Дайджести • 07 Вересня 2026
У серпні енергосистема функціонувала у відносно стабільному режимі. Протягом першого тижня місяця суттєво зросла температура атмосферного повітря, що зумовило зростання енергоспоживання. Попри поширені побоювання, цей період вдалося пройти без жодних обмежень енергоспоживання для споживачів. Пропозиція на ринку була обмежена перебуванням трьох атомних енергоблоків у ремонті, а також низькою продуктивністю гідроелектростанцій через рекордно низькі рівні води в річках.
Проте, навіть в таких умовах здійснювався експорт електроенергії до сусідніх країн, які відчували труднощі з електропостачанням внаслідок зупинку атомних електростанцій через спеку та падіння рівня води в річках, що критично для охолодження енергоблоків
У другій половині місяця знизилося споживання електроенергії, а обсяг доступних потужностей зріс. Падіння споживання відбулося як за рахунок зниження температур, так і внаслідок скорочення споживання промисловістю. Російські атаки на металургійні підприємства, а також проблеми з експортом продукції змусили підприємства скоротити виробництво, а відповідно й зменшити споживання електроенергії. Окрім цього, після планового ремонту до мережі було підключено один атомний енергоблок.
За інформацією першого віце-прем’єр-міністра України — міністра енергетики України Дениса Шмигаля, до зими планується відремонтувати 4 ГВт генеруючих потужностей. За очікуваннями уряду, доступна потужність енергосистеми складатиме 19,6 ГВт до 1 листопада та 21,4 ГВт до кінця року
Зниження попиту на електроенергію, а також виведення з ремонту додаткового атомного енергоблоку зумовили зростання експорту та скорочення імпорту електроенергії у другій половині місяця. У серпні експорт електроенергії суттєво перевищив її імпорт. Так, у серпні було експортовано 382,1 тис. МВт·год, порівняно з 232,5 у липні. Водночас обсяги імпорту залишалися майже незмінними: 184,0 тис. МВт·год у серпні порівняно із 175,2 у липні. Тож експорт зріс на 64%, а чистий експорт – майже у 3,5 раза.
Географічна структура торгівлі електроенергією залишилася незмінною порівняно з липнем.
Нагадаємо, що у липні українська енергосистема стала нетто-експортером вперше з вересня 2025 року. При цьому обсяги експорту електроенергії залишаються меншими, аніж торік. Основними причинами є менший обсяг доступних потужностей через російські обстріли, а також дія CBAM, що фактично робить українську електроенергію дорожчою.
Щомісячні обсяги експорту та імпорту електроенергії за останній рік
(на основі даних ENTSO-E )
Порівняння експорту за серпень та липень (на основі даних ENTSO-E )
Порівняння імпорту за серпень та липень (на основі даних ENTSO-E )
Добові обсяги експорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E )
Добові обсяги імпорту електроенергії за країнами походження, МВт·год
(на основі даних ENTSO-E )
У серпні 2026 року середньозважені ціни на електроенергію на короткострокових сегментах ринку зросли порівняно з попереднім місяцем. Середньозважена ціна купівлі-продажу електроенергії на сегменті ринку на добу наперед (РДН) за серпень склала 6 187,65 грн/МВт·год, що на третину перевищує липневий показник — 4 654,88 грн/МВт·год. На внутрішньодобовому ринку середньозважена ціна акцептованої електроенергії у серпні зафіксована на рівні 6 129,85 грн/МВт·год, що на 42 % вища за ціну на цьому сегменті у липні – 4 311,33 грн/МВт·год. Головною причиною зростання цін є високий попит у першій половині місяця та відносно нижча пропозиція електроенергії.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), призначила АТ «Оператор ринку» першим в Україні номінованим оператором ринку електричної енергії (NEMO). Це рішення є необхідною передумовою для запуску механізму market coupling, який має забезпечити інтеграцію українського та європейського електроенергетичних ринків.
Статус NEMO є обов’язковою вимогою для проведення транскордонної торгівлі за європейськими правилами. Призначення «Оператора ринку» відбулося відповідно до вимог закону «Про ринок електричної енергії» і діятиме протягом наступних чотирьох років. Водночас законодавство не передбачає монополізації цього статусу, тому в майбутньому в Україні зможуть працювати й інші номіновані оператори для забезпечення конкуренції.
Механізм market coupling передбачає об’єднання українського ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку із відповідними торговими сегментами країн Європейського Союзу. Завдяки цій системі відбуватиметься одночасне зіставлення заявок на купівлю і продаж електроенергії разом із розподілом міжзональної пропускної спроможності. З практичної точки зору це означає, що учасникам ринку більше не доведеться купувати доступ до міждержавного перетину кордону окремо від самої електроенергії. Гарантована пропускна спроможність стане невід’ємною частиною біржового контракту на постачання електроенергії.
Для торгів у межах об’єднаного ринку також мають бути скасовані вже традиційні жорсткі адміністративні цінові обмеження – прайс-кепи. Натомість мають бути запроваджені технічні цінові межі, які український NEMO має гармонізувати з ціновими межами інших європейських операторів. Такі зміни сприятимуть ефективнішому використанню міждержавної пропускної здатності та зроблять алгоритми ціноутворення повністю синхронними з європейською практикою.
Державне підприємство «Гарантований покупець» оголосило про проведення у вересні електронних торгів для розподілу квот державної підтримки на будівництво нових об’єктів відновлюваної енергетики. Загальний обсяг запропонованих потужностей у межах цих двох аукціонів становить 800 МВт і призначений для проєктів сонячної та вітрової генерації. Торги відбуватимуться повністю в цифровому форматі на базі електронної торгової системи «Прозорро.Продажі».
Основна частина заявленої квоти спрямована на розвиток вітроенергетики, для якої передбачено розподіл 700 МВт нових потужностей. Цей аукціон заплановано провести 30 вересня 2026 року. Ще 100 МВт виділено спеціально для об’єктів сонячної генерації, при цьому обов’язковою вимогою для торгів 25 вересня є наявність інтегрованих систем накопичення енергії. Встановлено і граничні цінові пропозиції: для інвесторів у вітрові парки максимум становить 8 євроцентів за кіловат-годину, тоді як для сонячних електростанцій із накопичувачами ця межа визначена на рівні 12 євроцентів.
До сонячних електростанцій також висувають додаткові вимоги. Механізм фінансової підтримки працюватиме лише у двох часових зонах: з опівночі до 11:59 та з 14:00 до кінця доби. Виведено регулювання характеристик обов’язкових акумуляторних систем: потужність батарей має бути щонайменше 80% від загальної потужності генеруючої установки, а робоча ємність — щонайменше 2 кіловат-години на кожен кіловат встановленої потужності.
Наразі в Україні вже встановлено понад 7 ГВт потужностей сонячної генерації. У сонячні періоди року це створює значну надлишкову пропозицію електроенергії в денні години, що призводить до суттєвого обвалу ринкових цін. Обов’язкове встановлення систем акумуляції покликане вирішити цю проблему шляхом поглинання денного профіциту. Накопичена енергія буде видаватися в мережу у вечірні години максимального споживання. Саме в цей час спостерігається найбільший дефіцит потужності, а ринкові ціни досягають максимальних значень.
Варто зазначити, що попередні спроби проведення зелених аукціонів в Україні часто виявлялися безрезультатними. Головною причиною стала криза неплатежів та багатомільярдні борги держави перед виробниками відновлюваної енергії, що суттєво підірвало довіру інвесторів. Ситуацію критично ускладнили високі фінансові та безпекові ризики, зумовлені війною. Відсутність гарантій своєчасних розрахунків та постійна загроза фізичного пошкодження інфраструктури змушували компанії утримуватися від участі в торгах.
Верховна Рада ухвалила закон про корпоратизацію виробника урану СхідГЗК
Парламент України ухвалив законопроєкт про реорганізацію єдиного вітчизняного виробника уранового концентрату – перетворення державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (СхідГЗК) на акціонерне товариство. Рішення спрямоване на фінансове оздоровлення стратегічного об’єкта та підготовку його до подальшого приєднання до НАЕК «Енергоатом».
Ухвалений законопроєкт визначає правові механізми перетворення комбінату на акціонерне товариство, сто відсотків акцій якого залишаться у державній власності. Закон встановлює трирічний мораторій на банкрутство та примусове стягнення майна.
Наступним етапом реформи після проведення практичної корпоратизації має стати інтеграція оновленого підприємства в структуру «Енергоатома». Уряд планує створити єдиний вертикально інтегрований холдинг у сфері ядерної галузі. Він контролюватиме повний цикл атомної енергетики: від видобутку уранової сировини до виробництва електроенергії на українських АЕС.
Протягом останніх років СхідГЗК перебував у глибокій фінансовій кризі, яка супроводжувалася зупинкою роботи шахт та падінням обсягів виробництва. Кредиторська заборгованість підприємства становить 9,8 млрд грн, що майже втричі перевищує балансову вартість основних активів в 3,6 млрд грн. Борг підприємства перед НАЕК “Енергоатом” становить 3,3 млрд грн, а перед держбюджетом – приблизно 400 млн грн. Через систематичні невиплати грошей гірники неодноразово влаштовували акції протесту.
Станом на кінець серпня запаси природного газу в українських підземних сховищах перевищили 14,6 млрд кубічних метрів. Таким чином, Україна достроково виконала урядовий план накопичення газу в межах базового сценарію підготовки до опалювального сезону 2026/2027 років. Цільовий показник було досягнуто на два місяці раніше запланованого терміну.
Такий запас на 31% або 3,48, перевищує показник минулого року. Це також найбільший обсяг газу в ПСГ на відповідну дату за останні 5 років.
Запас було сформовано переважно за рахунок власного видобутку газу. З початку сезону закачування цього року (11 березня) Україна закачала у сховища 5,18 млрд куб. м природного газу. Згідно з даними оператора ГТС, імпорт природного газу за цей період склав 0,69 млрд куб. м. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року імпорт природного газу склав 2,87 млрд куб. м.
Окрім стабілізації внутрішнього видобутку газу, падіння споживання сприяло швидким темпам закачки газу у сховища. Наприклад, навесні уряд скасував пільгові ціни на газ для виробників електроенергії. В результаті газова генерація працювала переважно лише у вечірні години пік, що зменшило споживання газу.
Згідно з повідомленнями ЗМІ, Служба безпеки України уповноважила Енергетичну митницю безперешкодно оформлювати імпортне дизельне паливо в портах і терміналах, що перебувають у санкційних списках. Вантажі з маршрутів високого ризику не проходитимуть додаткових перевірок, а процедури відбору проб припиняються.
Послаблення контролю походження та скасування додаткових перевірок мають пришвидшити постачання палива на український ринок на тлі глобальних перебоїв з постачанням. Крім того, заборона на експорт дизельного палива з російських портів, яка набувала чинності 8 липня, зробить такі перевірки непрактичними на деякий час. Зміни до процедури оформлення імпорту спростять постачання палива з портів та терміналів Туреччини та Саудівської Аравії.
Кабінет Міністрів анонсував старт нового пілотного проєкту, який передбачає зберігання стратегічних запасів пального в підземних сховищах. Ініціатива спрямована на підвищення енергетичної безпеки держави в умовах постійних викликів для критичної інфраструктури. Документ визначає ключові етапи перенесення частини паливних резервів у підземні резервуари. Для виконання цього завдання будуть задіяні наявні інфраструктурні об’єкти, які пройдуть попередню перевірку на відповідність технічним і безпековим стандартам.
Дотепер значна частина стратегічних резервів розміщувалася на наземних нафтобазах, які й надалі залишаються об’єктами підвищеної вразливості. Новий підхід дозволить розосередити запаси, приховавши їх від потенційного ураження.
У серпні російські війська завдали серії цілеспрямованих ударів по ключових об’єктах української енергетичної інфраструктури. Зокрема, російські війська атакували одну з ТЕС, унаслідок чого через пошкодження вузлів та агрегатів станція зупинилася. Критичних збитків також зазнала Херсонська ТЕЦ, по якій завдали ударів керованими авіабомбами. У результаті цих атак усе енергогенеруюче та теплотехнічне обладнання херсонського об’єкта було повністю знищено.
Паралельно із ударами по генерації відбувалися систематичні атаки на інфраструктуру з розподілу електроенергії. В Одеській області ворожі обстріли пошкодили енергетичні об’єкти, що призвело до тимчасового знеструмлення частини споживачів у регіоні. Водночас у прикордонних та прифронтових областях фіксувалися регулярні обстріли системи розподілу електроенергії. Це зумовлювало постійні перебої в електропостачанні в цих регіонах, наслідки яких аварійні бригади ліквідовували у перервах між обстрілами.
Окремим напрямом ворожого тиску стали автозаправні станції в прифронтових областях. Російські дрони та артилерія регулярно завдавали ударів по паливній інфраструктурі, руйнуючи резервуари, колонки та прилеглі будівлі.
Національна енергетична компанія «Укренерго» розпочала процес управління боргом за облігаціями сталого розвитку, випущеними у 2021 році, на загальну суму 825 мільйонів доларів США під 6,875% річних. Цей крок став можливим після досягнення принципової домовленості з групою власників, які контролюють понад 45% номінальної вартості цінних паперів. Пропозицію щодо врегулювання боргу було оголошено у квітні 2025 року. Однак протягом тривалого часу один із власників облігацій не погоджувався з умовами реструктуризації.
Українські банки розпочали фінансування енергетичних проєктів для бізнесу та домогосподарств на загальну суму 60,4 млрд гривень відповідно до меморандуму, спрямованого на відновлення енергетичної інфраструктури після російських атак. Зокрема, 56,1 млрд гривень було виділено на бізнес-проєкти, а 4,3 млрд гривень – на домогосподарства.
Банки надали фінансування на загальну потужність 1,938 ГВт для бізнес-проєктів з відновлення та розвитку енергетичного виробництва. Основні кредитні цілі — сонячні електростанції, газове виробництво, гідро-, біо- та вітрові установки, а також придбання генераторів. Крім того, банки фінансують проєкти накопичення енергії, включаючи встановлення систем зберігання енергії, інверторів, акумуляторів, а також модернізацію теплоенергетичного обладнання. Загалом потужність таких проєктів становить 813 МВт.
Публікацію матеріалу створено ГО “Український інститут майбутнього” за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є
відповідальністю ГО “Український інститут майбутнього” та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР ⼀
Єднання.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
