Аналіз другої версії Бюджету 2022 року

Ми вітаємо рішення держави переглянути Бюджет-2022 у бік збільшення, і таким чином змінити як прогнозні доходи, так і видатки Державного бюджету та привести їх до поточного стану економіки, коли ВВП країни буде суттєво вищим, ніж було закладено у 1-ій версії Бюджету.

Через це доходи Державного бюджету зросли на 54,7 млрд грн, а видатки збільшено на 55,5 млрд.

Основними статтями, переглянутими за доходами, стали: податок на прибуток, що збільшений на 20 млрд, ПДВ – на 20 млрд та рентна плата – на 25 млрд. Ми вітаємо це коригування, оскільки доходи від податку на прибуток у 1-й версії Бюджету були нижчими, ніж прогнозний факт Бюджету 2021 року, аналогічно з ренти та ПДВ. Газова та нафтова рента збільшена на 24 млрд у зв’язку з різким підвищенням вартості енергоресурсів. Своєю чергою ПДВ за підсумками 2022 року в базовому сценарії ми прогнозуємо ще більшим, ніж у 2-ій версії Бюджету у зв’язку з інфляційним прогнозним розвитком економіки наступного року.

У той же час ми збентежені від реальної реалізації законопроєкту 5600 на Бюджет 2022 року. Рента на залізну руду переглянута всього на +240 млн грн, рентні платежі за користування радіочастотним діапазоном всього на 100 млн грн, внутрішній акциз лише на 1,5 млрд, а екологічний податок на 1,7 млрд. Таким чином, вплив ухваленого законопроєкту 5600 на Бюджет лише 3,5 млрд грн замість обіцяних 28 млрд у Меморандумі з МВФ.

Ми згодні з коригуванням ПДФО на -10,7 млрд у Державному бюджеті, що викликане зміною перерахування ПДФО до Державного бюджету до 21% з 25% на 2022 рік з перерахуванням до ПДФО в ОТГ з 60% до 64%. Також ми вітаємо коригування імпортного акцизу на 5,6 млрд. Проте водночас ми вважаємо це коригування недостатнім, адже, за нашою оцінкою, доходи за цією статтею будуть перевиконані на 10-15 млрд.

Крім того, ми вкрай збентежені зниженням доходів від НБУ з 24,3 до 13,5 млрд грн. До того ж, протягом останніх 5-6 років доходи від НБУ скоротилися з 2% ВВП до 0,2% ВВП. Адже лише ОВДП на балансі НБУ мають приносити 30 млрд грн доходів. Політика НБУ, яка стимулює банки вкладати кошти в депозитні сертифікати з одного боку, істотно зменшує прибуток НБУ, з іншого боку – зовсім не розвивається кредитування і гальмується зростання економіки.

Ми здивовані, що стаття обслуговування боргу не зменшена, а перерозподілена на дві статті. Хоча, за нашою оцінкою, наступного року на обслуговування боргу держава витратить на 20-25 млрд менше, ніж закладено у плані Міністерства фінансів.

З основних розширень нової версії Бюджету ми маємо відзначити збільшення дотацій до місцевих бюджетів у розмірі 6 млрд грн на розвиток територій, а також збільшення субвенцій Міністерству інфраструктури на 9,2 млрд на розвиток інфраструктури в регіонах, плюс 2,5 млрд на розвиток доріг, збільшення витрат на МВС на 10,9 млрд, а також 1,7 млрд на кінематографію.

Ми впевнені, що грошей, закладених у Фонді підприємництва у розмірі 3 млрд, не вистачить. Адже вже зараз пул кредитів оцінюється у 75 млрд грн, а їхнє обслуговування на рівні 8-10 млрд на рік зі зростанням цього пулу. І хоча держава передбачила 10 млрд додаткових гарантій через випуск ОВДП, фактично це приховане збільшення дефіциту Бюджету за цією статтею.

Проте ми здивовані, що Пенсійний фонд не розширено, адже, за нашою оцінкою, потрібно приблизно 30 млрд додаткових коштів за підсумками року. Тим паче, з огляду на озвучені Президентом підвищення пенсій для громадян 70+, а також залишену без коригування суму субсидій на ЖКГ на рівні 38 млрд. Тоді як уже цього року на це витратять 47 млрд. До того ж, з урахуванням підписання Меморандуму з МВФ, де Україна зобов’язалася не втручатися в ціноутворення газу навіть для населення, ця стаття у другій половині 2022 року може вимагати додаткових 30-50 млрд грн для компенсацій вартості газу, ціна якого зараз у 4-5 разів вища за поточну ціну газу для населення.

Також ми вкрай збентежені відсутністю коштів на підготовку до перепису населення 2023 року, урочисто обіцяного Президентом у лютому 2023-го, який був прив’язаний до ухвалення законопроєкту 5600 у першій версії Бюджету. Проєкт закону 5600 ухвалили, а коштів на підготовку ІТ-інфраструктури з проведення перепису – не надали.

Насамкінець ми все ж вважаємо, що Бюджет 2022 року буде виконаний з меншим дефіцитом, ніж закладено у ньому, з урахуванням ще наявних резервів за доходами. Великий резерв має стаття «Власні доходи бюджетних установ», за якою доходи цього року будуть перевиконані на 50+ млрд, і на 2022 рік ми очікуємо на таке ж перевиконання. Тому наша оцінка дефіциту бюджету, якщо Бюджет-2022 буде ухвалено у такому вигляді – приблизно 120 млрд грн, що становитиме приблизно 2% ВВП. У той же час він ймовірно вимагатиме суттєвих правок у вересні 2022 року щодо соціальних та пенсійних виплат населенню.

Команда UIF

Адміністрація