент і нерезидент.
- До виплати дивідендів віднесено операції з пов’язаною особою, які податкова визнає податковим зловживанням і які не мають ділової мети.
- Резидентом України може бути визначено іноземну компанію, фактично контрольовану з України, за критерієм місця ефективного управління. Відтак контрольовану іноземну компанію можуть оподатковувати податком на прибуток одночасно у двох юрисдикціях, наприклад у Польщі та в Україні.
- Критерій ділової мети поширено з операцій з нерезидентами на операції з резидентами. Якщо одна з пов’язаних компаній займається торгівлею, а інша — ІТ-послугами чи консалтингом, витрати на ІТ-послуги можуть не визнати через відсутність ділової мети, а самі послуги кваліфікувати як виплату дивідендів пов’язаній особі. У такому разі нараховується податок на дивіденди на додачу до 20% ПДВ за цими операціями. Так само можуть не визнати витрати на ремонт, консалтингову діяльність і громадські проєкти.
- До кодексу додано статтю 39-5 про податкові зловживання. Податковим зловживанням можуть визнати операцію чи діяльність, яка призвела до отримання податкової вигоди і не має економічних причин.
- Утворюється комісія з питань податкових зловживань із 10 членів. Податковим зловживанням вважається операція, за визнання якої такою проголосували три члени комісії.
- Якщо податкове зловживання виявлено у фізичної особи — підприємця (ФОП), їй донараховують податкове зобов’язання в розмірі 18% від обсягу переданих коштів або майна. Крім того, ФОП примусово переводять на загальну систему оподаткування.
- Ставку 18% застосовують і до фізичних осіб у разі встановлення податкового зловживання. ФОП на загальній системі оподаткування можуть не визнати витрати і через податкове зловживання донарахувати 18% податку з обороту.
- Податкова отримує право не визнавати податкову пільгу і вважати її отримання податковим зловживанням.
- Запроваджено податок на переміщення активів за кордон (exit tax, стаття 39-4). Якщо підприємство переміщує частину активів за кордон, воно має донарахувати податок на прибуток, коли ринкова вартість активів перевищує первісну вартість придбання з урахуванням амортизації. Як підприємству розраховувати ринкову вартість, із законопроєкту незрозуміло; податкова може ставити цю оцінку під сумнів і визначати вартість самостійно. Норма почне діяти з 2028 року і поширюється навіть на найменші підприємства.
- Запроваджено податкову базу за гібридними невідповідностями — випадками, коли законодавство різних юрисдикцій кваліфікує операцію по-різному: в одній її визнають витратами, а в іншій не визнають доходом, або навпаки. За такими операціями донараховують податок на прибуток.
- Додано нові підстави для позапланових перевірок, зокрема неподання на облік в Україні іноземної компанії, контрольованої з України. Штраф за неподання такої компанії на облік — 600 тис. гривень.
Висновок
Законопроєкт змінює базові поняття Податкового кодексу і поширює нові норми на юридичних осіб, ФОП на спрощеній і загальній системах, а також на фізичних осіб. Податкова отримує право кваліфікувати операції як податкове зловживання, не визнавати витрати й податкові пільги і донараховувати податки, зокрема 18% для ФОП і фізичних осіб. Рішення про визнання податкового зловживання ухвалює комісія з 10 членів трьома голосами. Ці норми створюють ризик порушення принципів недоторканності та невинуватості бізнесу.
Думки, оцінки та висновки, викладені в цій авторській статті, є особистою позицією автора і не обов’язково відображають офіційну позицію Українського інституту майбутнього, його партнерів або донорів.
