Дайджести • 16 Червня 2026
27 травня парламент ратифікував надання Україні кредиту у розмірі 90 млрд євро. Частина коштів — під питанням отримання, завдяки діям Мінфіну.
Верховна Рада України провалила маяки нової програми МВФ. Які наслідки? Продовження роботи зі змінами.
Верховна Рада прийняла законопроєкт № 15224 щодо зміни Державного бюджету 2026 року. Дохідна частина збільшена на 2291 млрд гривень (гранти з ЄС). Витрати зростуть на 1,7 трлн гривень. Насамперед за рахунок додаткових витрат на безпеку на 1,6 трлн гривень.
Міжнародні резерви за травень 2026 року зменшилися з 48,2 до 45,7 млрд доларів.
28 травня, через місяць після рішення Європейської Ради надати Україні кредит 90 млрд євро з Європейського Союзу, український парламент ратифікував це рішення.
Україна, вважаючи цей кредит репараційним за рахунок Росії, вирішила, що він не буде обліковуватися як кредит від ЄС, а гроші по цьому кредиту буде зараховано в бюджет України як грант. Це дуже серйозно змінює стан українського бюджету на 2026–2027 роки, а також оцінку державного боргу на кінець 2026 року.
Уряд України подав до парламенту законопроєкт № 15224, який змінює дохідну частину державного бюджету на 2291 млрд гривень у бік збільшення доходів (фактично це більше 50 млрд доларів грантового фінансування від ЄС). Також уряд запропонував збільшити витрати на безпеку на 1,6 трлн гривень, де на підвищення обороноздатності країни (закупка військової продукції) передбачено 1,4 трлн гривень. Цей закон парламент прийняв 10 червня 2026 року.
У 2026 році планується отримання кредиту за трьома напрямками:
8,35 мільярда євро — через макрофінансову допомогу
8,35 мільярда євро — через програму «Механізм підтримки України» (Ukraine Facility)
28,3 мільярда євро — на підтримку оборонно-промислового потенціалу України.
Разом із ратифікацією кредиту Україна та ЄС узгодили Меморандум про взаєморозуміння, який окреслює умови отримання Україною макрофінансової допомоги у вигляді 3-х траншів у розмірі 3,2 млрд євро, 3,7 млрд євро та 1,45 млрд євро.
Проте ми вважаємо, що через дії міністерства фінансів, яке повторно як умову заклало підвищення податків та заходи, що погіршують правила роботи малих підприємств (до ратифікації угоди ці ініціативи були провалені парламентом), отримання другого та третього траншів макрофінансової допомоги — під великим питанням. А це 5,15 млрд євро, або близько 265 млрд гривень за поточним курсом.
12 червня МВФ та українська влада досягли угоди на рівні персоналу (SLA) щодо першого огляду 4-річної угоди про розширене фінансування (EFF) на суму 8,1 млрд доларів США. За умови схвалення Виконавчою радою МВФ, Україна матиме доступ до приблизно 690 млн доларів США (503 млн СПЗ), що доведе загальний обсяг виплат за програмою до 2,2 млрд доларів США.
МВФ зменшив свій прогноз зростання економіки у 2026 році до 1.0-1.6% (фактично у розрахунках це означає 1%).
З официйного пресс-реліза на сайті МВФ ми хочемо виділити наступні тези щодо продовження програми:
«Фіскальну політику необхідно впроваджувати відповідно до фінансових обмежень та узгоджувати з відновленням боргової стійкості. Владі необхідно запобігати перевищенню витрат, бути готовою мобілізувати додаткові внутрішні доходи, визначити потенційні джерела економії для компенсації видатків та бути готовою до нарощування внутрішнього фінансування. Оскільки витрати залишатимуться високими в середньостроковій перспективі, зокрема на оборону та відновлення, необхідні тривалі зусилля для вдосконалення податкового адміністрування та податкової політики з метою мобілізації доходів.
Скорочення масштабів тіньової економіки — важлива засада програми — залишається найсправедливішим і найефективнішим способом мобілізації критично важливих доходів за одночасного підтримання економічного зростання. Такі реформи допоможуть вирівняти правила гри, покращити бізнес-середовище та краще підготувати Україну до успішної конкуренції на єдиному ринку ЄС. Реалізація цього порядку денного вимагатиме рішучих дій для узгодження законодавчих змін та впровадження адміністративних реформ.
Зобов’язання в межах програми включають скасування звільнення від сплати ПДВ на митниці для посилок, що закриє лазівку та допоможе зменшити обсяги некритичного імпорту, а також заходи щодо протидії міжнародному трансфертному ціноутворенню для усунення можливостей компаній використовувати недобросовісний податковий арбітраж для ухилення від сплати податків в Україні. Реформи, спрямовані на стримування зловживань спрощеною системою оподаткування, залишаються вкрай важливими, включаючи правила боротьби з дробленням бізнесу та ситуативним переходом між податковими режимами, а також для ліквідації прихованої зайнятості. Для підтримки цих цілей і, зокрема, для успішного реформування спрощеної системи оподаткування, влада погодила пакет заходів щодо оптимізації податкового адміністрування та зниження витрат на дотримання законодавства для чесних платників податків за одночасного посилення контролю на основі аналізу ризиків. Підтримка інституційних змін у Бюро економічної безпеки та Державній митній службі також матиме вагоме значення для боротьби з ухиленням від сплати податків».
«Незалежність Національного банку України (НБУ) залишається найважливішим стовпом підтримки макрофінансової стабільності. В умовах шоків пропозиції НБУ цілком виправдано відклав цикл пом’якшення монетарної політики та перейшов до жорсткішого курсу для управління очікуваннями. Валютний курс став гнучкішим, що посилює його роль як амортизатора шоків, допомагає захистити резерви та запобігає накопиченню зовнішніх дисбалансів. Підхід до валютної лібералізації, що базується на оцінці поточних умов, має продовжуватися, узгоджуючись із загальним міксом монетарної та курсової політики, а також із цілями зовнішньої стабільності»
«В енергетичному секторі увага зміщується на реформи для підготовки до лібералізації ринку. Поточна система тарифів на комунальні послуги для населення та пов’язані з ними спеціальні обов’язки (ПСО) послабили фінансове становище державних енергетичних компаній, обмеживши ресурси для критично важливих інвестицій та ремонтів. Для виправлення ситуації влада готує за технічної допомоги МВФ “дорожню карту” поступової лібералізації енергетичного ринку, яка передбачатиме механізми соціального захисту вразливих верств населення. Як тільки ці механізми будуть готові, та на основі цієї “дорожньої карти”, тарифи для населення мають бути поступово скориговані, щоб розв’язати фінансові проблеми сектору та покращити його спроможність залучати інвестиції. Посилення доброчесності та незалежності енергетичного регулятора (НКРЕКП) додатково сприятиме довгостроковій стійкості галузі».
Інфляція на споживчому ринку у травні 2026 р. порівняно із квітнем становила 0,9%, із травнем 2025 р. — 8,2%.
Базова інфляція у травні 2026 р. порівняно із квітнем становила 0,7%, із травнем 2025 р. — 7,9%.
Зміна цін за останні 12 місяців. Джерело: Укрстат.
На споживчому ринку у травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,2%. Найбільше (на 11,1%) подорожчали фрукти. На 6,4–1,2% зросли ціни на продукти переробки зернових, хліб, соняшникову олію, макаронні вироби, рибу та продукти з риби, безалкогольні напої, яловичину, цукор. Водночас на 15,3% подешевшали яйця, на 1,7–0,2% знизилися ціни на овочі, молоко, свинину, масло, сало.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,9%, у т.ч. на тютюнові вироби — на 2,1%, алкогольні напої — на 1,6%.
Одяг і взуття подешевшали на 1,8%, зокрема взуття — на 2,0%, одяг — на 1,6%.
Ціни на транспорт зросли на 0,7% переважно через подорожчання проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті на 2,7%, а також палива та мастил на 0,6%.
За 4 місяці 2026 року дефіцит зведеного бюджету склав 236 млрд гривень, проти 255,7 млрд у 2025 році.
Податкові надходження за 4 місяці 2026 року на 135 млрд гривень є вищими, ніж у 2025 році. Перш за все, за рахунок зростання доходів з податку на доходи фізичних осіб (номінальне зростання зарплат), акцизу (підвищення податків) та ПДВ (номінальне зростання економіки та імпорту).
Також у 2026 році бюджет отримав 230 млрд гривень грантів проти 169 млрд гривень у 2025 році.
У квітні витрати на оборону вийшли на рівень, вищий ніж у 2025 році. Насамперед за рахунок збільшення передачі Заходом військової продукції. За 4 місяці 2026 року витрати на оборону склали 940 млрд гривень проти 898 млрд гривень у 2025 році.
Також слід відзначити збільшення соціальних витрат. Якщо за перші 2 місяці вони були на рівні 2025 року, то зараз на 21,8 млрд гривень вже більші, ніж у 2025 році. Ми вважаємо, що це популістські дії уряду та президента стосовно соціальних програм. Ці кошти не були у закладені у бюджет і, ймовірно, для виплат використовується резервний фонд.
У травні 2026 року фінансування надійшло з наступних джерел:
Близько 500 млн доларів (21,7 млрд гривень) по ERA. Ми вважаємо, що це фінансування зі США по ERA. Усього с початку року такого фінансування надійшло близько 4,6 млрд доларів. У 2026 році, за нашою оцінкою, зі США повинно надійти ще 2 млрд доларів.
Фінансування України на 26 травня 2026 року. Джерело: Міністерство фінансів.
На початок травня залишки на рахунках державного бюджету та місцевих бюджетів склали 279 млрд гривень. З урахуванням виплат НБУ та державних підприємств в бюджет, цих грошей достатньо для фінансування бюджету до середини липня 2026 року.
При цьому фінансування ЄС, у разі видачі повного пакету допомоги, за червень —грудень 2026 року може скласти більше, ніж 50 млрд доларів.
За квітень 2026 року державний та гарантований борг України збільшився із 210,8 млрд доларів до 212,0 млрд доларів (+1,2 млрд доларів).
Борг зріс переважно за рахунок переоцінки боргів у євро до долара США (+1,45 млрд доларів)
Борг скоротився за рахунок ОВДП (-0,4 млрд доларів). Мінфін погасив більше ОВДП, ніж випустив нових облігацій.
У цілому зараз вже зрозуміло, що державний борг України на кінець 2026 року буде зменшено у зв’язку із заміною кредиту ЄС на гранти від ЄС. Наш новий прогноз державного боргу на кінець 2026 року буде опубліковано у наступному дайджесті.
Платіжний баланс за 4 місяці 2026 року був негативним. Торговий дефіцит має продовження негативної тенденції. За 4 місяці 2026 року торговий дефіцит склав 23,4 млрд доларів, що на 7,2 млрд доларів більше, ніж у 2025 року (16,2 млрд доларів). Імпорт товарів перевищує експорт товарів у 2,5 рази (33,9 млрд доларів проти 13,1 млрд доларів).
Ситуацію в платіжному балансі вирівнювало декілька факторів:
Загалом рахунок активних операції був рекордно негативним у розмірі 14,4 млрд доларів за 4 місяці 2026 року проти 9.3 млрд доларів у 2025 році. Але оскільки кредит ЄС планується отримувати як грант, то ми вважаємо, що рахунок активних операції може зменшитися і навіть вийти в плюс. Свій новий прогноз платіжного балансу до кінця 2026 року ми представимо у наступному дайджесті.
У цілому наш попередній прогноз щодо курсу долара і євро з попереднього дайджесту виявився вірним. Курс долара у травні був біля позначки 44, а євро – 51–52.
Але ми повинні визнати, що за нашим базовим прогнозом ЄС повинен був надати Україні перший транш фінансування вже в травні, і це б надало НБУ впевненості у надходженні фінансування до кінця поточного року. Але ратифікацію договору було проведено лише 28 травня, і провал голосування за податкові законопроєкти уряду формують у НБУ негативні прогнози. І хоча ми розуміємо, що основна сума фінансування від ЄС ніяк не залежить від голосування парламентом законів, але все-таки допускаємо, що затримка у надходженні фінансової допомоги від ЄС формує девальваційну політику гривні щодо долара США.
Тому ми вважаємо, що у червні, поки не надійшов перший транш з ЄС, курс гривня / долар може девальвувати. Але як тільки почне надходити фінансування з ЄС (2,8 млрд євро надійшло 8 червня), НБУ може тримати курс гривня/долар до кінця року на одному і тому ж рівні.
Щодо курсу євро, ситуація на Близькому Сході тримається у стані миру, але без довгострокової стабілізації ситуації. Тому поки що курс євро — долар через новини продовжує перебувати в стані коливань у діапазоні 1,15–1,18.
Базовий сценарій — зростання курсу гривня / долар до 44,50-45,00 до отримання траншу від ЄС та стабілізація на рівні 44,0–44,5 після отримання фінансування. Базовий сценарій курсу гривня / євро — курс 51–52.
Курс гривні до долара США та євро за 12 місяців. Джерело: НБУ.
Міжнародні резерви України у травні 2026 року зменшилися з 48,2 до 45,7 млрд доларів.
Відповідно до балансових даних НБУ в травні продав на валютному ринку 3 134,9 млн дол. США.
На валютні рахунки уряду в Національному банку в травні надійшло 599,2 млн дол. США, у тому числі:
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 126,2 млн дол. США, у тому числі:
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 274,9 млн дол. США.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 4,7 місяців майбутнього імпорту.
Зміна міжнародних резервів за останні 12 місяців. Джерело: НБУ.
18 червня. НБУ. Рішення по обліковій ставці.
Кінець червня — початок липня. МВФ. Оновлення прогнозів та програми по Україні.
10 липня. Новий прогноз Українського інституту майбутнього по макропоказниках економіки України, бюджету та платіжному балансу до кінця 2026 року.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
