На необхідності запровадити радикальні зміни й ввести оплату за в’їзд в центр Києва наголошує координатор програми залучення інвестицій Українського інституту майбутнього Сергій Носенко. У такий спосіб, наголошує він, ми розпочнемо рух у напрямку до міста з новою якістю життя. Так експерт прокоментував інформацію, що Київ отримав третє місце в рейтингу європейських мегаполісів з найбільш тривалими заторами, поступившись лише Москві й Стамбулу.
«Проєкти тунелів і мостів існують вже близько 40 років, але замість глобальних змін ми будуємо розв’язки відповідно до застарілих лекал й десятиліттями вовтузимось з розвитком метрополітену. А що, як одного дня в’їзд в центр стане дорогим? Першою реакцією буде обурення й нерозуміння. Натомість, коли мешканці отримають можливість з легкістю переміщатись у діловому центрі впродовж дня та потрапляти додому за лічені хвилини, переконаний, розчарування швидко мине. Для міста вигода так само очевидна: за гроші, які заможні мешканці міста заплатять за можливість комфортно пересуватися на особистому авто, можна збудувати нові гілки метро, закупити безшумні автобуси та модернові таксі. Модернізація київської інфраструктури – це величезний і вигідний інвестпроєкт, який можна й потрібно реалізувати. Будуть створені тисячі робочих місць і капіталів. В Україну приїдуть не лише туристи, а й вчені, програмісти тощо», – зауважив Сергій Носенко.
Водночас експерт апелює до міжнародного досвіду, закликаючи вчитися на чужих помилках.
«Мангетен – це острів. Є тільки два способи потрапити в центр міста: мостом і через тунель. Безкоштовних мостів мало, тож частіше проїзд обходиться в районі 6-10$. Це чималі гроші навіть для пересічного мешканця Нью-Йорка. Раніше на платному в’їзді стояв шлагбаум, треба було зупинятись навіть за наявності автоматичного чипа. Наразі там встановили камери, які сканують номер автомобіля і ті, хто не мають чипа, отримають рахунок поштою. Тобто, технологія контролю транспортного потоку вже є. Якщо ухвалити рішення обмежити в’їзд на Мангетен економічним методом, то достатньо підвищити вартість проїзду до обмежувального рівня, тоді більшість водіїв будуть змушені шукати альтернативу автомобілю. На щастя, альтернатива є і працює десятиріччями: це громадський транспорт (більш доступна опція) або таксі. В теорії все просто: платний в’їзд в центр, а всередині цієї території зручне транспортування для будь-якого гаманця. На практиці ж отримуємо суміш усього і спроби вмістити на вулицях особисті автівки, автобуси та «убери», які сповільнюють рух. У результаті бачимо справжнє пекло, адже кількість особистого транспорту та сама, а місця для нього все менше. Здавалось би, чому так? Причини дві: політична та економічна. Мер Нью-Йорка – соціаліст, який постійно «заграє» з населенням міста, виділяючи окремі смуги для громадського транспорту. Загалом ця болюча ситуація нагадує повільне відривання лейкопластиру від рани. Спочатку окремі смуги для автобусів, наступне рішення, після того, як наступає колапс, заборона поворотів ліворуч, транспорт проїжджає зайві квартали, і стан погіршується. У підсумку, цілі вулиці закривають для автівок, і місто зупиняється. Висновок один: потрібні радикальні міри. Незалежно де, в Нью-Йорку або в Києві, ці зміни потребуватимуть інвестицій в міську інфраструктуру, зокрема, в транспорт, нові мости, тунелі тощо», – зазначає Сергій Носенко.
Вам також буде цікаво:
Профіль зовнішньоекономічної діяльності України 2008-2016 роках
«Політруки 2.0»: радянська традиція в сучасних російських школах і установах
Мировая рецессия может ударить по доходам украинцев
Пресреліз за результатами соціологічного опитування щодо настроїв росіян на вересень 2023 року
Податок на виведений капітал врятує бізнес України від “подвійної бухгалтерії”: розрахунки економістів Українського інституту майбутнього
Некрасов про банки Росії “в Чорній дірі”: це міна уповільненої дії