У дослідженні Українського інституту майбутнього аргументується, що за збереження поточних підходів вітчизняний ринок електроенергії ризикує увійти в деструктивний інерційний сценарій. Скорочення фізичних обсягів передачі змушує регулятора підвищувати тарифи на передачу й розподіл. Споживачі реагують на подорожчання енергоефективністю, власною генерацією або скороченням виробництва, і база передачі звужується далі. Автор називає це ефектом «спіралі тарифного навантаження», коли зростання ціни провокує скорочення попиту, а воно, своєю чергою, веде до наступного витка зростання регульованих тарифів. Паралельно ПСО вимиває ліквідність з державної генерації, а борги балансуючого ринку відлякують інвесторів від систем накопичення енергії, яких енергосистема потребує найбільше. На думку автора, чинна модель ринку вичерпала запас міцності. І переламати деструктивні тенденції можна лише зміною підходів до цінової та платіжної політики.
Мета дослідження
Визначити, які тенденції сформувалися на ринку електроенергії України під час повномасштабної війни, спрогнозувати їхній розвиток за інерційного сценарію та запропонувати регуляторні кроки, здатні його переломити.
Об’єктом дослідження є ринок електричної енергії України, а предметом дослідження — його трансформація в умовах воєнних викликів.
Основою дослідження стала статистична інформація про ціни і тарифи в Україні та сусідніх європейських країнах, обсяги доступних потужностей та споживання, борги балансуючого ринку. Джерельною базою дослідження були дані НКРЕКП, НБУ, АТ «Оператор ринку», платформи прозорості ENTSO-E, Євростату, Агентства з постачання Euratom, Головного управління статистики Київської області, консалтингового агентства ExPro Consulting.
Короткий виклад
Український ринок електричної енергії, який і до повномасштабного вторгнення був обтяжений надмірним регулюванням та боргами, зіткнувся з безпрецедентними структурними шоками. Втрата дешевої базової генерації, масштабні руйнування інфраструктури та падіння споживання на 30–35% кардинально змінили операційні умови енергосистеми. Заміщення втрачених потужностей дорожчою маневровою генерацією та імпортом, помножене на макроекономічний тиск інфляції та девальвації, сформувало стійкий тренд до зростання оптових цін. Водночас скорочення фізичних обсягів передачі електроенергії змусило регулятора підвищувати тарифи на передачу та розподіл, щоб покрити постійні та аварійно-відновлювальні витрати операторів.
За умови збереження поточних підходів ринок ризикує увійти в деструктивний інерційний сценарій. Бум розподіленої сонячної генерації, хоч і підвищує стійкість окремих споживачів, звужує базу споживання з об’єднаної мережі, розкручуючи «спіраль тарифного навантаження» та критично ускладнюючи балансування системи через різкі перепади потужності. Паралельно з цим, збереження недиференційованого ПСО для населення діє як прихований податок, що вимиває ліквідність із державної генерації, а наявність захищених від відключень споживачів генерує багатомільярдні борги на балансуючому ринку. Ця криза ліквідності фактично унеможливлює залучення інвестицій у критично необхідні системи накопичення енергії та високоманеврові потужності.
Для подолання цих руйнівних тенденцій необхідний комплексний перегляд регуляторної політики, базовим елементом якого має стати перехід до моделі тарифоутворення на послуги з передачі та розподілу, що передбачає плату за гарантовану підключену потужність. Це дозволить стабілізувати доходи мережевих компаній незалежно від обсягів споживання та стимулюватиме бізнес до раціонального планування. Водночас вирівнювання графіка навантаження вимагає запуску всеохопного управління попитом через впровадження динамічних тарифів (real-time prices), залучення агрегаторів та використання смарт-інфраструктури для автоматизованої реакції споживачів на цінові сигнали.
Фінансова стабілізація ринку можлива лише за умови відмови від неефективних механізмів прихованого перехресного субсидіювання. Послаблення навантаження ПСО зі скороченням розриву з економічно обґрунтованими тарифами має супроводжуватися виключно адресною грошовою допомогою для вразливих верств. Підтримка ж стратегічно важливих енергоємних підприємств повинна здійснюватися через спеціальні державні фонди, а не за рахунок енергетичних компаній. Крім того, вирішення боргової кризи на балансуючому ринку вимагає негайного проведення фінансового клірингу між учасниками та кардинального аудиту переліку захищених споживачів для зупинки генерації нових неплатежів.
Стратегічні рекомендації
Автор пропонує п’ять кроків як основу для фахової дискусії про новий дизайн ринку.
Плата за підключену потужність. Частину тарифу на передачу й розподіл прив’язати до гарантованої підключеної потужності, а не лише до обсягів споживання. Бізнес, плануючи власну генерацію, враховуватиме вартість резервного підключення до мережі.
Управління попитом. Багатозонні лічильники, тарифи реального часу з прив’язкою до погодинних цін оптового ринку, агрегатори попиту та автоматична передача диспетчерських сигналів через відкриті протоколи. Для цього потрібно оновити кодекси ринків і затвердити методологію розрахунку базового навантаження.
Послаблення ПСО. Поступово скорочувати розрив між тарифом для населення та економічно обґрунтованою ціною, а вразливим домогосподарствам надавати адресну грошову допомогу.
Підтримка промисловості. Субсидувати ціну для стратегічних енергоємних виробництв лише тоді, коли макроекономічний ефект перевищує витрати, і лише через спеціальні державні фонди, без навантаження на енергетичні компанії.
Вирішення проблеми боргів балансуючого ринку. Погасити «закільцьовані» борги через кліринг із цільовим траншем, провести аудит переліку захищених споживачів і жорстко врегулювати порядок його формування.
Публікацію матеріалу створено ГО «Український інститут майбутнього» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Український інститут майбутнього» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
