Військово - політичні • 05 Листопада 2026
Характер воєнних дій російсько-української війни в повітряному просторі у жовтні – без принципових змін для обох сторін та характеризується продовженням ракетно-авіаційних ударів агресора по об’єктах на території України з акцентом на адміністративні центри, ОПК, транспортну інфраструктуру та енергетику, що мають метою «виснаження держави».
Агресор продовжує застосування повітряно-космічних сил та інших засобів повітряного нападу по об’єктах на території нашої держави в форматі масованих/комбінованих та щодобових систематичних бойових дій.
Окрім досягнення власне військових цілей дій ЗПН, противник має пріоритетною метою вплив на керівництво та населення держави для примушення до відмови від продовження опору агресії та прийняття «порядку денного» РФ.
Для прикладу, за останній тиждень жовтня Росія випустила по Україні 1940 ударних дронів, понад 1580 КАБів і 44 ракети різних типів, з них 36 – балістичні.
Стосовно особливостей поточних ударів:
1. Посилення ударів по енергетиці. Для прикладу, у ніч з 13 на 14 жовтня удар РФ по енергетиці був одним з наймасованіших за час війни. Як зазначив з цього приводу голова правління компанії “Укренерго” Віталій Зайченко, “Сьогодні була одна з наймасованіших атак – з використанням балістики, з відповідною втратою обладнання. Тому для нас першочерговий виклик – можливість швидкого відновлення“.
2. Посилення ударів по західних областях України. Зокрема, противник протягом жовтня неодноразово запускав десятки реактивних дронів із Криму через Одесу, вздовж Молдови, у західну частину України. Чотири реактивні дрони долетіли до Львова, подолавши відстань у 820 кілометрів, а кілька з них долетіли ще далі — до Луцька, на відстань 880 кілометрів. Щоб подолати таку відстань, «Герані-4» трималися на висоті 5-6 кілометрів і підтримували середню швидкість 320–380 км/год. Таким чином наш противник вивчає можливості атаки західних областей України реактивними «Шахедами» з різних напрямків. Максимальна дальність польоту «Герані-4» виявилася дещо більшою, ніж очікувалося. Не виключено, що для досягнення такої відстані противник зменшив бойову частину дрона.
3. На тлі інтенсивних ударів були зафіксовані випадки відсутності оповіщення про пуски ракет з боку відповідних структур США. Згідно із заявою В. Зеленського, «Був і доволі підлий удар балістикою по Києву – п’ять ракет, які влучили по цивільній інфраструктурі. Щодо цього удару, на жаль, не було попередження від партнерів. Розвідувальні дані про запуск російських балістичних ракет допомагають рятувати життя людей, і це одне з найбільш критичних питань».
4. Посилення ракетних ударів по Києву збіглося за часом із повідомленнями про можливу участь північнокорейських ракетних підрозділів у бойових діях проти України. Ще в серпні Reuters з посиланням на українську військову розвідку повідомляло про розгортання підрозділу КНДР у Воронезькій області. За цими даними, могло йтися приблизно про 90 військовослужбовців, шість пускових установок і запас до 120 балістичних ракет. Передбачалося, що північнокорейські розрахунки діятимуть у складі російської 112-ї ракетної бригади. Питання у тому, яку роль північнокорейські фахівці можуть виконувати у таких ударах. Якщо інформація про розгортання підтвердиться, то чи використовують вони власні ракетні комплекси, чи проходять підготовку на російських системах. Не менш важливо зрозуміти, чи беруть участь північнокорейські військовослужбовці безпосередньо в пусках або обмежуються обслуговуванням техніки, підготовкою та обміном досвідом. Окреме питання – масштаб можливої участі. Поки що немає достовірних даних про кількість пусків, виконаних північнокорейськими розрахунками, та їхню частку в загальній інтенсивності російських ракетних ударів. Для Пхеньяна участь у таких операціях може мати цілком практичне значення. Північнокорейські розрахунки отримали досвід бойового застосування ракетного озброєння за умов протидії сучасної ППО і ПРО, включаючи комплекси західного виробництва.
5. У звітному періоді також було зафіксовано застосування проти Києва серед інших трьох балістичних ракет з касетними боєголовками. Ця боєголовка вибухає над землею і застосовується спеціально для максимального ураження людей та техніки на площі 400 на 400 метрів. 58 бойових елементів вибухають у повітрі. Очевидно, що цей удар було завдано не з військовою метою. Одна з таких ракет ударила по Печерську, а саме по території між Києво-Печерською лаврою та Свято-Введенським монастирем. Пошкоджено будівлі монастиря, будинки, магазини, кафе та інша цивільна інфраструктура.
В. Зеленський з цього приводу зазначив: «Ми знаємо від наших розвідок, що росіяни визначили пріоритети подальшого терору проти українців на найближчі тижні. Очевидно, Росія користується уповільненням постачання ППО від партнерів. І так само очевидно, що послаблення тиску на Росію з боку окремих партнерів тільки переконує Путіна, що його цілі начебто досяжні. Потрібні інші сигнали, інші кроки – більш сильні».
Як наслідок, тільки у вересні внаслідок бойових дій в Україні загинули щонайменше 328 мирних жителів, а ще 2105 осіб зазнали поранень (інформацію стосовно жовтня з цього приводу в ООН ще не оприлюднено). Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, загальне число постраждалих цивільних збільшилося на 85%. Про це йдеться у звіті ООН. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у вересні минулого року було підтверджено 249 загиблих і 1068 поранених цивільних. Цьогорічні показники свідчать про подальше зростання втрат на тлі посилення російських атак по всій країні. Цивільні гинули або діставали поранення у 22 областях України та Києві. Найбільше постраждалих зафіксували у столиці, Херсоні, Харкові, Сумах і Запоріжжі. Як зазначається, особливо складною була ситуація в Києві. У вересні жертви серед цивільного населення фіксували протягом 22 із 30 днів. За даними ООН, це частіше, ніж у будь-якому іншому місяці від початку повномасштабного вторгнення Росії.
У жовтні кількість жертв серед цивільних також залишалася високою. Одним із найбільш трагічних епізодів став удар по Прилуках Чернігівської області. Там загинули 22 цивільні особи, ще 45 людей були поранені. Моніторингова місія ООН також задокументувала атаки з великою кількістю жертв у Краматорську 8 жовтня, Запоріжжі 10 жовтня та Луцьку 14 жовтня.
“Перші два тижні жовтня були одними з найсмертоносніших для цивільних осіб за останні роки“, – заявила голова ММПЛУ Даніель Белль. За її словами, лише за кілька днів російські атаки спричинили інциденти з великою кількістю жертв у Харкові, Запоріжжі, Краматорську та Києві.
ООН також підтвердила загибель 18 цивільних і поранення ще 44 людей на тимчасово окупованих Росією територіях у вересні. Водночас фактична кількість постраждалих там може бути значно вищою. Через відсутність доступу до цих районів і незалежних джерел інформації перевірити всі повідомлення складно.
Згідно з оцінками ПС ЗСУ, протягом жовтня 2026 року Силами оборони знищено понад 8000 повітряних цілей, крім того, знешкоджено понад 43000 БпЛА тактичного рівня.
Серед них:
Як повідомили у Генеральному штабі ЗСУ, всього упродовж жовтня 2026 року Сили оборони України знищили 4 859 із 6 473 російських ударних безпілотників типів “Шахед-131/136” та “Шахед-238”. Ефективність протидії реактивним дронам становила 66%, звичайним “Шахедам” — 89% (інформація незначно відрізняється від оцінок ПС ЗСУ – прим. ред.). В ГШ ЗСУ наголосили, що результат є вагомим, особливо з огляду на масштаби російських повітряних атак та їх ускладнення: “Зміна маршрутів і висоти польотів, комбінування ударних дронів із хибними цілями, ракетними ударами тощо”. Водночас значним викликом залишається протидія балістичним ракетам, які російські війська в жовтні активно застосовували для ударів по об’єктах цивільної інфраструктури України: “Сили оборони України потребують більше дієвих засобів протидії російським балістичним ракетам, водночас продовжують інтегрувати й посилювати багаторівневу систему ППО, впроваджувати нові підходи до виявлення і знешкодження повітряних загроз”.
Загалом протягом січня — жовтня 2026 року (станом на 23 жовтня) Росія запустила по Україні щонайменше 57 549 далекобійних безпілотників. Навесні Україна нарощувала застосування дронів-перехоплювачів, щоб ефективніше протидіяти цій загрозі, проте влітку Росія змінила тактику й почала активніше застосовувати реактивні дрони поряд зі звичайними далекобійними БпЛА: у червні Росія запустила близько 350 реактивних дронів, а в липні — вже 1,5 тисячі.
До червня Росія атакувала Україну далекобійними БпЛА типу “Шахед”, іншими безпілотниками та імітаторами. У січні–червні Росія запустила близько 36,4 тис. таких БпЛА. Найбільше у травні — 8,1 тис. далекобійних дронів. У відповідь на російські атаки Україна нарощувала кількість дронів-перехоплювачів. За даними української сторони, у березні кількість їхніх бойових вильотів зросла майже на 55% порівняно з лютим. У травні українські перехоплювачі знищили понад 3,5 тис. ворожих БпЛА різних типів.
Також має місце зміна спрямованості ударів за типами цілей для ураження:
Статистика збитих/запущених повітряних засобів РФ за жовтень 2026 року (за оцінками незалежних моніторингових каналів):
Загальна ефективність ППО по БпЛА (в тому числі по «малих крилатих ракетах» “Герань-5″/”Дань-Т”) – 84%. При цьому засобів з турбореактивним двигуном було запущено приблизно 2352 шт, що становить 39% від загальної кількості БпЛА та малих ракет.
Слід зазначити, що відсоток збиття дронів зріс:
2025 рік
2026 рік
Незважаючи на активне застосування противником ракет та БпЛА, пілотована авіація продовжує відігравати одну з провідних ролей у російсько-українській війні. Зокрема, винищувачі-бомбардувальники Су-34 — один із ключових компонентів ударної авіації держави-агресора Росії у війні проти України. Їхнє застосування як носіїв керованих авіаційних бомб дає змогу ЗС РФ розширювати можливості ураження наземних цілей, зокрема в районах активних бойових дій та прифронтових населених пунктах.
Попри втрати, Росія продовжує виробництво і модернізацію Су-34, намагаючись підтримувати чисельність авіаційного парку та зберігати інтенсивність ракетно-бомбових ударів. Водночас можливості подальшого нарощування цього потенціалу залежать від виробничих потужностей, доступності технологічних компонентів і здатності російського ВПК компенсувати втрати.
Станом на 22 жовтня 2026 року на озброєнні повітряно-космічних сил РФ перебувало близько 140 винищувачів-бомбардувальників Су-34 різних модифікацій, включно з модернізованими Су-34М (Су-34НВО).
Від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила 43 літаки цього типу знищеними, ще сім зазнали пошкоджень. Такі втрати —суттєві для авіаційного парку противника, відновлення якого потребує тривалого виробничого циклу, фінансових ресурсів і спеціалізованої промислової кооперації. Для порівняння: кількість знищених Су-34 еквівалентна приблизно 2,5–3 рокам їхнього виробництва за оцінюваних потужностей у 14–18 літаків щорічно.
Статистика стосовно застосування тактичною авіацією ЗС Росії авіабомб (УМПК + ФАБ) на фронті, підсумки жовтня:
Кількість застосувань за 30 днів жовтня – 8016 од. (-11% порівняно з листопадом);
Середня щоденна кількість застосувань – 259 од.
У цьому контексті моніторингові джерела (зокрема, OSINT-дослідник Клеман Молен) відзначають також зміну російської тактики застосування авіації на Запорізькому напрямку. ПКС ЗС РФ почали переносити цілі бомбометання у вересні і жовтні далі на захід від Гуляйполя, незважаючи на лінію фронту, що не змінилася. Тепер, як встановлено за супутниковими знімками, росіяни бомбардують позиції на 10-15 кілометрів далі від лінії фронту. На думку К. Молена, росіяни вирішили припинити бомбардування передових позицій, щоб не заважати своїй піхоті в інфільтраціях. Таким чином, авіаудари припадають уже на другу лінію оборони, хоча росіяни не прорвали першу. В контексті спрямованості бомбардувань К. Молен вважає, що російське командування вирішило обійти Оріхів від Гуляйполя і рухатися далі до Запоріжжя.
На карті удари ПКС РФ у період із лютого по серпень позначені червоним кольором, вересневі – білим, жовтневі – жовтим.
ГУР МОУ оприлюднило інформацію про щомісячне виробництво російських БпЛА:
Всього станом на жовтень Росія накопичила до 700 балістичних ракет, кілька тисяч крилатих ракет різних типів, а також понад 6 тисяч ударних безпілотників для ударів по Україні. Одночасно Росія розширює свій арсенал далекобійної зброї. Наприкінці літа 2026 року ворог почав запускати нову розробку – крилату ракету “Филин”, повідомили в Головному управлінні розвідки. Її заявлена дальність – до 1200 кілометрів, а швидкість – до 800 кілометрів на годину. “Филин” доповнює величезний російський арсенал ракет для ударів по українських містах: від крилатих Х-101 та “Калибров” до балістичних “Искандеров” і північнокорейських KN-23. ГУР МОУ зазначило, що в Росії є значні запаси далекобійного ракетного озброєння. Міжнародні санкції мали б обмежити можливості ворога, натомість темпи виробництва лише зростають: щомісяця Росії вдається випускати понад 200 одиниць різних видів ракет. Понад половина з цієї цифри – балістика. Загалом станом на жовтень 2026 року Росія мала на складах 700 балістичних та кілька тисяч крилатих ракет, серед них:
Оприлюднено аналіз застосування противником зенітних ракет С-400 по наземних цілях (за оцінками експертів ресурсу Air Vision). Зазначається, що на відміну від балістичних ракет «Искандер-М», С-400 діє за суто розрахунковою схемою польоту. Після виходу з контейнера ракета рухається по балістичній дузі з апогеєм близько 50 км. Майже весь політ ракета керується радіокомандами з пункту управління: задня частина корпусу радіопрозора, саме через неї ракета отримує відповідні команди. Пускова зона Клинці – Унеча розташована північніше Києва чи Чернігова, тому сигнал керування утримує ракету в умовному коридорі близько 1 км, зокрема й на початку спуску.
У польоті С-400 нагадує «Искандер», але рухається вона без маневрів, летить найкоротшим шляхом, а на спуску розганяється до 1,2–1,7 км/с (понад 4000 км/год), тому з землі її складно зафіксувати. Приблизно з висоти 13 км команди з КП ракеті вже не надходять і далі вона летить за інерцією. З урахуванням коридору, відхилення від реальної цілі може коливатися в діапазоні від кількох сотень до 3000 метрів. Від пуску до ураження цілі минає 140–180 секунд. Звідси випливає відносно низька точність: навіть коли ракета точно тримає траєкторію, кругове ймовірнісне відхилення становить щонайменше 700 м. Через пологий кут спуску розсіювання витягується вздовж напрямку польоту в еліпс завдовжки близько 2,7 км (приблизно 1,6 км недольоту і 1,1+ км прольоту). Власної навігації та корекції на підльоті ракета не має, тож точність повністю залежить від КП. Щоб компенсувати розсіювання, ракети зазвичай пускають одразу залпом по 4 з кожної пускової установки, і кожна має свій канал керування з КП.
Як висновок, через те що ракети запускають у складі групового удару, після першого вибуху з високою ймовірністю будуть наступні, причому за кілометр-два від нього. Хоча Росія і вдосконалює ці ракети, С-400 залишаються неточними та часто не влучають у ціль, що призводить до ударів переважно по житлових кварталах.
Росіяни ймовірно модернізували бомбардувальники Ту-160М, які залучаються для ударів по Україні. За контрактом 2018 року Росія замовила 10 Ту-160М на 160 млрд рублів; до кінця 2025 року ПКС ЗС РФ отримали два такі літаки. У січні 2022 р. піднявся в повітря перший новий Ту-160М; станом на травень 2026 року сім з 18 літаків виконують бойові завдання. Модернізація охоплює нові радіолокатори, цифрову панель, навігаційне обладнання та двигуни НК-32-02, що становить близько 80 % систем.
Російське конструкторське бюро “Туполев” заявило, що близько 80% систем та обладнання стратегічного бомбардувальника Ту-160М було модернізовано, а бортова електроніка літака розроблена за модульною архітектурою.
За словами генерального директора “Туполева” Юрія Абросимова, Ту-160М зберіг зовнішній вигляд надзвукового бомбардувальника Ту-160 радянської епохи, але багато його систем, зокрема авіоніку, навігацію та двигуни, було модернізовано. Також Ю. Абросимов заявив, що модульна авіоніка дозволить Росії з часом інтегрувати нове обладнання замість застарілих систем. За його словами, це дасть бомбардувальнику можливість виконувати ширший спектр завдань. Ту-160 здатний нести до 12 крилатих ракет великої дальності і є однією зі складових російської ядерної тріади.
У межах програми Ту-160М Казанський авіаційний завод займається як модернізацією старих літаків Ту-160, так і будівництвом нових. На попередніх етапах модернізації було встановлено новий радіолокатор, цифрову приладову панель, нове навігаційне та зв’язкове обладнання, а також двигуни НК-32-02.
За даними українського Telegram-каналу з моніторингу авіації AviVector, станом на травень 2026 року, з 18 російських бомбардувальників Ту-160М лише сім виконували бойові завдання, тоді як від семи до дев’яти літаків у будь-який момент часу перебували на Казанському заводі для модернізації або технічного обслуговування.
Раніше Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень (RUSI) повідомив, що Росія закупила далекобійні ракети Х-БД, або “Виріб 506”, з дальністю 6500 кілометрів, якими мають бути оснащені Ту-95МС і Ту-160М.
Одночасно у противника триває активний розвиток наявних моделей БпЛА. З осені росіяни модернізували «Герань-5» і розробили альтернативу ракеті «Бандероль» для збільшення швидкості і дальності польотів.
КР «Філін»: своєрідний аналог «Бандеролі».
Як зазначено у відкритих джерелах, на відміну від КР «Бандероль», ракета здатна долати понад тисячу кілометрів, тобто фактично долітати до будь-якої точки України, включно із західними областями. Ракета швидша за реактивні БпЛА і може йти низько над землею, ховаючись від радарів. Також на відміну від «Бандеролі», запускається з мобільних наземних установок, може бути запущена навіть з поля, що майже унеможливлює ураження пускових районів. Вибухівки несе відносно небагато (близько 100 кілограмів), зате дешева у виробництві.
КР «Герань-5 К5-К»: модифікована версія «Герань-5».
Порівняно з «Герань-5» ця версія може летіти на більші відстані завдяки легшому каркасу, розвивати вищу швидкість і висоту. Крім цього, вона обладнана оптичною навігацією, тож її важче збити з курсу засобами РЕБ. Припускається, що оновлена модифікація ракети матиме достатню дальність для ураження будь-якої точки України (включно із Закарпатською областю). Бойова частина натомість, ймовірно, незмінна — орієнтовно 90 кг (як два «звичайні» «шахеди»).
Загалом, РФ робить ставку на дешеві крилаті ракети з реактивними двигунами, а останні модернізації мають кращу навігацію і більшу швидкість, що ускладнює роботу РЕБ та протиповітряної оборони загалом. Ефективними рішеннями будуть реактивні дрони-перехоплювачі, які вже тестуються ЗСУ.
Загалом російські реактивні безпілотники «Герань-5» можуть розвивати швидкість до 1000 км/год, а перспективні модифікації зі штучним інтелектом самостійно виявляти і вражати цілі. Поточний розвиток російських ударних БпЛА пов’язаний зі збільшенням швидкості польоту та використанням автономних систем наведення. Зокрема, йдеться про використання алгоритмів машинного зору, що дозволяють безпілотнику розпізнавати об’єкти на зображенні з бортової камери. У перспективі такі апарати зможуть самостійно виявляти транспортні засоби, залізничні та інші об’єкти без постійного керування оператором.
На російській виставці “Росія-Африка” розкрили офіційні характеристики крилатої ракети “Дань-Т”. Вона має вагу до 268 кг, БЧ до 130 кг, крейсерську швидкість 500 км/год та дальність до 450 км. Вважається, що крилаті ракети “Дань-Т” та “Бандероль” є назвами практично одного виробу, які мають невеликі відмінності через різних виробників. Ракети можуть запускатись з авіаційних носіїв, а також з наземних пускових установок з використанням прискорювача.
Паралельно Росія модернізує реактивні ударні дрони. Зокрема, нова модифікація “Герань-4” отримала додаткові засоби автономної навігації, серед яких оптична система зіставлення зображень місцевості. Аналогічну систему інтегрують у модифікацію К5 дрона “Герань-5”. Крім того, росіяни обладнали “Герань-4” локалізованим реактивним двигуном і новою бойовою частиною, призначеною для ураження мостових конструкцій та опор ліній електропередачі. Як зазначають з цього приводу у ГУР МОУ, дальність польоту “Герані-4” становить до 770 км, а “Герані-5” – до 950 км.
Українські військові почали знаходити в російських ударних безпілотниках типу “Герань” магнітометри, які можуть використовувати для покращення навігації. Про це повідомив у Facebook уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк. За його словами, прилади розташовують у хвостовій частині або у вертикальному стабілізаторі (кілі) дрона. Також військові вивчають параметри роботи приладу для створення радіоелектронних завад, які також знайшли у російських “Геранях”. За інформацією посадовця, в основі пристроїв, які виявили у дронах, – західна електроніка. Магнітометр використовують зокрема для вимірювання напруженості, напрямку або інших характеристик магнітного поля. Він також може виконувати роль цифрового компаса та допомагати безпілотнику орієнтуватися за магнітним полем Землі.
За оцінками ГУР МОУ, Росія також збільшила дальність БпЛА “Гербера” до 1200 км і оснастила дрон бойовою частиною масою до 25 кг. Українська військова розвідка опублікувала результати вивчення нової модифікації російського безпілотника «Гербера-2», який спочатку розроблявся як недорога хибна ціль для перевантаження систем ППО. Модернізований апарат отримав збільшений корпус із розмахом крила 3 м, паливний бак на 63 літри та двоциліндровий двотактний двигун, конструктивно близький до силової установки «Герані-2». Заявлена дальність польоту становить до 1200 км, максимальна швидкість – 200 км/год, тривалість польоту – до 10 годин. Маса бойової частини може сягати 25 кг.
Істотно змінилося його електронне обладнання. Нова «Гербера» отримала 12-канальний завадостійкий навігаційний модуль «Комета», китайський Mesh-модем та блок обробки відео “Сосиска” на базі мікрокомп’ютера Coke Pi. Також виявлено модифікації з курсовими відеокамерами та оптико-електронними системами на триосьових стабілізованих підвісах. У дослідженому зразку застосовувалася подвійна IP-камера, призначена для виявлення безпілотників-перехоплювачів. Таким чином, «Гербера» поступово виходить за межі початкової концепції дешевого дрона-імітатора. Нові версії здатні виконувати ударні та розвідувальні завдання, зберігаючи порівняно просту конструкцію.
Одночасно триває розвиток противником наземної інфраструктури для завдання ударів по Україні. Зокрема, Росія облаштовує новий майданчик для запуску ударних безпілотників поблизу військового аеродрому “Миллерово” в Ростовській області, яка межує із тимчасово окупованою територією Луганщини. Про це повідомило ГУР МО України. За даними відомства, облаштування нового майданчика підтверджують супутникові знімки. Конфігурація об’єкта свідчить, що він призначений для підготовки та запуску реактивних ударних безпілотників: ймовірно, “Герань-4” та “Герань-5”, а також їхніх модифікацій. За попередніми оцінками, після завершення будівництва майданчик зможе забезпечувати до 100 запусків на добу. За даними ГУР, фактична інтенсивність використання майданчика залежатиме від постачання готових безпілотників, наявності пального та бойових частин, кількості підготовлених розрахунків, справності обладнання й поставлених завдань. Наприкінці серпня 2026 року на цій ділянці ще не було помітних ознак активного будівництва. Однак до середини жовтня росіяни вже облаштували пускові позиції та іншу інфраструктуру.
У розвідці зазначають, що одним із пояснень високих темпів будівництва може бути використання вже відпрацьованих технічних рішень, а також концентрація ресурсів на створенні відносно простої стартової інфраструктури.
Спорудження нового об’єкта для запуску БпЛА лише за 3,5 кілометра від летовища “Міллєрово” означає, що для його захисту росіяни мають намір використовувати ті самі системи ППО, що прикривають аеродром. Перевагою нового майданчика може стати можливість використовувати спільну з аеродромом дорожню, комунікаційну та логістичну інфраструктуру, а також наявні системи технічного забезпечення.
Новий об’єкт доповнить російську мережу майданчиків для запуску ударних БпЛА, яка, за даними розвідки, налічує щонайменше 12 стаціонарних майданчиків. У ГУР припускають, що його будівництво може бути частиною підготовки Росії до збільшення інтенсивності ударів по Україні, зокрема взимку.
Одночасно на аеродромі “Гвардійське” в окупованому Криму розширюють інфраструктуру для зберігання ударних безпілотників типу “Герань”. Про це повідомив OSINT-аналітик Dnipro Osint ⟨Гарбуз⟩, який оприлюднив супутникові знімки об’єкта.
“На нових супутникових знімках зафіксовано будівництво понад 20 невеликих укриттів, захищених земляними насипами, а також близько 40 менших “гаражів”, призначених для зберігання, обслуговування та підготовки безпілотників до запусків“, – сказано у повідомленні. На території аеродрому, за його оцінкою, також помітні наслідки попередніх українських атак. Зокрема, щонайменше один ангар має пошкодження, які аналітик пов’язує з влучанням БПЛА. На оприлюднених супутникових знімках аналітик позначив нові сховища для безпілотників, а також показав ділянку аеродрому, де зафіксовано сліди ураження одного з ангарів.
Росія розробляє власну супутникову систему зв’язку “Рассвет”, яку планує використовувати у військових цілях, насамперед для забезпечення ракетно-авіаційних ударів по Україні. В РФ планують розгорнути до 2028 року близько 300 супутників системи «Рассвет», призначеної для «забезпечення високошвидкісного інтернету по всьому світу». Про це повідомив голова Мінцифри РФ Максут Шадаєв на форумі “Росія – Африка” 28 жовтня. За його словами, на орбіту вже виведено понад 30 супутників. До 2028 року угруповання планується збільшити приблизно до 300 апаратів, що має дозволити надавати послуги широкосмугового доступу до Інтернету, зокрема в країнах Африки. У березні та липні 2026 року відбулися два пакетні запуски по 16 серійних супутників «Світанок-3». Початок комерційної експлуатації заплановано на 2027 рік. Окремо М. Шадаєв назвав ключову відмінність російського проєкту від американської Starlink – можливість державного контролю та фільтрації інтернет-трафіку.
Українська розвідка також оприлюднила інформацію, хто допомагає РФ реалізувати цей проєкт і яку загрозу він може становити для України та Європи. Загалом система “Рассвет” передбачає створення мережі низькоорбітальних супутників, наземних станцій управління та спеціальних терміналів для передачі даних.
Зокрема, систему планують застосовувати для:
Особливу увагу в ГУР звернули на плани інтегрувати супутники “Рассвет” у систему цілевказання для ракетного озброєння. Крім того, супутниковими терміналами хочуть обладнати командно-штабні машини оперативно-тактичних ракетних комплексів “Іскандер-М”. Реалізувати ці плани росіяни розраховують після розгортання орбітального угруповання із 292 супутників. За даними розвідки, пріоритетна зона покриття майбутньої системи охоплюватиме Україну та країни Європейського Союзу. У ГУР вважають, що після досягнення достатнього рівня покриття Росія зможе використовувати “Рассвет” також для операцій проти інших держав.
Головним розробником проєкту є російське підприємство “Бюро 1440”, яке входить до IT-конгломерату “ИКС Холдинг”. До створення системи залучені виробники мікроелектроніки, науково-дослідні установи, підприємства “Роскосмосу” та структури російського міністерства оборони. Компанії виготовляють супутникове обладнання, сонячні панелі, електронні модулі, друковані плати та наземні термінали. Натомість підприємства космічної галузі відповідають за підготовку й запуск супутників на орбіту.
У “Роскосмосі” проєкт особисто курує керівник корпорації Дмитро Баканов. Раніше він очолював компанію “Спутниковая система “Гонец”, яка співпрацювала з британською OneWeb. Також до реалізації проєкту залучені білоруські підприємства, а одним із його інвесторів став російський банк ВТБ. За даними ГУР, 23 із 49 підприємств та установ, причетних до створення “Рассвета”, не перебувають під санкціями жодної з країн санкційної коаліції. Серед них – безпосередньо “Роскосмос”.
Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило деталі, які стосуються виробництва навігаційних систем для російських ракет та БпЛА. Дані представлено в розділі “Компоненти у зброї” порталу War&Sanctions. Розвідка опублікувала перелік із 37 електронних компонентів іноземного виробництва, які використовуються у виробництві завадозахищених навігаційних модулів “Комета”, дані щодо 28 підприємств, задіяних у виготовленні “Комет” та поставках електронної компонентної бази для них, а також 13 одиниць іноземного технологічного обладнання, які використовуються у їхньому виробництві.
“Один зі способів захисту бортових систем від перешкод РЕБ – використання антен контрольованого прийому (Controlled Reception Pattern Antenna, CRPA), які здатні відрізати перешкоди, змінюючи діаграму антени та застосовуючи алгоритми аналізу сигналу. Саме такий метод використовується в “Кометах“, – зазначили в ГУР.
В управлінні зауважили, що класична “Комета”, яка застосовується в сучасних російських ракетах, БПЛА та керованих авіабомбах, складається з двох основних елементів. Це антенна решітка з визначеною кількістю патч-антен та модуль обробки сигналів на базі програмованого логічного пристрою (FPGA) Altera Cyclone.
“Стійкість такої системи до перешкод залежить від кількості патч-антен, їх розташування, а також від алгоритму, за яким FPGA відділяє корисний сигнал від перешкоди. Наявність визначеної кількості патч-антен на антенному полотні дозволяє отримувати просторову інформацію про напрям вхідного випромінювання з перешкодами та компенсувати їхній вплив“, – пояснили в ГУР.
Тут акцентували, що наразі ворог вже масово застосовує “Комети” з 16 патч-антенами, веде роботу з організації серійного виробництва 20-елементних решіток. Встановлено факт використання CRPA китайсько-алабузького виробництва із 32 антенами.
КНДР продовжує удосконалювати балістичні ракети та запустила масове виробництво ударних безпілотників, зокрема завдяки співпраці із Росією. Росіяни діляться напрацюваннями із Пхеньяном в обмін на солдатів, робочу силу та зброю. Про це пише видання The New York Times.
За інформацією джерела, КНДР модернізує власні збройні сили та озброєння за допомогою Росії, військова співпраця із якою поновилася після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
На початку жовтня Пхеньян випробував тактичну балістичну ракету, яка, за його твердженнями, здатна нести ядерний заряд. За оцінками Південної Кореї та Японії, вона пролетіла близько 700 кілометрів (430 миль), тоді як у КНДР заявили про дальність у 1000 кілометрів (621 миля).
“Південна Корея зазвичай реагує на ракетні випробування Північної Кореї короткими заявами, засуджуючи їх як провокаційні. Але через п’ять днів після запуску Північною Кореєю вона вперше випробувала власну гіперзвукову балістичну ракету, за якою спостерігав президент Лі Дже Мьон, що свідчить про те, що Сеул дедалі більше стурбований швидким розвитком ракетних технологій Північної Кореї“, – пише NYT.
Зокрема Пхеньян має доступ до російських даних застосування та відгуків. За словами аналітика Антона Пономаренка, завдяки цьому їм вдалося покращити точність та маневреність зброї, що робить загрозу для Сеула “більш суттєвою”.
Також Росія допомогла КНДР розвинути власні безпілотні системи та їх масове виробництво.
“Пхеньян навчився з конфлікту в Україні та на Близькому Сході, що недорогі безпілотники можуть перевершити дорогі системи протиповітряної оборони. Під час північнокорейських навчань минулого місяця рій безпілотників атакував острів-ціль, а крилаті та балістичні ракети завдали удару одночасно з різних напрямків. За словами експертів з оборони, тактика Північної Кореї, що розвивається, зрештою змусить Південну Корею та її союзників перепроектувати свою протиповітряну оборону за непомірні гроші“, – зазначено у матеріалі.
У звітному періоді міністр оборони Євгеній Хмара повідомив про поточні заходи розвитку системи ППО держави.
Основні тези:
Росія працює над реактивними дронами зі швидкістю 800 км/год. Міноборони займається пошуком протидії наступному поколінню загроз. Завдання надати пропозиції і прототипи поставлені виробникам ОПК.
Один із підрозділів знищив п’ять реактивних “Гераней” п’ятьма перехоплювачами “Барс”. Зараз цей досвід вивчають і масштабують, до роботи долучають додаткових фахівців та підрозділи.
Є результати застосування великокаліберних турелей проти реактивних БпЛА. Їх кількість на озброєнні України вже вимірюється сотнями.
Авіація залишається одним із найбільш ефективних засобів боротьби з реактивними дронами. Тому Міноборони працює над збільшенням доступності F-16 для бойового чергування. Одне з вузьких місць — технічне обслуговування літаків, і зараз відповідні спроможності розширюються.
У вересні та жовтні Сили оборони уразили 8 балістичних пускових установок: три були знищені, п’ять пошкоджені.
Україна тестує рішення, які дозволять ефективніше протидіяти літакам-носіям КАБів.
Потреба в реактивних двигунах охоплює різні класи засобів: перехоплювачі, mid-strike, deep strike та крилаті ракети. В Україні вже є низка розробок, які держава супроводжує та підтримує. Загалом у трьох основних категоріях працює близько двох десятків українських виробників. За одним із типів двигунів орієнтир потреби на 2027 рік може сягати близько 10 тисяч одиниць на місяць.
Також Україна очікує на додаткові 10 винищувачів F-16 від Бельгії до кінця року.
У Брюсселі Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном і наголосив – Україна очікує на постачання винищувачів Gripen найближчим часом.
Президент Володимир Зеленський оприлюднив інформацію щодо європейської системи протидії балістичним ракетам Freyja за участю України. За його словами, робота над проєктом триває, але ситуація вимагає пришвидшення процесів.
“Що стосується антибалістичного проєкту Freyja, Україна зробила те, що їй потрібно було зробити. Те, що мають зробити партнери, – участь беруть 10 країн – перебуває в процесі”, – сказав В. Зеленський.
Він зазначив, що, зокрема, цей проєкт обговорювався із президентом Франції Еммануелем Макроном. Крім того, одним із ключових партнерів у проєкті Freyja є Норвегія. Зеленський наголосив, що потрібно пришвидшити розробку системи.
“Над такими системами працюють десятки років. Ми хочемо дуже швидко, бо часу немає”, – сказав він.
Система протидії балістичним ракетам Freyja має поєднати українські ракетні технології з європейськими радарами, сенсорами та системами управління. До проєкту вже долучилися компанії Eurosam, яка виробляє систему SAMP/T, а також Leonardo, Thales і Saab.
Провідним промисловим партнером проєкту стала українська компанія Fire Point. Компанія оголосила про домовленість із німецькою оборонною компанією HENSOLDT щодо постачання радара для системи.
Розподіл проєктів панєвропейського антибалістичного проєкту FREYJA:
Одночасно Україна планує доєднатись до розробки екзоатмосферного перехоплювача Bliksem EXO. За словами В.Зеленського Україна та Нідерланди розпочали роботу щодо проєкту ППО Bliksem. Наразі невідомо чи йдеться про проєкт Bliksem EXO чи інший однойменний проєкт ППО. У липні 2026 року п’ять європейських компаній підписали лист про наміри розробки європейської системи ППО для екзоатмосферного перехоплення балістичних ракет середньої дальності, тобто 1000-5500 км. Ідеться про перехоплення ракет типу “Орешник” методом прямого влучання “hit-to-kill” на висоті близько 100 км до входження БРСД в атмосферу та до розділення бойових блоків, тобто фактично про розробку аналога систем THAAD або Arrow-3. У межах проєкту Destinus відповідає за розробку екзоатмосферного перехоплювача EKV, MBDA Deutschland – за ракету-прискорювач та пускову установку, Safran – за ГСН та системи наведення, Airbus – за системи командування, а Thales – за РЛС раннього попередження. Випробування очікуються на 2027-й рік.
До експериментального проєкту із залучення підприємств незалежно від форми власності до системи протиповітряної оборони України долучилися майже 100 підприємств. Міністерство оборони України надало цим підприємствам повноваження на здійснення заходів із протиповітряної оборони та формування груп ППО. Серед них – оператори об’єктів критичної інфраструктури, а також підприємства державного та приватного секторів економіки. Проєкт реалізується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1506 та передбачає залучення ресурсів підприємств до посилення захисту території України від повітряних загроз.
Наразі до виконання бойових завдань безпосередньо залучено групи протиповітряної оборони шести підприємств. Загалом сформовано близько 50 груп ППО, які діють під керівництвом відповідних повітряних командувань Повітряних Сил Збройних Сил України.
Станом на 14 жовтня 2026 року ці групи знищили понад 60 повітряних цілей, зокрема безпілотні літальні апарати противника. Основними засобами ураження є безпілотники-перехоплювачі та автоматизовані турельні установки з великокаліберними кулеметами. Групи ППО приватних підприємств перебувають на різних етапах підготовки: частина виконує бойові завдання, частина проходить навчання, а частина завершує підготовку і лише долучається до посилення протиповітряної оборони.
У межах проєктів розвитку приватної ППО автоматизовані турелі знищили вже понад 60 цілей. Над Києвом за останній місяць вони збили десятки ворожих безпілотників, повідомили в державному кластері Brave1. Розвиток напрямку автоматизованих турелей Brave1 розпочав у 2024 році. Зараз ними користуються компанії приватної ППО, а також Повітряні сили ЗСУ. Серед збитих цілей, зокрема, є реактивні “Бандеролі” та “Герань-5”.
Стосовно прикладів участі приватного бізнесу у веденні ППО: “Нова пошта” реалізувала проєкт приватної ППО та має на рахунку збиття російських ударних безпілотників. Про це повідомив співвласник групи компаній Nova Вячеслав Климов під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі: “Ми одна з небагатьох компаній, яка реалізувала цей проєкт. Я не хочу розголошувати вам цифри, але ми маємо збиття ‘Шахедів’”.
Експерт Сергій «Флеш» оприлюднив також коментар стосовно прикриття адміністративних центрів засобами РЕБ: «Ні для кого не секрет, що паралельно з війною на фронтах зараз триває так звана «війна міст». І у «війні міст» теж бувають важливі спеціальні операції. До таких можна віднести операцію із захисту столиці засобами РЕБ від реактивних «Шахедів» з дистанційним керуванням. Одна з технологій, завдяки якій ворог може шукати цілі та керувати «Шахедами» на відстані, називається МЕШ-радіозв’язок. Російський оператор через радіомодем, встановлений на «Шахеді», керує ним з території РФ, тому потрібно було створити захисний «купол» над Києвом, який би заважав радіозв’язку «Шахеда».
Завдання були масштабними й амбітними — за кілька тижнів зробити великий обсяг робіт по всьому місту. У процес були залучені всі основні виробники засобів РЕБ, які цілодобово виготовляли та монтували обладнання. Над операцією працювали Генштаб, Міністерство оборони, МВС, РНБО, ОП, інші підрозділи ЗСУ. Операція перебувала під постійним контролем Президента. Операція виявилася складною не тільки технічно, а й організаційно. Тому що ми говоримо про багато сотень локацій для антен та обладнання по всьому місту. Ця операція змусила супротивника зробити паузу, модернізувати «Шахеди», шукати інші рішення».
Стосовно проєктів зарубіжної допомоги за напрямом ППО:
1. Держдеп США схвалив можливий продаж Україні 500 ракет PAC-3 MSE для систем Patriot на суму 2,1 млрд доларів. Угоду профінансують Канада, Німеччина та Норвегія через програму JUMPSTART, а також коштами з кредиту від ЄС. Кошти США залучати не планують. Пакет також передбачає постачання запасних частин, логістичну та технічну підтримку для обслуговування наявних в Україні систем Patriot. Головним підрядником буде компанія Lockheed Martin. Водночас постачання Україні 500 ракет PAC-3 MSE для Patriot на 2,1 млрд доларів очікується не раніше ніж після 2030 року. Домовленості про виробництво ракет в Україні також немає. Пентагон поки проводить «подальший розгляд» питання надання Києву ліцензії. Президент В. Зеленський привітав рішення Держдепу США про продаж Україні 500 ракет PAC-3 для Patriot, але поставки можуть розпочатись лише за кілька років. Тому президент закликав як США, так і інших партнерів знайти рішення для передачі необхідної кількості перехоплювачів вже зараз, напередодні зими задля захисту української енергетики. Україна, як і раніше, готова поновити арсенали партнерів за рахунок майбутніх вже законтрактованих поставок.
2. Невдовзі Польща передасть Україні пакет військової допомоги на 50 млн євро. Про це повідомляє польське видання Rzeczpospolita. За даними джерел видання Україна отримає: 2 винищувачі МиГ-29 (один з них закінчив свій строк експлуатації та може бути розібраний на запчастини); авіаційні 20-мм боєприпаси для F-16; зенітні ракети Piorun для ПЗРК.
3. Курс підготовки українських пілотів на французьких винищувачах Rafale розпочнеться вже у листопаді – МО Франції. Перші 16 винищувачів Rafale будуть поставлені Україні протягом 2028-29 років.
Керівництво РФ залишає свої стратегічні цілі щодо нашої держави незмінними та продовжує війну на виснаження, розраховуючи на поступове зменшення оборонного потенціалу України (особливо людського потенціалу), «втому від війни» та скорочення безпекової підтримки нашої держави з боку держав-партнерів до рівня, який виключає досягнення Україною можливостей продовжувати війну.
В планах російського керівництва стосовно ескалації війни та збільшення тиску на Україну, зокрема в контексті переговорів у листопаді дії засобів повітряного нападу противника відіграють одну з вирішальних ролей.
Противник продовжить нарощувати обсяги застосування ударних реактивних БпЛА та баражуючих боєприпасів по критично важливих об’єктах на території нашої держави. Рівень таких загроз для національної безпеки України оцінюється як критичний. За оцінками експертів цей рівень загрози зберігатиметься і у 2027 році.
Масштабування випуску баражуючих боєприпасів з покращеними характеристиками дозволить ворогу цієї зими масово уражати захищені об’єкти енергетики, транспортної та критичної інфраструктури на всю глибину території України.
Заслуговують на увагу плани РФ щодо створення нових типів баражуючих боєприпасів з використанням технологій штучного інтелекту та потужними бойовими частинами (до 1500 кг). Це дозволить розширити номенклатуру цілей для ураження, включаючи капітальні інженерні споруди – мости, дамби, заглиблені об’єкти тощо.
Стратегічна мета РФ – завдання катастрофічних економічних втрат, послаблення соціально-економічної стійкості України, створення енергетичного колапсу та посилення психологічного тиску на населення для примушення нашої держави до завершення війни на умовах Кремля.
Як зазначено з цього приводу у публікації видання The Guardian РФ реалізує план зі знищення енергомережі України, щоб зробити великі міста непридатними для життя. Зазначається, що Росія втілює сплановану стратегію зі знищення критичної інфраструктури України, щоб погіршити умови проживання у великих містах і змусити людей покинути їх.
Як пише The Guardian, українська розвідка у вересні перехопила документ “Аналіз секторів енергетики, житлового та комунального господарства України“, в якому детально описані потенційні цілі російської кампанії зі знищення української енергетики. Кілька європейських чиновників, знайомих з документом, заявили, що він, ймовірно, був підготовлений аналітичними структурами, пов’язаними з російськими військовими або розвідувальними службами. За їхніми словами, копії документа поширювалися в Україні й у попередні роки. Перехоплений документ описує алгоритм знищення української енергосистеми — від виведення з ладу ТЕЦ і підстанцій до можливих ударів по розподільчих підстанціях АЕС.
Головні цілі стратегії Кремля — погіршити умови життя через відключення електроенергії, повністю зупинити водопостачання, погіршити санітарну ситуацію та спричинити масовий виїзд жителів великих міст. У документі наведено точні розрахунки балістичних і гіперзвукових ракет та безпілотників, потрібних для ураження кожного окремого об’єкта.
За оцінками міністра енергетики України Дениса Шмигаля, аналітичні матеріали ворога складені з високою точністю: «Це два великих документи, написаних дуже холодно і чітко, з таблицями, де вказано кількість зброї, необхідної для знищення кожного об’єкта — від балістичних ракет до реактивних та звичайних дронів. Ми розуміємо, як вони збираються діяти».
The Guardian зазначає, що останні російські удари по енергетичних об’єктах Києва збігаються з описаною в документах стратегією. Зокрема, цього тижня російських атак зазнали ТЕЦ-4, ТЕЦ-5, Трипільська ТЕС та велика електропідстанція, через яку до столиці надходить електроенергія з атомних електростанцій. Усі ці об’єкти, а також інші підстанції, які входять до складу “Київського енергокільця” і допомагають доставляти електроенергію з усієї країни до столиці, стали цілями російського удару. Це створює пряму загрозу гуманітарної кризи для майже трьох мільйонів мешканців столиці. У документі прогнозується, що масштабне руйнування енергетичної інфраструктури може позбавити Київ понад 90% електроенергії, необхідної місту взимку. Загалом аналітики прогнозують, що за умов помірної зими та швидкого відновлення пошкоджених об’єктів відключення світла у Києві можуть тривати до 8 годин на добу. А при сильних морозах і повторних масованих атаках – до 20 годин.
У цьому контексті також заслуговує уваги оновлена інформація, що РФ планує розмістити балістичні установки в Білорусі для ударів по західних областях України. Про це президент України Володимир Зеленський повідомив під час спілкування зі ЗМІ. За його словами, Росія не лише готується до посилення атак на західні області України, але й намагається втягнути у цей процес Білорусь: «Нам відомо, що вони розміщують ретранслятори на території Білорусі, щоб користуватися цим коридором для дронів і посилювати ці атаки. Але цього їм замало. Їм потрібна підтримка Лукашенка для того, щоб на території Білорусі були розташовані інші види, і балістика в тому числі. Безумовно, розташування балістики на території Білорусі – це буде загроза передусім західній частині нашої країни».
Прогнозується, що у найближчі місяці ЗС РФ намагатимуться використати «вікно можливостей» для ефективного застосування реактивних БпЛА до масового розгортання у ЗСУ відповідних засобів ППО.
Одночасно тривають заходи зі створення покращених зразків реактивних БпЛА з більшою швидкістю та посиленими можливостями прориву наявних та перспективних систем ППО України. Наразі росіяни розвивають реактивні БпЛА, здатні летіти зі швидкістю 800 км/год. У них це наступний етап розвитку. Орієнтовно протягом 3–5 місяців СОУ вийде на стабільне збиття більшості реактивних БпЛА, після чого росіяни ймовірно скоригують тактику та будуть застосовувати реактивні БпЛА кілька разів на тиждень масовими запусками. Як тільки СОУ пристосується до цієї тактики, очікується масштабування БпЛА зі швидкістю 800 км/год.
Відповідно, рівень загрози залишається без змін та оцінюється як надзвичайно високий, ймовірно подальше продовження дій противника в форматі масованих/комбінованих та групових ударів (ракети, БпЛА) з акцентом на енергетику та транспортну інфраструктуру, важливі військові об’єкти, ОПК, а також на адміністративні центри.
Разом ми можемо змінювати майбутнє! Ваша підтримка дозволяє нам продовжувати наші дослідження та надавати об'єктивний аналіз ключових суспільних питань. Приєднуйтесь до нас сьогодні, щоб спільно будувати майбутнє наших поколінь.
Підтримати
